Спадщина. Київ. Церква Спаса на Берестові. Нартекс. Частина 1.

Продовження циклу фотооповідань про церкву Спаса на Берестові, яка склалась у 7 частин. Ви побачите її як зовні, так і в середині. Висловлюємо щиру подяку за надання можливості та допомогу в підготовці матеріалу Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та його співробітникам, а також історикині у сфері історії православної церкви, кандидатці історичних наук Вері Ченцовій в допомозі атрибутировкі фотографій. Маємо надію що наші фотографії будуть корисні як науковцям, так і пересічним відвідувачам нашого блогу. Як завжди, тексти не дуже ретельно прив'язані до фоторяду, а мають більше пізнавальну сторону про історію та різні етапи в житті самої споруди. Отже, запрошуємо до цієї захопливій подорожі...

Наступна зупинка — нартекс, складається з двох частин. От же, сьогодні, перша з них.

Разом з екскурсією нартексом пропонуємо до Вашої уваги статтю Кабанець Є. П.  Петро Могила та історія архітектурної реставрації церкви Спаса на Берестові. Це на жаль не про самі розписи нартекса, а про етап перетворення церкви на вигляд, близький до сьогоднішнього, з останків її первісного вигляду

Погляд на нартекс з алтарної частини...


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Фреска XII століття "Чудо на Тиверіадському озері"

Нижня частина західньої стіни нартексу

Моління про чашу, Бічування Христа, Покладення тернового вінця, прп. Нестор Летописець, прп. Микола Святоша.

Моління про чашу, Бічування Христа, Покладення тернового вінця

Бічування Христа

Фреска XII століття "Чудо на Тиверіадському озері"

Еволюція архітектурних форм церкви Спаса на Берестові протягом XVII–XVIII століть потребує ґрунтовного вивчення. В науковому обігу розповсюджена думка, що після монголо-татарського нашестя цей храм був сильно занедбаний і перебував у напівзруйнованому стані майже до середини XVII століття. І лише завдяки зусиллям видатного церковного діяча, київського митрополита і печерського архімандрита Петра Могили в церкві Спаса були проведені реставраційні роботи, в ході яких начебто повністю поновили вівтарну частину та склепіння споруди. 

Покладення тернового вінця

Моління про чашу (Гефсиманське боріння)

"Цю церкву створив Великий і Всеросійський самодержець святий Володимир у святому хрещені Василій. По літах же багатьох та по розоренню від безбожних татар по волі Божій поновлена смиренним Петром Могилою Архієпископом Митрополитом Київським Галицьким і всієї Росії, Екзархом святого Константинопольського престолу, Архімандритом Печерським, во славу Христа Бога Слова, що преобразився на Фаворі АХМГ (1643) року, від створення світу ЗРНА (7151)"

Фрагмент композиції воскресіння Лазаря, зречення апостола Петра, суд Пилата.

Суд Пилата

Між тим, сама хронологія "могилянської репарації" не отримала чіткого визначення. Згідно з найбільш поширеною версією, церква була відремонтована в 1640–1642 роках. (М. І. Петров, М. К. Кар — гер, Ю. С. Асєєв, ПГиА УССР), хоча зустрічаються й ширші датування – 1638–1643 (Д. В. Антонович, А. Жуковський), 1640–1643 (С. К. Кілессо), 1640– 1644 (Д. Ф. Красицький, П. К. Федоренко) або й навіть зовсім розпливчасті і курйозні припущення – "за часів Петра Могили", тобто між 1627 і 1646 роками (К. В. Шероцький), у 1630-ті роки (М. Ю. Брайчевський), у 1640 (Г. Н. Логвин, 1982) або навіть у другій половині 1640-го року (sic!) (С. Т. Голубєв). Так само по-різному датують й відновлення фрескових розписів в храмі: в 1630-ті роки (М. Ю. Брайчевський), в 1642–1644 роки (Г. Н. Логвин, 1967, Н. Г. Логвин, В. А. Овсійчук), 1643 рік (П. М. Жолтовський), 1644 рік (ця версія отримала найбільшу підтримку: М. І. Петров, С. Т. Голубєв, К. В. Шероцький, Д. Ф. Красицький, П. К. Федоренко, М. К. Каргер, М. З. Петренко, П. О. Білецький, 1981; Н. Г. Логвин, 1982; С. К. Кілессо, ПГиА УССР, С. І. Климовський) і навіть в 1644–1646 роках (П. О. Білецький, 1968). Тобто виявляється, що реставраційна діяльність Петра Могили у церкві Спаса охоплює весь київський період його життя. Звичайно, подібні розбіжності викликають чималий сумнів. 

Фрагмент композиції воскресіння Лазаря, зречення апостола Петра

Фрагмент композиції воскресіння Лазаря, зречення апостола Петра, суд Пилата, прп.Іоанн Багатостраждальний, прп. Ісаакій Затворник

Саваоф ""Ветхий днями

Цар Мелхіседек

Аарон

У той же час аналіз наративних (і передусім актових) та художньо-образотворчих джерел з історії церкви Спаса на Берестові дозволяє усунути будь-які вагання на цей рахунок. 
По-перше, судячи з готичної конструкції центральної вівтарної апсиди (нервюрні склепіння) з щілиноподібною формою її первісних вікон та слідів ремонту споруди цеглою з канелюрами, храм був відновлений і почав знову функціонувати вже в XIV–XV століттях (за браком достатніх доказів лишаємо це питання відкритим). Чергове закриття і зовнішнє запустіння церкви могло статися після посилення антиправославних настроїв у Речі Посполитій впродовж XV століття (зокрема після прийняття польсько-литовським урядом дискримінаційного декрету 1481 року, що забороняв ремонтувати і відновлювати "схизматичні" церкви), та спустошення Києва і його околиць татарським ханом Менглі-Гіреєм в 1482 році. 

південня стіна нартексу

північна стіна нартексу

Собор Архангела Михаїла, пр-к Авакум, пр-к Софонія, пр-к Аггей, пр-к Захарія, пр-к Овдій

Собор Архангела Михаїла

Пр-к Авакум, пр-к Софонія, пр-к Аггей, пр-к Захарія, пр-к Овдій

По-друге, відомо, що в кінці XVI – першій третині XVII століття церква Спаса виступала як маєток київських митрополитів (в цей час ця місцевість так і називалася "Спаський кут"). Слід зазначити, що протягом XVI століття Печерське передмістя мало статус привілейованого приватновласницького містечка, що склався на підставі королівських жалуваних грамот 1522, 1551 і 1570 років. Завдяки цьому навколишні земельні угіддя неодноразово міняли своїх господарів або орендарів. За С. І. Климовським, сільськогосподарська слобода на Берестові вперше згадується в 1581 році. Проте названа місцевість, "которая зъ давныхъ часовъ къ монастырю Печерскому прислухала", можливо, згадується під ім'ям сільця Печерськ (sic!) ще в 1532 році, коли вона була відписана печерянам за заповітом князя Олександра Лахтиновича. Густо населений посад на північній околиці Печерська міг існувати й набагато раніше, судячи зі скарбу празьких грошей початку XV століття, знайденого в 1985 році в районі сучасного парку Слави біля Павлівського напівбастіону Старої Печерської фортеці. 

Моління про чашу, Спас Нерукотворний, поховання Христа, св. Косьма Маюмський, херувім, св. Иоанн Дамаскін, Успіння Богородиці, пророцтво Исаї, шлях на Голгофу.

Успіння Богородиці

Моління про чашу, пророцтво Исаї

Поховання Христа, шлях на Голгофу

Спас Нерукотворний, свв. Єлизавета та Захарія, свв. Иоаким та Анна, пр. Мойсей, господь Саваоф, пр. Ісая, Розп'яття Христове, поцілуй Іуди, Ісус Христос перед синедріоном

пр. Мойсей, господь Саваоф, пр. Ісая, Розп'яття Христове

Але повернемося до ситуації кінця XVI століття, 10 листопада 1592 року князь і київський воєвода К. К. Острозький (1526–1608) склав судовий позов проти печерського архімандрита Мелетія Хребтовича-Богуринського у справі про пограбування печерськими іноками місцевого священика, попа Захарії, що жив із сім'єю в архієрейському маєтку на Берестові. Судячи з чималих розмірів вкраденого (110 золотих червінців, 27 коп грошей, 2 золотих персня, 2 коштовних каменя турнус (кожний ціною у 10 золотих червінців), срібний позолочений пояс ціною в 19 коп, лисяча шуба ціною в 12 коп, сукно та інші статки), йдеться про особисте майно митрополита. 

Свв. Єлизавета та Захарія, поцілуй Іуди

Свв. Иоаким та Анна, Ісус Христос перед синедріоном

Собор архангела Гавріїла, Спас Недріманне Око, Спас Нерукотворний

Собор архангела Гавріїла

Спас Недріманне Око, Спас Нерукотворний

Визначальним мотивом нападу печерських іноків на сусіднє церковне обійстя могло стати обурення релігійним ренегатством київського владики, що почав відверто декларувати свою прихильність до католицизму вже на початку 1590-х років. Чим скінчилася згадана судова супліка невідомо, але завдяки цьому церква Спаса вперше від монгольських часів з'являється на сторінках писемних джерел. Судячи з наведеного свідчення, вона залишалася чинною, але виконувала функції радше домової капели київських митрополитів, аніж парафіяльного храму. 

Фреска XII століття "Чудо на Тиверіадському озері"

Фреска XII століття "Чудо на Тиверіадському озері"

Апостоли Фома-близнец, Яков, Иоанн и Нафанаил из Каны. Фрагмент фрески. 1113–1125

Апостол Петр та Христос. Фрагмент фрески. 1113–1125

небесні сили/ангельські чини/серафими, херувими, престоли, господства, сили, влади, початку, архангели і ангели

небесні сили/ангельські чини. Фрагмент. Ліва частина.

З іншого боку, не підтверджується припущення, що церква Спаса була занедбана після того, як перейшла в 1596 році до рук уніатів. Насправді не було ні "ґвалтовного" захоплення святині, ані її "блюзнірського осквернення" – натомість відбувалося добровільне приєднання київського митрополита Михайла Рогози до унії, тобто офіційний статус храму як митрополичої церкви з усіма його привілеями й правами залишився незмінним. Звідси немає жодних підстав стверджувати, як це робиться в науково-популярній літературі, що церква Спаса впродовж подальших 40 років своєї історії була доведена до повного занепаду. Поганий стан пам'ятки у 1630-ті роки слід пояснювати, скоріше, її значним віком, важкими випробуваннями, що випали на її долю в минулі часи, а зовсім не гнітючими наслідками конфесійного протиборства чи свідомим нищенням споруди. Свою роль відіграли тут, можливо, й деякі суб'єктивні фактори, зокрема, незавершений і недосконалий характер первісного ремонту й відсутність якісної реставраційної та консерваційної методики (зодчі, які ремонтували церкву в XIV–XV століттях, змогли вивести мурування вівтарних апсид лише на половину висоти її вцілілого центрального об'єму). 

небесні сили/ангельські чини. Фрагмент. Права частина.

Пророк Гедеон

Пророк Наум

Склепіння та східна стіна нартексу

Богородиця Всецариця (Пантанасса) та небесні сили/ангельські чини

Св. Іоанн Предтеча Ангел Пустелі та небесні сили/ангельські чини

Посівши місце печерського архімандрита, Петру Могилі вдалося в 1631 році виміняти церкву Спаса "з подданными и всеми принадлежностями" в уніатського кліру. Згадка про богослужбове начиння та інвентар зайвий раз підтверджує впевненість, що тут йдеться про чинний храм. Зауважимо, що згідно з канонічними приписами дозволялося здійснювати церковні таїнства та священнодіяти лише в тих культових спорудах, які не зазнали суттєвих конструктивних деформацій. Будь-який серйозний ремонт церкви мусив супроводжуватись повторною процедурою її відкриття, або так званого "великого освячення". Зрозуміло, що, якби Берестейський храм був сильно спустошений і перебував у напівзруйнованому стані в першій третині XVII століття, як це припускає більшість дослідників, то він навряд чи міг повноцінно функціонувати. В той самий час факт культового використання Спаської церкви ще в XVI столітті не підлягає жодному сумніву. 

Христос Вседержитель (Пантократор)

Небесні Сили. Внутрішній нартекс. Фраґмент.

Деісус. Фраґмент: Небесні Сили. Внутрішній нартекс. Розписи склепіння.

Розписи склепіння нартексу

Св. Іоанн Предтеча Ангел Пустелі

Богородиця Всецариця (Пантанасса).

Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що Петро Могила на початку 1630-х років отримав у своє володіння не цілковиту занедбану руїну, яка потребувала капітального ремонту, а будівлю, на поновлення якої було достатньо помірних витрат (звичайно, в межах тогочасних можливостей архітектурної "реставрації"). Принаймні це випливає з того, що протягом 1630-х років Петро Могила обмежився в Спаському храмі лише незначними опоряджувальними роботами, до яких слід віднести облаштування в його північному нефі приділу на честь св. рівноапостольного князя Володимира (1636). Якби київський митрополит планував найближчим часом якісь нові ремонтні видатки та значні за обсягом відбудовчі роботи, то його попередні заходи виглядали б абсолютно марнотратними з практичної й недоречними з обрядової точки зору. 

Преображення Господнє, свв. Єлізавета та Захарія, Петро відрубає вухо Малху, поцілуй Іуди, великомученник Меркурій, св. Антоній Великий.

Великомученник Меркурій, св. Антоній Великий.

Преображення Господнє, Петро відрубає вухо Малху.

Св. Єлизавета та Захарія, Поцілуй Іуди, пророк Мойсей, св. СавваОсвячений

Початок:
Історія і сьогодення... Зовні...
Вхід та вівтарна. Стан на літо 2022 року... 001.
Купол, вікна, дзвіниця та хрестильня. Літо 2022 року. 002
Зняті фрески XVII століття. Стан на літо 2022 року. 003.

Наступні частини у міру доповнення будуть атрибутуватись посиланнями:
Нартекс. Частина 2.
Архівне...

Джерела:
Лаврський альманах: Випуск 29, спецвипуск 11: Церква Спаса на Берестові.
Кабанець Є. П. Київський митрополит Петро Могила та історія реставрації церкви Спаса на Берестові...