Цей матеріал має оригінальну назву «Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!», котра, на жаль, не може бути використана, оскільки дозволений розмір заголовка на інтернет-ресурсі "site.ua" не повинен перевищувати 100 символів.
Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9, ч. 10.
Й далі – про владу…
24
«Ніколай Панков 11 вересня 2016 року оприлюднив у YouTube відеоролик під назвою „Зеленский ОПОЗОРИЛ Украину в Юрмале на фестивале“, у якому є ось такі слова Зе: „Украіна, єслі чєстно мєжду намі, напомінаєт актрісу із нємєцкіх фільмов для взрослих, то єсть готова прінять в любом колічєствє с любой сторони“, себто порівняв нашу Батьківщину з порнографічною актрисою (на той час Московщина вже третій рік воювала проти України). Й це говорить людина, котра народилася, виросла та зробила кар'єру актора, коміка, бізнесмена у себе вдома – в Україні! Отаке ставлення Зе до своєї Батьківщини. Зе – це Зеленський Володимир Олександрович (ЗВО) або Володимир Олександрович Зеленський (ВОЗ), який після оцих процитованих вище його ганебних слів, сказаних на радість ворогам України, навіть не спромігся попросити пробачення у своєї української домівки і в Українського народу, котрий із весни 2014 року веде національно-визвольну війну з московитським окупантом Росією, яка розв'язала збройну агресію супроти України…
13 квітня 2019 року на Офіційному веб-сайті Міністерства оборони України (МОУ) була розміщена „Інформація у зв'язку із зверненнями народних депутатів України Бригинця О. М., Мамчура Ю. В., Чорновол Т. М., Бондаря М. Л.“, де наводяться такі дані:„У зв'язку з численними запитами журналістів щодо відповіді на звернення народних депутатів України Бригинця О. М., Мамчура Ю. В., Чорновол Т. М., Бондаря М. Л., Міністерство оборони України повідомляє, що Генеральним штабом Збройних Сил України було проведено перевірку щодо перебування громадянина Зеленського Володимира Олександровича на військовому обліку у ЗС України.
Інформуємо, що громадянин Зеленський В. О. перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у Металургійно-Довгинцівському об'єднаному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки міста Кривого Рогу з 22.12.2008 року і по теперішній час, військове звання – солдат, військово-облікова спеціальність – діловод діловодства.
Придатний до військової служби.
Військову службу у ЗС України не проходив.
Для призову під час мобілізації громадянину Зеленському В. О. надсилалися повістки: 15.04.2014, 23.06.2014, 15.08.2014, 10.05.2015 за адресою, визначеною у його облікових документах.
Громадянин Зеленський В. О. до військового комісаріату за його викликом не прибував“.
А під час дебатів, проведених 19 квітня 2019 року на НСК „Олімпійський“, які насправді були передвиборчою агітацією, але лише на них погодився Зе, всіляко уникаючи до цього прямих розмов із виборцями, громадськими активістами й пресою, він взагалі договорився до того, що назвав російські окупаційні війська на українському Донбасі та російських місцевих бандитів-колабораціоністів-терористів „ЛНР“/«ДНР» повстанцями – саме так, як каже Московщина, хоча вони – такі «повстанці», як і Зе – їхній «командир». Ось, що на це відповів Генеральний штаб ЗСУ: «У нас „повстанців“ немає. У нас є російська агресія»... Збройні Сили України про це не забудуть і не пробачать. Ніколи!!!" (Facebook, 19 квітня 2019 року).
Наведені вище позиції МОУ й ГШ ЗСУ означають наступне: Зе в якості Верховного Головнокомандувача українському війську не потрібен!..
Український народе, невже Зе, котрий за всю своє кар'єру в Україні нічого не зробив для неї, для української справи і для утвердження української державності, а навпаки – часто насміхався із них, з українства у "ватному стилі", дбаючи лише про збільшення своїх мільйонних багатств…, не був учасником Революції Гідності, не підтримував Майдан…, де загинули Герої Небесної Сотні, щоб такі, як Зе й усі інші, могли вільно займатися своїми справами, не хотів служити в українському війську, заслуговує бути твоїм лідером – Президентом України та Верховним Головнокомандувачем ЗСУ?!", – сказано у моїй публікації "Зе чи Пе?".
25
Тепер переходимо до мого матеріалу "Ще одне "нове" обличчя нової влади Зе!": "Та скільки можна?!
Вже ж є "нові" обличчя, зокрема Ку, про які розповідає моя робота "Отаке воно "нове" обличчя нової влади Зе?!"…
І ось – ще одне "нове"!
Дійсно, скільки можна новій владі Зе, говорячи про справді нові владні обличчя, призначати на різні посади зовсім не новіобличчя?!
Скільки ж можна новій владі Зе "годувати" Український народ "новими"-старими "стравами"?!
Що ж це за такий "новий" інґредієнт, без якого уже вкотре не може обійтися нова політична кухня, себто нова влада Зе, готуючи українцям "нові" політичні "страви"?!
Ось – цей інґредієнт…
Про нього Сергій Сидоренко написав наступне: "…пізно ввечері 18 лютого (2014 року – примітка моя), коли спецпідрозділи міліції атакували Майдан, в Міністерстві закордонних справ проходила зустріч глав іноземних диппредставництв з керівництвом МЗС, МВС та СБУ.
Пообіді 19 лютого відбулася ще одна така зустріч. Протягом години на кожному із раундів дипломатів намагалися переконати, що на Майдані перебувають озброєні терористи, а міліція взагалі не застосовує зброї (мій матеріал "Український Євромайдан діє!" розказує про той час, коли я також був там, включаючи й ті найтрагічніші лютневі майданівські дні і ночі – виділення й примітка мої).
Це були останні недолугі спроби влади здійснити інформаційну атаку на міжнародну спільноту…
Та ідеолог інформаційної роботи МЗС – перший заступник Міністра Руслан Демченко, – був переконаний, що працює ефективно...
Тому 20 лютого, коли в МЗС вже почався відвертий бунт, він порадив знову скликати (іноземних – примітка моя) послів на зустріч для чергової порції агітації від влади.
До слова, Демченко "працював ефективно" і з українськими дипломатами. Ще на початку лютого, коли в МЗС почала утворюватися "внутрішня фронда" і розпочався збір підписів під відкритим листом українських дипломатів, Демченко викликав "на розмову" дипломата номер один у підписному листі, Андрія Дещицю, вимагаючи від нього передати паролі доступу до веб-сторінок.
...20 лютого, напередодні розстрілу "Небесної Сотні", "внутрішня опозиція в МЗС" взяла під контроль офіційну сторінку Міністерства у Facebook. "За жодних обставин Демченко паролі не отримає", – запевняв у той вечір один із дипломатів-активістів.
Та невдовзі Демченко (таких, як він, змальовує моя публікація "Боротьба і єдність протилежностей…" – Г. М.) втратив можливість для тиску на підлеглих.
Його звільнення було одним з перших кадрових рішень нового Кабміну (5 березня 2014 року Прем'єр-міністр України А. Яценюк підписав РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів України "Про звільнення Демченка Р. М. з посади першого заступника Міністра закордонних справ України" № 140-р – примітка моя)…
Будь-хто з дипломатичної служби може підтвердити: Руслан Демченко, який від лютого 2010 року (із 17 лютого – примітка моя) працював заступником, а від грудня (з 17 грудня 2010 року – примітка моя) – першим заступником глави МЗС та офіційно курував російський напрямок (із 1994 по 2005 роки працював на різних посадах під час президенства Кучми, включаючи його Адміністрацію – примітка моя), за часів Леоніда Кожари став "сірим кардиналом" МЗС (тобто вірно служив московитському "кардиналу" Януковичу – виділення й примітка мої).
Саме він формулював і розсилав по посольствах вимоги – хто і що має говорити на зовнішньополітичній арені… Без візи Демченка було заборонене поширення будь-якої інформації від імені МЗС (виділено мною – Г. М.)…
"Сірий кардинал" МЗС недовго лишався без роботи.
Дуже скоро розпочалася президентська кампанія. В штабі Порошенка розповідають, що Демченко буквально атакував Порошенка дзвінками та sms, у яких пропонував свої послуги та засвідчував відданість…
…наприкінці вересня демократичний Президент Порошенко та захисник колишнього режиму Демченко офіційно оформили стосунки – останнього було призначено Радником Глави держави (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №739/2014 "Про призначення Р.Демченка Радником Президента України" від 23 вересня 2014 року – примітка моя)…
Той факт, що Порошенко призначив одіозного Радника вже після того, як парламент ухвалив Закон про люстрацію (виділено мною – Г. М.), багато про що свідчить (свідчить, зокрема, й про те, що суспільне сміття типу демченків чи інших подібних їм "нових" облич має, на жаль, своїх покровителів у постмайданній владі завдяки різним схемам, які показує мій "Маніфест порядності", включаючи навіть нову владу Зе, але Український народ зобов'язаний позбуватися таких шкідливих для себе схем – примітка моя). Адже за Законом про люстрацію… Демченко має бути позбавлений права займати посади у держорганах на десятирічний термін. Це чітка вимога ч. 1 ст. 3 Закону" («ЄП": "Дипломатична люстрація. Зелене світло "сірому кардиналу" МЗС?", 6 жовтня 2014 року).
Далі про інґредієнта Демченка Сергій Сидоренко написав таке: "…його призначення радником Порошенка наприкінці вересня було сприйняте багатьма дипломатами як особиста образа. Той факт, що Демченко підпадає під дію Закону про люстрацію (який вже був ухвалений на день його призначення!), лише посилив здивування дипкорпусу (ЗАКОН УКРАЇНИ "Про очищення влади" № 1682-VII від 16 вересня 2014 року прийнято Верховною Радою України 16 вересня 2014 року (за – 231 голос), підписано Головою Верховної Ради України 25 вересня 2014 року і того ж дня відправлено на підпис Президенту України Петру Порошенку, котрий підписав його 10 жовтня 2014 року – примітка моя)…
Відразу кілька читачів "Європейської правди" дорікнули щодо того, що в статті "Дипломатична люстрація. Зелене світло "сірому кардиналу" МЗС?" випущений важливий епізод діяльності Демченка на посаді першого заступника глави МЗС – його участь в історичному (ганебному – примітка моя) засіданні Кабінету Міністрів від 21 листопада.
Це – той день, коли Кабмін Азарова несподівано ухвалив рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію (виділено мною – Г. М.).
…в розпорядженні "Європравди" опинився протокол засідання уряду. В шапці документу дійсно зазначено, що в засіданні 21.11.2013 брав участь Руслан Демченко…
Можливо, хтось був проти рішення про зупинку асоціації? Можливо, хтось попередив Міністрів про наслідки? На жаль, ні.
Співрозмовники "ЄП" кажуть, що рішення ухвалили одноголосно (виділено мною – Г. М.)…
Формально Демченко не голосував (адже це право мають лише Міністри). Але він, як представник профільного Міністерства, був зовоб'язаний висловити позицію.
То можливо, перший заступник глави МЗС насправді був проти скасування Асоціації, а його думку просто не врахували? На жаль, знову "ні". Колишні урядовці кажуть, що такий протокол – безумовний доказ підтримки Демченком рішення про відмову від Угоди про асоціацію…" («ЄП": "Європейський шлях" радника Порошенка. Загублений епізод", 13 жовтня 2014 року)…
Як не дивно, але "новий" інгредієнт Руслан Демченко опинився у новій владі Зе…
ПреЗедент підписав УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №547/2019 "Про звільнення Р.Демченка з посади Радника Президента України" від 23 липня 2019 року й одразу ж – УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №548/2019 "Про призначення Р.Демченка Радником Президента України" від 23 липня 2019 року.
Демченко, будучи першим заступником Міністра закордонних справ України і не внісши на засіданні КМУ 21 листопада 2013 року жодних зауважень від МЗС до проекту рішення КМУ про відмову України від асоціації з ЄС, посприяв одноголосному прийняттю РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів України "Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони" № 905-р від 21 листопада 2013 року, котре призупинило, а фактично зупинило, підготовку до створення асоціації між ЄС та Україною, цим самим підтримавши курс Президента-проффесора Януковича на закабалення України РоССієй, що мало наслідком повстання українців у вигляді Євромайдану проти проффесорського внутрішньоокупаційного режиму України.
Після служіння зраднику Українського народу – московитській підстилці Януковичу Руслан Демченко став Радником Президента України Петра Порошенка. Правда, не зрозуміло, що він йому радив… та чому По не люстрував Демченка. Як не зрозуміло й те, чим такий цінний для Зе… недолюстрований Радник По Демченко, тим паче, що нова влада висловила бажання люструвати всю "стару" владу Пе (з "новими" обличчями типу демченківабо іншими схожими на них "новими" обличчями дуже складно побудувати процвітаючу євроатлантичну й європейську Україну, адже для цього необхідно дотримуватися моєї програми "6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху" (вона вже наводилася вище – Г. М.), котра виключає залучення їх до державних справ).
Зе, де логіка, послідовність і принциповість?
Отаке воно ще одне "нове" обличчя нової влади Зе!".
Егеж, отаке…
26
Й ще більше негідного про обличчя нової влади Зе оповідає мій матеріал "Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?": "Київ.
Майдан – Європейський Майдан (Євромайдан), бо його учасники по всій українській землі вийшли на мирні акції протесту проти проросійського внутрішньоокупаційного режиму Януковича, котрий, виконуючи волю РоССіі в особі її Вєрховного правітєля Путіна, відмовився від європейської інтеграції України на користь її інтеграції з Московщиною, як свідчить моя стаття "За ЄС! Українці (буковинці) – на Київському Євромайдані", і за повернення України на європейський шлях свого розвитку – до свого рідного дому Європи, що продемонстровано (вже згадуваною угорі – Г. М.) моєю хронікою "Український Євромайдан діє!".
18 лютого 2014 року.
Мирна хода європротестувальників.
Початок масового вбивства учасників протесту януковичівською бандитською владною зграєю та її посіпаками-виконавцями…
Невинно убієнні майданівці стали Небесною Сотнею: всі вони, включаючи померлих пізніше від отриманих важких поранень, – Герої Небесної Сотні…
А ось як згадує ті трагічні події незламний колишній російський політв'язень Олег Сенцов: "Наблизилась шоста річниця тих страшних та мужніх днів лютого 2014 року. 18 числа почалась мирна хода, яка закінчилась бійнею в Маріїнському парку і на Шовковичній, а у другій половині дня "Беркут" опрокинув нас на Інститутській та погнав до Майдану. Міліція захопила усі барикади і ввечері почала притискати нас аж до сцени. Оборона проходила по лінії Будинку профспілок та пам'ятника засновникам Києва. Після опівночі вони зайняли Стелу і ми були вимушені підпалювати палатки та будувати вогняну загорожу, щоб ВВ не зайшли у середину Майдану. Це була найважливіша ніч у моєму житті і я думав, що ми не доживемо до світанку. Коли я чую якихось там нових "мегапатріотів" чи політиків, то хочу їм задати лише одне питання: "Де ви були в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року?". Коли нас було там так мало, а наша революція тоді трималась на тонкій нитці. Коли весь політбомонд втік зі сцени і залишився один Женя (Євген Нищук – примітка Г. М.), який координував нашу оборону. Усю ніч ми чекали на посилення зі Львова, яке їхало на своїх автобусах та прибуло вранці. Ніякого транспорту я не чекав так довго і сильно, як цього… Я дякую усім, хто був тоді поруч зі мною, та тим, хто встиг із допомогою. І головне – вічна пам'ять нашим загиблим Героям. Слава Україні!" (Facebook: Oleg Sentsov, 18 лютого 2020 року).
Мені на все життя врізалося в пам'ять те, про що пише Олег Сенцов, бо я тоді був там, у Києві на Євромайдані, разом із іншими рядовими учасниками Майдану. Й ми вистояли і Революція Гідності перемогла й за її перемогу поклали свої життя Герої Небесної Сотні: пам'ятаймо та шануймо їх, їхні родини завжди!
Українська владо (мій матеріал "Владна багатоголовість доведе нас до цуґундера!" показує, якою їй бути), не зраджуй ідеалів Євромайдану!
Але, щоб їх не зраджувати, треба ними жити.
А Зе ними не жив і тому знущався з моєї Батьківщини, заявляючи на весь світ, що "Украіна, єслі чєстно мєжду намі, напомінаєт актрісу із нємєцкіх фільмов для взрослих, то єсть готова прінять в любом колічєствє с любой сторони"…, й не живе зараз, підтвердженням чому є факти порівняння Зе-владою депутатів парламенту – народних обранців та в їхній особі і всього Українського народу із пінгвінами, як свідчить моє дослідження "Обличчя Зе", та його неучасті, будучи на робочому місці, ні в яких пам'ятних заходах 18 лютого 2020 року на території України, і ще й обманює українців згідно фактажу, оприлюдненому моєю працею "Чому Зе каже неправду Україні?".
Через те я слідом за Олегом Сенцовим запитую: "Де був Зе 18 – 19 лютого 2014 року?".
Далі буде...
