Характерною, яскраво вираженою і спільною рисою українських кінопродюсерів є разюча антикреативність. Їх не прошибеш, не розворушиш і не зворушиш нічим, жодною ідеєю, творчою (сценарною) ініціативою, реалізація якої потребувала б відповідного продюсерського хисту.
І це ті, які самі мають полювати за всім новим, оригінальним. Як не старайся, хоч зі шкіри геть лізь. Як горохом об стіну. Глухо. Тільки кліпають бичими/коров'ячими очима. І все. Ще трохи і замукають.
Продюсерські мізки — задубілі. Ніби покрити товстим шаром криги. Всередині макітри — вічна мерзлота. Льодовиковий період. Без кінця і краю.
Якісь ліберальні комсомольці. Заскорузлі. Комсорги. Бегемоти і бегемотихи. Бо якщо на щось і здатні, то тільки затоптати — те, у що за звичкою не врубилися, не в'їхали в тему.
А якщо знімають свою кінохрінь, то виключно на кошти Держкіно (Мінкульту чи Українського культурного фонду). Без цього — ніяк.
Вони від того фінансування — як наркомани від дози залежні. Бо на інакше їхні мізки не здатні. Щоби самостійно знайти та залучити інвестиції для кіновиробництва — та ти шо!..
Для того, щоби потім компенсувати витрати і повернути інвестору сторицею — це ж касу треба вміти збирати, щоби кіно прибутковим було. А вони ж таке знімають, що до прибутковості — як до Києва рачки.
Їхня каса складає якусь частину бюджету стрічки. Ну, в кращому випадку — дорівнює. Але ж це — не прибуток. Для цього касові збори від прокату стрічки в кінотеатрах мають бути втричі більшими від вартості фільма. Та куди там... Для цього ж клепку треба мати. Хист, фах, нюх. В тому числі і на якісні сценарії, екранізація яких матиме шанс на успіх, зокрема — грошовий.
Взагалі, з цими продюсерами цікава й парадоксальна ситуація виходить. Вони всі, тіпа, приватні підприємці: очільники продакшенів, пердакшенів, хєракшенів. Але багатіють — виключно за державний кошт.
І спробуй-но дізнайся їхню частку гонорарів, які вони собі виписують з двадцяти-тридцяти мільйонного держбюджету «продюсованої» ними стрічки. Це під грифом «цілком таємно». Але, судячи зі всього, на собі явно не економлять. Ви тільки погляньте, як вони усі розкошують! Покажіть-но мені бодай одного продюсера, який би бідував.
Не чиновники, не держслужбовці, але живуть і багатіють за державний кошт. Це нормально? Ти бач, як влаштувалися! Не життя, а малина. За державні гроші. Оце, бляха, каста...
Також за темою:
