Та нє...
Та знаю я, що Бубочка вже не Бубочка, а Бідося...
Але де ми жиємо? У Ненці! О!
Тож в нас не одне бідося може се стати. Та, теж президент, правда бувший, ага, балакучий і розумник, але Бідося...
З великої літери «Б»...
От дивіться самі:
Про пригоди з нашим п'ятим, пачпортами та громадянствами, дахами та цугами і згадувати зась, то ви самі все пам'ятаєте.
За шостого його повернули в найбільш ідіотський засіб з можливих, та то таке, які повертальники, такий і засіб.
Далі наш герой трохи засвоївся і стало йому сумно без уваги суспільства.
Днями він почав стрибати з каналу на канал, з піною у роті розповідати про геній нашого головного Бідосі, що нарешті він спромігся запросити пана формерпрезидента Грузії, тої самої Грузії, яку ще один видатний діяч українського парламентаризму порівняв... та то інша історія.
Так от, запросив Зеленський Сакашвілі на посаду віцепрем'єра!!! От як! Посада гідна президента, бувшого... Доручив багато всього, дуже важливого і складного. МВФ, ФОПи і головне — бабців із цибулею на базарі.
Біда, що перший Бідося, ні слова ні півслова про те навіть не бовкнув, а Рада не здатна зібрати голоси за Бідосю другого.
Сьогодні вже ніхто нічого не розуміє, вже кажуть, що буде він радником, мером Одеси, ще невідомо чим...
От що я думаю любі мої.
Дві Бідосі — то вже занадто.
