НАТО є надійним щитом безпеки для усіх членів альянсу завдяки 5-й статті Статуту НАТО, як передбачає, що «напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і викликає відповідь усіх держав-членів Союзу».
Якби станом на 2014 рік Україна була членом НАТО, путін не напав би ні на Крим, ні на Донбас, не кажучи вже про повномасштабне вторгнення у 2022 році.
Війна в Україні після 2014 року створила додаткові перешкоди на шляху України до НАТО. Основною причиною є те, що НАТО не приймає до себе країни, які мають невирішені загострені територіальні проблеми з сусідніми країнами. У Статуті НАТО такого нема, але на практиці саме так воно і є, особливо, коли це стосується такого військового монстра як росія.
Однак, існує погляд, що НАТО під час війни може прийняти у свій склад неокуповану частину України. Але, нажаль, цей погляд висловлюють ті, від яких вирішення цього питання не залежить. До них відноситься історик Тимоті Снайдер, який сказав, що «майбутнє України в НАТО має бути зумовлене її опором, а не остаточною деокупацією територій». Таку думку підтримує і колишній генсек НАТО Расмуссен та екскомандувач сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс, який умови для цього виклав у трьох пунктах:
-
Україна має змиритися «на деякий час» з російською окупацією південного сходу. Такий підхід, припускає він, не сподобається жодній із сторін: Україна не захоче йти на територіальні поступки, а Кремль отримає «ділянки південного сходу», сильно заміновані і з великими руйнуваннями, що навряд чи може вважатися «гідним призом» порівняно з усією територією України.
-
Україна має тиснути на Захід, щоб отримати серйозну допомогу у відбудові. Додатковим позитивом для відновлення України, каже він, є потенційна наявність сотень мільярдів доларів російських фондів, які перебувають під санкціями Заходу. В цьому контексті він також нагадав, як Південна Корея перетворилася зі спустошеної війною землі на 10-у за величиною економіку світу. Але почалося це не одразу. Перше післявоєнне десятиліття було для Кореї часом стагнації, і лише допомога Заходу та реформи змогли запустити економіку.
-
Україна має отримати залізні гарантії безпеки. В даному випадку – це членство в НАТО. «Це схоже на те, як Південна Корея отримала статус повноправного партнера США за договором у 1953 році»
Ці пропозиції прокоментував радник керівника ОПУ Михайло Подоляк.:
«Хто сказав, що РФ захоче погодитися на „Україна в НАТО“? Хто гарантує, що РФ не продовжить експансію після паузи. Хто саме виступить гарантом недоторканності умовної лінії розмежування?»
Голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики Олександр Мережко з цього приводу сказав наступне:
«Для нас жодний варіант умиротворення агресора за рахунок нашої територіальної цілісності і нашого суверенітету є абсолютно неприйнятним як з політичного, так і з юридичного погляду».
Тут слід зауважити, що нам не підходить «корейський сценарій» розділу територій тому, що, по-перше, обидві ці війни мають зовсім інші передумови, по-друге, у 1958 році США розмістили у Південній Кореї ядерну зброю, яку повністю вивезли звідти лише у 1991 році, нам же ядерну зброю давати ніхто не збирається. Нарешті, по-третє, дуже наївно думати, що Росія раптом зупиниться й виконуватиме якісь угоди.
Так само, на думку політологів, і приклад Німеччини недоречний, оскільки у 1955 році ФРН, на відміну від України, не перебувала у стадії гарячої війни, а НДР (на відміну від так званих ЛНР і ДНР) була загальновизнаним суб'єктом міжнародного права і членом ООН з 1973 року.
Дипломат Вадим Трюхан з цього приводу сказав наступне:
«На нашій стороні не воюють американські солдати, як це було в Кореї. У нас немає союзників як таких, а є партнери. Тому, вважаю, що ні про які корейські, німецькі тощо сценарії говорити зараз не доводиться. А для цього США та інші держави-партнери України мають нарешті усвідомити, що немає жодних табу в поставках зброї, немає жодних табу використання цієї зброї. РФ має бути покарана за агресію. Тобто вступ до НАТО вже зараз під час війни – це о'кей, це позитив, але без здачі територій, без жодних замирень з агресором, без будь-яких компромісів з власною совістю, бо … деякі відставні високопосадовці, зокрема той же Ставрідіс, у контексті ймовірного вступу частини України до НАТО розвивають цю тему далі, починаючи говорити взагалі про варіант певного „компромісу“ щодо завершення війни Росії з Україною за рахунок територіальних поступок з боку останньої. Тобто про такий собі „корейський сценарій“. Вважаю, що такі пропозиції не мають взагалі обговорюватися. Адже Росія ніякі домовленості не виконуватиме».
А ось що у цьому контексті сказав політичний експерт Олег Постернак :
Україна може стати членом НАТО лише у разі припинення війни, а це може статися лише за умови досягнення Україною та країнами Заходу компромісу з РФ, адже навряд чи держави-учасники НАТО схвально поставляться до перспективи вступу у війну із Росією після приєднання України до Альянсу. І тут виникає найбільш небезпечний момент. Виключення окупованих Росією українських територій з-під дії 5 статті договору НАТО буде використано як факт, що підтверджує визнання з боку Заходу окупації. Вступ України до НАТО буде вимагати нормативно визначити і прийняти демаркаційну лінію, що буде відділяти вільну Україну від окупованих територій. Як це буде сприйнято українцями у 2024 році – важко судити. Страх населення країн НАТО, що після вступу України в НАТО вони опиняться перед ймовірністю брати участь у війні із Росією впливатиме на запрошення України. Тому заяви Расмуссена швидше за все мають «тестовий» характер".
Міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко з цього приводу сказав таке:
"Скажу недипломатично: пропозиції, які просуваються відставними важковаговиками, такими як Расмуссен, Ставрідіс тощо – це план капітуляції України. Прийняття країни до Альянсу – це процес, який займає доволі багато часу. На прикладі Фінляндії та Швеції, а особливо останньої, ми вже побачили, що процедура триває вже щонайменше більше року. Якби я полемізував з паном Расмуссеном, то поставив би йому два прості запитання. Перше: як він оцінює роль офіційного Будапешта в особі Орбана, "троянського коня" Путіна в Євросоюзі та НАТО, який навіть зараз, коли йдеться лише про початок переговорів про вступ України в ЄС, уже робить все для того, аби цього не сталося? А друге: як він оцінює позицію Будапешта щодо Швеції, коли висуваються абсурдні претензії до Стокгольма стосовно того, що, мовляв, ця країна не дуже позитивно оцінює рівень демократії в Угорщині? Для людей "в темі" вже давно очевидним є факт, що Угорщина грає по нотах Кремля та більш того робить це абсолютно нахабно, навіть не приховуючи цього. "
Таким чином, Расмуссен не враховує того, що для вступу України в НАТО потрібна згода усіх членів альянсу, включно з Орбаном, а такої згоди під час війни НАЖАЛЬ нема, не кажучи вже про путінського маріонетку Орбана, який постійно ставить Україні палки в колеса в питаннях фінансової допомоги чи її шляху в ЄС, підтримує план Трампа припинити допомогу Україні, не кажучи вже про НАТО.
Продовжуючи свою думку, В. Огризко каже:
"Отже, повертаючись до пропозиції пана Расмуссена... Як можна швидко подолати всі перешкоди (формальні та неформальні, політичні та неполітичні) і мати Україну в Альянсі? А ніяк. Це називається політичними фантазіями. Прийняти Україну в НАТО без окупованих територій – це визнати, що віддаємо ворогу 20% своєї території, що є неприпустимим. Якщо уявити, що Україна гіпотетично швидко стане членом НАТО – це означатиме, що ми не матимемо більше права вести бойові дії на нашій українській землі. Чому? А тому, що в такий спосіб ми фактично оголошуємо війну Росії, але за нами стоїть вже не тільки Україна, а цілий блок НАТО".
Після чергового перепою махатель ядерною дубинкою і кресляр червоних ліній Дмітрій Мєдвєдєв про такий сценарій висловився так:
"Деякі колишні чиновники НАТО закидають нові ідейки по Україні. Мовляв, треба її прийняти до Альянсу, але без Криму та Донбасу. Отже, ці території вже точно — не Україна в їхньому розумінні".
Також треба зважати і на той факт, що, навіть якщо погодитись тимчасово на перемир'я з росією і припинення деокупації територій, путін не підпише перемир'я без гарантій з боку України і США про безблоковий статус України:
"Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Они не меняются. Я напомню, о чем мы говорили — о денацификации и демилитаризации Украины, ее НЕЙТРАЛЬНОМ СТАТУСЕ".
Ходять слухи, ніби путін готовий погодитись з членством України в НАТО, але при умові, що Україна, США і її союзники нададуть гарантії, що не робитимуть спроб деокупації загарбаних територій. Про це навіть писало видавництво Bloomberg, але джерела такої інформації невідомі. Видання лише посилається на якихось анонімних двох колишніх функціонерів високого рангу, близьких до Кремля, які повідомили, що нібито російський президент непрямими каналами дає зрозуміти, що відкритий до дискусії. Речник російського диктатора Дмітрій Пєсков розмови про подібні плани путіна назвав фейком. В Раді нацбезпеки США заявили Bloomberg, що вони не знають про існування таких "сигналів" від Путіна. Представниця Радбезу Едрієн Вотсон зауважила, що в Білому домі не бачать ознак серйозного ставлення президента РФ до будь-яких переговорів. Тим паче, очевидно, що таких гарантій відмови від деокупації путіну ніхто не даватиме — ні США, ні Україна.
Однак, давайте відкинемо думки тих, від кого членство України в НАТО не залежить, і звернемось до тих, від кого це залежить, а це передусім Президент США Джо Байден і Генсек НАТО Столтенберг. А вони з цим питанням не поспішають. Глава МЗС Дмитро Кулеба пояснив це таким чином:
"Причина полягає у тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто, вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Немає жодних сумнівів тепер у цьому. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, то можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки".
Вони вступ до НАТО пов'язують з перемогою України у війні, оскільки не хочуть брати на себе відповідальність захисту, якщо Україна не переможе. Генсек НАТО Столтенберг про вступ до НАТО у контексті перемоги сказав так:
"По Україні позиція НАТО не змінилася: Україна стане членом Альянсу, але нині фокус має бути зробленим на тому, щоб гарантувати ПЕРЕМОГУ України у війні".
"Тільки якщо Україна ПЕРЕМОЖЕ як суверенна і незалежна держава в Європі, є сенс обговорювати, коли і як Україна може стати членом НАТО".
Про це сказав і Байден:
"Як ми заявили у Вільнюсі, Україна стане членом НАТО, КОЛИ УСІ СОЮЗНИКИ ПОГОДЯТЬСЯ і умови вступу будуть дотримані. Наразі ми маємо переконатися, що Україна ПЕРЕМОЖЕ у війні."
"Ми хочемо, щоб Україна ПЕРЕМОГЛА у війні. Як я раніше говорив, перемога означає, що Україна — суверенна, незалежна держава, яка може захистити себе від агресії сьогодні, і здатна стримати подальшу агресію. Це наша мета".
"Я не думаю, що вона (Україна) готова до членства в НАТО... Я не думаю, що в НАТО є одностайність із приводу того, чи вводити Україну в сім'ю НАТО зараз, у цей момент, у розпал війни."
А перемогу України у війні пояснили і Столтенберг, і Байден, і цю перемогу, приміром Байден, бачить у контексті повної деокупації :
"Ми ніколи не зупинимось і не втомимось підтримувати Україну. Бажання Путіна отримати нову землю провалиться, а бажання українського народу вистояти й мати свободу переможе".
"Сполучені Штати завжди поважатимуть міжнародно визнані кордони України. Ми і надалі підтримуватимемо зусилля України щодо ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД СВОЄЮ ТЕРИТОРІЄЮ … санкції надають політичну та економічну підтримку незаконним спробам змінити статус території України … Ми продовжимо постачати Україні обладнання, яке їй потрібне для самооборони, незважаючи на зухвалі спроби Росії перекроїти кордони свого сусіда."
Можливо його слова "Відновлення контролю над своєю територією" дехто розуміє не як кордони 91-го року, а як кордони на межі загарбаних путіним територій. В той час як джерела в адміністрації президента Джо Байдена британському виданню The Times підтвердили, що США хочуть, щоб Україна вийшла на кордони 1991-го року.
Ще раніше, у 2023 року про кордони 1991 року говорив речник Державного департаменту США Метью Міллер, однак така інформація розходиться з тією, яка є у методичках кремлеботів, де написано, що нібито про кордони 91-го року на Заході ніхто не говорить.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також вважає, що в українців є сили відкинути росіян на кордони 1991 року, оскільки ЗСУ проявляють незвичайну мужність і завзятість.
Коли речника Держдепартаменту США Метьтю Міллера запитали, чи спрямована допомога США на відновлення Україною кордонів 1991 року, він підтвердив це і підкреслив, що має на увазі визволення тимчасово окупованих територій України, в тому числі Криму, та відновлення кордонів, визнаних на міжнародному рівні в 1991 році.
Саме так США бачать перемогу України — перемогу, після якої готові прийняти Україну в НАТО.
В лютому місяці Генсек НАТО Столтенберг перспективу вступу України в НАТО окреслив так:
"Зараз про це занадто рано говорити. НАТО дало зрозуміти на саміті у Вільнюсі, що Україна стане нашим союзником. Проте нам також потрібно вирішити, як бути з тим, що триває війна. Адже ми не хочемо розгорнути повномасштабну війну між НАТО та Росією, яка не принесе користі ані Україні, ані Альянсу. Зараз питання в тому, як ми можемо гарантувати, що Україна переможе, а союзники нададуть достатню військову підтримку".
Також Столтенберг у контексті вступу України до НАТО після війни сказав і про необхідність гарантій:
"Коли ця війна закінчиться, мають бути якісь гарантії, що це не трапиться знову, що це не буде паузою, за час якої Росія відновиться, відпочине, а потім перегрупується і знову атакує". І він тут не говорить лише про неокуповану частину України, як це брехливо намагаються інтерпретуваити агенти кремля, як і не уточнює — хто має гарантувати ненапад росії у майбутньому. Слова "Неокупована Україна" і слова "НАТО гарантуватиме неповторення війни" придумали кремлеботи і приписали все це Столтенбергу, тому і не подають це у вигляді цитати. Це класичний прийом кремлівської пропаганди.
В ефірі телеканалу FREEДОМ радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк висловився так:
Україна не стане членом НАТО, поки триває війна з Росією. Однак у нашої країни є конкретні домовленості з Альянсом, а генсек НАТО Єнс Столтенберг займає чітку позицію: Україна стане членом блоку, але коли закінчить цю війну "СПРАВЕДЛИВИМ ФІНАЛОМ". Президент доволі чітко говорить: НАТО готове? Тому що якщо ти приймаєш до Альянсу частину України, це означає, що ти повинен прийти на лінію розмежування і встати там. А чи готове до цього НАТО? А хто вам сказав, що Росія з цим погодиться? Росія однією з ключових цілей сьогоднішньої ескалації і в Україні, і на інших напрямках називає — відсунути від себе НАТО. І що, Росія погодиться, що забрала невелику частину території, а вся інша частина України стала членом НАТО? Росія теж на цей варіант не погодиться, а значить, війна продовжиться. Всі ці запропоновані теоретичні моделі відірвані від реальності. Є пропозиція – вступайте до НАТО після перемоги у війні з РФ. Але під час війни ніхто вам такої пропозиції не озвучить. Це очевидно."
"У нас є політичні домовленості, дуже конкретні. На Вільнюському саміті НАТО вони частково були закріплені, думаю, що вони далі будуть юридично дозакріплятися. Є позиція генерального секретаря НАТО Столтенберга, який чітко говорить, що Україна стане невід'ємною частиною НАТО, але коли Україна закінчить цю війну СПРАВЕДЛИВИМ ФІНАЛОМ. Тому Україна повинна мати весь необхідний ресурс в повному обсязі, в тому числі, за допомогою Альянсу, щоб ефективно обороняти свою територію і ДЕОКУПУВАТИ її"
На відміну від кремлеботів, які "справедливий фінал" розуміють не у контексті перемоги, про що говорив Столтенберг, а як швидку капітуляцію на умовах путлєра, Президент України Зеленський розуміє, що цей шлях не швидкий:
"Якщо Альянс хоче бути потужним і не бачить своє існування без України, це справедливо, що ми хочемо отримати хоча б хоч якусь модальність нашого майбутнього в НАТО, якісь конкретні речі. Ми про такі конкретні речі і просимо. Ми не говоримо про сьогоднішнє членство, ще раз підкреслюю: ми адекватна держава і розуміємо, що у час війни ми не можемо бути членами НАТО, але ми повинні бути впевнені, що після війни ми будемо. І саме такий сигнал ми хочемо отримати, що після війни Україна буде членом НАТО"
"Я вважаю, що ми будемо в НАТО, як тільки безпекова ситуація буде стабілізована. А це говорить про те, що, якщо просто мовою, у той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять у НАТО і Україна точно стане членом Альянсу".
ОТОЖ, ФОРМУЛА ТУТ ПРОСТА: ВСТУП ДО НАТО США БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕМОГИ, А ПЕРЕМОГУ БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ОКУПОВАНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ.
І це питання будуть вирішувати не Снайдер з Расмуссеном і Ставрідісом, а Байден, Столтенберг, і навіть, нажаль, путінофіл Орбан, оскільки Статут НАТО вимагає згоди усіх країн-учасниць аль'янсу.
І справа не так у тім, чи ставлять США умовою вступу до НАТО кордони 1991 року, як у тім, що на практиці НАТО не бере до себе країни, у яких невирішені територіальні проблеми, бо це ризик для них, особливо у контексті росії. Звичайно, що, якщо Україна капітулює, проведе за вимогою путіна так звану "демілітаризацію" і "денацифікацію", визнає за росією загарбані нею території (4 області і Крим) і дасть гарантії, що в майбутньому на них не претендуватиме, а вслід за Україною інші держави це також визнають (відповідно і санкції з цих причин знімуть), то в такому випадку шматок України зможуть прийняти в НАТО. Але тут інше питання: для цього потрібні переговори з росією, де основною умовою рашистів буде ПОЗАБЛОКОВИЙ СТАТУС УКРАЇНИ, тому тут виходить замкнуте коло. Балачки про те, що путіну будуть диктувати умови і ставити ультиматуми, де він від цього всього відмовиться, залишаються лише ілюзорними необгрунтованими балачками, про що свідчать навіть переговори у Стамбулі.
Отже, варіант Расмуссена з тих, від кого це залежить, не розглядає ніхто – ні Президент США, ні Генсек НАТО, ні очільники країн НАТО (особливо Орбан), ні керівництво України, ні путін. Цей варіант (мир в обмін на території, причому навіть без членства в НАТО) розглядає хіба що Трамп з Орбаном, ну і кремлеботи, які, прикриваючись антиросійською риторикою, взяли це на озброєння, хоча знають про умови вступу України в НАТО, але мріють, крім того, щоб втекти з України, ще й про те, аби Україна капітулювала і підписала з путлєром перемир'я на його умовах.
А стосовно бажання агентів кремля домовлятися з путіним, то для того, щоб хоч гіпотететично уявити собі, як виглядатиме варіант Расмуссена на можливих майбутніх переговорах, достатньо звернутися до попереднього проєкту мирної угоди росії з Україною за результатом переговорів у Білорусі, який було парафовано у Стамбулі (Туреччина). Угода, яка так і не втілилась у життя, називалась "Про постійний нейтралітет України й гарантії безпеки" і Додаток 1. "Гранична кількість особового складу, озброєнь та військової техніки, що перебуває у бойовому складі Збройних Сил України у мирний час"..
Голова делегації Арахамія сказав, що головною вимогою рашистів був позаблоковий статус України, а все решта – косметичні правки, такі собі "бла-бла-бла".
В принципі це відповідає позиції росії, яка у жодних домовленостях не буде підпускати НАТО ще ближче до своїх кордонів. У них і так істерика з цього приводу. Тому путлєр наголосив:
"Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Они не меняются. Я напомню, о чем мы говорили — о денацификации и демилитаризации Украины, ее НЕЙТРАЛЬНОМ СТАТУСЕ".
WSJ опублікував мирну угоду 2022 року РФ та України.
Згідно з документом видання, датованим нібито 15 квітня 2022 року, учасники переговорів з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках". За даними WSJ, угода дозволяла Україні стати членом ЄС, але забороняла приєднуватися до військових союзів, таких як НАТО. Передбачався нейтральний статус України.
Українські вимоги і зобов'язання у контексті поступок росії з боку України на переговорах полягали у наступному:
- Армія РФ має вийти на межі 23.02.2022, тобто окупаційна армія лишається тільки в Криму і в ОРДЛО.
- Низка держав світу включно з росією дають Україні гарантії безпеки. Ці гарантії не поширюються на Крим та ОРДЛО.
- Україна гарантує невступ до НАТО або інших військових союзів, обіцяє змінити для цього Конституцію.
- Україні забороняється розміщувати іноземні контингенти, а військові навчання дозволяються проводити лише за згоди держав-гарантів (включно з РФ та Китаєм).
- В обмін на невступ до НАТО держави-члени ЄС, присутні серед гарантів (а це, зокрема, Німеччина та Франція), гарантують Україні сприяння у вступі до Євросоюзу.
- Україна та РФ починають переговори щодо статусу Криму, які триватимуть 15 років. Україна обіцяє не повертати Крим військовим шляхом.
- Усе це запрацює лише у разі, якщо такий договір затвердять на референдумі, його ухвалить ВР та парламенти держав-гарантів.
А росія у свою чергу вимагала від України ще відмовитись від усієї зброї західних зразків і використовувати лише зброю власного виробництва, суттєво скоротити українську армію в численності військ і чисельності звичайних озброєнь, тобто доведення армії до такої межі, коли вона за жодних обставин більше не зможе дати відсіч будь-якому зовнішньому агресору. Москва наполягала, щоб чисельність ЗСУ налічувала 85 000 військових, 342 танки, 519 артилерійських систем, щоб дальність дії українських ракет була обмежена 40 км. , щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах. Кримський півострів, на вимогу Москви, мав залишитися під контролем РФ і не вважався б нейтральним.Так само росія не погоджується вивести свою армію за межі 23.02.2022, бо загарбані українські землі Запорізької і Херсонської областей вона вже включила в склад рашистської федерації і закріпила це у своїй конституції. Ось вам і "бла-бла-бла".
Отже, навіть українська влада у важкій для України ситуації НАЖАЛЬ готова була поступитися НАТО в обмін на мирний договір з росією, про який так мріють кремлеботи. Це те, що існує об'єктивно і на що ми вплинути не можемо. Це інформація для тих, хто мріє про переговори з рашистами, щоб знати — що в разі капітуляції і примарного перемир'я чекає Україну на таких переговорах у контексті НАТО.
Тобто, якщо доведеться вести переговори з росією не в умовах перемоги, а в умовах капітуляції, то про вступ до НАТО можна забути назавжди.
А стосовно кордонів 1991 року, то для анонімних кремлеботів, що ховаються за антиросійською риторикою, слова Байдена щодо України : "ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД СВОЄЮ ТЕРИТОРІЄЮ" не означають кордонів 91-го року, бо для кремлядів такими кордонами є межа з загарбаними путлєром українськими землями.
Навіть якщо гіпотетично припустити, що станеться неймовірне і Україна в обмін на ілюзорний мир у договорі з рашою відмовиться від загарбаних територій, а путін погодиться на вступ України до НАТО, то кремлеботам ставлять питання: А що у майбутньому буде з втраченими територіями? І тоді кремлеботи видають неймовірну маячню на кшталт: Світ мирним способом розвалить росію і вона сама поверне загарбані території. При цьому у безмізкових головах нема розуміння того, що, якщо Україна погодиться на віддачу територій і поставить там свій підпис, то підстав для санкцій більше не буде, і рашка не те що розвалиться, а навпаки — набере більшої воєнної могутності. Якщо зараз, коли вона, втрачаючи бойовий потенціал і техніку витрачає на війну шалені гроші в умовах неймовірних санкцій і при цьому почувається у військовому плані не так вже й критично, то що казати, коли в умовах перемир'я і зняття санкцій на неї лавиною потечуть нафтодолари? Тоді про повернення територій можна буде забути, а росія буде готова воювати з колективним Заходом вже на набагато кращих позиціях. Але кремлеботам це байдуже, їм поставлена задача: пропаганда капітуляції України.
Бажаючи переговорів з путлєром на умовах "мир в обмін на території", кремлеботи прекрасно знають, що умовою для цих переговорів у путіна є відмова України від членства в НАТО. і це — головна вимога російського диктатора, від якої він не відмовиться.
Членство України в НАТО нам дуже необхідне, і чим швидше – тим краще, але, нажаль, мусимо миритись з реаліями і керуватися поясненнями тих, від кого це залежить, а не кремлівськими методичками агентів кремля.
Окремої уваги заслуговує і маніпуляція висловлюваннями Столтенберга, де навіть в українських ЗМІ у назву статті журналісти помилково винесли некоректно слова, яких він не говорив: "Генсек НАТО про можливий мир в обмін на території та членство в НАТО". Ця назва статті висмоктана з пальця, вірніше зі слів Столтенберга, де він не говорив того, що собі уявили кремлеботи:
"Яким може бути прийнятний шлях, щоб покласти край цій війні, вирішуватиме Україна. Наша відповідальність — підтримувати Україну, щоб вони (українці) були здатні звільнити стільки землі, скільки це можливо, і поставити їх у найкраще становище, коли і якщо такі переговори зможуть розпочатися".
Де ви у його словах побачили пропозицію обмінювати території на мир і заклик вступати після цього в НАТО? Він тут взагалі не говорив про вступ України в НАТО.
А кремлеботи підхопили цю статтю, навіть не задумуючись про те, що у цьому контексті у статті мова йшла ПРО ВІДМОВУ УКРАЇНИ ВІД НАТО в обмін не перемир'я і території. Тому кремлеботам треба активувати свої атрофовані мізки і УВАЖНО в цій статті почитати фразу, яка передувала словам Столтенберга:
Так у понеділок у Брюсселі на пресконференції генеральний секретар відповів на запитання щодо можливості миру для України в обмін на здачу територій і ВІДМОВИ ВІД ЧЛЕНСТВА В НАТО (нижче — скриншот зі статті):
Ще раз питаю недоумків: Де ви у його словах побачили пропозицію обмінювати території на мир і заклик вступати після цього в НАТО? Де він тут взагалі говорив про вступ України в НАТО? Він відповідав на питання у контексті ВІДМОВИ ВІД ЧЛЕНСТВА В НАТО В ОБМІН НА МИР. Авжеж, якщо Україна піде на умови путіна, відмовиться від територій і від членства в НАТО (як це передбачалось на переговорах у Стамбулі), то Столтенберг нічого не зможе зробити, — це вирішуватиме Україна.
"Яким може бути прийнятний шлях, щоб покласти край цій війні, вирішуватиме Україна. Наша відповідальність — підтримувати Україну, щоб вони (українці) були здатні звільнити стільки землі, скільки це можливо, і поставити їх у найкраще становище, коли і якщо такі переговори зможуть розпочатися".
.Але при цьому Столтенберг застеріг українців, що путін на цьому не зупиниться:
"Ми не бачимо жодних ознак того, що президент Путін планує мир, він планує ще більше війни".
Тому маніпуляції агентів кремля словами Столтенберга — це складова частина кремлівської пропаганди.
За словами Столтенберга, Україна "вже досягла великої перемоги", маючи на увазі часткову перемогу (у вигляді факту, що не впала "за три дні" і нанесла великих втрат росії), а не перемогу у війні в цілому.
Доказом того, що тут йшла мова про ТИМЧАСОВІ локальні перемоги, а не те, що вигадують анонімні агенти кремля, є пізніша заява Столтенберга 25 квітня, де після схвалення пакету допомоги він висловився про МАЙБУТНЮ перемогу України:
"Останні місяці "союзники по НАТО не надали підтримки, яку обіцяли" Україні. Але для ПЕРЕМОГИ України ще не пізно, тому що більша підтримка вже на підході".
Разом з тим треба визнати, що начальник канцелярії генсека НАТО Стіан Єнсен висловив особисту думку, де припустив можливість членства в НАТО в обмін на території, ("Я не кажу, що так має бути. Але це може бути можливим рішенням"), але при цьому не звернув уваги — чи підпише путін такий договір, у якому НАТО ще більше охопить його кордони, як і на те, що в такому випадку санкції з росії доведеться зняти, а Україні про ці території доведеться забути. Крім того Зеленський розуміє, що в такому випадку захисники України винесуть його з кабінету на вилах, а потім візьмуться за всіх, хто до цього причетний, тому на це не піде.
То чи готова Україна і її захисники до капітуляції з втратою територій, про що так мріють кремлеботи, та й ще при вимозі путлєра позаблокового статусу України — питання риторичне, бо ця позиція відома.
У липні місяці буде черговий ювілейний саміт НАТО. Є потреба пояснювати, що і там це питання НАЖАЛЬ не вирішиться? У кращому випадку нам покажуть "дорожню карту" без жодних чітких термінів. Скоро переконаємось. Причини описані вище. Я дуже хочу помилитися у цьому передбаченні.
Деякі ілюзорики говорять про те, що Україна приєднається до НАТО вже влітку на черговому саміті НАТО.
P.S. (доповнення). Щойно (27.04.24) знайшов підтвердження своїм передбаченням. В той час, як кремлеботи, прикриваючись антиросійською риторикою, говорять про вступ до НАТО вже у липні 2024 року, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні союзники обговорять розробку "дорожньої карти" вступу України до Альянсу.
І я ці реалії описую з жалем і розчаруванням. Іде рік за роком, а нас НАЖАЛЬ знову в черговий раз годують "дорожніми картами".
Є потреба далі пояснювати "Де море" і що варіант Расмуссена на саміті НАТО не розглядатимуть? Чекаємо липня 2024 року, щоб ще раз у цьому переконатись.
А тим часом кремлеботи мріють про відмову України від кордонів 91-го року і про переговори з путлєром, умовою якого є позаблоковий статус України.
Таким чином, моя позиція: Україна неодмінно повинна бути в НАТО в межах міжнародно визнаних кордонів, але я шкодую, що цей процес гальмується з причин, викладених у цій статті з посиланнями на тих, від кого це залежить.
