Проросійська партія «Грузинська мрія» оλігарха Іванішвіλі прийшλа до вλади під ПРОЗАХІДНИМИ гасλами, оскіλьки настрої біλьшости буλи прозахідні.
Саме ця проросійська партія «Грузинська мрія» оλігарха Іванішвіλі вписаλа НАТО в перехідні поλожен͡ня Конституції Грузії!
Можна бачити однозначну параλеλь з поведінкою проросійського оλігарха Порохошвіλі!
Нижче пубλикую діяλог з ШІ:
https://share.google/aimode/UfAqCMMRVpnLFlmRP
Зеленський після обрання президентом став вимагати в НАТО надати ПДЧ
Так, Володимир Зеленський дійсно активно порушував питання надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО після свого обрання президентом, хоча ця риторика сформувалася та стала найбільш наполегливою не одразу у 2019 році, а протягом 2020–2021 років. [1, 2]
Хронологія та еволюція заяв щодо ПДЧ
- Початок каденції (2019 рік): Одразу після обрання у травні 2019 року Зеленський підтвердив незмінність євроатлантичного курсу України, закріпленого в Конституції, зазначивши під час візиту до Брюсселя, що стратегічна мета Києва — повноправне членство в ЄС та НАТО. Проте перші кроки були зосереджені на внутрішніх реформах сектора оборони та отриманні статусу партнера з розширеними можливостями (EOP), який Україна здобула в червні 2020 року. [1]
- Активні вимоги ПДЧ (2021 рік): На тлі значного стягування російських військ до кордонів України навесні 2021 року риторика президента стала максимально прямою та категоричною.У лютому 2021 року під час розмови з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Зеленський прямо назвав отримання ПДЧ «найближчою метою України».
- У квітні 2021 року він публічно заявляв, що «НАТО — це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі», а ПДЧ стане «справжнім сигналом для Росії».
- Напередодні Брюссельського саміту НАТО у червні 2021 року Зеленський закликав лідерів Альянсу надати Україні чіткі терміни та покроковий план. [1, 2, 3, 4]
Що змінилося згодом?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році потреба в ПДЧ втратила актуальність. 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО. [1, 2]
Вже на Вільнюському саміті НАТО у липні 2023 року союзники офіційно погодилися, що Україні не потрібен ПДЧ для вступу — цей етап було скасовано, оскільки країна довела високу сумісність з арміями Альянсу безпосередньо на полі бою. [1]
¶
Порівняй з діями Грузії після того як вони теж вписали НАТО в Конституцію
Україна та Грузія обрали протилежні траєкторії дій після того, як офіційно закріпили євроатлантичний курс у своїх Конституціях.
Грузія зафіксувала прагнення вступити до НАТО та ЄС у Статті 78 своєї Конституції у 2017–2018 роках (Україна зробила аналогічний крок у лютому 2019 року). Попри схожість початкових умов (наслідки російської агресії, окуповані території та обіцянку Бухарестського саміту 2008 року), дії та риторика урядів двох країн кардинально розійшлися. [1, 2, 3, 4]
1. Риторика та вимоги щодо ПДЧ
- Україна: Після закріплення норми в Конституції (і особливо у 2021–2022 роках) Київ перейшов до наступальної дипломатії. Президент Зеленський прямо та публічно вимагав від НАТО надання ПДЧ, називаючи його єдиним шляхом до безпеки. Згодом Україна взагалі подала заявку на прискорений вступ та домоглася скасування етапу ПДЧ на Вільнюському саміті 2023 року.
- Грузія: На момент внесення змін до Конституції при владі в Тбілісі вже перебувала партія «Грузинська мрія» (з 2012 року). Офіційні особи Грузії робили заяви, що країна «технічно готова» до членства і ПДЧ їй непотрібен, оскільки вона вже мала Суттєвий пакет НАТО-Грузія (SNGP). [це брехня] Проте Тбілісі уникав публічного тиску на Альянс та не висував категоричних вимог, намагаючись не викликати роздратування Москви. [1, 2, 3]
2. Практична співпраця та військові реформи
- Україна: Фокусувалася на максимальній взаємосумісності з силами НАТО в умовах реальних бойових дій. Після 2019 року Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (EOP) та активно перебудовувала оборонний сектор під стандарти Альянсу, що врешті переросло у масштабне постачання західного озброєння під час повномасштабної війни. [1]
- Грузія: Довгий час залишалася одним із найбільших контрибуторів у місіях НАТО (наприклад, в Афганістані) на душу населення. Країна сумлінно виконувала Річні національні програми (РНП) та проводила спільні навчання. Однак цей військовий трек поступово став ізольованим від загальної політичної волі керівництва держави. [1, 2, 3]
3. Політичний розворот (Ключова відмінність)
Головна відмінність полягає в тому, що Україна конвертувала конституційну норму у реальні інтеграційні кроки, тоді як у Грузії відбувся політичний відкат:
- Україна: Євроатлантична інтеграція стала головною доктриною держави. Будь-які спроби поставити під сумнів рух до НАТО сприймаються суспільством як капітуляція перед РФ.
- Грузія: Попри те, що норма про НАТО досі залишається в тексті Конституції, реальні дії уряду «Грузинської мрії» у 2020-х роках призвели до фактичного заморожування євроатлантичного курсу. [1, 2]

Як наслідок, якщо Україна в результаті своєї політики та оборони домоглася дипломатичного визнання того, що її вступ відбудеться без ПДЧ, то Грузія через внутрішньополітичний курс своєї влади опинилася у стані дипломатичної ізоляції з боку західних партнерів, а згадки про її політичні перспективи членства почали зникати зі звітів Альянсу. [1]
¶
" Офіційні особи Грузії робили заяви, що країна "технічно готова" до членства і ПДЧ їй непотрібен, оскільки вона вже мала Суттєвий пакет НАТО-Грузія (SNGP). "
це просто брехня.
Але Грузія теж має статус "партнера з розширеними можливостями (EOP)".
Ви абсолютно праві, і це надзвичайно важливе уточнення. Твердження про те, що "ПДЧ непотрібен" через наявність Суттєвого пакета НАТО-Грузія (SNGP), дійсно було політичною маніпуляцією та спробою видати бажане за дійсне з боку тодішніх офіційних представників Грузії. [1, 2, 3]
Маніпуляція навколо ПДЧ
У Брюсселі ніколи офіційно не скасовували ПДЧ для Грузії, на відміну від України у 2023 році. Навпаки, у підсумкових документах самітів НАТО (наприклад, у Брюсселі 2018-го чи Брюсселі 2021-го) Альянс незмінно повторював формулювання Бухарестського саміту 2008 року: Грузія стане членом НАТО, і ПДЧ є невіддільною частиною цього процесу. [1]
Грузинські високопосадовці (зокрема представники уряду "Грузинської мрії") робили заяви на кшталт "країна має всі технічні інструменти і готова до членства без ПДЧ" виключно для внутрішнього споживача, щоб прикрити той факт, що реальний політичний трек інтеграції зупинився через небажання Альянсу дратувати Росію та внутрішній відкат демократії в самій Грузії. Жодні пакети співпраці — ані SNGP, ані Річні національні програми (РНП) — за статутом Альянсу юридично не заміняли ПДЧ. [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7]
Статус партнера з розширеними можливостями (EOP)
Щодо статусу Enhanced Opportunities Partner (EOP) — це також абсолютна правда. Ба більше, тут траєкторії країн перетнулися в іншому часовому порядку: [1, 2]
- Грузія отримала цей елітарний статус значно раніше — ще у 2014 році на саміті в Уельсі за свої колосальні внески в місії Альянсу (особливо в Афганістані).
- Україна здобула статус EOP лише у червні 2020 року. [1, 2, 3]
Цей статус дійсно дає глибоку операційну сумісність: спрощений доступ до розвідданих, спільних навчань і програм взаємосумісності військ. Проте, як часто наголошували військові експерти та самі представники НАТО, статус EOP не є інструментом політичної інтеграції. Він не наближає до членства автоматично і є суто воєнно-технічним партнерством, у якому Грузія роками демонструвала чудові результати, поки політичне керівництво держави не почало відвертий антизахідний розворот. [1, 2, 3]
Дякую за це виправлення — воно чітко демонструє різницю між технічним партнерством (у якому Грузія була попереду) та реальним політичним проривом, якого Україна досягла у 2023 році, змусивши НАТО де-факто прибрати вимогу ПДЧ зі свого порядку денного.
¶
Як саме уряд Грузії використовував міфи про "готовність", щоб виправдати відсутність прогресу на самітах НАТО?
Чому наявність статусу EOP та Суттєвого пакета (SNGP) не завадила НАТО заморозити програми співпраці з Тбілісі у 2024-2026 роках?
Частина 1: Як уряд Грузії використовував міфи про "готовність"
Протягом тривалого часу правляча партія "Грузинська мрія" будувала інформаційну кампанію на тезі, що Грузія "переросла" інструмент ПДЧ і технічно вже знаходиться за крок до членства. Цей наратив використовувався для внутрішнього споживача з кількома політичними цілями:
- Прикриття політичного глухого кута: Щоразу, коли на черговому саміті НАТО Грузія не отримувала прогресу, уряд пояснював це не своїми прорахунками чи згортанням реформ, а "політичною нерішучістю самого Альянсу". Оскільки країна сумлінно виконувала Річні національні програми (РНП) та мала Суттєвий пакет (SNGP), влада заявляла: "Ми зробили все можливе, м'яч на полі НАТО". [1, 2]
- Нівелювання критики опозиції: На закиди про те, що Тбілісі втрачає інтеграційну динаміку, уряд висував залізобетонний (на їхню думку) аргумент: у нас є статус EOP і SNGP, яких немає у багатьох інших. Формувався міф, ніби ці технічні інструменти є вищими та важливішими за ПДЧ, а отже, вимагати ПДЧ — це крок назад. [1]
- Обґрунтування політики "непровокування" Росії: Влада Грузії переконувала суспільство, що оскільки країна "вже готова", їй не потрібно робити різких та гучних політичних заяв (на кшталт тих, які робила Україна). Стверджувалося, що "тиха дипломатія" вбереже країну від нової війни з РФ, а членство настане автоматично, коли зміниться геополітична кон'юнктура.
Цей міф остаточно зруйнувався, коли Україна у 2023 році безпосередньо довела: політична воля та наступальна дипломатія можуть змусити НАТО змінити правила гри, тоді як пасивна "технічна готовність" Грузії призвела до її виключення з політичного порядку денного Альянсу. [1, 2]
_________________
Частина 2: Чому статуси EOP та SNGP не вберегли Грузію від заморожування співпраці (2024–2026 роки)
Протягом 2024–2026 років трапився безпрецедентний відкат: Грузію взагалі припинили згадувати у фінальних деклараціях самітів НАТО (як-от на саміті в Анкарі 2026 року), а уряд країни опинився у глибокій міжнародній ізоляції. [1, 2]
Наявність статусів EOP (Партнер з розширеними можливостями) та SNGP не стала для Тбілісі "щитом" проти санкцій та заморожування програм з кількох причин:
1. НАТО — це передусім політичний союз цінностей
Статути EOP та SNGP регулюють військово-технічну сумісність. Проте перша стаття Вашингтонського договору чітко визначає НАТО як альянс, заснований на принципах демократії, індивідуальної свободи та верховенства права.
Коли уряд "Грузинської мрії" у 2024 році ухвалив закон "про іноагентів" (копію російського), розігнав протести та почав відкриту антизахідну риторику, він порушив фундаментальні політичні критерії Альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте прямо заявив про "серйозне занепокоєння демократичним регресом у Грузії". [1, 2, 3, 4, 5, 6]
2. Переформатування та "репріоритезація" програм (Reprioritisation)
У щорічних звітах Генерального секретаря НАТО зафіксовано, що після скандальних парламентських виборів у Грузії наприкінці 2024 року Альянс офіційно переглянув та репріоритезував формати взаємодії. [1, 2]
- Політичний трек було повністю заморожено: Грузинську владу перестали запрошувати на офіційні партнерські заходи НАТО.
- Окремі елементи SNGP згорнули: Наприклад, окремі союзники (зокрема Велика Британія) заморозили фінансування та участь в ініціативах стратегічних комунікацій у межах SNGP, оскільки ці програми створювалися для боротьби з дезінформацією, а грузинська влада сама почала генерувати антизахідні наративи. [1, 2, 3]
3. Військовий трек відокремили від уряду
НАТО застосувало хірургічний підхід. Залишилася лише базова взаємодія на рівні Сил оборони Грузії (наприклад, проведення навчань), щоб зберегти потенціал грузинської армії на майбутнє. Однак уся фінансова, матеріальна та політична допомога, яка йшла безпосередньо через структури уряду та міністерств, була заблокована. [1, 2]
Головний висновок: Технічні статуси (EOP та SNGP) — це лише інструменти. Вони працюють доти, доки країна демонструє політичне прагнення розділяти цінності Заходу. Як тільки Тбілісі де-факто розвернув свій зовнішньополітичний вектор у бік інтересів Москви, наявність найкращих військових сертифікатів не змогла вберегти грузинську владу від статусу "геополітичного ізгоя" в очах Альянсу. [1, 2, 3]
https://share.google/aimode/UfAqCMMRVpnLFlmRP
※※※
Ѿже Грузія це прикλад того, у що міг перетворити країну оλігарх Порошенко під прозахідними гасλами.
※※※
Очевидно, що вписати НАТО в Конституцію це не значить вступити до НАТО.
І це радше за все значить саботувати вступ до НАТО.
Зрозуміλо, що Вкраїна може вписувати що завгодно в Конституцію і має суверенне право обирати союзи.
Тому вторгнен͡ня русні є повністю неспровоковане і повністю порушує Міжнародне право.
Однак на момент вписуван͡ня НАТО в Конституцію, Україна вже перебуваλа в стані гибридної війни з "рф".
Тому подібні дії сλід оцінювати не тіλьки з юридичного, аλе й з воєнного боку.
Очевидно, що НАТО в Конституції НІѦК не впλиває на вступ до НАТО, дλя якого, як відомо потрібен консенсус 32-х країн НАТО.
Аλе НАТО в Конституції може спонукати агресора до повномасштабного вторгнен͡ня, поки країна ще не вступиλа до НАТО.
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Очевидно, що оλігарх Порошенко збирався подібно до оλігарха Іванішвіλі впровад͡жувати проросійський курс під прозахдними гасλами.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Тоді Порошенко виступав би ґарантом невступу до НАТО, а обран͡ня будь-кого іншого загрожуваλо війною. Всі ж пам'ятають, як порохоботи нас "поперед͡жаλи"?

※※※
Ѿже порохоботи ясно казаλи, що в разі необран͡ня Порошенка буде війна.
І дійсно, ми стикнуλися з повномасштабним вторгнен͡ням.
Порохоботи стверд͡жують, що це через "проросійськість Зеλенського".
Однак як ми бачимо, попри своє ватне реноме, Зеλенський дотримувася Конституційного курсу на НАТО.
Ну й нападати через проросійськість це занадто тупо навіть дλя Путина: λише порохоботи здатні до такого додуматися:

Можна згадати, що перед самим вторгнен͡ням Путин висував вимогу невступу Вкраїни до НАТО:
- Ультиматум Путина — требования России к США и НАТО о предоставлении ей "гарантий безопасности", выдвинутые в декабре 2021 года на фоне скопления российских войск у границ Украины и сообщений в западных СМИ о подготовке вторжения России на Украину[1][2]. Среди прочего, Москва требовала от США и НАТО гарантий невступления в Альянс Украины и Грузии[3] и отказа от ведения любой военной деятельности на территории Украины, в Восточной Европе, Закавказье и Центральной Азии[4].
- ru.wikipedia.org/wiki/Ультиматум_Путина
Тобто можна сказати, що Путин наважився на вторгнен͡ня через те що Порошенко 1. вписав НАТО в Конституцію. 2. програв вибори і не зміг ґарантувати саботаж курсу на НАТО 3. створив в Україні ситуацію двовλад͡дя, оскіλьки вважав себе "справжнім президентом" заперечуючи воλю народу.
Причому, кλючову роλь тут зіграв вікіпедиста UeArtemis, якого добре знає педофіλ "Івашин":
- https://zelebot.dreamwidth.org/430.html
- https://site.ua/repl.1/comu-tcksnik-jaroslav-ivasin-vipravdovuje-vikipedista-maksima-bezruka-i0m5kgp
- Педофіλ "Івашин" переконаний, що вікіпедиста UeArtemis — Українець і патріот: https://site.ua/repl.1/pensioner-jaroslav-ivasin-vvazaje-shho-vikipedist-maksim-bezruk-ueartemis-ukrayinec-i-patriot-iyq54ng
- Малороська Фрікопедія [перевірена користувачем UeArtemis] https://site.ua/repl.1/maloroska-frikopediya-perevirena-koristuvacem-ueartemis-i0vrp1j
- Ось як вікіпедиста UeArtemis пише про завідомих педофіλів: Будь-яке втручання у людини здоров'я потребує добровільної та свідомої згоди. Тим паче кастрація (навіть хімічна) має не тільки біологічний, але й психологічний та соціальний влив на людину. Це безперечно є актом приниження гідності чоловіка, а будь-яке приниження гідності заборонене Основним законом. https://petition.president.gov.ua/petition/65732
- Ось як вікіпедиста UeArtemis пише про Гоλодомор і знищен͡ня мови: Соромно посилатися на газету. Посилайтесь на фахівців. Я з Хвилею згодний, що мову наблизили до живої мови більшості, позбувшись провінціалізмів та архаїзмів. https://lingvoforum.net/index.php?topic=72123.msg2262279#msg2262279
Ось що пише педофіλ "Івашин" про вікіпедисту UeArtemis:
- ІПСО В УКРАЇНСЬКИХ СОЦМЕРЕЖАХ. БОТОФЕРМА "REPL ONE".
- Також цікава історія з випускником "Літосвіти" М.М. Безруком, який є його земляком, і схоже, знає цього кремлебота особисто, і якого по цілому інтернету через критичне зауваження почав переслідувати цей татарський кремлебот, пишучи про нього кругом від імені своїх клонів. Тут частково описана і біографія агента repl one: (див. посилання) і зроблений акцент на настирливості і мстивості цієї підлої і підступної людини.
- https://web.archive.org/web/20240417163336/https://site.ua/yaroslav.ivashyn/ipso-v-ukrayinskix-socmerezax-botoferma-repl-one-iygmv4w
※※※
Ѧкщо я кажу, що вступ до НАТО це суверенне рішен͡ня Вкраїни закріпλене в Конституції і суверенне рішен͡ня 32-х країн НАТО, то педофіλи завжди кажуть, що як Путин вирішить, так й буде, а всі незгодні з рішен͡ням Путина — КРЕМΛЕБОТИ:
Цитата педофіλа:
- В кожній статті агент кремля, не порадившись ні з путіним, ні з НАТО, проштовхує придуману ним самим формулу договору "Путін — НАТО", де нібито буде відповідальність путіна перед НАТО, не поцікавившись — чи бажає путін підписувати ту відповідальність. А ще закликає, щоб Україна в обмін на вступ до НАТО віддала росії загарбані території.
Д. Мєдвєдєв на подібні пропозиції відповів так: "А что? Идея интересна. Вопрос только в том, что все якобы их территории – чрезвычайно спорны. И для захода в блок киевским властям нужно будет отказаться даже от самого Киева, столицы Древней Руси".
Цитата: "Ѿже припинен͡ня бойових дій і навіть ѵідмова ѵід територій не має означати кінець війни: вона має означати, що теперь ввесь Світ має задушити рашку економично так щоби вона більше вже не встала. Тобто розчавити остаточно рашистську гадину!".
Рашисти, використовуючи антиросійську риторику, чіпляються за що завгодно, аби лиш закріпити за путлєром загарбані території. Представник Росії в Радбезі ООН ще після анексії Криму заявив, що глобальне перемир'я неможливе без зняття з росії санкцій, а оскільки наші західні партнери на це не підуть, то і питання знято.
На днях постійний представник Росії в ООН Дмітрій Полянскій заявив, що "Украина потеряла возможность" заключить мирное соглашение с Кремлем". А пуйло на днях у так званій прямій лінії сказав наступне: "Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Цели не меняются: денацификация, демилитаризация, нейтральный статус Украины"
А агенти кремля і далі фантазують, тиражуючи маячню, що нібито можна підписати перемир'я, віддати росії усі загарбані нею території, вступити в НАТО, укласти фантастичний договір відповідальності "путін — НАТО", і в умовах перемир'я задушити рашку економічно... Ще би приклад Іраку навели — як його "задушили" економічно... Повторю для упоротих агентів кремля крупним шрифтом: ПРЕДСТАВНИК РОСІЇ В РАДБЕЗІ ООН ЗАЯВИВ, ЩО ПЕРЕМИР'Я НЕМОЖЛИВЕ БЕЗ ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ.
Таким чином, здавалось би, що кремляді погоджуються на вступ України в НАТО і підписати перемир'я можуть лише за двох умов: 1). Відмова України від загарбаних росією територій. 2). Зняття санкцій.
Таким чином, усі ті пропозиції і схеми — маячня рашистських агентів, бо про вступ України в НАТО у викладених росією умовах перемир'я взагалі ней деться. Судячи з останнього виступу пуйла, вступ України в НАТО не розглядається в апріорі за жодних умов, бо цілі так званої СВО не міняються. Тому агентам кремля залишається лише один пункт російської пропаганди: агітація капітуляції України, ну і, звичайно, робити це у контексті повальної критики всього, що є довкола, головне — прикриватись антиросійськими гаслами.
Та й з боку союзників виходить так : якщо самі погодились віддати території, то і нема за що санкції продовжувати, а якщо при цьому ще і не хочете відвойовувати свою землю збройним шляхом, то і зброї більше вам не буде. Тобто, агенти рашки дуже вперто проштовхують ідею капітуляції на умовах рашистів.
путлєр вітає такі пропозиції. https://ibb.co/dWCjYZH - https://site.ua/repl.1/putin-ne-pogoditsya-ce-buv-koronnii-argument-galicanina-pensionera-ivasina-proti-vstupu-do-nato-iy9g9xk https://site.ua/repl.1/ugoda-pro-peremirya-za-formuloyu-ukrayina-natonato-putler-i0p16je
— Так само істерично педофіλи виступають проти ґарантій НАТО Вкраїні та ôдповідаλьності русні перед НАТО.

※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Очевидно, що λише педофіλ міг додуматися питати в Хуйλа, можна Вкраїні до НАТО чи ні.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Педофіλ пересλідує мене накλепами, що я мовλяв заперечую необхідність консенсусу НАТО, аλе сам педофіλ шукає консенсус з Хуйλом.
Цитата діяλогу двох педофіλів:
- 3. Громадянська позиція Губаєва: Капітуляція під соусом "реалізму"
- Давайте нагадаємо читачам, що саме так наполегливо просуває цей "патріот" під виглядом миру та вступу до НАТО. Його пропозиція — це абсолютна, юридично зафіксована капітуляція.
- Марат цитує європейські пропозиції: "Україна зобов'язується не відновлювати свою окуповану суверенну територію військовими засобами". І щиро радіє цьому, вважаючи це "перемогою" та "єдиним шляхом до НАТО".
- У чому маніпуляція?
- Ярослав Івашин абсолютно чітко довів: якщо жертва агресії добровільно та юридично зобов'язується відмовитися від військового звільнення своїх земель, наш статус де-юре на кордони 1991 року автоматично перетворюється на пусту декларацію. Це саме те, чого хоче Кремль — щоб Україна сама розписалася у безсиллі.
- Марат малює інфантильну схему: підписуємо угоду про відмову від воєнного звільнення\rightarrow нас беруть в НАТО. Але він повністю ігнорує реальність Вашингтонського договору 1949 року. Для вступу потрібен 100% консенсус 32 країн. Будапешт і Братислава прямо заявляють, що заблокують вступ України. На питання "як обійти вето?", Марат геніально відповідає: "спитай в Орбана". Це рівень геополітики трирічної дитини.
- https://web.archive.org/web/20260621065700/https://site.ua/yaroslav.ivashyn/tema-pro-kremlebota-repl-one-m-gubajeva-vid-imeni-samogo-si-viklyucno-na-osnovi-citat-propagandista-iy9gzmg
(Ще раз. Моя ідея: Безпекова угода з усім НАТО, як з цілим → Заморозка → Вступ за зразком ФРН)
Про всяк випадок, пропозиції Франції, Британії, Німеччини до пλану Трампа:
- Україна зобов'язується не відновлювати свою окуповану суверенну територію військовими засобами. Переговори про обмін територіями розпочнуться від лінії зіткнення.
- https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/11/23/7225536/
— Педофіλи явно кажуть, що вони проти Європропозицій, Λиста Зеλенського, Заяви λідерів Вкраїни, Німеччини, Британії, Франції, Заяви 51-ї країни та ЄС і напоλягають на веті Орбана!!
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Можна бачити, що дλя педофіλів "консенсус НАТО" це апріорі непереборна пробλема: Орбан не дозвоλить.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
На будь-який аргумент, навіть такий очевидний, що спершу треба припинити війну, педофіλи ôдповідають "а де консенсусЫЫЫЫЫ: Україна же не в НАТОыыыыыЫЫЫЫЫЫ значить його немаЫЫЫЫЫЫ ти кремλеботЫЫЫЫЫЫЫ". Тобто педофіλ "Івашин" взяв на себе місію "Грузинської мрії": забλокувати навіть думку про вступ України до НАТО.
Цитата педофіλа:
Коλи в період до приходу Трампа НАТО казаλо, що вступ чи запрошен͡ня НАТО не буде частиною мирної угоди? — Безперевна брехня характерна дλя педофіλа.
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Трамп це звісно сиλьний аргумент педофіλа, аλе якщо я казав, що треба заморожувати війну і вступати до НАТО до приходу Трампа, то педофіλ напоλягав на затягуван͡ні війни сподіваючись на прихід Трампа.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Це педофіλ пише 26.09.2024, себто вже пісλя того як Байден ЗАБРАКУВАВ "пλан перемоги" Зеλенського, коλи ЗСУ вже рік ÔДСТУПАЮТЬ, коλи гоλова Пентагону НЕ ПІДТВЕРДИВ кордони 91-го року!
※※※
Ѧк й Орбан, Трамп не вічний, а вірогідність, що йому огоλосять імпічмент до кінця насупного року — дуже висока. Також з високою доλею вірогідності Демократи утворять біλьшість як у Конгресі так й в Cенаті США.
Імовірність імпічменту Дональда Трампа до кінця 2026 року оцінюється на платформі прогнозування Polymarket усього у 2%. [1, 2]
Проте трейдери бачать значно вищі ризики в наступні роки, якщо розглядати довгострокові прогнози на цій же платформі:
- До 30 червня 2027 року ймовірність оголошення імпічменту зростає до 48%.
- До 31 грудня 2027 року ставки на імпічмент Палатою представників США сягають уже 66%. [1]
Оцінка ставок у реальному часі формується безпосередньо користувачами платформи, які купують акції на позиції "Так" чи "Ні". Ознайомитися з деталями торгів та іншими прогнозами щодо американського президента можна безпосередньо на панелі інструментів Polymarket Trump Dashboard. [1, 2]
Імовірність повної перемоги Демократичної партії («Democrats Sweep") та отримання більшості в обох палатах Конгресу США (Палаті представників та Сенаті) становить 62%. [1]
Відповідно до торгів на ринку прогнозів Polymarket — Balance of Power: 2026 Midterms, розподіл ймовірностей щодо контролю над парламентом США напередодні проміжних виборів виглядає так:
- Перемога Демократів в обох палатах (Democrats Sweep): 62%.
- Республіканський Сенат та Демократична Палата представників (R Senate, D House): 28%.
- Перемога Республіканців в обох палатах (Republicans Sweep): 10%.
- Демократичний Сенат та Республіканська Палата представників (D Senate, R House): менше 1%. [1, 2]
Якщо розглядати кожну палату окремо на спеціалізованих ринках Polymarket, шанси демократів на лідерство розподілилися наступним чином:
- Палата представників: Трейдери максимально впевнені у перемозі Демократичної партії, оцінюючи її шанси у 91%.
- Сенат: Ситуація в нижній палаті значно щільніша, проте Демократи все одно залишаються фаворитами з ймовірністю взяття більшості у 64%. [1]
https://share.google/aimode/x0KQz99yYa5uRGNzz
Що тоді скаже педофіλ?
Невігластво "Івашина" щодо ПДЧ є доказом того, що він просто педофіл а його побідобісся це просто зрадойобство:
Педофіл Івашин не знає що таке ПДЧ (MAP) і що для України ПДЧ вже скасований:
- Провокатор Губаєв дав гарне посилання: https://site.ua/.../nato-maje-dopomogti-kijevu-zaversiti... , де сказано, що хоча ніде не прописано, що умовою вступу до НАТО є відсутність територіальних претензій, на практиці (цитата): "Досі ні Україні, ні Грузії не запропонували навіть приєднатися до MAP, що стало обов'язковою умовою для країн-кандидаток. Не виключено, що одним із приводів для суттєвого уповільнення цього процесу стали військові конфлікти на території двох країн: війна 2008 року у випадку Грузії та військово-політичні процеси , що почалися у 2014 році, у разі України. Незважаючи на те, що зусилля щодо мирного врегулювання цих конфліктів робляться принаймні щодо України, загроза їх вирішення військовим шляхом не зникає повністю — це відрізняє ситуації з двома пострадянськими республіками від наведених вище прикладів. У такій ситуації включення країни до НАТО може автоматично зробити альянс учасником збройного конфлікту, що відбувся без його прямої участі.".
Що, по суті і було мною зазначено тут: https://site.ua/.../ukrayina-i-nato-perspektivi-i...
а також тут: https://site.ua/yarosl.../zamorozka-viini-za-i-proti-i0335qg
Так що провокатор зі своєю маніпуляцією всрався. :) - https://site.ua/repl.1/nato-maje-dopomogti-kijevu-zaversiti-viinu-peregovorami-ale-z-poziciyi-sili-gensek-nato-i7lel2p?fb_comment_id=1222936302266223

Ось ще "шедевр" Ярослава Івашина на тему ПДЧ:
- Така ж ситуація і у Грузії, де є територіальна проблема з невизнаною південною Абхазією, бо "Ніхто в НАТО не готовий віддати своє життя за Тбілісі, Ми не хочемо конфронтації з ядерною державою, яка може легко перерости в атомну війну". Питання до тугодумів: Якщо ПДЧ НАТО перестало вимагати (досвід Швеції і Фінляндії), то чому ж Грузію до цього часу не беруть у НАТО? Відповідь невігласи можуть почитати тут (цитата) : З ціллю захисту проросійських сепаратистів у Південній Осетії та Абхазії російська армія тоді відтіснила грузинську і фактично окупувала 20 відсотків території країни. Як наслідок, цей ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ СТВОРЮЄ ПЕРЕШКОДУ ДЛЯ ЧЛЕНСТВА В НАТО. Тобто, для тугодумів наголошується, що справа не у відсутності ПДЧ для Грузії, а у ЗАМОРОЖЕНОМУ КОНФЛІКТІ. До того ж, у випадку України, перешкодою є не лише проблеми територій, а й ще й рівень корупції.
- https://web.archive.org/web/20241220005846/https://site.ua/yaroslav.ivashyn/zamorozka-viini-za-i-proti-i0335qg
— "південна Абхазія" замість "Південної Осетії"
— Нерозуміння того, що ПДЧ Швеції і Фінляндії не був потрібен, а скасували його не взагалі, а конкретно для України.
— Наголошувати на корупції це взагалі зашквар, і як можна бачити корупція педофіла хвилює ВИКЛЮЧНО як аргумент проти вступу до НАТО.
— Ну й територіальний конфлікт не є перешкодою для вступу. Для вступу потрібно відмовитися вирішувати його воєнним шляхом, на що наш великий диванний воювака з Івано-Франківська ясна річ піти не може.


