Телеканалу «Еспресо» явно зі мною не пощастило. Бо я — його глядач. І дивлюся багато. По буднях першу частину дня слухаю (точніше дивлюся в онлайні) радіо NV. До 15-17-ої години. Потім вмикаю «Еспресо» і дивлюся до пізнього вечора — до новин Бі-Бі-Сі і «Свободи-live».
Вихідними дивлюся «Еспресо» ще більше, десь з обідньої пори: з 12-ої — 13-ої години, бо на NV з цього часу вже починаються повтори.
Мабуть, це справді забагато. В тім-то і проблема — у глибині перегляду. Бо якби дивився «Еспресо» побіжно, з-півгодинки-годинку, і для мене це не було б важливо, то таких претензій, та ще й в такій кількості, не мав би.
1. Вже не пам'ятаю відколи це конкретно, але вже давненько — заставка реклами «Еспресо» стала виходити на неймовірній гучності. Такій, що сильно б'є по мізках: треба або вуха затуляти, або стрімголов кидатися до комп'ютера, щоби вимкнути звук.
Написав про це у фейсбук Миколі Княжицькому, Василеві Зимі, Ользі Лень, Лєні Чиченіній, на офіційну сторінку каналу. Нічого не змінюється. Як вишибало мізки, так і продовжує.
Десь за два тижні після того, як почав боротьбу за нормальну гучність заставки реклами — щоби вона йшла на гучності поточної передачі — Лєна Чиченіна написала: «якшо вас втішить, то питання рекламної заставки вирішується)». На що я їй відповів, що не вірю в це.
І був правий. Нічого не змінилося. Може це був просто такий жарт? Знущальний. На момент написання посту (02.07.2023), вже котрий тиждень поспіль гучність заставки зі словом «Реклама» б'є рекорди.
Отже, на самому каналі за цим — ніхто не слідкує. Ніхто не дивиться. А якщо і дивиться, то твсім пох*й, на якій гучності і що там виходить.
Пишеш на Фейсбук Княжицькому — ідеологічному натхненнику мовника, депутату ВР, зв'язуючій ланці з утримувачем каналу, олігархом Костянтином Жевго, якого на самому «Еспресо», звісно, називають простим бізнесменом — нічого не змінюється. На офіційну сторінку каналу — теж саме. До знакових ведучих — дубль пусто. Тортури гучністю тривають. Всім плювати.
На «Еспресо» не лише проблеми із гучністю заставки реклами. Там ледь не кожна передача має свій рівень гучності. Тому кожного разу слід регулювати. А «Говорить Великий Львів» вирізняється тим, що там своя гучність не лише у цілої програми, а буває, що й чи не в кожного спікера.
Парадокс, але факт: найбільше проблем для перегляду ефіру глядацькою аудиторією, «Еспресо» створює собі само. Ба, більше — вперто і тривалого часу не реагує на відчайдушні спроби глядача виправивити неприпустиму ситуацію, щоби полегшати собі перегляд і для блага самого ж каналу.
Ніби це не телеканал, а якийсь ср@ний ЖЕК, який нічого не хоче робити в будинку попри безліч скарг, окрім як травичку на дворі косити, але косить так часто і ретельно, що та, бідна, не встигає прорости.
До «Еспресо» так само не достукаєся. Все дарма. І в чаті ютуба під час трансляції пишу — марно, і на Фейсбуках — марно, і на офіційній «Еспресівській», і на персональних сторінках його ведучих — марно. Хоч убийся!
Може для того, аби глядачеві бути почутим, слід виходити до офісу «Еспресо» й скоювати акт самоспалення? Ну, до цього, принаймні я, поки ще не готовий.
2. А ніхто не замсилювався, чому ефір Василя Зими, який триває 1 год. 45 хв. називають «Великим»? В той час як ефіри його колег — Андрія Сайчука, Лесі Вакулюк, Єгора Чечеренди, Христини Яцків, Анни Валевської, Антіна Борковського і відносно нової партнерки, чиє прізвище ще не запам'ятав, але скоро запам'ятаю — тривають по 5-6 (!), а то й більше (!) годин і при цьому не називаються «Великими»?
А чи не було б логічним і адекватним та вповні відповідним здоровому глуздові назвати програму Зими «Вечірнім ефіром»? Бо він іде саме ввечері. А за обсягами — значно менший, ніж ефіри його колег. То чому ж він «Великий»? В нинішній назві ефіру Зими немає нічого, окрім абсурду і манії величі.
3. Кількість слова-паразита «власне» у ведучого «Воєнних підсумків дня» Сергія Згурця потребує скорочення щонайменше втричі. Весь його словниковий арсенал тільки і складається зі слів паразитів: «власне', «насправді', «якраз', «дійсно', «фактично». Він ліпить їх у кожне речення. Ніби чомусь вирішив, що без них — не можна.
Так далі просто неможливо. До цього не звикнути. Навпаки. Оці паразити, а надто — трикляте «власне» в його вустах — дратують так, що вже хочеться не переключити на інший канал, а розбити нахєр монітор комп'ютера. Запустити чимось важким у мармизу ведучого після чергового, кількасотраз повтореного ним остогидлого «власне».
4. Інформаційні випуски у виконанні Анни-Єви Мельник і Ірини «МісіПісі» Коваль стають для глядачів чимось на зразок квеста. Бо ведучі явно не в курсі того, про що говорять. Викривлення та неправильні наголоси в українських і міжнародних географічних назвах, а також назвах міжнародних організацій, систематичні обмовки призводять до плутанини і перетворюють новини в їхньому виконанні у якусь вікторину — спробуй-но здогадайся, про що вони насправді.
В обох немає ані знань, ані кругозору, ані інтуїції.
Якщо ведуча запросто каже замість Місісіпі — «Місіпісі» й стає посміховиськом у соцмережах, але все одно лишається ведучою новин... то хто її там і за що тримає? За які заслуги і перед ким? Чия вона протеже?
Більше того, ця «МісяПіся» ще й здобуває право вести тижневий огляд.
До речі, анонсується він завжди однаково, тим самим анонсом: «чи слухають українці російських виконавців?» і «чи виходить „вагнер з Бахмуту?“. Випуски різні, а анонс — один. Його що, на все подальше життя записали?
Що би не трапилося в Україні та світі, а глядачі постійно чутимуть той самий анонс. Це нормально? Хто так „скреативив“? Хто геніальний автор ідеї анонсувати тижневі випуски новин одним і тим же анонсом? Що з бошкою в нього і тих, хто це затвердив? Де тут здоровий глузд? Де логіка і адекватність?
На „Еспресо“ замість Анни-Єви Мельник і Ірини „МісіПісі“ Коваль вповні достойна вести новини лише Анжеліка Сизоненко. Бо вона в цьому явно тямить. В порівнянні з аннами-євами і „місіпісями“, Сизоненко — просто академік інформаційних наук. Вона точно розуміється на новинах, які читає з суфлера. Це не пуста лялька як ті дві.
5. Микола Вересень — це ще один біч божий. Як же задовбують його штампи і кліше на зразок: „замість того, аби пити пиво у суботу (чи неділю), я сиджу в студії і працюю“. З ефіру в ефір.
У кожній передачі Вересня звучать його грьобані: „альо!", „пиво", „бабло", „хохли“. В Україні вже ніхто з ведучих не дозволяє собі тих „хохлів«, крім „пана“ Миколи. Щойно всядеться у студії, як починається. Приміром, „жиди“ — не сказав жодного разу, і, можна бути впевненим, ніколи не скаже. Язик не повернеться. А „хохлів“ — скільки влізе! Без кінця і краю. І це на каналі „Еспресо“, чиє гасло: „Український погляд на світ!“.
Вже всі знають, що правильно казати Бахмут. Навіть російські журналісти (ліберальні, антипутінські, бо інших не дивлюся) так кажуть. Навіть пригожин так казав і всі це відзначали, що він мовить не Артемовск і не Бахмут, а саме Бахмут. І лише „пан“ Микола все одно, не зважаючи ні на що вперто каже Бахмут. От Бахмут — і все. Його спікери говорять: „Бахмут“, а Вересень все одно — „Бахмут“. А це як виправити? Чи воно теж не підлягає корекції? А чому?
У своїх ефірах Вересень також актвино захищає російську культуру. „Пан“ Микола — за булгакова і чехова в оригіналі. Бо, каже, нехай їм і закидають українофобію (булгакову), а вони все одно всесвітньо визнані генії, а тому мають право на, те, щоби їх читали і шанували в Україні.
І чого він говорить аж з таким надривом, ніби він думає, що його погано чути, а тому постійно гарчить в мікрофон? Як ушпарений. А спокійніше не можна? Що йому і де свербить, що він такий?
6. Неабияк задовбує і Антін Борковський тим, як розтягує останні слова у реченнях по слогах і тягне голосні, на зразок: „Про це заявив президент Ук-ра-ї-і-і-і-і-і-і-і-іни“ або „повідомили у генеральній про-ку-ра-ту-у-у-у-у-у-у-у-у-у-рі“. А по-нормальному — не можна? Що за ідіотська звичка? Звідки вона взялася?
7. Гнітить і завелика присутність в ефірі „Еспресо“ депутата ВР від „ЄС“ Олега Синютки. От би теж разів вдвічі-тричі менше він був. Оце було б щастя. А то що не четверта-п'ята година вечора — він у студії. А у „Говорить Великий Львів“ — само собою. Ох і важко його переслухати. Не ракета, звісно, не вбиває, але дуже задовбує.
8. У Сергія Руденка — свій бздик. Коли журналіст і письменник називає роки, протягом яких хтось був, наприклад, високим посадовцем і Руденко говорить: „протягом 2015-2017 років«, то в нього завжи виходить „протягом дві тисячі п'ятнадцятого — сімнадцятих років“. Не „п'ятнадцятого-сімнадцятого років“, а „сімнадцятих“. Ніби є не один сімнадцятий рік, а кілька. І подібні помилки в нього в кожній передачі. Бо він же завжди когось представляє, наводячи його біографію. Ніхто ж йому, звісно, нічого не скаже, не зауважить.
Всім все по цимбалах. Лише, виходить, одному мені, глядачеві — ні.
Цей допис, можна бути впевненим, також ні на що не вплине. Я розміщу його там, де і раніше: на Фейсбуках Княжицького, Чиченіної, Зими... Кого знайду, в кого зможу. Ну і на сторінці самого каналу. Але ніфіга не станеться. Максимум — прочитають, але справа з мертвої точки не зрушить. От просто. Тупо.
Звісно, що й ні „Детектор медіа“, ні „МBR“ такий текст не надрукують. Для цього потрібно бути відомим автором. А отак просто, що називається з вулиці, ти нікому не цікавий і не потрібний. Бо ніхто і звати тебе ніяк. Проблема лише тоді стає проблемою і набуває медійності, коли про неї згадає хтось медійний. Знаний, відомий, популярний. А до того — її просто не існує.
А ще ж „Еспресо“ — в улюбленцях Наталії Лігачової та її „детекторівської“ команди. Ну і там же, до всього, ще й арт-оглядачка „Еспресо“ Чиченіна теж часто публікується. Тому тема гарантовано не буле висвітлена за жодних обставин. Жодним відомим медіа. Відтак, оцей допис — черговий постріл унікуди. Голос волаючого в пустелі.
Також про Еспресо:
„Пан“ Микола проти скасування російської культури в Україні і зокрема — „наїздів“ на булгакова
„А якщо він зніме ХОРОШЕ кіно?“ — Микола Вересень заступився за російського режисера І. Молочнікова
Микола Вересень: Горбачов — миротворець, а Володимир Івасюк — самогубця
Микола Вересень розповів, що він пив АРТЕМІВСЬКе шампанське, а БАхмутське чи БахмУтське — ні
Ведучий „Еспресо“ Василь Зима банить за питання, чому його двогодинний ефір називається „великим“
У ведучого Сергія Згурця аномально зашкалює кількість слова-паразита „власне“
Ведуча новин „Еспресо“ Анна-Єва Мельник шокує своїм невіглаством
