Читайте початок статті.

                                                                                      I

   Спокутуй свої гріхи, СБУ, й у іншій  сфері – релігійній, бо це – теж питання національної безпеки України, а ти до останнього часу була прихильною до російської «п'ятої колони» на українській землі під маскою УПЦ МП – РПЦвУ – МПвУ, чим сприяла поширенню «руССкого міра» – рашіZма по Україні, адже саме РПЦ та її українська філія РПЦвУ є його становим хребтом, і, м'яко кажучи, не прихильною до УПЦ (ПЦУ) або просто ПЦУ, як указує Заява Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) щодо захисту права на свободу совісті від 27 Липня 2022 року: «…цією заявою ще раз бажаємо засвідчити, що право релігійних громад за рішенням своїх загальних зборів змінювати підпорядкування, виходити зі складу структур, підлеглих Московському патріархату, та входити до Православної Церкви України – гарантоване Конституцією і законами України, а також відповідає загальновизнаному розумінню свободи віросповідання. Це право не може бути обмежене чи скасоване під приводом воєнного стану, адже сама війна Росії проти України однією з ключових причин має поширення ідеології „русского міра“. Структури Московського патріархату десятиліттями сприяли поширенню цієї ідеології в Україні, тож вони несуть частину моральної відповідальності за наслідки своїх дій… Тому зміна релігійними громадами свого підпорядкування, їхній вихід з-під влади Московського патріархату – об'єктивний і незворотний процес (виділено Г. М.)… Зрозумілим є занепокоєння представників Московського патріархату через втрату підпорядкованих громад. Але для нас дивним і незрозумілим є намагання досить значної кількості наділених владою осіб (у абсолютній більшості вони представляють Зе-ко – Г. М.), в тому числі з органів, які мають турбуватися про правопорядок (ОГП, про котрий ідеться у моїй аналітичній публікації „Рябошапці – по шапці!“, МВС України й підпорядкована йому НПУ, непривабливий вигляд якої показує моя праця „НПУ – це Національна поліція Вітчизни чи Національна поліція олігархів, брехунів і шльондр?!“, – Г. М.) і безпеку держави (СБУ – Г. М.), як в центрі, так і на місцях штучно перешкоджати цьому процесу. Священний Синод вважає таке втручання незаконним, аморальним і категорично неприйнятним. Україну треба захищати від „русского міра“, а не сприяти консервуванню його рештків та метастазів. Священний Синод звертається до всіх, від кого це залежить, із закликом невідкладно вжити належних заходів для припинення практики перешкоджання православним громадам у справі виходу їх з-під влади структур Московського патріархату. Вкотре підкреслюємо, що будь-які ініціативи, спрямовані на пряме чи опосередковане позбавлення релігійних громад цього права і перетворення їх на фактичних кріпаків, для ПЦУ є завідомо неприйнятними (виділено Г. М.)» (моє дослідження «1031 й 333, або Русь-Україна – незалежна: і політично, і духовно!» детально розповідає про дані церковні речі; окрім цього варто пригадати й інші неприємні моменти – назвемо їх так без вживання гостріших слів, на які СБУ не повинна була би закривати очі:

   А) вебсайт «СПЖ» 20 серпня 2022 року опублікував замітку «Блаженнейший Онуфрий обратился к российским военнопленным» з його прямою мовою: «…Митрополит Онуфрий принял в Киево-Печерской лавре группу российских военнопленных… „Хочу пожелать, чтобы Господь вернул вас в свое отечество, семьи, – сказал Блаженнейший. Чтобы вы увидели матерей, сестер, жен, детей, братьев, друзей (виділено Г. М.)… Надо найти слово любви, которое бы могло заставить умолкнуть орудия, остановить ракеты… Наша УПЦ (МП, МПвУ – Г. М.) делала все, чтобы русский и украинский народы жили в мире, согласии и любви. Получилось так, как получилось (виділено Г. М.). Но даже если зло произошло, его нужно остановить. Пусть Господь даст нашим правителям мужество, разум, мудрость найти то слово любви, которым останавливается всякое зло. Хочу пожелать, чтобы Бог хранил вас, всех людей, кто находится на поле брани (виділено Г. М.)… Нельзя убивать друг друга… Чтобы народы, вышедшие из единой купели Крещения, воевали друг с другом – это позор“, – заключил Блаженнейший»;

   Б) а ось, як відповів Онуфрію архієпископ Чернігівський і Ніжинський ПЦУ, речник Київської Митрополії ПЦУ, заступник голови Управління зовнішніх церковних зв'язків ПЦУ, голова Синодальної Богословсько-літургійної комісії, помічник Головного секретаря Священного Синоду ПЦУ Євстратій (Зоря): «Митрополит Онуфрій дуже рідко виходить у публічний простір. Наприклад, щодо того, яким є нині статус об'єднання, ним очолюваного, що насправді означають рішення, які під його головуванням ухвалювали ще наприкінці травня і чому їх досі офіційно так і не оприлюднили, він і дотепер нічого толком не сказав. З пресою він не спілкується, інтерв'ю не дає, можливо, лише спеціально заздалегідь підготовленим особам. Немає часу і бажання у нього говорити з суспільством українським… Однак для російських військовополонених час у митрополита знайшовся(виділено Г. М.). І що ж почули від нього ті, хто прийшов нас убити?

  1. „Получилось так, как получилось… зло произошло…“. Тобто, все сталося саме собою, винуватців нема. Як стихійне лихо, до наслідків якого ніхто не причетний (виділено Г. М.). Ось старалися-старалися зверхники МПвУ три десятки років, щоби Україна скорилася „русскому міру“, щоби тут любили Москву як „Третій Рим“, щоби вірили у вигадки про „неподільну Святу Русь“, щоби не опиралися окупантам, а квітами їх зустрічали, а не вийшло. Опираються. Воюють. Гармати не мовчать. Русскій корабль пішов на дно і не один… „Получилось так, как получилось“ звучить з вуст Онуфрія ніби як виправдання перед тими, хто прийшов нас полонити (виділено Г. М.). Не з квітами вас зустріли, а ось як, вибачайте…
  2. „Хочу пожелать, чтобы Бог хранил вас, всех людей, кто находится на поле брани“ (виділено Г. М.). Офіційно в МПвУ обурюються, що Кіріл Гундяєв благословляє російське військо вбивати українців. Але ось і митрополит Онуфрій бажає окупантам Божої охорони. Ні слова про зло, яке вони принесли. Ні слова заклику до покаяння за вбивства і руйнування (виділено Г. М.). Ну справді ж: якщо все сталося саме собою, то оці військовополонені, як і російські вояки „на поле брани“, їхні колеги „не винні“.
  3. „Чтобы народы, вышедшие из единой купели Крещения, воевали друг с другом – это позор“. „Позор“ – не це, а лукавство, якого не має бути в словах пастиря. Немає ніякого „друг с другом“. Такі слова – фактично формула громадянської війни, кремлівський наратив, який, до речі, і особисто Онуфрій просував, розповідаючи про саме таку „громадянську“ – війну в своїх нечисленних інтерв„ю. Насправді Росія воює ПРОТИ України. Росія НАПАЛА на Україну. Росія окупувала частину її території та хоче окупувати ще більше. Як тільки Росія полишить нашу землю та повернеться до кордонів, угоду про які вона сама ж і підписала, війна завершиться. А вираз Онуфрія урівнює дві сторони, як нібито однаково винні, чи однаково невинні (виділено Г. М.)…

  Як бачимо, що лише на адресу Української Церкви, української влади, українських патріотів, які борються із засиллям «русского міра», у очільника МПвУ та його підлеглих – необмежений запас громів та блискавок, крутих епітетів та гнівної риторики. Коли ж ідеться про Росію та все, з нею пов'язане, то навіть після того, ЩО вона вчинила, вирази Онуфрія та оточення – максимально округлі, розпливчасті та заколисуючі. «За все хороше та проти всього поганого». А найгірше те, що це вони вважають своєю силою – «голосно мовчати». «Сидіти проти війни» та «не ставати політиками», називаючи Путіна антихристом, а Росію – імперією зла (виділено Г. М.)“ (Facebook: Євстратій Зоря, 20 серпня 2022 року);

   В) і ще раз – архієпископ Євстратій (Зоря): „Це щоб ви… розуміли настрій верхівки МП в Україні. Вони не відчувають ЖОДНОЇ відповідальності за пропаганду «русского міра», за підтримку прокремлівських політиків усіх штибів – від Януковича до Мураєва… Війну в Україну покликали, на їхню думку, ті, хто всі ці тридцять років протистояли Кремлю, МП і «русміру». От не треба було протистояти – треба було вірою і правдою служити, як вони служили та служать, і «війни б не було». Логічно. Було б, як у Білорусі. Там і «Церква єдина», і політична система «стабільна», і на всіх язиках все мовчить, бо благодєнствує. Такі, як батюшка Миколай, в білоруську систему вписалися б ідеально… Огидно (так він відповів на оці слова заступника голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП, протоієрея Миколи Данилевича: «В релігійному плані зло війни в Україну кликали ті, хто захоплював наші храми і тим давав картинку путіну; ті, хто приймав закони проти УПЦ, і тим давав картинку Путіну. Гралися і догралися» – виділення й примітка Г. М.)“ (Facebook: Євстратій Зоря, 21 серпня 2022 року).

   Г) інтернет-видання 'LB.ua' 15 вересня 2022 року опублікувало інформацію „СБУ вбачає у переходах громад від УПЦ до ПЦУ «загрози для національної безпеки», де

написано наступне: «Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області просить представників місцевого самоврядування провести роз'яснювальну роботу серед громадськості щодо недопущення участі у зборах релігійних громад для переходу від УПЦ (МП – Г. М.) до ПЦУ керівників територіальних громад чи представників місцевої влади. Це, на думку СБУ, „створює передумови для дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Києві та регіоні“ (виділено Г. М.), йдеться у листі заступника начальника Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області Юрія Палагнюка від 7 вересня (2022 року № 51/9/3 – 46326 – Г. М.) на адресу Дарницької райдержадміністрації» (в Києві – Г. М.)… ;

   Ґ) того ж 15 вересня 2022 року "LB.ua" оприлюднило аналітичну статтю «Хто проти ПЦУ? СБУ та РПЦ! Разом»: «1. Почнемо з простого. Україна – секулярна держава. Це значить, що церква відділена від держави, і СБУ не має права пхати свого носа в релігійне життя. Точніше, має пхати, коли справа стосується національної безпеки. Наприклад, поцікавитися, долею священників-колаборантів. Або катівнями в підвалах московських церков…, або нарешті розповісти про підвали Святогірської Лаври, де в 2014-му році зберігалася зброя для „ополчєнцєв“ (виділено Г. М.)…

  1. Навіщо СБУ хоче блокувати збори громад (зверніть увагу, що саме на цьому робиться акцент в листі)? Все дуже просто. Якщо ви прагнете перейти з УПЦ (яка нібито більше не МП…) до ПЦУ, ваша громада має зібратися на збори і ухвалити відповідне рішення не менше, аніж двома третинами голосів. Процедура елементарна, передбачена ст. 8 Закону „Про свободу совісті та віросповідання“. Все. Далі документи подаються по вертикалі на реєстрацію. В даному випадку це має бути Київська міська або обласна адміністрація. Тож логіка СБУ доволі проста: щоб не допустити відтік парафій з УПЦ (типу не МП) до ПЦУ, треба просто не дозволяти проведення таких зборів (виділено Г. М.).
  2. Дійсно, в умовах воєнного стану масові заходи та зустрічі великої кількості людей (з огляду на їх же безпеку) заборонені. Але… ви не знайдете в українському законодавстві точного визначення, які заходи є масовими, а які – ні (виділено Г. М.)…

   Ну, і „вишенька на тортик“. Пам'ятаєте, як до Дня Незалежності 5 тисяч вірян УПЦ МП крокували „хресною ходою“ до Почаєва? Агов, СБУ, ви куди дивились? Народний депутат України Володимир Арʼєв запитав у СБУ те саме. Знаєте, що відповіли? „Порушень не виявлено“, – зазначено в офіційному листі (Volodymyr Ariev у своєму Facebook 3 вересня 2022 року про цю відповідь СБУ від 30.08.22 № 5/3/3 – А – 252/3 на № 202д9/15-2022/139293 від 22.08.2022 за підписом заступника Голови Служби Сергія Андрущенка, додавши її фотокопію, написав: „У «крьостном ходу» московського патріархату діяльності на підтримку агресора не виявлено, провокаційних матеріалів (портрет русского царя ніколая ІІ) не встановлено. Все харашо. З повагою, ваша СБУ. Так і живем…“ – виділено Г. М.)…

  1. СБУ дуже непокоїться, що УПЦ (яка зовсім не МП) може в суді оскаржити перехід своїх парафій до ПЦУ. Ви серйозно?.. Також непокоїться, що Москва може використати переходи як привід для „дестабілізації ситуації та здійснення провокацій“. Нібито Росії загалом і Путіну з Гундяєвим зокрема потрібні якісь приводи.
  2. А далі у нас найцікавіше. Власне, УПЦ (МП – Г. М.). Нагадаю, 27 травня (2022 року – Г. М.) на своєму Соборі УПЦ (МП – Г. М.) постановила, що вона більше не МП і до РПЦ не має жодного стосунку. Таке зафіксували правками в Статут. Щоправда, офіційно цей Статут так і не опублікували (з документом вдалося ознайомитися лише завдяки інформаційним витокам – С.К.). Чому такий „режим секретності“? Все просто. „Рішучість“ УПЦ МП щодо „розриву“ з РПЦ ґрунтувалася, в першу чергу, на намаганні вийти з-під дії закону про діяльність організацій, керівний центр яких знаходиться на території держави-агресора. По-друге, це було спробою „випустити пару“ – хоч якось заспокоїти сотні рядових священників, які не хотіли більше поминати Гундяєва та й загалом мати з Москвою нічого спільного. Тож 27 травня УПЦ оголосила себе „незалежною церквою“ (першочергово – від Білокам'яної). Але в канонічному праві немає такого терміну-статусу як „незалежна церква“. Не існує (виділено Г. М.). Тож… УПЦ продовжує залишатися МП, тобто, частиною РПЦ. Таким чином, коли СБУ допомагає УПЦ (МП – Г. М.), вона безпосередньо допомагає РПЦ. Під час війни, так. Як би хто не хотів представити це під іншим кутом зору (виділено Г. М.)…

   В наших реаліях, питання церкви – більше ніж про релігію, скоріше, ближче до геополітики. Адже саме РПЦ є творцем і ідеологом „русского міра“, під знаменами якого „бойові буряти“ (тут – збірний образ) убивають українців. Як Володимир Путін вважає „розпад СРСР головною трагедію 20 сторіччя“, так Кирило Гундяєв затято виступає проти незалежної української церкви. Передовсім тому, що вона є важливим елементом нашої ідентичності. Тоді як УПЦ МП – у більшості своїй – працює як інструмент просування проросійських наративів – „братні народи“, „все не так однозначно“ й тому подібне (виділено Г. М.). …позиція верховних архієреїв УПЦ МП чітка й зрозуміла – вони вичікують результатів війни, щоб присягнути переможцю… І дуже дивно (м'яко кажучи), що Служба безпеки України зараз їм допомагає. Особливо на тлі заяв Президента Зеленського, якими супроводжувалося звільнення попереднього очільника Служби Івана Баканова, про те, що в рядах Служби досі знаходяться чимало кремлівських агентів, шпигунів та колаборантів. Прихильність до московської церкви – прекрасний маркер їх виявлення (виділено Г. М.)„;

   Читайте продовження статті – ч. 3.