Тим читачам, яким недостатнього лише причесаних офіційних даних про діяльність Служби безпеки України й котрі хочуть знати більш критичні погляди на роботу цієї української спецслужби, я раджу звернутися до моїх матеріалів «СБУ – це Служба безпеки Вітчизни чи Служба безпеки олігархів, брехунів і шльондр?!», «СБУ, візьмися за цю антиукраїнську тупу п…зду та й за всіх їй подібних п…зд і х…їв в Україні!» + Ч. 2 + Ч. 3 + Ч. 4 + Ч. 5, «Тепер зрозуміло чому досі не було належної боротьби з внутрішнім ворогом, бо Зе не давав команду!», «Це – не вирок, а насмішка, або Чим ОГП і СБУ тішаться, як дурень цвяшком?» та «СБУ, чому тільки тепер?!», доповненням котрих слугуватиме й дана стаття. В чому ж суть цієї статті? Пояснюю…

   Постійно знайомлячись із інформацією про діяльність СБУ, розміщеною на її вебсайті, для аналізу зробленого Службою, мені спало на думку співставити взяті з нього повідомлення про кінцеві результати розслідувань нею кількох довільно вибраних мною справ – судові вироки із початковими повідомленнями цього ж сайту про затримання в цих же справах підозрюваних і початок розслідувань щодо них, у котрих однозначно вказувалося, які терміни ув'язнення їм загрожують, й ось, що з цього вийшло демонструють розміщені нижче зроблені мною скріншоти…

                                                                                      1 

   Тепер подивимось, що кажуть вказані СБУ норми Кримінального кодексу України (ККУ) № 2341-III від 5 квітня 2001 року: «Стаття 28. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією…

   2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення…

   Стаття 111. Державна зрада…

   2. Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, –

   караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі (виділено Г. М.), з конфіскацією майна». Звідси випливає, що підозрюваному загрожує або 15 років ув'язнення, або довічне позбавлення волі, натомість СБУ, знаючи диспозицію ч. 2 ст. 111 ККУ, навмисно заявляє лише одне: «Зловмиснику загрожує довічне ув'язнення».

   І ось – рішення суду… 

   Як бачимо, суд призначив зловмиснику 15 років тюрми, хоча СБУ стверджувала, що йому «загрожує довічне ув'язнення».

                                                                                       2 

   Й знову СБУ, оперуючи тією ж ч. 2 ст. 111 ККУ, заявляє тільки одне: «Зловмиснику загрожує довічне ув'язнення».

   І що ж вирішив суд? 

   А суд, попри все те ж твердження СБУ, що зловмиснику «загрожує довічне ув'язнення», знову призначив йому лише 15 років тюрми.

                                                                                      3 

   Й від СБУ – усе ті ж ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 ККУ та що підозрюваному «загрожує довічне ув'язнення».

   Але суд має іншу думку… 

   І думка суду така, що він, попри все ту ж констатацію СБУ про загрозу зловмиснику довічного ув'язнення, знову призначив йому тільки 15 років тюрми.

   Таким чином, СБУ, достеменно знаючи, що ч. 2 ст. 111 ККУ передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, замість того аби казати, що підозрюваному загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення чомусь постійно твердила лише про довічне позбавлення волі. Мабуть, СБУ бере поганий приклад із ПреЗедента України, про котрого розповідає моя стаття «Зе продовжує підтверджувати, що він – не Верховний Головнокомандувач ЗСУ, а Верховна Ганьба ЗСУ!», яка заодно й пояснює, чому брати приклад з нього погано.

   Колись британський офіцер військово-морської розвідки та відомий письменник, автор романів про супершпигуна Джеймса Бонда Ян Флемінг говорив: «Один раз – це випадковість. Два рази – це збіг. Три рази – це ворожі підступи». Українська ж народна мудрість перефразувала його наступним чином: «Один раз – це випадковість. Два рази – тенденція. Три рази – закономірність».

   Так ось, тричі продемонстровані вище діяння СБУ – це ворожі підступи закономірність, суттю котрої є дезінформування людей або, простіше кажучи, вішання їм на вуха локшини, що не робить честі українській спецслужбі, тому, СБУ, перестань вішати людям на вуха локшину!