Спадщина. Київ. Церква Спаса на Берестові. Купол, вікна, дзвіниця та хрестильня. Літо 2022 року. 002

Продовження циклу фотооповідань про церкву Спаса на Берестові, яка склалась у 7 частин. Ви побачите її як зовні, так і в середині. Висловлюємо щиру подяку за надання можливості та допомогу в підготовці матеріалу Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та його співробітникам. Маємо надію що наші фотографії будуть корисні як науковцям, так і пересічним відвідувачам нашого блогу. Як завжди, тексти не дуже ретельно прив'язані до фоторяду, а мають більше пізнавальну сторону про історію та різні етапи в житті самої споруди. Отже, запрошуємо до цієї захопливій подорожі...

Продовжуємо огляд церкви Спаса на Берестові та розглянемо купол, вікна, дзіницю та хрестильню.

На жаль уціліли не всі фрескові розписи давньої церкви. У свій час залишки розписів ХІІ століття були покриті тиньком та побілені, а фрески ХVII століття неодноразово «поновлювалися» олійними фарбами. І на сьогодні давні розписи ще далеко не повністю відкриті від пізніших нашарувань, що значно ускладнює їхнє дослідження. Зокрема зондажне дослідження усього нартекса показало, що стародавні розписи христологічного циклу збереглися майже на всіх його стінах, але визначення їхніх сюжетів потребує подальшої праці. 

Живопис у склепінні вівтаря.


Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Живопис у склепінні вівтаря: Спас Еммануїл.

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря: Св. Дух.

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря та підпружній арці.

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря.

Реставраційні роботи продовжували у ХХ столітті, зокрема 1970 року на західній стіні нартекса, під розписами ХVII століття було виявлено фрески часів побудови церкви. Було прийняте рішення зняти частину олійного живопису ХVII століття, законсервувати його на спеціальних підрамниках. Реставраторами було розчищено велику композицію «Чудесна ловля риби», слід відзначити, не зовсім типову як за манерою та композицією, так і за розміщенням на західній стіні нартексу, над входом до церкви. За змістом це відомий євангельський сюжет. Озером пливе човен. Синіє небо. Сіті з виловленою рибою тягнуть четверо юнаків. Поява Христа у велично урочистій позі зовсім несподівана для них, один з них навіть схилився до борту човна. Дослідники неодноразово звертали увагу на надзвичайно реалістичний характер фресок, їм навіть важко знайти аналогії в інших розписах київських церков ХІ-ХІІ століть. Стародавній художник, ілюструючи євангельську оповідь, вніс своє власне розуміння в зображуване, роблячи власне мистецтво більш доступним і людяним. Крім цієї фрески у верхньому ярусі реставраторами було розчищено невеликий фрагмент іншої фрески — лик Ісуса Христа. Під хорами, на стіні, зверненій у бік центрального простору церкви, підкреслюючи особливе значення всієї цієї зони, розміщувалися фігури ангелів зі сферою, з яких частково збереглося північне зображення. Звичайно, в науковців є достатньо припущень щодо живопису, який прикрашав церкву у домонгольські часи. Правильність чи хибність цих поглядів мають довести майбутні дослідження. На фасадах храму виявлено також декілька графіті XII-XVII століть. У хрещальні й вежі стародавні розписи не збереглися. 

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря.

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря.

Фрагмент живопису в склепінні вівтаря.

Живопис у склепінні вівтаря: Спас Еммануїл.

Живопис у склепінні вівтаря: Спас Еммануїл. Фрагмент.

Величезну художню й наукову цінність мають також олійні розписи церкви ХVII століття. Митрополит Петро Могила, під керівництвом якого, власне, й відбувалися відбудовчі роботи в церкві в цей період, прагнув використати для цього найкращі надбання європейського мистецтва свого часу. Щоб запобігти впливу католицького мистецтва на розписи православної церкви й водночас уникнути недостатньої, на його думку, канонічності місцевих іконописців, він для праці у відбудованій церкві Спаса на Берестовому запросив живописців з Афону, які високою майстерністю зміцнили поєднання художніх стилів — візантійського, ренесансного західноєвропейського й місцевого національного [3, c. 94]. Водночас володіючи знаннями й досвідом у новому візантійському мистецтві, художники, яких запросив Петро Могила напередодні подій в Україні 1648-1654 років, висловили в розписах своє співчуття українському народу, з особливим натхненням створюючи сюжети зі стражданнями Ісуса Христа, образи вольових пророків, небесних та земних воїнів, які мали закликати людей до мужності, стійкості та боротьби проти гнобителів. Можна навіть сказати, що розписи церкви Спаса не були суто релігійними у своєму спрямуванні. Вони були певним відгуком на громадське життя в Україні в першій половині ХVII століття. Водночас наповнення зображень побутовими деталями в сюжетних сценах нагадувало реальні картини тогочасного життя. 

Живопис у склепінні вівтаря: Ширшая небес.

Живопис у склепінні вівтаря: Ширшая небес. Фрагмент.

Живопис у склепінні вівтаря: Св. Апостол Іуда, Св. Пророк Мойсей, Св. Апостол Іаков.

Живопис у склепінні вівтаря: Св. Апостол Іуда, Св. Пророк Мойсей, Св. Апостол Іаков.

Живопис у склепінні вівтаря: Архангел Гавриїл.

Слід відзначити, що завдання художників, які розписували церкви, значно ускладнювалися архітектурою інтер'єрів. Доводилося враховувати кривину апсид, ввігнутість склепінь із переходом до стін, арки, освітленість вузьких вікон тощо. Щоб уникнути спотворення зображень у цих умовах художники часто перевіряли пропорції зображень на живій натурі, завдяки чому в розписах помітні риси реалізму, взагалі не властиві традиційній іконографії. Разом з тим, вони користувалися прийомами, які виробилися протягом багатьох століть практики. 
Звичайно неможливо в короткій статті розкрити глибину задуму розписів церкви. Зміст розписів частково розкривається у меморіальному написі грецькою мовою при вході. Тут сказано, що церква розписана перстами греків на славу божу, яку здобув Спаситель, прийнявши страждання на землі. Відповідно над дверима, що ведуть з притвору в нартекс, на стародавній стіні у техніці фрескового живопису зображено Спаса (Преображення Господнє) за стародавньою іконографічною схемою. З правого боку дверей зображено Спасителя на троні, з лівого — Богоматір. Образ Господа подано в урочистій позі на розкішному троні, за яким у зменшеному масштабі зображено двох ангелів-хранителів. Урочисто величавим є й образ одягненої у блакитну туніку і пурпурний омофор Богоматері, яка обома руками тримає маленького Ісуса. Обидва зображення подано у ледве вловному русі, який, до речі, відрізняє твір справжнього художника від виробу ремісника. 

Живопис у склепінні вівтаря: Архангел Гавриїл.

Живопис у склепінні вівтаря: Архангел Михаїл.

Живопис у склепінні вівтаря: Архангел Михаїл.

Живопис у склепінні вівтаря: Св. Іоанн Богослов, Св. Апостол Павло, Св. Апостол Петро.

Живопис у склепінні вівтаря: Св. Іоанн Богослов, Св. Апостол Павло, Св. Апостол Петро. Фрагмент.

Головним композиційним вузлом усієї архітектури церкви є середня нава церкви, збудована в ХVII столітті, зі східною апсидою і конхою, де міститься вівтар. І хоч у цьому інтер'єрі нема традиційних елементів — бані, барабана й парусів, все ж таки склепіння з розпалубками було розроблено і побудовано так, що на ньому вільно розміщувалися практично всі, прийняті за традиційною православною схемою, зображення. Насамперед це поясне зображення Ісуса Христа, вчителя і проповідника, який благословляє людей, акцентоване золотим колом у центрі склепіння. Під впливом гуманістичних ідей Відродження образ грізного Пантократора Вседержителя, виписаний в церкві Спаса, став добрим і всепрощаючим. Водночас це образ захисника справедливості, в якому вбачали свій ідеал православні. Там, де повинні були б бути паруси намальовані чотири євангелісти: Матфей, Марк, Лука та Іоанн із розкритими книгами, в які вони записують свої благовісти. Поміж євангелістів в трикутних секторах з півдня і півночі зображено дві групи апостолів: Іуда, брат Іаков, Павло, Алфей, Іаков, Іоанн та Петро. 

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Георгій I (патріарх Константинопольський).

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Іоанн V (патріарх Константинопольський)

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Григорій Чудотворець (Неокесарійський).

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Ахіллій Ларисійський.

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Мелетій Антіохійський.

Образ Спасителя композиційно панує над іншими зображеннями. На схід від нього зображено Духа святого, поруч з яким в окремих секторах зображено Богоматір, яка молиться з піднятими руками, на лоні якої у колі зображено Ісуса дитину, що обома руками благословляє людей, а також архангелів Гавриїла й Михайла. Під склепінням містяться п'ять фресок на знаменні для православної церкви євангельські сюжети: «Благовіщення», «Різдво Христове», «Стрітення», «Вознесіння» й «Зішестя Святого Духа». У нижньому регістрі та на відкосах вікон — образи святителів і отців церкви Іоанна Златоуста, Григорія Богослова, Василія Великого та інших. 
І в інших образах, втілених у живопису церкви відбито захист не лише небесної, але й земної справедливості. Це і старозавітний цар Мельхиседек, який допоміг Аврааму в боротьбі з ворогами за ханаанську землю, що мало пряму аналогію з тогочасною боротьбою українського народу за свою незалежність, це й архістратиг Михаїл — непримиренний захисник справедливості, грізна що карає сила, який від часів Київської Русі користувався надзвичайною шаною в Україні, вважався покровителем Києва і його зображення у вигляді молодого, озброєного мечем воїна розміщувалося на Київській міській ратуші. 

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Григорій Палама.

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Ігнатій Богоносець.

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Спиридон Тримифунтський.

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Митрофан (патріарх Константинопольський).

Живопис у відкосі вівтарного вікна: Св. Олександр (патріарх Константинопольський).

Другим ідейним вузлом розписів церкви є «Деісус», тобто моління, в найвищій частині склепіння нартекса. По центру склепіння зображено Христа Вседержителя — Пантократора. Богоматір та Іоанн Предтеча як заступники роду людського благають Христа, щоб він змилувався і простив їм гріхи. Богоматір з тривогою дивиться на парафіян і молить Бога — сина свого, щоб він був милостивим до людей. 

Дзвіниця.

Простір склепіння, що символізує небо, заповнюють зображення дев'яти чинів небесних сил, декоративно виписаних і об'єднаних по три чини в групі. Обабіч склепіння зображені небесні сили: ангели, херувими, серафими тощо. У бокових люнетах, що замикають склепіння, подано групи небесних воїнів, очолюваних архангелами Михаїлом і Гавриїлом. 

Колись тут були гвинтові сходи...

Ніша-тайник...

Престол Св. Георгія Побідоносця

2017

Музейна експозиція

Над центральною аркою, що з'єднує нартекс зі східною навою на чільному місті вміщено велику композицію «Дар Петра Могили», на якій зображено Спасителя, якому Петро Могила підносить у дар відбудовану ним церкву Спаса. Над нею подано сцени так звану страсного циклу, в якому утверджено ідею жертовності заради народу, яку сучасники вбачали в муках Христа заради людства. Сцени «Воскресіння Лазаря», «Таємна вечеря», «Відречення від Христа», «Пилат умиває руки», «Коронування Ісуса Христа терновим вінцем» та інші вражають своєю реалістичністю та багатством творчої вигадки. 

На відкосах вхідного отвору і в нижньому регістрі західної стіни нартекса зображено ченців Києво-печерського монастиря, прилічених 1643 року Петром Могилою до лику святих — засновники монастиря Антоній і Феодосій, Нестор Літописець, Микола Святоша та інши. Звісно, ми у своїй розповіді мали змогу лише коротко торкнутися живопису церкви, на якому виховувалися покоління й покоління вірян. Розписи церкви, виконані у XVII столітті, неодноразово поновлювалися. 

Хрестільня

Реставраційні роботи проводилися 1809, 1810, 1830 роках. Фрески були значно пошкоджені під час реставраційних робіт у другій половині ХІХ століття. У 1906-1914 роках чергова реставрація живопису церкви під керівництвом відомого фахівця П. Покришкіна була проведена московськими художниками Михайлом та Григорієм Чириковими. У 1835 році П. Юкіним було розчищено значну площу фресок ХVII століття, зокрема композицію «Дар Петра Могили», а також окремі зображення «Архангел Гавриїл», «Архангел Михаїл», «Меркурій» тощо. 

2017

Протягом століть церква зазнала істотних змін. З однобаневої церкви, якою вона була в давньокиївський час, вона поступово перетворилася на храм, увінчаний п'ятьма банями, маківками й хрестами. До нашого часу не дійшов іконостас (у 60-х роках ХІХ століття так званий ковнірівський іконостас, встановлений у ХVIII столітті було замінено на новий). На початку ХІХ століття за проектом архітектора А. Меленського до церкви було прибудовано дзвіницю у стилі ампір. 

Музейна експозиція

На жаль, храм значно постраждав у роки Великої Вітчизняної війни. Наукові дослідження та ремонтно-реставраційні роботи проводили в 1947, 1970, 1989-1990 роках, у 1991 році було зрізано земляний вал, який впливав на стан вологи конструкцій та живопису церкви. В 2001 році на кошти КМДА та гранту фонду Дж. Поля Гетті було розпочато комплексні наукові дослідження з консервації та реставрації храму. На сьогодні інститут УкрНДІпроектреставрація розробляє науково проектну документацію на реставрацію церкви, яка наразі перебуває в стані консервації і доступ до неї тимчасово закритий. Такою є, у короткому викладі, історія церкви Спаса на Берестовому — однієї з найдавніших пам'яток вітчизняного будівництва. 

На жаль, втрати з часом для пам'яток архітектури неминучі й дуже часто незворотні. То ж побажаємо успіху вченим та реставраторам, і ми певні, що мине не так вже й багато часу, і ми з вами знову побачимо цю перлину давньоруської архітектури у стані, якого вона гідна, адже не так уже й багато таких пам'яток у всьому світі дійшло до нашого часу. Зберегти Церкву Спаса на Берестовому для нащадків — наше спільне завдання.

Початок:
Історія і сьогодення... Зовні...

Вхід та вівтарна. Стан на літо 2022 року... 001.

Наступні частини у міру доповнення будуть атрибутуватись посиланнями:
Зняті фрески XVII століття. Стан на літо 2022 року. 003.
Нартекс. Частина 1.
Нартекс. Частина 2.
Архівне...

Джерела:
https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2008-12-4/svit-2008-12-4-06-kulik_petrov.pdf
https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_CerkSpasaNaBerestovi15,179229.html