Комунікація завжди передбачає контекст. Контекст – це сукупність змістовного наповнення різних понять, ідей і тверджень, на яких заснована комунікація. Для ефективної комунікації контекст повинен бути зрозумілим, а краще спільним.

Ми вирішили написати цю статтю, щоб чітко означити частину з тих понятть, ідей та твердженнь, на які спираємося і які використовуємо. Ми будемо доповнювати цей матеріал разом із розширенням контексту та необхідних для спілкування понять і тверджень.

 

Ми переможемо!

Ми – це Україна, українці та увесь цивілізований світ.

Україна – це суверенна незалежна держава, яка має власну тисячолітню (!) культуру, історію, дискурс, політику і головне – Ідентичність.

Українці – це політична нація, яка складається з усіх громадян України, що приймають у собі Українську Ідентичність і зокрема правила співжиття на спільній території. Українці НЕ є виключно моноетнічною нацією, тому ми відкидаємо будь-які тези, які спираються на однозначні твердження про українців, як моноетнічну націю.

Політична нація – це спільнота громадян, які приймають спільні правила взаємоповаги та співжиття на одній територій, мають спільну національну ідентичність, історичну пам'ять, культурно-психологічні особливості тощо.

Українська Ідентичність – це комплексний систематизований конструкт, що складається з ідей, цінностей, уявлень, пояснювальних схем, когнітивних та поведінкових моделей тощо, які засновані на глибинних культурних особливостях української нації і проявляються у вимірах ідентичності та у політичній системі.

Існує 5 рівнів процесного впливу національної ідентичності на реальність: рівень філософських ідей, рівень колективного самовизначення, рівень суспільних і політичних інститутів та процесів, рівень соціальних та ментальних репрезентацій, рівень щоденних дій та рішень. На кожному з цих рівнів є своя динаміка змін та своя специфіка вияву ідентичності.

Українці щодня використовують поведінкові та когнітивні моделі, які, по-перше, є частиною української ідентичності, по-друге, визначають їх українцями, по-третє, об'єднують їх між собою. Ми щодня думаємо та діємо, як українці.

Ми маємо свої – українські – правила співжиття на одній території, приблизно однакову стратегію саморепрезентації на внутрішньому та зовнішньому рівнях, схожі дискурсивні практики та наративи. Тому що ми маємо спільну національну ідентичність.

Одними з головних цінностей українців є Воля та Власний Порядок. Можливість самостійно вирішувати, яким буде порядок на своїй землі є життєво важливою для нас. Це рушійна сила нашого існування.

Правила співжиття на одній території – це сукупність етичних принципів, які постають критеріями оцінки дій та рішень жителів території. Виявляються у поведінкових моделях, систематизуються у когнітивних моделях, інституціоналізуються через органи місцевого самоврядування та інколи політичну систему держави загалом.

Українська політична система персоналізована; інститути знаходяться на стадії формування та становлення; політичні еліти нестабільні, рекрутинг ускладнений; електоральний процес в'язкий через відсутність якісної соціальної стратифікації та виділення суспільних і політичних інтересів стосовно усіх питань, окрім безпекових.

Увесь цивілізований світ – це держави, недержавні організації, транснаціональні корпорації, бізнес-структури, політичні об'єднання і просто громадяни і піддані, які підтримують Україну у війні з ереф та у розвитку саме України та Української Ідентичності.

ереф (також «расійская фєдєрация») – автократична, невдовзі посттоталітарна держава на сході від України, яка має імперську рашистську ідеологію, крадену культуру та історію, а також специфічну ідентичність злочинців.

народ ереф (також «расєянє») – політична нація, що складається з усіх причетних до держави ереф, а також т.зв. «расійскай культури», ідеології «русскага міра» чи ідеології рашизму. Це народ, що приймає в собі і у своїй країні російську ідентичність і правила співжиття на території ереф і із іншими державами. расєянє НЕ є етнічною нацією русскіх, оскільки мають у складі різні етноси, що приймають спільну національну російську ідентичність.    

російська ідентичність – це набір ідей та цінностей, що ґрунтуються на моделі злочинця. расєяни – злочинці. І не лише солдати, а усі. Детальніше про це читайте у нашому матеріалі. 

Рашизм – людиноненависницька ідеологія, що бере свій початок із світоглядної концепції «русскага міра». Рашизм передбачає основною цінністю домінування народу ереф на усіх доступних територіях, винищення українців як нації та інших народів й етносів, України як держави і встановлення російських правил співіснування на підкорених територіях. Ця ідеологія героїзує вбивства, катування, бомбування, звірства та усі злочинні дії стосовно усіх націй, окрім російської.

«Русскій мір» – світоглядна концепція імперського типу, яка ґрунтується на ідеї світового домінування державного утворення, на ній заснованого, а також російської ідентичності та російських правил співжиття як її частини. «Русскій мір» – це узагальнена та позачасова концепція, що існуватиме, допоки живий останній із сучасних расєян.

Існує декілька рівнів війни між ереф та Україною.

Війна Світла і Пітьми триває з початку існування світу і триватиме до його кінця. Україна в ній зайняла бік Світла, а ереф – Пітьми.

Війна Порядку і Хаосу триває тисячоліттями і триватиме до кінця існування людини. Україна відстоює Порядок (у нашому випадку це ключова ідея існування), ереф захищає Хаос як підставу свого існування.

Війна Цивілізації та варварства триває більше двох тисяч років і останніми століттями Цивілізація здобула суттєву перевагу. Україна та Українська Ідентичність  є породженням і продовженням Цивілізації, ереф, її народ та ідентичність є породженням і носієм варварства.

Війна цивілізаційних основ Європи і Православ'я з цивілізаційною основою улусу та антихристів триває від монгольської навали.

Війна Українського порядку та «русского міра» триває з часів становлення козацтва.

Війна української та російської ідентичностей триває з початку ХVІ століття. До речі, концептуальними творцями обох ідентичностей є українці.

Війна України та ереф триває від 24 серпня 1991 року. Спочатку вона була культурно-інформаційною, пізніше ідеологічною.

Російсько-українська збройна війна триває з 2014 року.

Повномасштабна війна України та ереф триває від 24 лютого 2022 року.

Україна та українці мусять активно користуватися конструктивною русофобією як інструментом вилучення будь-чого, пов'язаного з ереф, народом ереф, рашизмом чи «русскім міром». Детальніше тут.

Конструктивна русофобія і рашистська українофобія – це концептуально різні сутності. Детальніше тут.

Конструктивна русофобія НЕ МОЖЕ бути основою для формування національної ідеї, НЕ МОЖЕ бути головною цінністю української ідентичності й НЕ МОЖЕ стати підставою існування українців. Конструктивна русофобія – це лише інструментальне завдання, яке допоможе нам побудувати українську державу та українське суспільство на основі цінностей української ідентичності і при цьому прибрати з власного життя та життя світу сміття «русскаго міра».

народ ереф на десятиліття залишиться запеклим ворогом для України і цивілізованого світу та українців. Наші нащадки мають пам'ятати справжнє обличчя нашого ворога, ізолюватись від нього, та бути готовим до захисту своєї Батьківщини від будь-яких форм нападу, загроз чи м'якого впливу із сторони агресора, його пособників чи замаскованих впливів.

Україна перемогла страх і перемагатиме у всіх подальших зіткненнях аж до повного зникнення чи повної трансформації утворення ереф та її сучасного населення!

Богдан Бевза

Андрій Гінкул

 

Фото: Укрінформ, Радіо Свобода