З тих 120 млн. 65 (!) — кошти Держкіно. Олесь Санін виступив у стрічці сценаристом, режисером та продюсером.
З огляду на вартість картини, а вона стала однією з найдорожчих у вітчизняній кіноіндустрії, і на те, що переважна більшість суми — з державної скарбниці, а не самостійно залучені продюсерами (Санін + Максим Асадчій «Пронто Фільм») сторонні інвестиції, я поцікавився в Саніна сумою отриманого гонорару. Запитав: це сотні тисяч чи мільйони?
А ще додав, що за підрахунками фахівців, враховуючи кількість кінотеатрів та посадкових місць, в Україні межа прибутковості — 25 млн. гривень. Таким має бути бюджет фільму, аби розраховувати на отримання 75 мільйонів гривень у прокаті. (Фільм вважається прибутковим, якщо касові збори втричі перевищують бюджет). «Довбуш» явно не вписується у ці рамки. Тому мені стало цікаво, на що сподівається Санін.
Про свої гонорари Санін очікувано промовчав. Натомість, висловив впевненість у можливості прибутку за рахунок прокату за кордоном. При цьому послався на досвід своєї попередньої стрічки — «Поводир».
Щодо останньої. За даними сайту Української кіноакадемії «Дзига MDB„, бюджет стрічки склав ₴ 16 761 721. Касові збори за весь період прокату в Україні — ₴ 14 149 419. Тобто, проєкт не відбив навіть бюджет.
Отже, «Поводир» Олеся Саніна не став прибутковим в Україні навіть з бюджетом у 16 млн. То як же можна розраховувати на якийсь прибуток зі 120-ма мільйонами?
Ну, збере «Довбуш» мільйонів 10-20. Ну, 30. Та нехай навіть всі 50! Але це все одно буде менше державної (левової в даному випадку) частки фінансування.
Санін надіється на закордон? А з чого б це там всі взяли та й різко ломанулися на «Довбуша»? Чим він може здивувати глядачів після, приміром, «Хороброго серця» чи «Трьохста спартанців»?
Але це ніяк не відіб'ється на рівні достатку Саніна, Асадчого та всієї кінокоманди. Вони все одно у шоколаді. Ніхто не відчує не те що неприбутковості, а й навіть провалу стрічки. А згодом прийдуть на новий пітчинг, коли він там буде, і знову отримують десятки мільонів на виробництво. Оце життя... Хіба не «малина»?
Отакі «довбуші» — наочний приклад перетворення пітчингів Держкіна на легалізовану форму дерибану. Де всі отримують, що хочуть, без найменшої подальшої віддачі. Кінокоманди пилосмоками всмоктують, скільки влізе, державних грошей, а що там буде із касою та глядацьким інтересом — справа двадцята.
Так нищиться кіноринок, а з ним й індустрія. Але її руйнівники при цьому тільки багатіють. Невпинно і шалено.
Також за темою:
КАСТА. Не будучи чиновниками, кінопродюсери живуть і багатіють за державний кошт
