Вільна Україна буде не після звільнення Києва,
а після знищення Москви,
як столиці російської наддержави.
Юрій Липа.
Нарешті руки таки дійшли, адже задум розкрити дану тему в мене появився ще 12 листопада 2022 року після визволення українським військом Херсона від роSSійскіх/руССкіх агрєSSоров/окупантов, але оскільки це потребувало певного часу для роботи, а Зе-ко так часто демонструє своє невігластво, котре не можна обійти стороною, та відбувалися й деякі інші злободенні події, на котрі теж потрібно було публічно реагувати, що зрештою оце все разом і привело до ось такої затримки із написанням даного матеріалу. Тому після цього пояснення вже переходжу до суті мого задуму та одразу стверджую, що Україна переможе РоССію і вижене її зі своєї території й переможе однозначно, як твердить і моя стаття «Льод тронулся, нєгоспода руССкіє окупанти! Уже й Херсон звільнено від вас і все наше буде звільнено!»: я в цьому не маю жодного сумніву й станеться це, у першу чергу, завдяки українським воїнам на чолі із талановитим Головнокомандувачем ЗСУ генералом Валерієм Залужним, зображеним на цій картині, коли він прийшов по душу показаного в
Автор – художник Nugzar Metreveli, Грузія.
моїй роботі «Московітскій дружбан – собача людина чи людина-собака, або Homo putinus» пса поганого Путіна, тільки б Головнокомандувачу не заважали можновладні Зе-ідіоти, головне завдання котрих – це забезпечення українського війська всією необхідною амуніцією (чого, на жаль, не робилося фактично всі три роки правління цих ідіотів),щоби військо під командуванням генерала Залужного мало можливість без затримок знищувати московитських зайд! Але відповіді на питання «А що далі?» читачам доведеться трохи зачекати, хоча, забігаючи наперед, підкажу: відповідь містить один законодавчий акт РоССіі…
І
А те, що Україною із 2019 року керують ідіоти, підтвердження чому я вже неодноразово демонстрував у багатьох своїх попередніх працях, зокрема і в оцих публікаціях «Зе вважає, що загарбницько-неоколоніальна війна РоССіі проти України почалася тільки в 2022 році!» та «Зе й Лукашенка оберігали взаємне забезпечення захисту державних секретів», укотре випливає і з наступної інформації: «Позбавлення акредитації знімальних груп CNN та Sky News не має нічого спільного із захистом військової таємниці, це покарання за те, що західні журналісти з'явилися у Херсоні раніше Президента Зеленського і не показали його головним ньюсмейкером (виділено Г. М.). CNN (американська телерадіокомпанія – одна з провідних таких компаній в усьому світі – Г. М.) та Sky News (відомий британський круглодобовий новинний супутниковий телеканал – Г. М.) показали… світу, як люди кидаються на шию визволителям у день звільнення міста, ці кадри побачив увесь світ, і карати їх за ці історичні кадри є аморальним…
Українським журналістам заборонили знімати Херсон до приїзду Президента… Українське суспільство та увесь світ раніше вже позбавили багатьох важливих для усіх нас сюжетів – позбавили відео про вступ наших військ у звільнений Ізюм, у звільнений Куп'янськ… Під час Балаклійської операції журналістам не можна було знімати звільнені міста й села, не можна було показати сльози радості та обійми звільненими українцями наших передових підрозділів, поки Президент Зеленський не відвідав Ізюм і не провів фотосесію в Ізюмі (виділено Г. М.). Минуло п'ять днів, фронт вже відкотився на 30 км від міста, й тільки тоді Зеленський наважився на приїзд, і увесь цей час знімати було заборонено…
Зараз та сама абсурдна заборона по Херсону. CNN і Sky News не показали нічого таємного, тільки позитивне про Україну, але вони показали звільнення та воїнів, і не показали Президента. Це він, на думку Офісу Зеленського, має повідомляти хороші новини, він має бути у центрі уваги. Президент приїхав через три дні після звільнення, але глядачі CNN та SkyNews мали чекати (виділено Г. М.)…
Мене дивує, чому жодних пояснень по суті не дала по ситуації фактичний координатор роботи зі ЗМІ в армії заступник Міністра оборони Ганна Маляр, і чому негатив від конфлікту із західними журналістами перекладений виключно на військових, які в даному випадку – лише виконавці…
Заборона на висвітлення бойових дій, заборона на висвітлення звільнення українських міст та сіл журналістами у бойових порядках військ…, фактичне закриття телеканалів, введення цензури і піар окремих представників влади, обмеження щодо журналістів, які не подобаються Офісу Президента, й позбавлення акредитації CNN та Sky News – все це ланцюжки однієї політики (виділено Г. М.).
…Президент Зеленський має почати робити роботу Верховного Головнокомандувача і для цього треба не про свій піар думати, а дати, наприклад, покази в прокуратурі, чому він призначав у керівництво СБУ в Києві та у Херсоні російських шпигунів, які зараз під слідством, і чому в місті не була заздалегідь розгорнута оборона у лютому (2022 року – Г. М.), і чому звільняти Херсон довелось тільки великою кров'ю багатьох тисяч українців. Головні герої цієї війні – це не ті, хто заповнив собою телемарафон, а ті, хто своєю кров'ю, жертовністю та працею виправляє усі ті провали в обороні, які створила перед війною українська влада (ідіотська Зе-ко на чолі із Зе – виділення й примітка Г. М.)» (Facebook: Юрій Бутусов, 14 листопада 2022 року о 14:08).
І той же Юрій Бутусов продовжив: «Видання „Українська правда“ позбавили акредитації за те, що фотокореспондент Дмитро Ларін за день до приїзду Президента Зеленського у Херсон оприлюднив кілька фото в Фейсбуці, у тому числі й ось таке. Херсон звільнили 11 листопада, але журналістам
повідомили, що знімати та викладати матеріали про звільнення Херсону можна тільки з 14 листопада, коли в Херсон приїхав Президент Зеленський, який мав стати головною зіркою усіх сюжетів… Як за таке фото можна карати (виділено Г. М.)?..
Тепер влада посилається, що ніби це військові позбавили журналістів акредитації. Це брехня. За моїми даними завдання наказ покарати журналістів, хто виклав інформацію про звільнення раніше, ніж Зеленський приїхав до Херсону, видав Міноборони радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк… Це пряма атака на медіа із боку Офісу Президента. Нагадаю, що коли Президент закликав усіх нічого не робити й чекати на шашлики у травні (2022 року – Г. М.), саме журналісти попри це створювали розголос щодо вторгення РФ. І Херсон був зданий, і Чонгар – у лютому, і за це досі влада не відповіла. Якби ми виконували забаганки Офісу Президента, то Україна могла б загинути під російським ударом (виділено Г. М.)» (Facebook: Юрій Бутусов, 14 листопада 2022 року о 16:47).
Й ще раз – Юрій Бутусов: «…стосовно стосунків з Росією, то саме Єрмак (про нього детально розповідає мій аналітичний матеріал „Два нахабні Зе-ідіоти – пара, або ПреЗедент і «ВіцепреЗедент» України один без одного не можуть жити“ – Г. М.) три роки вів сепаратні перемовини із РФ та весь цей час брехав про неіснуючі успіхи, „всеосяжне перемир'я“, прогрес у досягнені миру, за ним цю брехню повторював Президент Зеленський, і разом вони ввели в оману народ України, зірвали підготовку до війни, зірвали за три роки повністю закупівлю боєприпасів, зірвали розгортання оперативного резерву й територіальної оборони, зірвали оборону на півночі та півдні (щоби читачам у цьому пересвідчитися, то достатньо звернутися всього-навсього лише до кількох моїх праць: „Втрату української «Мрії» українці не повинні простити нікому – ні роSSійскім/руССкім тварям-агрєSSорам, ні українським ідіотам!“, „Все для фронту, все для перемоги України над націонал-шовіністичною (нацистською) РоССієй!“, „ССО ЗСУ – від моєї пропозиції до початку створення пройшло 15 років. Баггі для українського війська – від моєї пропозиції до волонтерської, не промислової, розробки теж пройшло 15 років чи навіть 21 рік. Це показує наскільки неякісною є влада України!“, „Жахлива окопна правда про реалії загарбницької війни РоССіі проти України – її треба знати всім! І що необхідно робити…“, „Зе, будучи Верховним Головнокомандувачем ЗСУ, не знає, ким він командує!“, „Зе плює на Український народ, зневажає українців і продовжує витирати об нас ноги!“, „Перебування на посадах у державі «компетентних» кадрів. Їхня «компетентність» вилазить Україні боком!“ та „Зе, перестань фантазувати, говорити маячню й дурити українців!“ – Г. М.). Під прикриттям брехливих заяв про мир з РФ Путін готувався до війни (це підтверджує і моє дослідження „Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!“ – виділення та примітка Г. М.)» (Facebook: Юрій Бутусов, 17 листопада 2022 року о 17:14).
ІІ
І отепер після того, як уже вкотре в розділі І було продемонстровано, що Україною із 2019 року керують ідіоти, настав час підійти ближче до пошуку відповіді на питання «А що далі?», й тому я почну аналізувати оприлюднений 15 листопада 2022 року Офіційним інтернет-представництвом Президента України матеріал «Україна завжди була лідером миротворчих зусиль; якщо Росія хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями – виступ Президента України на саміті „Групи двадцяти“, оскільки у ньому Зе так само хоче дати відповідь на поставлене мною питання (вдасться йому це зробити чи не вдасться стане зрозумілим після завершення аналізу): „Херсон – це одне з найважливіших міст півдня нашої країни і єдиний обласний центр, який Росії вдалося захопити після 24 лютого. І ось Херсон уже вільний. Що це означає? Ця визвольна операція наших сил оборони є для України аналогією до багатьох битв минулого, які були переломними моментами у війнах. Вони символізували такі зміни, після яких люди вже знали, чия буде перемога, хоча ще й доводилося воювати заради неї. Це як, наприклад, D-Day (День Д – термін, що позначає день початку будь-якої воєнної операції – Г. М.) – висадка союзників у Нормандії (Франція, 6 червня 1944 року – початок операції «Оверлорд», коли було відкрито Другий фронт Другої світової війни, хоча й до цього, починаючи із 3 вересня 1939 року після вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року, коли, власне, й почалася Друга світова війна, про що йдеться у моїй дослідницькій праці «80 років тому… Берлін – Мюнхен – Москва – Ґлайвіц – Вєлунь… Що далі?„, західні союзники воювали проти Третього Німецького Райху в Північній Африці, Італії, загалом у Середземномор'ї, на Атлантиці, в повітрі за Велику Британію, але СССР та РоССія не вважали й не вважають всі їхні битви до 6 червня 1944 року Другим фронтом – Г. М.). Вона ще не була крапкою в боротьбі проти зла, але вже визначала увесь подальший перебіг подій. Саме це ми відчуваємо зараз. Зараз, коли Херсон вільний.
Щоб звільнити всю нашу землю від рашистів, нам доведеться воювати ще деякий час... Воювати! Але якщо перемога все одно буде за нами, і ми в цьому впевнені, то хіба не варто спробувати реалізувати нашу формулу миру (а що далі? – Г. М.), щоб усе ж зберегти тисячі життів і вберегти світ від нових дестабілізацій?..
Я хочу, щоб ця агресивна російська війна закінчилася справедливо й на основі Статуту ООН і міжнародного права, а не «абияк» – за влучним формулюванням пана Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша. Не варто пропонувати Україні компроміси із совістю, суверенітетом, територією та незалежністю (а що далі? – Г. М.). Ми поважаємо правила, і ми – люди слова. Україна завжди була лідером миротворчих зусиль, і світ це бачив. І якщо Росія каже, що нібито хоче закінчити цю війну, хай доведе це діями. Очевидно, що словам Росії довіряти неможливо, і не буде жодних «Мінськів – 3», які Росія порушить одразу ж після укладення. Якщо ж відповідних дій для відновлення миру не буде, то це означає, що Росія просто хоче вкотре обманути всіх вас, обманути світ і заморозити війну якраз тоді, коли її поразки стали особливо відчутними. Ми не дамо Росії перечекати, наростити сили, а потім розпочати нову серію терору та глобальної дестабілізації. Впевнений, що саме зараз треба й можна зупинити руйнівну російську війну…
Друга стаття Статуту ООН (“…Організація та її Члени діють у відповідності з такими Принципами: 1. Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її Членів; 2. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй сумлінно виконують узяті на себе за цим Статутом зобов'язання…; 3. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй розв'язують свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не наражати на загрозу міжнародний мир та безпеку і справедливість; 4. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй; 5. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй усіляку допомогу у всіх діях, що вживаються нею відповідно до даного Статуту, і утримуються від надання допомоги будь-якій державі, проти якої Організація Об'єднаних Націй вживає дії превентивного або примусового характеру…; 7. Цей Статут жодною мірою не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання в справи, які належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави…» – Г. М.) дуже чітко все визначає. Все, що порушила Росія цією війною. Тож маємо відновити силу міжнародного права. І без будь-яких компромісів з агресором. Бо Статут ООН не може діяти якось частково, вибірково чи «за бажанням». Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в межах відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів. Це абсолютно конкретно… Є чітке розуміння, як це забезпечити. Росія має вивести всі свої війська та збройні формування з території України. Має бути відновлений контроль України над усіма ділянками нашого державного кордону з Росією. Саме це матиме наслідком реальне й повне припинення бойових дій (а що далі? – Г. М.)…
Коли ми звільняємо нашу землю, всюди бачимо одне: Росія залишає по собі катівні та масові поховання вбитих людей. Так було в Бучі та інших містах півночі країни після окупації. Так було у Харківській області. Те саме ми бачимо зараз і на Херсонщині… А скільки масових поховань на тій території, яка ще досі залишається під контролем Росії? Що ми побачимо в Маріуполі?
Ось чому світ має визнати спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України (а що далі, який вирок повинен винести цей трибунал аби РоССія більше не мала можливості напасти на Україну? – Г. М.) та створення міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків, завданих цією війною. Відшкодування за рахунок російських активів, бо саме агресор повинен зробити все, щоб відновити порушену ним справедливість. Уже є запропонована нами Резолюція Генасамблеї ООН щодо міжнародного механізму компенсації за збитки, спричинені російською війною. Вона проголосована…
Україна не є членом будь-якого з альянсів. І ця російська війна змогла розпочатися якраз тому, що Україна залишалась у «сірій зоні» – між євроатлантичним світом і російським імперіалізмом (як бачимо, Зе навіть натяку не зробив, що Україна хоче стати частиною євроатлантичного світу, тобто вступити до НАТО, цим самим знову порушивши Конституцію України, на чому я вже наголошував у своїх аналітичних роботах «Зе-ідіот Арахамія, ПНХ!», «Якщо це дійсно так, як каже Ердоган, то Зе – не тільки ідіот і порушник Конституції України, а й, можливо, зрадник, хоча Кулеба заперечує сказане ним! Тоді хтось один із них двох бреше?!», «Зе-брехуни!» та в зазначеній вище моїй праці «ССО ЗСУ – від моєї пропозиції до початку створення пройшло 15 років. Баггі для українського війська – від моєї пропозиції до волонтерської, не промислової, розробки теж пройшло 15 років чи навіть 21 рік. Це показує наскільки неякісною є влада України!» – Г. М.). Зараз у нас теж поки немає жодних гарантій безпеки. Тож як не допустити повторення такої агресії Росії проти нас? Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки. Тому підготували проект договору Kyiv Security Compact і вже запропонували його партнерам. Тож маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної безпекової архітектури в євроатлантичному просторі, включно з гарантіями для України. Головним результатом конференції має стати підписання Kyiv Security Compact (а що далі, якщо й після цього у РоССіі все одно залишатиметься правова підстава для нового(их) нападу(ів) на Україну? – Г. М.)…
Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека й справедливість почнуть відновлюватися, сторони мають підписати документ про фіксацію закінчення війни (а що далі, що ж цей документ повинен конкретно зафіксувати і заставити зробити РоССію для остаточного правового унеможливлення її нового(их) нападу(ів) на Україну? – виділення та примітка Г. М.)“. Таким чином стає очевидним, що Зе, вірніше той (ті), котрий (котрі) писав (писали) йому даний виступ, так і не дає остаточної відповіді на питання „А що далі?“, тому її пошук продовжується…
Читайте продовження статті – ч. 2.
