Дискусія щодо бюджетів, дронів, корупції і стратегії перемоги пішла зовсім не туди. Швидше — в бік, вигідний росії, і програшний для нас.
Цей текст буде трохи довгим, в кінці буде посилання на донат, а прочитавши, ви, можливо, зрозумієте як Україні побудувати успішну стратегію досягнення перемоги, за будь-якої тривалості російсько-української війни. Я не претендую на апріорі правильну думку, проте хотів би аргументів, а не політичних гасел у відповідь. Ну і вашої підтримки гривнею чи доларом)
Отже, давайте на прикладі дронів поговоримо про те, як нам виживати коли нас хочуть знищити. Які в нас базові умови станом на зараз:
  1. В нас закінчуються гроші. Все складніше йдуть збори волонтерів на їх стандартні потреби. Не знаю як у великих фондів, проте постійно бачу, що значно менше і довше відбуваються збори в тих, хто раніше легко закривав потреби невеликого підрозділу.
  2. Попри публічні заяви півроку тому, поки що немає очевидних підстав вважати, що війна завершиться в 2023 році і вона завершиться перемогою. Існує велика ймовірність, що нас схилятимуть до перемир'я, також існує вірогідність що відбудеться просто зменшення інтенсивності бойових дій в період до до весни 2024 року.
  3. Захід продовжує нас підтримувати, проте є ймовірність, що чим ближче до виборів в США і Британії — тим більше і стрімкіше ця допомога буде скорочуватися. Також ця допомога досить  структурована. Якщо нам, умовно, дають 500 мільйонів, то дуже часто це — на гуманітарні або інфраструктурні проєкти, без можливості напряму витратити гроші на військові потреби.
  4. Ворог вибудував логістику і отримує західні комплектуючі для своєї зброї. Так, дорожче і довше, але в них вже немає дефіциту. Тим більше що навіть флагманські компанії з США не гребують працювати з росією, як,наприклад, Apple, який купував штучні сапфіри для своїх гаджетів у завода з Шебекіно, аж поки Україна цей завод не атакувала дронами. Це не добре і не погано, це — реальність, де гроші вирішують всі питання. А гроші в росії є і поки що не закінчуються.
  5. Україна потребує власного виробництва всього що може приносити користь на фронті, від зброї до засобів зв'язку. І, звісно, дронів. Які зараз один з головних елементів війни. При цьому ми не маємо на території України жодної захищеної локації, куди росія не здатна вдарити. І ми не маємо такої контррозвідки, яка здатна повністю закрити можливий витік інформації. Занадто потужна мережа агентів у ворога.

ЩО Ж РОБИТИ?

Як я вже писав в заголовку, можна обрати шлях риби або вудки. Найпростіше — закрити всі невоєнні програми, зекономити всі кошти і на них купити, наприклад, дуже багато дронів. Стільки, оскільки в нас не було. Але! Ці дрони на шляху до фронту можуть знищити ракетою, ці дрони можуть швидко знищити вже на фронті через відсутність відповідної кількості операторів. Це — рішення на випадок, коли до перемоги один крок і не вистачає тільки інтенсивного насичення дронами всіх підрозділів.
Ще варіант — на всі зекономлені гроші збудувати виробництво дронів. Це більш довгострокове рішення, але у нього є ризик як знищення виробництв ракетними ударами, бо будь-яке виробництво — помітне і є у ворога можливість пробити ППО. Так само є ще проблема з комплектуючими, які потрібно купувати. І доставляти.
Проте найбільш логічний крок — скеровувати західну допомогу і ресурси для реалізації внутрішньоукраїнських проєктів, умовно — будівництво чогось за гроші донорів, проте руками українців та з українських матеріалів. Захід, який не хоче фінансувати зброю, залюбки фінансує будівництво лікарень, укриттів, впровадження різних безпекових і навіть культурних рішень.
Те саме і з внутрішніми інвестиціями. Не завжди український бізнес готовий фінансувати тільки воєнні проєкти. Треба розуміти що великі гроші дають свободу, і якщо їх власникам не буде цікаво в Україні — вони знайдуть іншу країну для інвестицій. І проживання. Їх свобода — це в тому числі і рішення куди витрачати кошти. На дрони чи на тризуб для Батьківщини-матері.
Що це дає? Ми отримуємо перерозподіл грошей з виробництва через податки на можливість інвестування в оборону. У виробництво дронів, наприклад. Але, на відміну від «простих рішень», ці гроші будуть йти меншим, проте рівномірним потоком. І у випадку знищення одного заводу ми збудуємо інший.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

Я жодним чином не підтримую ідіотські інвестиції з явною ознакою корупції. Проте з кожним питанням треба розбиратися не в форматі скріншота у фейсбук, а — аналізуючи комплексно. Наприклад, розв'язка в Києві на Оболоні має ознаки приватної користі, а саме — зручних комунікацій для Епіцентру за бюджетні кошти. Це неприпустимо. Перекладати бруківку на Богдана Хмельницького, яка не має ознак неможливості проїзду — напевно теж має бути обгрунтування. Проте в цілому дороги будувати треба, особливо якщо залучені гроші Заходу. Бо з податків збудуємо завод для дронів.
Не завжди високі податки — зло. Хто цікавився досвідом Німеччини після Другої світової війни, знає, що там були м'яко кажучи значно більші ніж в Україні. Але зібрані кошти Уряд не роздавав у вигляді пенсій та не крав, а інвестував шляхом держзамовлення в виробництва з високою доданою вартістю. І так Баварія з аграрної відсталої землі стала розвинутою столицею машинобудування. Буквально за десять років, при збереженні вкрай високих податків, Німеччина з руїн стала першою економікою Європи. І це назвали «економічним дивом»...
Тому щоб рухатися далі, Україна потребує низки реформ, які зведуть ризики крадіжки грошей до мінімуму. Починати треба з судів, і на моє глибоке переконання, з чистого аркушу. Бо все, що зроблено з 2014 по 2023 — явно не туди і не має перспективи. Це тема окремого допису, як і боротьба з корупцією. Тут ще раз відзначу — без можливості через суд захистити інвестиції чи рівність умов для бізнесу ми не збудуємо нічого!

ЛЮДИ

Головний ресурс будь-якої країни — люди. Я не розумію, чому ані 8 років до повномасштабного вторгнення, ані півтора роки після ми так і не створили нормальну систему обліку, управління і мотивації для забезпечення максимальної ефективності використання людського ресурсу. І я зараз не про мобілізацію, а, наприклад, про розробників дронів. Я знаю що існує кілька сотень «гаражних» ініціатив. Які щось розробили, але до серійного виробництва справа не дійшла.
Наприклад, мої знайомі розробили півроку тому систему ідентифікації «свій-чужий», яка дозволить не збивати власні дрони і яка значно дешевше альтернатив. Про це знають, але розробка лежить без діла, бо зроблена волонтерськими зусиллями і не доведена до ідеалу через брак коштів та часу. Чому держава не взяла під своє крило всі світлі голови, які можуть своїми рішеннями змінити ситуацію на полі бою?

ІНФОРМАЦІЯ

Україна програє інформаційну війну росії. Перші півроку-рік, коли Захід був шокований неспровокованим вторгненням та жахливими воєнними злочинами, російська пропаганда не могла працювати ефективно. І тому коли Вікторія Спартц за допомогою корисних ідіотів з України закликала зупинити поставки зброї — це не мало шансів. Тим більше що і з аргументами було так собі — реально масового потоку зброї на чорний ринок не було і бути не могло.
Проте зараз ситуація змінилася. Захід очевидно шукає як зупинити війну в Україні і тому російські ІПСО починають давати результат. Сьогодні читав думки одного авторитетного західного аналітика про український контрнаступ. Якщо коротко підсумувати — в світі сумніваються в ефективності українських планів звільнення окупованих територій. І не тому що ці плани погані (бо їх ніхто не знає), а тому що ми не комунікуємо і не пояснюємо. І світ чує пояснення російської пропаганди.
Наприклад, головний наратив російської пропаганди в контексті саміту НАТО: успіх російської зброї в зупинці українського контрнаступу зумовив рішення Заходу відмовити Україні в запрошенні. Сюди ж — вихід з «зернової ініціативи» та удари по портовій інфраструктурі України. Путін знову увімкнув опцію «сильного лідера» та грає м'язами. І хоча, можливо, він використав критичний запас оніксів, удар на Заході почули.
Так само ми нічого не робимо з проблемою, про яку я вже втомився писати: хедхантерство на вулицях як прояв крайньої нездатності організувати роботу з людським резервом. І якщо хтось думає що ця проблема виключно внутрішня, хай погуглить "conscription Ukraine", або почитає у Твіттері за цим запитом. Там прямим текстом кажуть, що не можна допомагати країні, яка «системно порушує права і свободи». І коли це поширює Ілон Маск — про це дізнається вся Америка. Лишилося максимум тиждень-два до масових статей в провідних ЗМІ на цю тему. Україна щось робить у відповідь? Ні, навпаки.
Я не знаю що роблять ті хто має захищати інформаційний простір. Бачу якісь карні справи за пересилання інтимних фото, бачу затримання шахраїв, які заробляють на темі роздачі повісток, бачу затримання ідіотів, які ледь не посвідчення агента фсб зберігають... А чим займається кілька структур, які мають забезпечити українську інформаційну перемогу — не знаю. Не бачу результатів.
Для чого «єдиний марафон», якщо туди запрошують Жданова, Фейгіна, Кравця і Швеця? Хтось взагалі слідкував за порадами, які поширювали ЗМІ щодо ризиків ядерного удару та теракту на ЗАЕС? Чому на одному популярному каналі роблять ролик, поради якого смертельні, а найбільш популярний сайт публікує те, що як мінімум може зробити півкраїни інвалідами?
Підсумовуючи, зазначу що дякую всім хто прочитав весь текст. Це лише частина того, що можна і варто сказати. Попри відсутність державної і суспільної стратегії на довгостроковий опір, різні групи волонтерів роблять багато щоб бути готовими до найгірших сценаріїв. Існує горизонтальна координація, про яку не сильно поширюємо інформацію, але — працюємо.
 
Хто бачить необхідність підтримати волонтерські зусилля щодо протидії російській пропаганді — прошу підтримати, бо хоч я і зібрав частину суми, ще бракує близько 4200 грн щоб завтра не зупинили роботу сервера:
Також ви дуже допоможете підпискою на ці канали: