Для прийняття цих рішень владі знадобилося аж 9 і 10 років!

                                                                                       1

   Читаємо Постанову Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2036 «Про нагородження народних депутатів України Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»: «Кабінет Міністрів України  постановляє:

   за вагомий особистий внесок у формування системи ефективної та політично відповідальної влади і здійснення соціально-економічних реформ нагородити Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака народних депутатів України… ДОБКІНА Михайла Марковича (українці добре пам'ятають цього януковичівського посіпаку, котрий свавільничав, хоча для такого проросійського мерзотника, як він, більше підходить руССкоє бєспрєдєльнічал, під час Революції Гідності (незабутні свідченнями про котру, будучи рядовим її учасником, я виклав на сторінках моєї фоторозповіді „Український Євромайдан діє!“ + P. S.), називав євромайданівців уродамі й вєсьолимі клоунамі, захищав міліцейсько-бандитський „Беркут“ та своїми діями фактично заохочував роССійскую вооружонную агрєSSію проти України, але чомусь нині не переслідується українськими правоохоронними органами: про нього і йому подібних розказує моя стаття „Це – тривожний сигнал!“; Рух „ЧЕСНО“: „Фігурант антикорупційних розслідувань щодо незаконного відчуження землі та махінацій на безтендерних закупівлях… Кнопкодав… У 2002 році був обраний до Верховної Ради України 4 скликання по 174 мажоритарному округу…, був членом НДП на той момент… Народний депутат України 8 скликання… Обраний від партії «Опозиційний блок» (створена 2014 року януковичівсько-регіоналівськими недобитками проросійська структура, діяльність котрої заборонена в Україні із 2022 року; у 2015 році «Опоблок» сформував тіньовий уряд, в якому Добкін був віцепрем'єр-міністром з регіональної політики – Г. М.)… У квітні 2022 року у Свято-Благовіщенському кафедральному соборі Харкова Михайла Добкіна висвятили у диякони Української Православної Церкви Московського Патріархату (в Зе-владі на високих посадах теж працювали пріхожанє УПУ МП – юридично правильно вона називається РПЦвУ: хто вони розповідають мої матеріали «Потому, потому, что ви – здебільшого дебіли…», або Пєсєнка про любітєлєй Зе!“ + Ч. 2 + Ч. 3 і „Оце – обличчя Зе-влади!“; більше ж про московську „п'яту колону“ РПЦвУ та становлення ПЦУ можна дізнатися із мого дослідження „1031 й 333, або Русь-Україна – незалежна: і політично, і духовно!“ – Г. М.)» – виділення й примітка Г. М.)…, СВЯТАША Дмитра  Володимировича (Рух «ЧЕСНО»: «У 2004 році на виборах Президента України був довіреною особою кандидата Віктора Януковича… У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом України за списками партії регіонів номером 63 та 122 відповідно. У 2012 році був обраний народним депутатом України 7 скликання від партії регіонів… Того ж року голосував за „мовний“ закон, що розширював вживання російської мови. З 2005 до 2014 року – член партії регіонів. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року»; переховується від правосуддя України в РоССіі ще з 2019 року (22 грудня 2022 року Служба безпеки України оприлюднила повідомлення «За матеріалами СБУ оголошено у розшук колишнього нардепа від партії регіонів, який закликав отримувати російські паспорти», де зазначено отаке: «За матеріалами Служби безпеки повідомлено про підозру колишньому народному депутату України, який публічно підтримав російську збройну агресію проти нашої держави. Зловмисником є представник Харківського осередку партії регіонів. Саме від цієї політсили він п'ять разів обирався до українського парламенту. Після початку повномасштабного вторгнення він виступав на підтримку країни-агресора та виправдовував захоплення частини східних і південних районів України. За даними слідства, у серпні цього року фігурант опублікував на своїй офіційній сторінці в одній із соцмереж пропагандистський пост. У своєму дописі закликав мешканців тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької та Харківської областей підтримати загарбників та оформлювати російські паспорти. Таким чином зловмисник „гарантував“ громадянам лояльне відношення з боку агресора, а також обіцяв „списання“ кредитних зобов'язань… На підставі зібраних доказів українські правоохоронці підозрюють фігуранта за ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України»; 11 травня 2023 року Служба безпеки України опублікувала інформацію «СБУ повідомила про підозру трьом колишнім нардепам від партії регіонів», вказавши наступне: «Служба безпеки зібрала нові докази вини колишніх народних депутатів України Олега Царьова, Дмитра Святаша та Ігоря Маркова (ця антиукраїнська гнида Марков не є фігурантом даної моєї роботи, а про ще одну антиукраїнську гниду Царьова і недопрацювання щодо нього української влади включно із правоохоронцями я писав ще в своїй липневій 2014 року публікації „Нейтралізація спрута!“; назва ж моєї ще одної липневої 2014 року роботи „Фільтрація, або Таких «правоохоронців – на мило!» говорить сама за себе, а фактичну реакцію на неї Служби безпеки України аж 14 серпня 2023 року розкриває моя стаття «СБУ, чому тільки тепер?!» – Г. М.), які сприяли росії у веденні агресивної війни проти України. Наразі вони переховуються від правосуддя на території країни-агресора. На підставі нових доказів слідчі СБУ повідомили всім трьом фігурантам про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану)… Як встановили слідчі, після 24 лютого минулого року Святаш активно виступав на підтримку країни-агресора, за що кремль розглядав його як потенційного гауляйтера Харківщини. Цей фігурант передавав загарбникам інформацію про озброєння, час та напрямки руху підрозділів Сил оборони по території регіону. Розвіддані зрадник отримував через свої «партійні» зв'язки на території Харківської області… Нагадаємо, що раніше Служба безпеки вже повідомляла цим фігурантам про підозру у вчиненні інших злочинів проти державної безпеки України“), склавши компанію своєму хазяїну Януковичу – „герою“ мого аналітичного матеріалу „Західно-російські топтання по українських кістках, включаючи Страсбурзьку змову, продовжуються, або Януковичу – смерть і Кучмі – тюрма!“ + Ч. 2 + Ч. 3, але під українські санкції потрапив аж через 4 роки – Указ Президента України № 758/2023 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 листопада 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 18 листопада 2023 року містить додаток до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 листопада 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 18 листопада 2023 року № 758/2023, де записано: «ФІЗИЧНІ ОСОБИ, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції)… 2. Святаш Дмитро Володимирович…; 8. Царьов Олег Анатолійович (санкції проти обох уведені на десять років – Г. М.)» – виділення й примітка Г. М.)…,  ФЕЛЬДМАНА Олександра Борисовича (Рух «ЧЕСНО»: «У 2002 році обраний у Верховну Раду України 4 скликання як самовисуванець за 175 округом (Харківська область), у 2005 році став членом фракції Блоку Юлії Тимошенко… З 2005 до 2010 року був головою Харківської обласної організації ВО „Батьківщина“… У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом України від БЮТу 43 номером у списку як член ВО „Батьківщина“… У 2010 році Фельдман перейшов з БЮТ в коаліцію на чолі з партією регіонів, у 2011 році вступив до лав останньої. У 2012 році був обраний народним депутатом України від партії регіонів 174 округом (м. Харків) як член партії. Був членом  депутатської фракції ПР… У 2014 році – народний депутат України 8 скликання, обраний за 174 округом (м. Харків) як безпартійний самовисуванець. Член депутатської групи „Воля народу“ (більше половини її складу – це януковичівські недобитки – Г. М.)… Співголова партії „Наш Край“ (створена переважною більшістю януковичівсько-регіоналівськими недобитками проросійська структура – Г. М.), голова її Харківської обласної організації. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року… У 2019 році був обраний до Верховної Ради України 9 скликання (склад цього скликання проаналізовано в моїй праці „Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?“ – Г. М.) як самовисуванець та член партії „Наш Край“ за 174 округом (м. Харків). Член фракції партії „Опозиційна платформа – За життя“ (на даний час заборонена судом антиукраїнська структура януковичівсько-регіоналівських недобитків – Г. М.)… 15 березня 2022 року вийшов з фракції ОПЗЖ. У травні 2022 року вступив у новоутворену депутатську групу „Відновлення України“ (12 із 17 членів цієї компанії раніше належали до ОПЗЖ; мій „Маніфест порядності“ – це про Фельдмана і таких, як він, а мої матеріали „Від Революції Гідності до контрреволюції негідників?“ та „Від Революції Гідності до контрреволюції негідників? Від Януковича – до Зе, або Як треба голосувати під час усіх українських виборчих кампаній!“ пояснюють, як не варто і як необхідно голосувати – Г. М.)… Кнопкодав. Гречкосій. Фігурант антикорупційних розслідувань»; після Фельдмана були слова «Царьова Олега Анатолійовича,» (вже цитована вище інформація «СБУ повідомила про підозру трьом колишнім нардепам від партії регіонів» наголошує: «За даними слідства, Олег Царьов співпрацював з керівництвом міноборони рф після початку повномасштабного вторгнення. Встановлено, що екснардеп „зливав“ агресору інформацію про наслідки ворожих повітряних ударів по території України. Саме він передав окупантам детальні відомості про результати ракетного обстрілу Кременчуцького нафтопереробного заводу. Цю інформацію Царьов отримав від ще одного „регіонала“ – Дмитра Святаша») – виділення й примітка Г. М.)…, ШУРМУ Ігоря Михайловича (Рух «ЧЕСНО»: «З 2000 року – член Політради та голова Львівської обласної партійної організації СДПУ(о). Член партії з 1999 року. У 2002 році був обраний до Верховної Ради України 4 скликання 24 номером у списку СДПУ(о)… Того ж року став заступником голови партії. У 2004 – 2005 роках активно підтримував Віктора Януковича під час президентських виборів і в ході Помаранчевої революції. У 2006 році балотувався до Верховної Ради України (номер 22 у списку) та до Львівської міської ради від „Опозиційного блоку «НЕ ТАК!» (ключову роль в СДПУ(о) й цьому блоці відігравав мерзотник Віктор Медведчук, який разом із собі подібними є фігурантом мого дослідження «Цим та їм подібним людським тварюкам – не місце в цьому світі!» – Г. М.). Того ж року він заснував організацію «Системи воєнізованих ігор молоді», актив якої пізніше став ядром нині заборонених в Україні організацій «Оплот» і «Антимайдан»… У 2007 році керував передвиборчим штабом партії регіонів. У 2006 – 2010 роках працював заступником Харківського міського голови (Михайла Добкіна – Г. М.). У 2007 – 2010 роках був першим заступником голови СДПУ(о)… У 2010 році був обраний депутатом Харківської обласної ради за списком партії регіонів, того ж року став членом партії. З 2010 до 2013 року обіймав посаду заступника голови Харківської ОДА (Михайла Добкіна – Г. М.). У 2014 році став народним депутатом України 8 скликання від «Опозиційного Блоку» (№ 27 у списку) як безпартійний (був міністром охорони здоров'я в тіньовому уряді «Опоблоку» – Г. М.)… Відмовився визнавати «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями… У ВР не голосував за визнання росії країною-агресором… Крім того він саботував голосування за… заборону комуністичних символів (про носіїв цих злочинних символів розказує моя робота "12 „апостолів“ – Г. М.)… Того ж (2015 – Г. М.) року заперечував, що Голодомор був геноцидом українського народу (про цей страшний злочин більшовицько-комуністичного режиму можна дізнатися детальніше із моєї публікації „Чи здатні ми бути вдячними?“ + P. P. S. – Г. М.) і публічно відмовився вшанувати пам'ять його жертв» – виділення й примітка Г. М.).

   Прем'єр-міністр України                                                                                   В.ЯНУКОВИЧ

      Інд. 20“.

                                                                                       2

   Тепер дивимося, що каже Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 728 „Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України“: „Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

   Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України;

   Положення про Комісію з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України…

   Прем'єр-міністр України                                                                                       Ю.ТИМОШЕНКО

      Інд. 19“.

   Саме ж Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України гласить: „…14. Нагороджені особа або трудовий колектив можуть бути позбавлені Почесної грамоти.

   Позбавлення Почесної грамоти здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідного рішення за пропозицією Комісії, яку вносить на розгляд Уряду Міністр Кабінету Міністрів України (виділено Г. М.).

   З моменту прийняття зазначеного рішення особа або трудовий колектив вважаються такими, що позбавлені Почесної грамоти.

   Підставами для позбавлення Почесної грамоти є:

   вирок суду, який набрав законної сили, щодо вчинення нагородженою особою умисного тяжкого чи особливо тяжкого злочину (виділено Г. М.);

   застосування в установленому порядку до нагородженої фізичної особи або юридичної особи, трудовий колектив якої нагороджений Почесною грамотою, персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді позбавлення державних нагород, інших форм відзначення (виділено Г. М.).

   15… Під час воєнного стану подання про позбавлення Почесної грамоти нагороджених осіб або трудових колективів вноситься Міністром Кабінету Міністрів України для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України разом з проектом відповідного рішення Уряду без розгляду Комісією на підставі підготовлених Департаментом кадрового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України матеріалів (виділено Г. М.).

   З моменту прийняття зазначеного рішення особа або трудовий колектив вважаються такими, що позбавлені Почесної грамоти (зміни й доповнення до пп. 14 і 15 внесені Постановою КМУ № 724 від 18.07.2023 – Г. М.)“.

   А Положення про Комісію з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України наголошує: „…3. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:…

   розглядає підготовлені Департаментом кадрового забезпечення Секретаріату Кабінету Міністрів України матеріали разом з проектом рішення Уряду щодо позбавлення Почесної грамоти осіб або трудових колективів, щодо яких наявні підстави для позбавлення Почесної грамоти, та готує відповідні пропозиції для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України…

   5. Комісію очолює Міністр Кабінету Міністрів України (виділено Г. М.)…“ .

                                                                                       3

   І нарешті Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 510 „Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2036“ було ухвалено справедливе, хоча й надто запізніле, рішення: „Кабінет Міністрів України постановляє:

   внести зміну до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2036 «Про нагородження народних депутатів України Почесною грамотою Кабінету Міністрів України», виключивши слова «Царьова Олега Анатолійовича,» (виділено Г. М.)“.

   Прем'єр-міністр України                                                                                       Д.ШМИГАЛЬ

      Інд. 19».

   На прийняття ж Постанови КМУ від 19 травня 2023 р. № 510 Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України «Урядовий портал» відреагував також 19 травня 2023 року повідомленням «Уряд позбавив Царьова Почесної грамоти Кабінету Міністрів України»: «Сьогодні на черговому засіданні Кабінету Міністрів України було вирішено позбавити Царьова Олега Анатолійовича вищої Урядової нагороди – Почесної грамоти Кабінету Міністрів України.

   „У майбутньому Уряд планує позбавити Почесних грамот Кабінету Міністрів України тих осіб, які опинились у санкційних списках. Наразі це питання опрацьовується (виділено Г. М.). Адже люди, які зрадили нашу країну, не гідні будь-якої державної нагороди“, – зазначив Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов.

   Нагадаємо, що наразі процедура позбавлення Почесної грамоти може застосовуватися лише у разі вчинення нагородженою особою умисного («тяжкого чи особливо тяжкого» – Г. М.) злочину. Позбавлення Олега Царьова нагороди відбулось у зв'язку із вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 3 травня 2022 року (а Постанову КМУ від 19 травня 2023 р. № 510 БУЛО СХВАЛЕНО АЖ ЧЕРЕЗ РІК і тому незрозуміло, чому Кабінет Міністрів України на чолі із Денисом Шмигалем, про котрих розповідає моя праця «Як цей клієнт на самокаті виявився прем'єром…»? Або від Гончарука – до Шмигаля і, вкупі з брехнею та брехунами, до…“, так довго зволікав з прийняттям даного рішення – виділення й примітка  Г. М.)».

   Але загалом після Революції Гідності пройшло вже аж 9 років із невеликим лишком перш, ніж влада в особі КМУ позбавила ворога України Олега Царьова вищої урядової нагороди – Почесної грамоти Кабінету Міністрів України!

   Тепер опісля цього прошу читачів звернути увагу на виділені мною слова Міністра КМУ щодо підсанкційних осіб, сказані ним, як бачимо, 19 травня 2023 року, а тепер дивимось Постанову Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 724 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 728», котрою відповідним чином змінені Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України (це підкреслено вище моєю приміткою щодо пп. 14 і 15 даного Положення) та Положення про Комісію з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, й бачимо, що вона прийнята через два місяці після зазначених слів Олега Немчінова, тобто питання вже опрацьовано, але віз і нині там й усе через те, що очільник Комісії з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України Міністр КМУ Немчінов ні кує ні меле всупереч затвердженими Постановою КМУ від 20 серпня 2008 р. № 728 Положенню про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України та Положенню про Комісію з розгляду питань нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, бо, до прикладу, той же зрадник Дмитро Святаш із Постанови КМУ від 26 грудня 2003 р. № 2036 чомусь досі не позбавлений Почесної грамоти Кабінету Міністрів України, не кажучи вже й про трьох інших негідників з цієї ж Постанови КМУ – Михайла Добкіна, Олександра Фельдмана та Ігоря Шурму, хоча з останнім не все так просто, адже його синочок Ростислав Шурма є заступником Зе-Керівника ОПУ – фактичного «ВіцепреЗедента» України, діяльність якого висвітлюють мої аналітично-дослідницькі матеріали «Who are you, Mister чи все ж таки господін Єрмак, або Протоколи нєукраінскіх мудрєцов» + Ч. 2, «Мокан ні х…ра не знає, або Зе-ідіоти вже дістали!» + «P. S. Єрмак теж ні х…ра не знає…», «Зе-ідіоти продовжують діставати українців на кожному кроці!» + P. S., «Санчо Панса Зе Єрмак уже остаточно о…уїв!», «Маразм міцніє – „Віцепрезидент“ України все більше нахабніє!» + P. S., «Єрмак удає із себе „Віцепрезидента“ України, але не може навести лад навіть у писарні, якою керує!», «Два нахабні Зе-ідіоти – пара, або ПреЗедент і „ВіцепреЗедент“ України один без одного не можуть жити», «ВіцепреЗедент» каже, що ПреЗедент – мудрець, хоча цей «мудрець наробив дурниць уже цілий горнець!», «Владні Зе-ідіоти не знають навіть арифметики!» й «Зе на колінах повинен просити вибачення в Українського народу за це своє гі…но для нас!».

   Та історія з Царьовим цим не закінчилася…

                                                                                       4

   2 лютого 2024 року на вебсайті СБУ була оприлюднена інформація «Завдяки СБУ арештовано нерухомість Олега Царьова на майже пів мільярда грн», де сказано наступне: «За матеріалами Служби безпеки суд арештував нерухомість колишнього народного депутата України Олега Царьова, який причетний до фінансування збройної агресії рф. Мова йде про квартиру у центральній частині Дніпра, земельну ділянку на Київщині, а також два майнові комплекси у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, йдеться про санаторій Кірова та музей „Садиба княгині Барятинської“, де наразі проживає Царьов. Загальна вартість арештованої нерухомості „ексрегіонала“ становить майже пів мільярда гривень.

   Блокування активів фігуранта дозволить запобігти їх перереєстрації на підставних осіб для уникнення подальшої конфіскації майна.

   За даними слідства, після захоплення українського півострова Царьов переоформив свій кримський санаторій відповідно до законодавства рф. Таким чином він регулярно сплачує гроші з рекреаційного бізнесу до бюджету країни-агресора у вигляді „податків“ (виділено Г. М.).

   Крім того Царьов уклав договір з підрозділом росгвардії на монтаж та обслуговування технічних засобів охорони двох кримських об'єктів екснардепа. Гроші за такі послуги колишній „регіонал“ сплачує безпосередньо на банківські рахунки окупаційного угруповання рф, яке дислокується на тимчасово захопленому півострові.

   На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки додатково повідомили Царьову про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України).

   Раніше СБУ кваліфікувала злочинні дії фігуранта за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

   Оскільки зловмисник переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території України, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України…».

   Ось такий «подвиг» влада в особі СБУ, про котру йдеться у моїй попередній статті «СБУ, перестань вішати людям на вуха локшину!», й суду здійснила аж через 10 років без 20-ти днів після Революції Гідності (юридично зафіксованої однозначної офіційної дати її закінчення немає, а неофіційною датою вважається 22 – 23 лютого 2014 року), але дивуватися цьому не доводиться, бо подібне відбувається далеко не вперше, про що, зокрема, мовиться в моїх дослідженнях «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!» + Ч. 2 + Ч. 3 + Ч. 4 + Ч. 5 + Ч. 6 + Ч. 7 + Ч. 8 + Ч. 9 + Ч. 10 + Ч. 11, «ССО ЗСУ – від моєї пропозиції до початку створення пройшло 15 років. Баггі для українського війська – від моєї пропозиції до волонтерської, не промислової, розробки теж пройшло 15 років чи навіть 21 рік. Це показує наскільки неякісною є влада України!» + Ч. 2 та «І ще один доказ того, наскільки неякісною є влада України!»! 

   Й ще один, схожий на попередній, «подвиг» влади…

                                                                                       5

   Інтернет-сторінка Вищого антикорупційного суду 4 березня 2024 року о 16:23 поповнилася повідомленням «Антикорсуд застосував санкцію до російського журналіста-пропагандиста»: «…колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила адміністративний позов Міністерства юстиції України до російського телеведучого, журналіста-пропагандиста (мова йде про рупора Московского Крємля, фігуранта Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України, правда внесеного до цього Переліку тільки 18 лютого 2022 року, хоча його україноненависництво проявилося ще під час Революції Гідності, і закінченого ублюдка-українофоба Дмітрія Кісєльова – Г. М.) та застосувала до нього санкцію, передбачену пунктом 1-1 ч.1 ст. 4 Закону України „Про санкції“.

   ВАКС стягнув у дохід держави його активи, а саме: житловий будинок загальною площею 151,1 кв.м в Коктебелі, земельну ділянку загальною площею 0,2878 га, автомобіль Land Rover, причіп, а також 100 % частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Клуб Сковорода“ і 30,95% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю  „Промо.Юей“.

   Апеляційна скарга на рішення Вищого антикорупційного суду може бути подана учасником справи та/або його представником до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж п'яти днів з дня проголошення рішення суду».

   Як бачимо й тут влада відзначилася через 10 років та 10 днів після Євромайдану/Революції Гідності, тобто для прийняття описаних угорі рішень владі знадобилося аж 9 і 10 років, що є неприпустимими та ганебними явищами!