Постійно читаю новинні ресурси. Мабуть не випадково, але бачу співзвуччя деяких подій до публікацій, що були зроблені мною раніше. Витають подібні думки в суспільстві. Та й результати деякі, може, теж не зовсім випадково, але з'являються.
Ревучих машин і мотоциклістів на міських вулицях поменшало. Принаймні у Києві. Хтось комусь дав команду взяти під контроль виконання Закону. Без жодних нових законів.
Рецептизація всіх ліків призупинилась. Комусь дуже хотілося повправлятися на простих громадянах, щоб самим собі здатися важливим та потрібним. Відразу згадується гуморист Михайло Жванецький. Що найбільше хочеться тим, хто піднявся нагору? Плюнути вниз.
Не так довго чекати, як хотілося б сьогоднішнім депутатам, виборів наступного складу Верховної Ради. Адже про що думає депутат, який щойно обрався? Як обратися ще раз. Або вибори скасувати. Ну, хоча б термін каденції продовжити. Звісно для проведення виборів потрібно відмінити військовий стан, має скінчитися війна. Але працювати над цим треба вже зараз. Тому кілька публікацій було присвячено системі виборів. Яку, схоже, ніхто міняти не збирається. Значить і надалі корупція буде йти з самого верху, із Верховної Ради. Знову місця продаватимуться.
Ще ми піднімали питання, щодо якості послуг мобільних операторів, які раптом забажали знизити деякі тарифи. Енергоструктури наводять лад. З електронними цигарками вирішили боротися. Все це не тільки від того, що ми все це обговорюємо. Час дійсно вимагає вирішувати ці проблеми. А ми з вами загострювали на них увагу.
Деякі публікації з тем, що ми вже піднімали, трохи засмучують. Так дуже важливою темою вважаю майбутнє працевлаштування сьогоднішніх наших захисників. Чим зароблятимуть на хліб насущний? І коли читаю міркування на цю тему представника одного з громадських фондів, очевидно хорошу людину з добрими помислами, про те, що потрібні повоєнні інвестиції, щоб створювати ці робочі місця з гарною зарплатою, то одразу хочеться сказати кілька слів. Насамперед, інвестиції — це вкладення грошей з одержання прибутку (класичне визначення). Мало просто говорити про інвестиції, треба організувати для їхнього припливу відповідні умови. Для цього бізнес має бути вільним як від адміністративного, так і від суддівського беззаконня. Будь-який іноземний інвестор, зіткнувшись із нашими судами, піде і більше ніколи не повернеться. Та й з державною зарегульованістю теж настав час уже кінчати. Але знову ж таки руху в цьому напрямку майже не спостерігається.
Тому всі ці теми, разом із ще не висвітленими, мають бути постійно на увазі. І хоч не кожна куховарка здатна керувати державою, але потрібну пораду може дати. Це і є прояв ВЛАДИ НАРОДУ.
