Закриття проросійських пропагандистських телеканалів викликало великий резонанс. Більшість політиків, та просто активних небайдужих українців підтримує це рішення. І на цьому тлі промовистою, гучною і дуже показовою є мовчанка з боку Юлії Тимошенко.
Ну просто таки людина «залізних нервів». Всю країну лихоманить, тисячі коментарів, виступають президент і секретар РНБО. Ті, хто Зеленського не підтримують, і не вірять у чистоту його намірів, все одно тримають кулаки, щоб бодай тут «зрослося». Ухвалено рішення із далекосяжними наслідками, якими б мотивами не керувався чинний глава держави. А лідерка парламентської партії, якій не відмовиш у ораторських здібностях, немов води у рота набрала.
Розгадати загадку мовчанки Тимошенко щодо закриття медведчуківського медіахолдингу не складно. Справа у тому, що вже протягом тривалого часу вона була його органічною частиною.
В останнє вона була в ефірі одного з телеканалів цього пулу, News One, буквально нещодавно, 29 січня. Загалом, за 2020 рік на інформаційних майданчиках Медведчука Тимошенко виступала 19 разів, і це — при не дуже ретельному пошуку в мережі слідів цих виступів.
Для політичного лідера, а не просто одного з депутатів, це дуже багато. При цьому її ефіри як правило проходили у форматі «теплої ванни», тобто — максимального сприяння. Тимошенко сміливо можна назвати однією з телеведучих у Медведчука.
Втім, депутати її партії не відставали, і теж не вилазили з ефірів проросійських інформаційних рупорів. Про що детально сповіщали у соцмережах. Ось лише кілька таких анонсів.
Тобто, вони ще й запрошували своїх виборців дивитися телеканали, які транслюють російські погляди на події на Донбасі, на мовне законодавство, на все. Які просто є знаряддям війни проти України.
Версії стосовно того, чому Медведчук надавав таку підтримку Тимошенко можуть бути різними. Але точно можна сказати одне — вони один в одному зацікавлені. Або навіть близькі.
Журналіст і екс-депутат Сергій Лещенко встановив, що гроші родини Медведчуків принаймні до недавнього часу зберігалися у банку, пов'язаному із зятем Юлії Тимошенко. Цей банк не віднесеш до найбільших, але Медведчук серед десятків інших обрав саме його.
Ознаки «медведчукізації» Юлії Володимирівни помітні неозброєним оком. Питання захисту України від російської агресії практично зникло з її риторики. Так само вона разом з ОПЗЖ не підтримала заборону купівлі російського газу.
Тож і про закриття ватних каналів мовчить. Бо це означало б говорити про саму себе.
Інтерес має викликати не зміна зачіски Тимошенко, а те, як вона змінилася зсередини.
Але в цій ситуації Тимошенко є за що і похвалити — вона принаймні не лицемірить. Адже є у нас і такі політики, які миттєво «перевзулися» і почали аплодувати закриттю телеканалів, гостями яких були регулярно.
Олег Ляшко приміром «зрадів» припиненню трансляції ZІКу, зі студії якого він вийшов буквально за пару годин перед оголошенням рішення РНБО.
«Свободівці» теж радіють і підтримують такий крок. Але що це, що за анонси ми бачимо на офіційній сторінці партії у Facebook?
І такого добра там повно.
Насправді, цікаво — що робили українські націоналісти на каналах Медведчука?
Лідер «Свободи» Олег Тягнибок на своїй сторінці після припинення їхнього мовлення навіть навів один з пунктів програми партії, який передбачає позбавлення ліцензії ті інформаційні ресурси, які принижують національну гідність українців. Так а чого ж пан Тягнибок сам стирчав в ефірах цих каналів, які таки принижують українців? Чого у певні періоди складалося враження, що він там фактично прописався?
Знову лише попередній пошук на YouTube. Приміром, у червні 2020 року Тягнибок двічі був гостем програми «Прайм» на 112 каналі. Посилання 1 і посилання 2. Відмічався він там і у лютому, і неодноразово. У квітні 2020 на 112-му Тягнибок був аж 4 рази.
Погодьтеся, логічніше було б, якщо ви проти роботи певних ЗМІ, просто не ходити на їхні ефіри! Політик же має бути послідовним. Чи — у програмі партії написано одне, а у телепрограмі — інше?
Його однопартійці регулярно ходили до ватної публіки, добре знаючи, кому належать ці пропагандистські ресурси, і які ідеї вони транслюють — ідеї «русского мира»!
Складно повірити, що серед глядачів проросійських медіа «Свободівці» шукали своїх потенційних виборців. Скоріше вони самі на контрасті допомагали Медведчуку зцементувати проросійський електорат.
