Питання, яке я періодично підіймаю – відповідальність українських журналістів за свою некомпетентність, політичну заангажованість та схильність жертвувати об'єктивністю заради хайпу, що в нинішніх умовах дорівнює відвідуваності сайтів/сторінок. Цього разу розмова буде на прикладі допису відомого журналіста Юрія Бутусова, який, на мою думку, демонструє відсутність базових компетенцій (або ігнорування відомих йому фактів) та може мати вкрай негативні наслідки. Для України.
Отже, 17 травня опівночі Юрій публікує допис у фейсбук, який зранку републікує в себе на Цензорі та на Главкомі, а трошки пізніше – на сайті Думка. На останньому він пише про себе в третій особі й саме тому я буду використовувати фразу «журналіст Бутусов»)
Допис, як можна бачити, присвячений критиці інтерв'ю керівника Головного управління розвідки МОУ Кирила Буданова. Як конкретному інтерв'ю, так і в цілому їх кількості. Основні тези допису наступні:
«спадає на думку, що під час напружених бойових дій було б все ж таки краще, якби начальник ГУ МО увесь свій час приділяв якісному оперативному плануванню, і намагався почути підлеглих, а не чергову знімальну групу»
«Коли я спілкувався з Кирилом у ті часи, коли він воював як командир групи, він дуже цінував життя підлеглих, агентури, та витрачав весь час на планування операцій. А коли він став керівником, пріоритети чомусь змінились»
«Стосовно, наприклад, диверсійної роботи, то переважна більшість успішних (підкреслюю — успішних) операцій у ворожому тилу та в РФ у нас здійснюється силами СБУ. І Кримській міст, і за кількома виключеннями усі найбільш гучні диверсії за останні місяці. А не ГУР, на жаль».
Спочатку хочу зупинитися на суті двох останніх цитат.
Першою, називаючи Буданова просто Кирилом, він намагається продемонструвати нібито дружні стосунки з очільником воєнної розвідки. І тут же наприкінці допису – «Не ті пріоритети які вказує пан Гогілашвілі». Доволі маніпулятивно, правда, Юрій?
Проте найгірше закладено у фрагмент про першість СБУ в диверсійній роботі. По-перше, тут я не розумію посади журналіста Бутусова. Звідки він має доступ до настільки чутливої інформації? І чи має він дозвіл на її оприлюднення?
Далі – мене абсолютно не влаштовує, що Юрій забув про Сили спеціальних операцій. ССО в нас взагалі не існує? Та ні, в мене купа знайомих там і я знаю, що вони мали б бути в цьому списку. А ще є підрозділи МВС. Що, їх участі в таких операціях немає?
Я абсолютно не хочу применшити роль Служби безпеки України, особливо після того, як її очолив Василь Малюк. До СБУ якщо і були питання, то переважно в питаннях контррозвідки до 24.02.2022. І точно не до бойових підрозділів. Але чи на користь справі підвищення одних користуючись з інших? І якщо і є між спецслужбами якесь неофіційне змагання за першість, то воно точно не має бути публічним та суддями там не можуть бути журналісти. Навіть такі як журналіст Бутусов.
Ще один цікавий пасаж – про діяльність комітету по розвідці при президенті.
«Якби в Україні комітет по розвідці при президенті працював не на папері, то, впевнений, що було б кому підказати президенту, що під час війни керівники силових структур не повинні проводити час у спілкуванні з журналістами, бо у них мають бути інші пріоритети у роботі» — пише Юрій.
Проте з 25 липня 2022 року цей комітет очолює ніхто інший як – Кирило Буданов, керівник ГУР МОУ. До цього комітету входять представники всіх силових відомств, а не лише воєнна розвідка чи Служба безпеки України. І потужні операції, на кшталт атаки на Кримський міст, плануються саме в такій координації ВСІХ спецслужб України. Думаю, що журналіст, що пише на такі теми, мав би це знати. Проте виникає відчуття, що він уявлення не має, як, де і в якому форматі координуються й плануються операції такого рівня. Або свідомо ігнорує це.
І про наслідки цього допису.
В той же день, 17 травня, пост помічають на дніпровському (якщо дивитися вихідні дані) сайті Діалог.UA (який, характерно, не має україномовної версії, але при цьому достатньо популярний) та сайті білоруської правозахисної опозиційної ініціативи Хартія"97 (білоруською — Хартыя-97) та. Ці публікації відбуваються о 14:03 та 14:48 відповідно. Дуже важливо відзначити, що тексти публікацій ідентичні, хоча очевидного зв'язку між білоруськими опозиціонерами та сайтом, який в травні 2023 року не має україномовної версії, начебто не має бути. Отже, можна припустити чітку координацію.
За дві години тему підхоплюють російські пропагандисти та наскільки я бачу, продовжили її розкручувати її й станом на ранок 19 травня.
Тези очікувані (мовою оригіналу):
"Внутри украинского силового блока произошла очередная "разборка". Одиозный пропагандист Юрий Бутусов обвинил начальника главного управления разведки Кирилла Буданова в том, что он больше занимается пиаром, чем выполнением своих должностных обязанностей. Он также заявил о недостатках в работе этого силового ведомства" — одіозне ватне ЗМІ Анна-news.
"главе ГУР досталось за то, что его люди так и не смогли нормально организовать операции на острове Змеиный, который Украина в итоге потеряла" — сайт російського православного олігарха Малофєєва Царьград.
"Бутусов же призвал Буданова заниматься своими профессиональными обязанностями, а не раздавать интервью. По информации журналиста, к большей части терактов причастна СБУ, а не ГУР. В частности, взрыв на Крымском мосту организовывала именно Служба Безопасности Украины" — Лента.ру.
"Украинский журналист обвинил начальника военной разведки Буданова в чрезмерном увлечении пиаром и провальных операциях ГУР" — Военное обозрение.
"Бутусов заявил, что "большая часть успешных операций в РФ совершена не силами ГУР, а Службой безопасности Украины", включая подрыв Крымского моста. Кроме того, он намекнул, что часть операций ГУР, такие как штурм острова Змеиный и рейды в Энергодар — провалились." — Страна.ua.
Таких публікацій дуже багато і припускаю, що охопити весь російський сегмент навіть тими засобами, що в мене є, складно. Та і не потрібно. Бо надвечір ці наративи вже повернулися в Україну – в блогосферу, соцмережі та деякі ЗМІ.
Тут вже наративи абсолютно спрощені – СБУ проти ГУР.
Я не бачу жодної користі в такій інформаційній операції проти однієї зі спецслужб власної країни. Будь-яка критика має бути аргументована та мати межу. Також журналіст Бутусов мав би розуміти, що у більшості громадян немає відповідних навичок, щоб хоча б перевірити подану ним інформацію, а у значної частини – часу і можливостей. Тому популярний журналіст має зважувати кожне своє слово.
Бо бійці ССО, які прочитали його пост, точно не зрозуміли, а де вони в цій системі координат. В МВС також. В ГУР і СБУ, швидше за все, почали ставити непотрібні питання один одному та командирам. Особливо якщо звернути увагу на ще один фрагмент допису, про "деталі операцій на Зміїному, Енергодарі та на окупованій території". Ті ж самі питання – чому про це пише журналіст? Та як ці слова можуть бути сприйняті бійцями ГУР, яким завтра йти в подібну операцію? Попросити командирів експертизи у журналіста Бутусова?
Ніхто не ідеалізує Кирила Буданова. Моя повага до нього базується передовсім на тому, що він перший і довший час єдиний, хто говорив правду про ворожі плани атаки на Україну. На тому, що він є один з тих, хто керує Силами оборони України. Поруч з Валерієм Залужним, Олександром Сирським, Василем Малюком, Віктором Хоренком та багатьма іншими. Ці люди вже заслужили безмежну повагу.
Насамкінець зазначу, що я жодним чином не заперечую свободу слова, право кожного на особисту та громадянську позицію, а також – політичну заангажованість. Підтримувати одного політика і негативно ставитися до іншого – базове право кожної демократії. І війна в нас якраз з державою, що це право категорично заперечує. Проте цей блог якраз про той випадок, коли один необережний допис може спричинити низку конфліктів, які суттєво погіршать нашу стійкість в цій війні. І порада Юрію Бутусову, журналісту, прораховувати наслідки своїх слів. Або не чіпати теми, які ти не здатен об'єктивно та фахово висвітлювати.
