18 жовтня 2023 року Президент США Джозеф (Джо) Байден, відбувши із Вашинґтона, прилетів до Тель-Авіва аби підтримати Ізраїль (надання ж йому постійної американської військової допомоги відоме всім у світі), котрий постраждав від жорстокого терористичного нападу на нього ХАМАСу 7 жовтня 2023 року, про що йдеться в моєму матеріалі «Что, Нєтаньягу, помоглі тєбє твоі москалі? Або Про Україну, Ізраїль і злочинний удар ХАМАСу по ньому», тобто на 12-й день після теракту.

   20 лютого 2023 року Президент США Джо Байден, відбувши із Вашинґтона, здійснив поїздку до Києва (перед ним українську столицю Президент США, яким тоді був республіканець Джордж Буш молодший, востаннє відвідував 31 березня – 1 квітня 2008 року, тобто майже 15 років назад), деталі котрої висвітлила моя робота «Це ж треба Міністру закордонних справ України умудритися написати таке, що противно читати!», аби підтримати Україну, яка страждає від розпочатої РоССієй/Путіним 24 лютого 2022 року жахливої жорстокої повномасштабної антиукраїнської війни, та оголосити про надання українській стороні допомоги для відбиття неспровокованої злочинної роSSійской/руССкой агрєSSіі, котрій присвячені рядки мого дослідження «Джо Байден і окремі ваші посадовці, перестаньте трястися від страху при слові РоССія!» (оскільки американська допомога включно із військовим компонентом, без якої Україна б не вистояла, на чому я постійно наголошую, й за котру Український народ безмежно вдячний американському народу, більшість якого підтримує таку політику, Конгресу США – конгресменам і сенаторам від обох партій – Демократичної й Республіканської (тим, що голосують за виділення допомоги) та Президенту США Байдену – представнику/члену Демпартії й ніколи її не забуде, є дуже значною, але абсолютно недостатньою для перемоги України на полі битви над РоССієй заради звільнення тимчасово окупованої нею української території, хоча навіть і цього, як свідчить моя аналітична праця «Україна переможе РоССію й вижене її зі своєї території! А що далі?„, буде недостатньо для українського мирного майбуття, що мав би розуміти Байден і швидко робити відповідні висновки та адекватно діяти, у тому числі і погодитись зробити політичне запрошення України до НАТО, нюанси котрого викладені в моїй програмній публікації «Ось таким повинно бути рішення Вільнюського саміту НАТО 11 – 12 липня 2023 року щодо України!», але чого, на жаль, не сталося якраз через його незгоду, про що й розказує мій дослідницький матеріал «Ось таким є рішення Вільнюського саміту НАТО 11 – 12 липня 2023 року щодо України!»), тобто на 362-й день після початку повномасштабних бойових дій (звісно ж, що ніхто реально не очікував прибуття Президента США Джо Байдена на українську землю ні на 12-й, ні на 22-й, ні на 32-й день від начала повномасштабної війни, бо це було просто неможливо, але, принаймні, на 112-й, 122-й чи 132-й день таке можна було здійснити).

   Отаким є цей трикутник Вашинґтон – Тель-Авів – Київ і вказані вище візити Джо Байдена до Ізраїлю й України є його красномовним кроком, яким усе сказано!