Продовження циклу фотооповідань про церкву Спаса на Берестові, яка склалась у 7 частин. Ви побачите її як зовні, так і в середині. Висловлюємо щиру подяку за надання можливості та допомогу в підготовці матеріалу Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та його співробітникам. Маємо надію що наші фотографії будуть корисні як науковцям, так і пересічним відвідувачам нашого блогу. Як завжди, тексти не дуже ретельно прив'язані до фоторяду, а мають більше пізнавальну сторону про історію та різні етапи в житті самої споруди. Отже, запрошуємо до цієї захопливій подорожі...
Отже, продовжуємо наші мандри церквою Спаса на Берестові в середині.
Подальша історія храму протягом століть, на жаль, відома недостатньо. Звичайно, його не обминула доля й інших київських будівель, — мабуть, церкву неодноразово грабували під час княжих міжусобиць ХІІ, першої половини ХІІІ століть, вона була частково зруйнована в роки монголо-татарської навали тощо. Слід також брати до уваги, що храм розташовано на зсувонебезпечній ділянці, на самому гребені схилу до Дніпра, що не могло не впливати на стан його конструктивних елементів. Дослідники припускають, що храм відновлювали у 50-х роках ХІІІ століття, надалі протягом ХІV століття ремонтували православні князі Великого князівства Литовсько-руського, знову руйнували та розграбовували при набігах на Київ кримських татар — Едигея (1416), МенгліГірея (1462), надалі знову відновлювали протягом століть.
Живопис у церкві Спаса на Берестові. Вхід до церкви під піздньо побудованою пристройкою.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Меморіальний напис грецькою мовою на зовнішній стіні нартекса церкви Спаса
Фреска Преображення. Зовнішній нартекс. 1643(1644) рік
Фреска "Богородиця" в притворі храму, 1643(1644) рік
Фреска "Спаситель на троні" в притворі храму, 1643(1644) рік
Трошкі стендів та карт...
За церкву Спаса, як і за інші значні київські храми, йшла боротьба між католиками, уніатами і православними в період польсько-литовського панування в Україні. У 1543 році її згадували польські королівські ревізори при описі міст південнозахідної Русі. На жаль, джерела не містять опису стану храму в цей період. Відомо, що врешті решт уніатський митрополит В. Рутський поступився нею Петру Могилі, тоді ще печерському митрополиту в обмін на лаврські маєтки на Софійській горі. Втім, на цей час давня церква Спаса була собою, фактично, руїнами. "Ледве стіни її встояли, руїни вкрили землю", повідомляють джерела. У цьому можна зокрема пересвідчитися з плану Печерська 1638 року, доданого до відомої книги ієромонаха А. Кальнофойського "Тератургіма". Слід підкреслити, що навіть визначення церкви Спаса на плані А. Кальнофойського дослідниками кінця ХІХ століття зайняло певний час, спочатку зокрема вважали, що ця споруда, "побудована в напівготичному стилі, із зубчатими вгорі стінами... повинна бути тим заміським палацом князів Олельковичів, який був зруйнований 1482 року Менглі Гіреєм і потім занедбаний...".
розгорнута панорама на нартекс, вівтарну та бічні частини церкви...
Живопис на підпружній арці та й у вівтарній частині церкви.
Живопис північної стіни вівтаря: Св. Фирс Кесаріський, Св. Ієрофей Афінський (медальйони); Св. Теодор Тирон, Св. Гурій.
Живопис північної стіни вівтаря: Св. Фирс Кесаріський, Св. Ієрофей Афінський (медальйони); Св. Теодор Тирон, Св. Гурій.
Живопис північної стіни вівтаря: Св. Фирс Кесаріський, Св. Ієрофей Афінський (медальйони); Св. Теодор Тирон, Св. Гурій.
Живопис північної стіни вівтаря: хрест голгофа з іменами похованих в храмі.
Живопис північно-східного кута вівтаря: Св. Ієрофей Афінський (медальйон); Св. Єпіфаній Кіпрський, Видіння Св. Петра Олександрійського; Христос у гробі.
Фрагмент живопису північно-східного кута вівтаря: св. Ієрофей Афінський (медальйон); Св. Єпіфаній Кіпрський, Видіння Св. Петра Олександрійського.
Живопис північно-східного кута вівтаря: невідоме зображення святого диякона.
Живопис північно-східного кута вівтаря: невідоме зображення святого диякона.
Висловлювали думку, що ця будівля, перетворена в домову церкву 1518 року, поступово руйнувалася, камінь з неї розбирали мешканці для власних потреб і саме з залишків її було складено за деякими відомостями каплиця, а за деякими — стовп (слуп) з іконою св. Миколая на місці, де пізніше побудовано Військово Микільський собор. І лише пізніше дослідники довели, що на гравюрі зображено саме церкву Спаса на Берестовому такою, якою вона залишалася на початку ХVII століття.
Живопис північно-східного кута вівтаря: Св. Афанасій Великий Олександрійський, Св. Василій Великий Кесарійський.
Живопис східної частини вівтаря: композиція "Служба Святих Отців".
Живопис східної частини вівтаря: фрагмент композиції "Служба Святих Отців".
Живопис південно-східного кута вівтаря: Св. Фока Синопський, Св.Никифор (патріарх Константинопольський) (медальйони); Св. Іоанн Златоуст, Св. Григорій Богослов.
Живопис південно-східного кута вівтаря: Св. Стефан Першомученик.
Живопис південно-східного кута вівтаря: Св. Стефан Першомученик.
Живопис південно-східного кута вівтаря: Св. Яків Праведний (медальйон), Св. Кирило Олександрійський, Св. Іоанн Хреститель.
Живопис південної стіни вівтаря: Хрест Голгофа.
Живопис південної стіни вівтаря: Св. Авксентій, Св. Євстратій (медальйони); Св. Димитрій Солунський, Св. Теодор Стратилат.
Живопис південної стіни вівтаря: Св. Димитрій Солунський, Св. Теодор Стратилат.
Як ми вже згадували, відбудова церкви Спаса в цей період пов'язана з іменем Петра Могили, який, ставши київським митрополитом, 1 листопада 1633 року зумів одержати у короля Речі Посполитої Владислава ІV Ваза офіційний дозвіл на відновлення в Києві деяких православних церков. Для проведення цього Петро Могила запросив відомого італійського архітектора і художника Октавіано Манчіні. Разом із Софійським собором, Десятинною церквою св. Богородиці та рядом інших в місті відновлено й церкву Спаса на Берестовому. Це був час, коли в будівництві культових споруд в Україні відбувалися глибокі зміни, пов'язані насамперед з утвердженням нових гуманістичних принципів ренесансу. Перехід від давньоруської архітектури через готику і ренесанс до бароко характерний і для церков, відбудованих у Києві за часів Петра Могили. До речі, вже тоді особливий інтерес викликали пам'ятки Києва, пов'язані з іменем великого князя Володимира, а в ті часи, як ми вже згадували, цей зв'язок із церквою Спаса на Берестовому сумнівів не викликав. Реставрація Петра Могили, яка, як вважають, відбулася між 1640 і 1642 роками, надала залишкам стародавньої церкви нового вигляду. Храму було надано інші розміри, зокрема було відновлено вівтарну частину. Над залишками давньоруської споруди, що збереглись, зроблено дерев'яний дах, який увінчали три бані. Храм набув архітектурного вигляду, характерного для будівель в Україні початку XVII століття.
Живопис південної частини підпружної арки: Архангел Гавриїл.
Живопис південної частини підпружної арки: Хрещення.
Живопис південної частини підпружної арки: Хрещення.
Живопис південної частини вівтаря.
Живопис північної частини вівтаря.
Живопис вівтаря: Вознесіння Христове.
Живопис вівтаря: Вознесіння Христове. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Вознесіння Христове. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Вознесіння Христове. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Сходження Святого Духа.
Живопис вівтаря: Сходження Святого Духа. Фрагмент.
У червні 1644 року церкву Спаса на Берестовому заново розписали грецькі майстри олійними фарбами. Про це свідчать написи на окремих речах, що збереглися в ризниці церкви, як і написи в техніці фрески грецькою і слов'янською мовами на стінах. Про це, зокрема, розповідає й ктиторський портрет Петра Могили на одній із мальовничих композицій у середній частині храму, понад аркою, що веде до вівтаря. На ній зображено відбудовану трибаньову церкву Спаса, яку митрополит підносить Христу.
Живопис вівтаря: Сходження Святого Духа. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Сходження Святого Духа. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Благовіщення Богородиці
Живопис вівтаря: Благовіщення Богородиці
Живопис вівтаря: Благовіщення Богородиці. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Благовіщення Богородиці. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Благовіщення Богородиці. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Різдво Христове.
Живопис вівтаря: Різдво Христове. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Різдво Христове. Фрагмент.
Події в Україні 1648-1654 років наклали певний відбиток на стан міста, мабуть, і церква Спаса постраждала зокрема 1651 року під час захоплення Києва військами великого гетьмана литовського Я. Радзивілла. І хоч не залишилося свідчень про стан церкви цього часу, втім на так званому плані Києва І. Ушакова (1695) розташована посеред невеликої слободи на Печерську однобанева церква, вкрита двосхильним дахом, вважається незначною спорудою. Втім, у літературі зустрічається думка, що автор плану, зображуючи церкву зі сходу, поєднав всі її три куполи, розташовані вздовж осі схід захід, в одну. При цьому частина церкви зображена кам'яною, а частина — дерев'яною. Можливо це було наслідком руйнувань, завданих споруді 1651 року, можливо, що під час складання плану церкву ремонтували й зобразили у будівельному риштуванні.
Живопис вівтаря: Стрітення.
Живопис вівтаря: Стрітення. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Стрітення. Фрагмент.
Живопис вівтаря: орнаментальний фриз; Св. Авксентій, Св. Євстратій.
Живопис вівтаря: Христос у гробі.
Живопис вівтаря: Св. Іаков.
Живопис вівтаря: Св. Артемій.
Живопис на підпружній арці: Архангел Михаїл.
Живопис вівтаря: Св. Теодор Тирон
Живопис вівтаря: Св. Гурій.
Живопис вівтаря: Св. Єпіфаній Кіпрський.
На початку XVIII століття при спорудженні навколо Лаври Києво-печерської фортеці церква Спаса територіально увійшла до її меж — із північно-східного та східного боків церкви було насипано земляний вал Спаського бастіону, який закрив давньоруські фундаменти східної частини первинного храму. Вже в середині XVIII століття храм стає п'ятибаневим. Вперше на саме таке його зображення натрапляємо на кресленні невідомого автора, датованого 1783 роком, що має назву "Перспект Києво-печерської фортеці й частини форштату з Московського боку". В цей період і надалі церква функціонує як парафіяльна, втім закриту від сторонніх очей фортечним валом, її не надто активно відвідували парафіяни. У 1812 році до храму було прибудовано дзвіницю у стилі ампір. Надалі наявність земляного оборонного валу безпосередньо біля храму мала негативний вплив на збереження настінних розписів вже безпосередньо в церкві. Тому ще 1838 року перед церковною та військовою адміністрацією постало питання про зриття частини валу, що прилягав до церкви. На жаль, ці роботи з фінансових причин здійснено не було.
Живопис вівтаря: Видіння Св. Петра Олександрійського.
Живопис вівтаря: Св. Афанасій Великий Олександрійський.
Живопис вівтаря: Св. Василій Великий Кесарійський.
Живопис вівтаря: ангел з композиції "Служба Святих Отців".
Живопис вівтаря: ангел з композиції "Служба Святих Отців".
Живопис вівтаря: Св. Григорій Богослов.
Живопис вівтаря: Св. Іоанн Златоуст.
Живопис вівтаря: Св. Стефан Першомученик.
Живопис вівтаря: Св. Кирило Олександрійський.
Живопис вівтаря: зондаж.
Відкриття у 60-х роках ХІХ століття, а також і згодом — у 30-70-х роках ХХ століття у храмі давньоруських фресок ХІІ століття знову привернуло величезну увагу до цієї видатної пам'ятки вітчизняної культури. Слід відзначити, що живопис церкви має величезну культурну й історичну цінність. За характером живопису розписи церкви Спаса на Берестовому різняться від фресок інших давніх київських храмів, де зокрема більше помітна традиційність колориту. Стінопис церкви Спаса стриманіший за колоритом й реалістичніший за малюнком і композицією. Відмінною особливістю розписів є домішка до водяних фарб товченої смальти, що й тепер надає кольорам відблиску, що не тьмяніє.
Живопис вівтаря: зондаж.
Живопис вівтаря: Св. Іоанн Хреститель. Фрагмент.
Живопис вівтаря: Св. Димитрій Солунський.
Живопис вівтаря: Св. Теодор Стратилат.
Живопис вівтаря: Св. Іаков Мученик.
Живопис на підпружній арці: Архангел Гавриїл.
Живопис на підпружній арці: Хрещення.
Живопис на підпружній арці: Зішестя в ад.
Живопис вівтаря: орнаментальні фризи.
Живопис вівтаря: орнаментальні фризи.
Початок:
Історія і сьогодення... Зовні...
Наступні частини у міру доповнення будуть атрибутуватись посиланнями:
Купол, вікна, дзвіниця та хрестильня. Літо 2022 року. 002.
Зняті фрески XVII століття. Стан на літо 2022 року. 003.
Нартекс. Частина 1.
Нартекс. Частина 2.
Архівне...
Джерела:
https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2008-12-4/svit-2008-12-4-06-kulik_petrov.pdf
https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_CerkSpasaNaBerestovi15,179229.html
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
найпрофесійніший сервис з ремонту квадрокоптерів в Україні
ну як то так =))
