Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4.

                                                                                    II

   Підкажи, СБУ, Зе-ко, що для неї не питання, хто стане новим Головою СБУ замість звільненого з цієї посади прихожанина РПЦвУ Івана Баканова, має бути центральною справою, а питання забезпечення українських воїнів усім необхідним для відбиття ними російської повномасштабної збройної агресії та звільнення усіх тимчасово окупованих РоSSійскім Райхом українських територій, бо із цим, на жаль, ще є величезні проблеми, з якими недолуга Зе-влада не справляється, свідченням чому є моя аналітична праця «Жахлива окопна правда про реалії загарбницької війни РоССіі проти України – її треба знати всім! І що необхідно робити…». Й як я вже зазначив вище, усунення Баканова було антиконституційним, але подання до парламенту на звільнення Голови СБУ є конституційним правом Президента України, котрим Зе і скористався (антиконституційну свою дію перекрив конституційною, хоча кінцево вона й не нівелює порушення ним Конституції України), внісши проект Постанови про звільнення Баканова І.Г. з посади Голови Служби безпеки України № 7564 від 18.07.2022, який 19 липня 2022 року підтримали 265 народних депутатів України («СН» – 203 за із 240: частина «слуг народу» пішла проти позиції Зе, «ЄС» – 0: вони не голосували і за його призначення, «Батьківщина» – 11, «Голос» – 0, «Платформа за життя та мир» – 2, «За майбутнє» – 12: більшість їх завжди підтримує Зе-владу, «Відновлення України» – 11, «Довіра» – 17: ці теж постійно підтримують Зе-ко, п/ф – 9) та того ж дня підписав Голова Верховної Ради України «слуга народу» Руслан Стефанчук, а після оприлюднення він став Постановою Верховної Рада України «Про звільнення Баканова І.Г. з посади Голови Служби безпеки України» № 2432-IX від 19 липня 2022 року.

   Щодо подальшої долі Баканова, то може його Зе за прикладом Тарана та Венедіктової теж призначить кудись послом України?! Й дійсно, після них церемонитися із подібним призначенням Баканова нема жодної потреби, надаючи цьому можливому призначенню маскувально-привабливого вигляду зовні попри гнилу внутрішню сутність, бо Зе вже скільки разів витирав об нас, українців, ноги, що одним разом більше чи менше їх витерти не грає ніякої ролі, тим паче, що огидними призначеннями Тарана і Венедіктової Зе та його Міністр Кулеба набили собі руки – стали асами подібних бридких операцій, відпрацювавши таким чином відповідний алгоритм подальшого свого наплювательського ставлення до Українського народу й зневажання українців, потвердженням чому є Факти 19 – 21 розділу ІІ наведеного нижче мого матеріалу «Зе плює на Український народ, зневажає українців і продовжує витирати об нас ноги!», де показано, як Зе умудрився одночасно зробити два взаємовиключні висновки відносно Венедіктової – спочатку вказав, що до неї є серйозні запитання через зв'язки працівників прокуратури зі спецслужбами РоSSіі та тому спочатку відсторонив її від посади й пізніше взагалі звільнив з поста Генпрокурора, а потім вирішив, що вона достойна бути Надзвичайним і Повноважним Послом України в Швейцарській Конфедерації (випадок, коли водночас одна голова щодо однієї й тієї ж самої справи видає протилежні заключення, у медицині називається шизофренією, а багато хто все одно продовжує сумніватися, що Зе є ідіотом, викриваючи цим самим свій власний дебілізм). При цьому хтось може послатися, вважаючи її перешкодою подібному кадровому сценарію, на оприлюднену 17 липня 2022 року Офіційним інтернет-представництвом Президента України колонку «Дії та бездіяльність кожної посадової особи в секторі безпеки і в правоохоронних органах будуть оцінені – звернення Президента України», частково цитовану у Факті 19, де Зе сказав наступне: «Працівниками Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України був затриманий колишній керівник Головного управління СБУ в Автономній республіці Крим. Ця особа була звільнена мною з посади ще на початку повномасштабного вторгнення, і, як бачимо, те рішення було абсолютно виправданим. Зібрано достатньо доказів для повідомлення цій особі про підозру у державній зраді. Всі його злочинні дії задокументовані… Так само відповідатимуть і всі, хто разом з ним входив до складу злочинного угруповання, що працювало в інтересах Російської Федерації (виділено Г. М.). Йдеться про передачу ворогу таємної інформації та інші факти співпраці з російськими спецслужбами… Конкретні дії та будь-яка бездіяльність кожної посадової особи в секторі безпеки і в правоохоронних органах будуть оцінені (Венедіктову Зе вже „оцінив“ – виділення й примітка Г. М.). …понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти нашої держави. Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та звʼязки, які зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, ставлять дуже серйозні запитання до відповідних керівників (виділено Г. М.)… Сьогодні я ухвалив рішення про… усунення Голови Служби безпеки України». Ну то й що? Зе за подібне відсторонив від посади Венедіктову, а потім призначив її Послом у Швейцарію, а чим Баканов гірший за неї?! Нічим…

   А тепер візьмемося за колишнього начальника ГУ СБУ в АРК, оскільки Зе хизується своїм звільненням його із цієї посади: читаємо Указ Президента України № 463/2020 «Про призначення О.Кулініча начальником Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим» від 21 жовтня 2020 року: «Призначити КУЛІНІЧА Олега Миколайовича начальником Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ». І чому за це має бути покараний лише Баканов, хоча й він – без сумніву, адже хоча би й від цього нікуди не дінешся: «Колишній начальник управління СБУ в Автономній республіці Крим Олег Кулініч у березні цього року залишився працювати в силових структурах після свого звільнення… „Кулініч обіймав посаду помічника голови СБУ з особливо важливих доручень і впливав на багато процесів у Службі“, – зазначив один зі співрозмовників видання» («РБК – Україна": "Екс-голова СБУ в Криму Кулініч на момент затримання був помічником Баканова, – джерела", 17 липня 2022 року). Відповідальність за даний кадровий злочин повинні понести ті люди у СБУ, котрі "недогледіли" сутність Кулініча, потім ті, хто готував відповідний проект Указу Президента в ОПУ – це заступник Керівника ОПУ Олег Татаров (куратор правоохоронних органів, пов'язаний із януковичівським мерзотником Андрієм Портновим: перший є головним антигероєм мого дослідження "Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!", а другий – одним із таких же ж персонажів моєї аналітичної роботи "Цим та їм подібним людським тварюкам – не місце в цьому світі!") та сам Керівник ОПУ Андрій Єрмак, як мінімум, і насамкінець – Зе, котрий не вимагав від указаних посадовців найретельнішої перевірки претендента на вказану надзвичайно вагому посаду, бо коли б вимагав, то він, без сумніву, не був би призначений, адже загальновідомо зі ЗМІ, що Олег Кулініч з 1989 по 1994 роки навчався в Висшєй школє КГБ СССР імєні Ф. Е. Дзєржінского – Акадєміі Міністєрства бєзопасності РФ – Акадєміі ФСБ РоССіі й проходив військову службу в Фєдєральной службє контрразвєдкі РоSSіі та був близьким до багатолітнього народного депутата України, агента російських спецслужб, зрадника України Андрія Деркача. А тепер Зе розповідає, який він геніальний, що нарешті зробив те, чого й не повинен був допустити – звільнив полковника Кулініча, підписавши аж через 16 місяців Указ Президента України № 91/2022 "Про звільнення О. Кулініча з посади начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим" від 2 березня 2022 року.

   Окрім цього незрозумілим виглядає той факт, що Зе ініціює звільнення Голови СБУ Баканова (Постанова Верховної Ради України "Про призначення Баканова І.Г. на посаду Голови Служби безпеки України" № 11-IX від 29 серпня 2019 року – початок очолювання ним Служби) через засилля російської агентури у підпорядкованій йому структурі, а його першого заступника Василя Малюка (причому в мене особисто, як громадянина України, немає жодних претензій до службової діяльності Малюка, а деякою мірою і навіть навпаки) призначає виконувачем обов'язків Голови СБУ (далі дивимося Указ Президента України № 86/2020 "Про призначення В.Малюка першим заступником Голови Служби безпеки України – начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України" від 13 березня 2020 року, Указ Президента України № 315/2021 "Про звільнення В. Малюка з посади першого заступника Голови Служби безпеки України – начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України" від 26 липня 2021 року, Указ Президента України № 77/2022 "Про призначення В. Малюка заступником Голови Служби безпеки України" від 28 лютого 2022 року (пониження із першого заступника Голови до заступника), Указ Президента України № 99/2022 "Про звільнення В. Малюка з посади заступника Голови Служби безпеки України" від 3 березня 2022 року, Указ Президента України № 100/2022 "Про призначення В.Малюка першим заступником Голови Служби безпеки України" від 3 березня 2022 року, Указ Президента України № 504/2022 "Про тимчасове виконання обов'язків Голови Служби безпеки України" від 18 липня 2022 року (для мене це є підтвердженням недолугості Зе: то призначає, то звільняє, то знову призначає, але з пониженням, то знову підвищує, то ще вище підвищує і це ж – одну й ту саму особу): ось такі окремі віхи службової кар'єри Василя Малюка). Невже все керівництво СБУ + начальство відповідних її структурних підрозділів не повинні нести відповідальність за таку провальну кадрову політику Служби?! Чому ж крайнім виявився лише Голова СБУ, котрому зазначені підпорядковані йому посадовці готують супровідну інформацію на того чи іншого кандидата перед його призначенням на ту або іншу посаду в Службі? Питання, питання, питання…

                                                                                      III

   СБУ, дій так, щоби всі вороги України, як всередині неї, так, звісно, й зовні, отримували належну та своєчасну відплату різного штибу, включаючи і санкції, про що йдеться в моїй публікації "Отака антиукраїнська гидота колись народилася на моїй рідній українсько-буковинській землі!", бо, до прикрого, дуже часто й багато хто із заслужених ворогів України з дивних причин її уникає. Ось, що із цього приводу каже, наприклад, щеф-редактор інтернет-порталу "OBOZREVATEL" Орест Сохар: "Путін давно помітив своїх в Україні, роздавши їм ордени Дружби. А що правоохоронці?

   Чимало орденоносців фюрера вже накивали пʼятами до "рашки": Азаров, Колесніченко, Табачник, Симоненко.  А хтось, як от Богуслаєв, присів до СІЗО. Всі вони відверті українофоби. Проте частина "кавалерів" живуть і добре себе почувають в Україні, хоча самі по собі не  менш зашкварені персонажі – (митрополит – Г. М.) Онуфрій (очільник РПЦвУ – Г. М.), Добкін (про цього регіоналівського москволюба-негідника розповідає моя стаття "Це – тривожний сигнал!" – Г. М.), Литвин та інші. Це очевидне недопрацювання українських силовиків. 

   Ось лише один кейс, який показує, чому СБУ було б непогано заглянути в душу всім орденоносцям Путіна. Є такий собі Олег Карамазов, у минулому – рок-музикант, а нині – прислужник московських попів. З другої половини нульових він очолював громадську організацію "День Хрещення Русі", яку фінансував фонд Служби зовнішньої розвідки РФ "Русскій мір"… На російські гроші Карамазов організовував концерти для УПЦ МП та займався пропагуванням "русского міра" і московського патріархату в Україні. А сам "Русскій мір" також фінансував сепаратизм на Закарпатті, півдні та сході України. У 2012 році Путін нагородив Карамазова орденом Дружби. Наступного року такий самий орден отримає і головний московський піп України Онуфрій. Карамазов став обличчям МГОшки "День Хрещення Русі", а її гаманцем, судячи з усього, був одіозний "регіонал" Олексій Омельяненко, відомий оборудками в  "Укргазбанку" на 100 млн грн. Попри кримінальну справу й арешт у 2019-му, Омельяненко досі є членом правління згаданої МГО, а вона спокійно існує навіть під час війни. Ще один відомий керівник організації – Юрій Молчанов. Медія повідомляли, що ця трійця працювала у спайці з кумом Путіна Віктором Медведчуком, через якого надходили в Україну російські гроші. Паралельно з політикою, Медведчук через свої канали  піарив РПЦ і московський патріархат в Україні. Карамазов, Омельяненко й особливо Молчанов не вилазили з ефірів 112-го та Ньюзвану. 

   Цікаво було б дізнатися, де зараз ці поборники "русского міра". Особливо актуальним це питання постає на тлі обшуків, влаштованих СБУ у храмах московського патріархату. Карамазов і компанія могли б багато розповісти. Як і інші друзі Путіна" (Telegram: Орестократія, 9 грудня 2022 року).

                                                                                      IV

   СБУ, роби все необхідне, що віднесено до твоєї компетенції, для зміцнення та очищення від будь-яких ворожих елементів (зокрема і таких, як показана вище оця антиукраїнська ТП – яскрава москворуССкопоніматєльніца та любітєльніца рашіZма – руССкомірская с…чка й подібні їй п…зди та х…ї) українського тилу, бо чим міцнішим і чистішим він буде, тим швидше залишки руССкого льда на українській землі остаточно розтануть, адже цей процес уже почався, каже моя робота "Льод тронулся, нєгоспода руССкіє окупанти! Уже й Херсон звільнено від вас і все наше буде звільнено!", себто роSSійскій враг зникне, як роса на сонці, й Україна стане вільною від руССкіх окупантов.

   І на завершення, СБУ, не бери поганий приклад із твоїх "зелених" зверхників та багатьох їхніх призначенців, про котрий розповідається у моєму аналітично-дослідницькому матеріалі "Зе плює на Український народ, зневажає українців і продовжує витирати об нас ноги!", бо воно добром не закінчиться, пояснюю чому: якщо за зневагу й витирання об себе ніг Український народ плюне на всіх вас – Зе й Зе-ко включно з СБУ, – то вам мало здаватися не буде, адже українці, доведені до краю нездалими керівниками, здатні скрутити шию будь-якій владній команді – Помаранчева революція та Революція Гідності, активним учасником котрих я був сам безпосередньо, – цьому доказ!