УВАГА: СТАТТЯ ПОСТІЙНО ДОПОВНЮЄТЬСЯ В КІНЦІ НОВИНАМИ ПО ЦІЙ ТЕМІ.
НАТО є надійним щитом безпеки для усіх членів альянсу завдяки 5-й статті Статуту НАТО, як передбачає, що «напад на одного учасника НАТО є нападом на усіх його членів і викликає відповідь усіх держав-членів Союзу».
30 вересня 2022 року Президент України Зеленський, Голова ВРУ Руслан Стефанчук та Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль підписали заявку на пришвидшений вступ до НАТО на тлі анексії окупованих територій росією.
Війна в Україні створила додаткові перешкоди на шляху України до НАТО. Основною причиною є те, що НАТО не приймає до себе країни, які мають невирішені загострені територіальні проблеми з сусідніми країнами. У Статуті НАТО такого нема, але на практиці саме так воно і є, особливо, коли це стосується такого військового монстра як росія.
Однак, існує погляд, що НАТО під час війни може прийняти у свій склад неокуповану частину України. Але, нажаль, цей погляд висловлюють ті, від яких вирішення цього питання не залежить. До них відноситься історик Тимоті Снайдер, який сказав, що «майбутнє України в НАТО має бути зумовлене її опором, а не остаточною деокупацією територій». Таку думку підтримує і колишній генсек НАТО Расмуссен та екскомандувач сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.
Ці пропозиції прокоментував радник керівника ОПУ Михайло Подоляк.:
«Хто сказав, що РФ захоче погодитися на „Україна в НАТО“? Хто гарантує, що РФ не продовжить експансію після паузи. Хто саме виступить гарантом недоторканності умовної лінії розмежування?»
Голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики Олександр Мережко з цього приводу сказав наступне:
«Для нас жодний варіант умиротворення агресора за рахунок нашої територіальної цілісності і нашого суверенітету є абсолютно неприйнятним як з політичного, так і з юридичного погляду».
Тут слід зауважити, що нам не підходить «корейський сценарій» розділу територій тому, що, по-перше, обидві ці війни мають зовсім інші передумови, по-друге, у 1958 році США розмістили у Південній Кореї ядерну зброю, яку повністю вивезли звідти лише у 1991 році, нам же ядерну зброю давати ніхто не збирається.
Так само, на думку політологів, і приклад Німеччини недоречний, оскільки у 1955 році ФРН, на відміну від України, не перебувала у стадії гарячої війни. Ні НДР, ні ФРН, на відміну від України, інші держави не окупували і до себе не приєднювали, це були розділені але не занар ані території, тому ризиків тут у НАТО стосовно ФРН не було. А НДР (на відміну від так званих ЛНР і ДНР) була загальновизнаним суб'єктом міжнародного права і членом ООН з 1973 року, тож порівнювати цей сценарій з Україною є великою помилкою.
Міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко з цього приводу сказав таке:
Якби я полемізував з паном Расмуссеном, то поставив би йому два прості запитання. Перше: як він оцінює роль офіційного Будапешта в особі Орбана, «троянського коня» Путіна в Євросоюзі та НАТО, який навіть зараз, коли йдеться лише про початок переговорів про вступ України в ЄС, уже робить все для того, аби цього не сталося? А друге: як він оцінює позицію Будапешта щодо Швеції, коли висуваються абсурдні претензії до Стокгольма стосовно того, що, мовляв, ця країна не дуже позитивно оцінює рівень демократії в Угорщині? Для людей «в темі» вже давно очевидним є факт, що Угорщина грає по нотах Кремля та більш того робить це абсолютно нахабно, навіть не приховуючи цього. «
Таким чином, Расмуссен не враховує того, що для вступу України в НАТО потрібна згода усіх членів альянсу, включно з Орбаном, а такої згоди під час війни НАЖАЛЬ нема, не кажучи вже про путінського маріонетку Орбана, який постійно ставить Україні палки в колеса в питаннях фінансової допомоги чи її шляху в ЄС, підтримує план Трампа припинити допомогу Україні, не кажучи вже про НАТО.
Продовжуючи свою думку, В. Огризко каже:
„Отже, повертаючись до пропозиції пана Расмуссена... Як можна швидко подолати всі перешкоди (формальні та неформальні, політичні та неполітичні) і мати Україну в Альянсі? А ніяк. Це називається політичними фантазіями. Прийняти Україну в НАТО без окупованих територій – це визнати, що віддаємо ворогу 20% своєї території, що є неприпустимим. Якщо уявити, що Україна гіпотетично швидко стане членом НАТО – це означатиме, що ми не матимемо більше права вести бойові дії на нашій українській землі. Чому? А тому, що в такий спосіб ми фактично оголошуємо війну Росії, але за нами стоїть вже не тільки Україна, а цілий блок НАТО“.
Однак, давайте відкинемо думки тих, від кого членство України в НАТО не залежить, і звернемось до тих, від кого це залежить, а це передусім Президент США Джо Байден і Генсек НАТО Столтенберг. А вони з цим питанням не поспішають. Глава МЗС Дмитро Кулеба пояснив це таким чином:
„Причина полягає у тому, що ... у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, то можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки“.
Вони вступ до НАТО пов'язують з перемогою України у війні, оскільки не хочуть брати на себе відповідальність захисту, якщо Україна не переможе. Генсек НАТО Столтенберг про вступ до НАТО у контексті перемоги сказав так:
„Тільки якщо Україна ПЕРЕМОЖЕ як суверенна і незалежна держава в Європі, є сенс обговорювати, коли і як Україна може стати членом НАТО“.
Про це сказав і Байден:
„Як ми заявили у Вільнюсі, Україна стане членом НАТО, КОЛИ УСІ СОЮЗНИКИ ПОГОДЯТЬСЯ і умови вступу будуть дотримані. Наразі ми маємо переконатися, що Україна ПЕРЕМОЖЕ у війні.“
„Ми хочемо, щоб Україна ПЕРЕМОГЛА у війні. Як я раніше говорив, перемога означає, що Україна — суверенна, незалежна держава, яка може захистити себе від агресії сьогодні, і здатна стримати подальшу агресію. Це наша мета“.
„Я не думаю, що вона (Україна) готова до членства в НАТО... Я не думаю, що в НАТО є одностайність із приводу того, чи вводити Україну в сім'ю НАТО зараз, у цей момент, у розпал війни.«
А перемогу України у війні пояснили і Столтенберг, і Байден, і цю перемогу, приміром Байден, бачить у контексті повної деокупації :
„Ми ніколи не зупинимось і не втомимось підтримувати Україну. Бажання Путіна отримати нову землю провалиться, а бажання українського народу вистояти й мати свободу переможе“.
„Сполучені Штати завжди поважатимуть міжнародно визнані кордони України. Ми і надалі підтримуватимемо зусилля України щодо ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД СВОЄЮ ТЕРИТОРІЄЮ … санкції надають політичну та економічну підтримку незаконним спробам змінити статус території України … Ми продовжимо постачати Україні обладнання, яке їй потрібне для самооборони, незважаючи на зухвалі спроби Росії перекроїти кордони свого сусіда.“
Можливо його слова „Відновлення контролю над своєю територією“ дехто розуміє не як кордони 91-го року, а як кордони на межі загарбаних путіним територій. В той час як джерела в адміністрації президента Джо Байдена британському виданню The Times підтвердили, що США хочуть, щоб Україна вийшла на кордони 1991-го року.
Ще раніше, у 2023 року про кордони 1991 року говорив речник Державного департаменту США Метью Міллер, однак така інформація розходиться з тією, яка є у методичках кремлеботів, де написано, що нібито про кордони 91-го року на Заході ніхто не говорить.
Коли речника Держдепартаменту США Метьтю Міллера запитали, чи спрямована допомога США на відновлення Україною кордонів 1991 року, він підтвердив це і підкреслив, що має на увазі визволення тимчасово окупованих територій України, в тому числі Криму, та відновлення кордонів, визнаних на міжнародному рівні в 1991 році.
Саме так США поки що бачать перемогу України — перемогу, після якої готові прийняти Україну в НАТО.
В лютому місяці Генсек НАТО Столтенберг перспективу вступу України в НАТО окреслив так:
„Зараз про це занадто рано говорити. НАТО дало зрозуміти на саміті у Вільнюсі, що Україна стане нашим союзником. Проте нам також потрібно вирішити, як бути з тим, що триває війна. Адже ми не хочемо розгорнути повномасштабну війну між НАТО та Росією, яка не принесе користі ані Україні, ані Альянсу. Зараз питання в тому, як ми можемо гарантувати, що Україна переможе, а союзники нададуть достатню військову підтримку“.
Також Столтенберг у контексті вступу України до НАТО після війни сказав і про необхідність гарантій:
„Коли ця війна закінчиться, мають бути якісь гарантії, що це не трапиться знову, що це не буде паузою, за час якої Росія відновиться, відпочине, а потім перегрупується і знову атакує“.
І він тут не говорить лише про неокуповану частину України, як це брехливо намагаються інтерпретувати деякі маніпулятори, як і не уточнює — хто має гарантувати ненапад росії у майбутньому. Слова „Неокупована Україна“ і слова „НАТО гарантуватиме неповторення війни“ придумали маніпулятори і приписали все це Столтенбергу, тому і не подають це у вигляді цитати. Це класичний прийом кремлівської пропаганди.
В ефірі телеканалу FREEДОМ радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк висловився так:
Україна не стане членом НАТО, поки триває війна з Росією. Однак у нашої країни є конкретні домовленості з Альянсом, а генсек НАТО Єнс Столтенберг займає чітку позицію: Україна стане членом блоку, але коли закінчить цю війну „СПРАВЕДЛИВИМ ФІНАЛОМ“. Президент доволі чітко говорить: І що, Росія погодиться, що забрала невелику частину території, а вся інша частина України стала членом НАТО? Росія теж на цей варіант не погодиться, а значить, війна продовжиться. Всі ці запропоновані теоретичні моделі відірвані від реальності. Є пропозиція – вступайте до НАТО після перемоги у війні з РФ. Але під час війни ніхто вам такої пропозиції не озвучить. Це очевидно.»
На відміну від маніпуляторів, які «справедливий фінал» розуміють не у контексті перемоги, про що говорив Столтенберг, а як швидку капітуляцію на умовах путлєра, Президент України Зеленський розуміє, що цей шлях не швидкий:
Ми не говоримо про сьогоднішнє членство, ще раз підкреслюю: ми адекватна держава і розуміємо, що у час війни ми не можемо бути членами НАТО, але ми повинні бути впевнені, що після війни ми будемо. І саме такий сигнал ми хочемо отримати, що після війни Україна буде членом НАТО“ „Я вважаю, що ми будемо в НАТО, як тільки безпекова ситуація буде стабілізована. А це говорить про те, що, якщо просто мовою, у той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять у НАТО і Україна точно стане членом Альянсу“.
ОТОЖ, ФОРМУЛА ТУТ ПРОСТА: ВСТУП ДО НАТО США БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕМОГИ, А ПЕРЕМОГУ БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ОКУПОВАНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ.
Причому це не моя формула, а сукупність викладених у цій темі фактів і цитат політиків, від яких залежить вирішення цього питання. Якщо ці політики в подальшому поміняють позицію, тоді і варто буде про це поговорити. І ця формула стосується не умов перемир'я, як це намагаються перекрутити деякі тролі, а умов вступу в НАТО, бо головна тут проблема — невирішене питання кордонів, яке потрібно, щоб зменшити ризики для НАТО. Цю формулу можуть заперечити лише ті, хто її обґрунтував, тобто ті, від кого залежить вступ в НАТО. Якщо трапиться диво і вони приймуть Україну в умовах невирішених кордонів, то тільки тоді заперечуть свої попередні аргументи. Тільки тоді можна буде сказати, що ця їхня формула не спрацювала і вони поміняли свою позицію. А поки що у їхніх заявах про те, що Україні не хочуть дати навіть офіційного запрошення у НАТО, лише підтверджується ця їхня формула.
Для особливих тугодумів поясню „на пальцях“ : У контексті НАТО справа не обов'язково у виході на кордони 91-го року, а у відсутності територіальних претензій до РФ з боку України. Жодне перемир'я нажаль не прискорить шлях до НАТО, доки не буде вирішено питання кордонів і гарантій відсутності претензій до них. Як заморозка це вирішить? ФРН у 1955 році взяли в НАТО тому, що НДР була визнана як з боку ФРН, яка встановила з НДР дипломатичні зв'язки, так і з боку світової спільноти, яка зробила так само. А зараз в умовах можливого перемир'я з РФ хто визнає так звані ЛНР-ДНР і т.п., і хто прогарантує відсутність територіальних претензій? Тому в НАТО Україну можуть взяти або у випадку відновлення контролю над окупованою територією, або у випадку відмови від цієї території з гарантіями її не повертати, тобто йдеться про будь-яке ВИРІШЕННЯ територіального питання. Саме тому ті, від кого це залежить, часто умовою цього ставлять ПЕРЕМОГУ України у війні, а не заморозку як умову, як це трактують деякі невігласи. І мова не про те, чи потрібна заморозка, а про те, що вона не допоможе на шляху до НАТО, швидше навпаки. З цієї причини у НАТО не беруть і Грузію, яка має невирішене територіальне питання з невизнаною Південною Осетією. Питання до тупих: Якщо ПДЧ вже не є перешкодою, то чому ж Грузію не беруть у НАТО? Відповідь тугодуми можуть отримати тут (цитата):
„З ціллю захисту проросійських сепаратистів у Південній Осетії та Абхазії російська армія тоді відтіснила грузинську і фактично окупувала 20 відсотків території країни. Як наслідок, цей ЗАМОРОЖЕНИЙ КОНФЛІКТ СТВОРЮЄ ПЕРЕШКОДУ ДЛЯ ЧЛЕНСТВА В НАТО“.
Тобто, для тугодумів наголошується, що справа не у відсутності ПДЧ для Грузії, а у ЗАМОРОЖЕНОМУ КОНФЛІКТІ. До того ж, у випадку України, перешкодою є не лише проблеми територій, а й ще й рівень корупції.
Чи правда, що до НАТО не може увійти країна, яка має територіальні суперечки? У цій статті говориться про те, що ніде не прописано, що необхідною умовою вступу до НАТО є відсутність територіальних претензій, але, на практиці, як зазначено авторами статті (цитата):
„Досі ні Україні, ні Грузії не запропонували навіть приєднатися до MAP, що стало обов'язковою умовою для країн-кандидаток. Не виключено, що одним із приводів для суттєвого уповільнення цього процесу стали військові конфлікти на території двох країн: війна 2008 рокуу у випадку Грузії та військово-політичні процеси, що почалися у 2014 році, у разі України. Незважаючи на те, що зусилля щодо мирного врегулювання цих конфліктів робляться принаймні щодо України, загроза їх вирішення військовим шляхом не зникає повністю — це відрізняє ситуації з двома пострадянськими республіками від наведених вище прикладів. У такій ситуації включення країни до НАТО може автоматично зробити альянс учасником збройного конфлікту, що відбувся без його прямої участі.“
І хоча ПДЧ для України відмінили, а стаття написана до масштабного вторгнення РФ у січні 2022р., як бачимо, на причини територіальних проблем це не впливає. Навіть Крим і Донбас тоді вже був такою причиною, не кажучи вже про Запорізьку і Херсонську області. Оскільки у НАТО на практиці не беруть країни, у яких є невирішеними питання кордонів, а вихід на кордони 91-го року поки що є проблематичним, то є і інший шлях туди потрапити: відмовитись від загарбаних територій і підписати з рашистами за участю інших країн-гарантів договір про відсутність територіальних претензій з боку України у майбутньому, і тоді у НАТО не буде ризиків проливати свою кров на території України. Але хто в Україні на таке піде? Тому, на превеликий жаль, для України у питанні НАТО поки що замкнене коло. Цим і пояснюється відмова дати Україні навіть офіційне запрошення. Це прикро, але це реалії життя.
Востаннє свою позицію щодо НАТО на найближчу перспективу Байден озвучив 28 травня в інтерв'ю журналу TIME:
„Мир виглядає як забезпечення того, щоб Росія ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не окупувала Україну. Ось як виглядає мир. І ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ НАТО, ЩО ВОНИ Є ЧАСТИНОЮ НАТО. Це означає, що ми маємо з ними такі ж відносини, як і з іншими країнами, куди ми постачаємо зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому“
Є також і інша формула — „Мир в обмін на території“, але ця формула необов'язково пов'язана з НАТО, оскільки, для прикладу, Трамп пропонував і Крим віддати, і від НАТО відмовитись. А формулу „Території в обмін на НАТО“ українська влада поки що категорично відкидає. І справа не так у тім, чи ставлять США умовою вступу до НАТО кордони 1991 року, як у тім, що, як вище сказано, на практиці НАТО не бере до себе країни, у яких невирішені територіальні проблеми, бо це ризик для них, особливо у контексті росії. Стосовно бажання домовлятися з путіним, то достатньо звернутися до попереднього проєкту мирної угоди росії з Україною за результатом переговорів у Білорусі, який було парафовано у Стамбулі (Туреччина). Угода, яка так і не втілилась у життя, називалась „Про постійний нейтралітет України й гарантії безпеки“ і Додаток 1. „Гранична кількість особового складу, озброєнь та військової техніки, що перебуває у бойовому складі Збройних Сил України у мирний час“..
Голова делегації Арахамія сказав, що головною вимогою рашистів був позаблоковий статус України, а все решта – косметичні правки, такі собі „бла-бла-бла“.
В принципі це відповідає позиції росії, яка у жодних домовленостях не буде підпускати НАТО ще ближче до своїх кордонів. У них і так істерика з цього приводу. Тому путлєр наголосив:
„Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Они не меняются. Я напомню, о чем мы говорили — о денацификации и демилитаризации Украины, ее НЕЙТРАЛЬНОМ СТАТУСЕ“.
WSJ опублікував мирну угоду 2022 року РФ та України.
Згідно з документом видання, датованим нібито 15 квітня 2022 року, учасники переговорів з обох сторін намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на „постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках“. За даними WSJ, угода дозволяла Україні стати членом ЄС, але забороняла приєднуватися до військових союзів, таких як НАТО. Передбачався нейтральний статус України.
Українські вимоги і зобов'язання у контексті поступок росії з боку України на переговорах полягали у наступному:
- Армія РФ має вийти на межі 23.02.2022, тобто окупаційна армія лишається тільки в Криму і в ОРДЛО.
- Низка держав світу включно з росією дають Україні гарантії безпеки. Ці гарантії не поширюються на Крим та ОРДЛО.
- Україна гарантує невступ до НАТО або інших військових союзів, обіцяє змінити для цього Конституцію.
- Україні забороняється розміщувати іноземні контингенти, а військові навчання дозволяються проводити лише за згоди держав-гарантів (включно з РФ та Китаєм).
- В обмін на невступ до НАТО держави-члени ЄС, присутні серед гарантів (а це, зокрема, Німеччина та Франція), гарантують Україні сприяння у вступі до Євросоюзу.
- Україна та РФ починають переговори щодо статусу Криму, які триватимуть 15 років. Україна обіцяє не повертати Крим військовим шляхом.
- Усе це запрацює лише у разі, якщо такий договір затвердять на референдумі, його ухвалить ВР та парламенти держав-гарантів.
А росія у свою чергу вимагала від України ще відмовитись від усієї зброї західних зразків і використовувати лише зброю власного виробництва, суттєво скоротити українську армію в численності військ і чисельності звичайних озброєнь, тобто доведення армії до такої межі, коли вона за жодних обставин більше не зможе дати відсіч будь-якому зовнішньому агресору. Москва наполягала, щоб чисельність ЗСУ налічувала 85 000 військових, 342 танки, 519 артилерійських систем, щоб дальність дії українських ракет була обмежена 40 км. , щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах. Кримський півострів, на вимогу Москви, мав залишитися під контролем РФ і не вважався б нейтральним.Так само росія не погоджується вивести свою армію за межі 23.02.2022, бо загарбані українські землі Запорізької і Херсонської областей вона вже включила в склад рашистської федерації і закріпила це у своїй конституції. Ось вам і „бла-бла-бла“.
Отже, навіть українська влада у важкій для України ситуації НАЖАЛЬ готова була поступитися НАТО в обмін на мирний договір з росією, про який так мріють кремлеботи. Це те, що існує об'єктивно і на що ми вплинути не можемо. Це інформація для тих, хто мріє про переговори з рашистами, щоб знати — що в разі капітуляції і примарного перемир'я чекає Україну на таких переговорах у контексті НАТО.
Тобто, якщо доведеться вести переговори з росією не в умовах перемоги, а в умовах капітуляції, то про вступ до НАТО можна забути назавжди.
А стосовно кордонів 1991 року, то для анонімних кремлеботів, що ховаються за антиросійською риторикою, слова Байдена щодо України : „ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД СВОЄЮ ТЕРИТОРІЄЮ“ для них не означають кордонів 91-го року, бо для кремлядів такими кордонами є межа з загарбаними путлєром українськими землями.
Ось цитата Байдена.
„Росія порушує міжнародне право, нехтує Статутом Організації Об'єднаних Націй і всюди демонструє свою зневагу до миролюбних народів. Не помиляйтеся: ці дії не мають легітимності. Сполучені Штати завжди поважатимуть МІЖНАРОДНО ВИЗНАНІ кордони України,ми й надалі підтримуватимемо зусилля України щодо ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД СВОЄЮ ТЕРИТОРІЄЮ шляхом зміцнення її позицій у військовому та дипломатичному плані“.
Коли тролеботів пимтають: Кордони якого року мав на увазі Байден у контексті МІЖНАРОДНО ВИЗНАНИХ кордонів, а також у контексті МІЖНАРОДНОГО ПРАВА і СТАТУТУ ООН, то вони відповідають приблизно таким чином:
„«Ѿже Байден казав про ті території, які вдаλося визвоλити в 22-му році“.
При тому, що, на час промови Байдена (30.09.22), ВСУ навіть Херсон ще не визволили. Ось за які кордони агітують путін і боти !!!
Навіть якщо гіпотетично припустити, що станеться неймовірне і Україна в обмін на ілюзорний мир у договорі з рашою відмовиться від загарбаних територій, а путін на переговорах погодиться на вступ України до НАТО, що також є неймовірним, то тоді стоїть питання: А що у майбутньому буде з втраченими територіями? І тоді ілюзорики видають неймовірну фантазію на кшталт: Світ мирним способом розвалить росію і вона сама поверне загарбані території.
Бажаючи переговорів з путлєром на умовах „мир в обмін на території“, маніпулятори прекрасно знають, що умовою для цих переговорів у путіна є відмова України від членства в НАТО. і це — головна вимога російського диктатора, від якої він не відмовиться.
Членство України в НАТО нам дуже необхідне, і чим швидше – тим краще, але, нажаль, мусимо миритись з реаліями і керуватися поясненнями тих, від кого це залежить, а не кремлівськими методичками агентів кремля. Справжні антинатовці — це ті кремлеботи, які, прикриваючись антиросійською риторикою і маніпуляціями натовської теми, мріють про переговори з путлєром, де очікувано буде стояти питання про позаблоковий статус України. Д. Пєсков наголосив, що саме прагнення України в НАТО стало причиною агресії росії, тому пункт про позаблоковий статус України у договорі, про який мріють кремлеботи, буде головним.
***********************************************************************************************************************
Окремої уваги заслуговують і маніпуляції висловлюваннями Столтенберга, де навіть в українських ЗМІ у назву статті журналісти помилково внесли некоректно слова, яких він не говорив: „Генсек НАТО про можливий мир в обмін на території та членство в НАТО“. Ця назва статті висмоктана з пальця, вірніше зі слів Столтенберга, де він не говорив того, що собі уявили тролеботи.
Хто у його словах побачив пропозицію обмінювати території на мир і заклик вступати після цього в НАТО? Він тут взагалі не говорив про вступ України в НАТО.
А тролеботи підхопили цю статтю, навіть не задумуючись про те, що у цьому контексті у статті мова йшла ПРО ВІДМОВУ УКРАЇНИ ВІД НАТО в обмін не перемир'я і території. Тому маніпуляторам треба активувати свої атрофовані мізки і УВАЖНО в цій статті почитати фразу, яка передувала словам Столтенберга:
Так у понеділок у Брюсселі на пресконференції генеральний секретар відповів на запитання щодо можливості миру для України в обмін на здачу територій і ВІДМОВИ ВІД ЧЛЕНСТВА В НАТО (нижче — скриншот зі статті):
Хоча, якщо Україна піде на умови путіна, відмовиться від територій і від членства в НАТО (як це передбачалось на переговорах у Стамбулі), то Захід нічого не зможе зробити, — це вирішуватиме Україна.
А Столтенберг застеріг українців, що путін на цьому не зупиниться:
„Ми не бачимо жодних ознак того, що президент Путін планує мир, він планує ще більше війни“.
Тому маніпуляції агентів кремля словами Столтенберга — це складова частина кремлівської пропаганди.
За словами Столтенберга, Україна „вже досягла великої перемоги«, маючи на увазі часткову перемогу (у вигляді факту, що не впала „за три дні“ і нанесла великих втрат росії), а не перемогу у війні в цілому. САМЕ ЦИМ ВІН РОЗШИФРОВУЄ СВОЇ СЛОВА ПРО „ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ“. А боти цією цитатою пояснюють, ніби Україна ВЖЕ перемогла росію.
„Досягла великої перемоги“ і „вже перемогла“ — це різні речі. Якщо вже перемогла, то чому не в НАТО? Це ж наскільки треба бути тупим, щоб локальні часткові перемоги видавати за перемогу у війні і приписувати такі ідіотські висновки Столтенбергу! Цікаво — що вживають ці наркомани для того, аби робити такі висновки зі слів Столтенберга?
Доказом того, що Столтенберг вів мову про ТИМЧАСОВІ локальні перемоги, а не те, що вигадують анонімні маніпулятори, є пізніша заява Столтенберга 25 квітня, де після схвалення пакету допомоги він висловився про МАЙБУТНЮ перемогу України, сказавши, що перемогти росію ЩЕ НЕ ПІЗНО !!!
Отже, саме з цих позицій слід розуміти слова Столтенберга : „Тільки якщо Україна ПЕРЕМОЖЕ як суверенна і незалежна держава в Європі, є сенс обговорювати, коли і як Україна може стати членом НАТО“. І для такої перемоги Україні ще не пізно:
„Останні місяці «союзники по НАТО не надали підтримки, яку обіцяли» Україні. Але для ПЕРЕМОГИ України ще не пізно, тому що більша підтримка вже на підході“.
В НАТО Україну вочевидь приймуть після перемоги над росією (цитата Столтенберга):
„Взаємосумісність є важливою, щоб Україна та союзники по Альянсу могли працювати разом. Ця програма допомагає їм зараз, але вона допомагатиме їм у майбутньому, під час розбудови сил, які будуть повністю взаємосумісними та інтегрованими із силами НАТО. Тож саме ті речі, які ми маємо зробити у середній та довгостроковій перспективі, щоб Україна ПЕРЕМОГЛА“
Так Україна „ВЖЕ ПЕРЕМОГЛА“ чи „ЩЕ НЕ ПІЗНО ПЕРЕМОГТИ“ ? Це ВЖЕ відбулося, чи буде у перспективі?
Вже після часткових перемог на фронті, про які говорив Столтенберг, Байден говорить про МАЙБУТНЮ перемогу над росією:
„Ми хочемо, щоб Україна перемогла у війні. Як я раніше говорив, перемога означає, що Україна — суверенна, незалежна держава, яка може захистити себе від агресії сьогодні, і здатна стримати подальшу агресію. Це наша мета“
Ось до чого приводять маніпуляції брехливих пропагандистів, коли локальні здобутки України на фронті вони виставляють у якості перемоги України у війні з росією.
„... на майбутньому саміті Альянсу у липні, можливо буде погоджена БАГАТОРІЧНА програма переходу України до стандартів НАТО“.
Столтенберг і далі говорить про вступ України в НАТО як про тривалий процес:
Разом з тим треба сказати і про слова начальника канцелярії генсека НАТО Стіана Єнсена, за які вчепились агенти кремля. Єнссен припустив можливість членства в НАТО в обмін на території. Слід зауважити, що начальник канцелярії — це не та посада, яка відповідає за позицію аль'янсу. Його функції чисто технічні, його взагалі не уповноважують ніде публічно висловлюватись. Це була його приватна думка: („Я не кажу, що так має бути. Але це може бути можливим рішенням“). Тому слова Єнсена викликали здивування і обурення європейських дипломатів, які зауважили, що в рамках НАТО таке питання не обговорювалось:
„Це серйозна помилка, дивна для такого досвідченого професіонала… Він не має на це права... Заяви Єнссена не відповідають волевиявленню членів НАТО і «не є спільною спробою перевірити міжнародну реакцію».
Високопоставлений дипломат із Західної Європи сказав журналістам, що союзники ніколи не обговорювали такий «компроміс».
Представник НАТО в коментарі Politico наголосив, що Альянс повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. У МЗС України назвали такі заяви неприйнятними і зазначили, що вони тільки грають на руку агресору.
Наступного дня, 16 серпня, Єнссен назвав свої слова помилкою і заявив, що не повинен був так казати.
Але це не заважає маніпуляторам розносити його цитату по всьому інтернету. При цьому вони свідомо замовчують те, що він буквально на наступний день вибачився за свої слова і назвав їх помилкою.
Постійний представник США в НАТО Курт Волкер особисто виступає за те, щоб прийняти Україну в НАТО навіть під час війни, але від нього це не залежить і він пояснює причину:
Натомість спікер Держдепартаменту Метью Міллер сказав, що США не проти, але КОЛИ це буде — не каже ніхто з тих, від кого це залежать, а говорять лише про БАГАТОРІЧНУ ВІДДАЛЕНУ перспективу.
У липні місяці буде черговий ювілейний саміт НАТО. Є потреба пояснювати, що і там це питання НАЖАЛЬ не вирішиться? У кращому випадку нам покажуть «дорожню карту» без жодних чітких термінів. Скоро переконаємось. Причини описані вище. Я дуже хотів би помилитися у цьому передбаченні, але впевнений, що, нажаль, не помилюсь. Деякі ілюзорики, маніпулючи цією темою, говорять мені про те, що Україна приєднається до НАТО вже влітку на черговому саміті НАТО.
Я був би дуже цьому радий, але, хто з нас правий — побачите у липні, бо я — реаліст, а не тупий ілюзорик. Тим паче, що тупі тролеботи навіть не знають, що спочатку має бути офіційне Запрошення, а вже з часом, причому не скоро, — голосування усіх учасників Аль'янсу.
P.S. (доповнення від 27.04.24) Я знайшов чергове підтвердження своїм передбаченням. В той час, як тролеботи, прикриваючись антиросійською риторикою, говорять про вступ до НАТО вже у липні 2024 року, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні союзники обговорять розробку «дорожньої карти» вступу України до Альянсу.
І я ці реалії описую з жалем і розчаруванням. Іде рік за роком, а нас НАЖАЛЬ знову в черговий раз годують «дорожніми картами».
P.P.S. від 01.05.24. Буквально на днях до Києва приїхав Столтенберг, який і надалі підтвердив, що стосовно вступу України в НАТО — це проблема, і нам до цього треба ще рухатись і рухатись:
«Хоча усі країни НАТО згодні прийняти Україну до альянсу У ВІДДАЛЕНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ, не всі згодні надати запрошення вже зараз... Нам потрібно рухатися до цієї мети. Працювати багато для того, щоб ви були повністю взаємосумісні, відповідали усім натівським стандартам і щоби коли прийде політичне рішення — ви могли це зробити.»
P.P.S. від 03.05.24. У The New York Times повідомили, що Україну не запросять до НАТО на саміті в липні:
Україна хоче офіційного запрошення приєднатися до НАТО. Але офіційні особи альянсу погоджуються, що цього не відбудеться на урочистостях, запланованих у Вашингтоні в липні. У НАТО немає бажання приймати нового члена, який через угоду про колективну безпеку втягне його в найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року.
Є потреба далі пояснювати «Де море» і що варіант Расмуссена, як і будь-який інший варіант в рамках НАТО, на саміті не розглядатимуть? Чекаємо липня 2024 року, щоб у цьому переконатись.
Таким чином, моя позиція: Україна неодмінно повинна бути в НАТО, і бажано, в межах міжнародно визнаних кордонів, але я шкодую, що цей процес гальмується з причин, викладених у цій статті з посиланнями на тих, від кого це залежить.
P.S. від 07.10.24. Отже:
Принципове рішення про вступ в НАТО залежить від трьох чинників:
- Згода і бажання ДІЮЧОГО президента США.
- Згода і бажання ДІЮЧОГО очільника НАТО. (Поки що ні діючий Президент США, ні діючий очільник НАТО з цього приводу позитивно не висловлювались, як і обидва кандидати у президенти США).
- Згода і бажання УСІХ членів Альянсу (а такої згоди нема, і, нажаль, невідомо коли буде, а це, очевидно найскладніша обставина, особливо через таких, як Орбан). Та й без Орбана таких вистачає. Наприклад 07.10.24. Фіцо заявив, що блокуватиме вступ України в НАТО, поки буде прем'єром Словаччини.
Тільки тоді, коли усі ці три чинники зійдуться в одній точці, в України з'явиться шанс.
Серед політичного естеблішменту іноді крутиться думка про заморозку війни і прийняття України в НАТО в обмін на території де-факто, а не де-юре, щоб повертати ці території у майбутньому, але, переважно це на рівні кулуарних бесід, а не на рівні офіційних позицій, причому без огляду на протидію декотрих членів Альянсу. Заморозка війни — це окреме питання, і навіть один з можливих варіантів у випадку, якщо Україну заженуть у глухий кут. І це питання українське суспільство вправі піднімати, тому воно і звучить з уст деяких політологів, наприклад Олексія Арестовича, який у вересні 2023 виїхав на проживання до США. Його аргумент полягає у тому, що, якщо неможливо швидко перемогти росію, то з часом воювати вже буде нІкому, і це приведе до ще більших жертв і ще більших захоплень територій російськими агресором.
Але коли мова заходить про НАТО чи перемир'я в обмін на території, то подібні формули, принаймні поки що, протирічать позиції Президента України. і, згідно з останніми данними соцдосліджень, позиції більшості українського народу
Також варіант заморозки війни знаходить критику серед багатьох політологів, які аргументують, що власне заморозка в подальшому приведе до ще кривавішої війни, ще більших жертв і повної анексії України.
Однак, Україну можуть поставити в умови, коли інших варіантів не буде. (P.S. від 31.10.24). Тому New York Times зазначає, що «жодна велика держава публічно не схвалила запрошення України до НАТО, поки вирує війна... Українські та західні офіційні особи розглядають пропозиції Росії обговорити мир як вимогу капітуляції. Насправді пан Зеленський благав ООН підтримати Україну та не дати Росії заморозити війну. . Минулого місяця президент Чеської Республіки заявив, що Україні необхідно змиритися з реальністю, що їй доведеться тимчасово поступитися територією Росії. Багато дипломатів і аналітиків кажуть, що найближчим часом найбільш вірогідним результатом війни є угода, яка тимчасово заморозить обидві сторони вздовж лінії, яка ще не визначена. Але пана Путіна потрібно було б переконати, що він не зможе отримати більше території, якщо будь-яке припинення вогню триватиме... Аналітики кажуть, що вибори в США, які відбудуться за кілька днів, значною мірою визначать майбутнє війни... Колишній президент Дональд Дж. Трамп, кандидат від Республіканської партії, і його напарник Джей Ді Венс чітко заявили про свій скептицизм щодо продовження американської підтримки України. ..А ще головна мета пана Зеленського — отримати запрошення до НАТО під час війни. Хоча деякі союзники по НАТО, як-от країни Балтії та Польща, здається відкритими до цієї ідеї, і НАТО неодноразово обіцяла, що Україна зрештою приєднається до альянсу, Сполучені Штати та Німеччина виступають проти запрошення України через побоювання, що НАТО може бути втягнуто в конфлікт з ядерною Росією».
За інформацією Американського інституту вивченння війни, Путін не погодиться на заморозку.
Тож питання спірне. Очевидно горизонт цієїї війни і умови її завершення будуть видні після виборів у США. Я неупереджено окреслив дві протилежні позиції, і моє ставлення до цього значення не має і ні на що не впливає.
P.S. від 01.10.24. новим Генеральним секретарем НАТО замість Столтенберга став Марк Рютте.
P.S. від 04.10.24. В інтерв'ю Financial Times колишній очільник НАТО Столтенберг висловив думку, що Україна може стати членом Альянсу, навіть якщо не всі її території будуть звільнені від російської окупації. Якщо це не передбачає відмови від окупованих територій, то це було б чудово, але, оскільки він вже пенсіонер, то висловлював свою особисту думку, а не офіційну позицію діючого Генсека НАТО чи діючого Президента, тому на його думку не відреагували ні Байден, ні Рютте, ні обидва кандидати на посаду Президента США. Питається — а чому Столтенберг, будучи при посаді, постійно говорив. що членство України в НАТО — «у середній та довгостроковій перспективі», а через три дні, будучи вже на пенсії, сказав інше. А це тому, що приватна особа ніколи не відповідає за свої слова. У свою чергу ряд українських політологів такий варіант також не підтримують. Більшість з них вважає, що наслідки призведуть потім до нової війни, ще більших жертв і повної окупації України. Цієї думки дотримується і Камала Гарріс (цитата) : «пропозиції для капітуляції є небезпечними і неприйнятними„. Такої думки і Президент України.
Натомість Байден у червні 2024 року у контексті перспектив України в НАТО сказав:
«Це не означає – НАТО, що вони є частиною НАТО. Це значить, що у нас з ними відносини як з іншими країнами, де ми постачаємо зброю для того, аби вони могли обороняти себе у майбутньому»,
Така заява, нажаль, є дивною з точки зору його попередніх запевнень, що «Майбутнє України — в НАТО».
Новий очільник НАТО Марк Рютте у свою чергу з цього приводу висловився не у контексті офіційного запрошення чи прийняття в Альянс, а у контексті наближення до НАТО.:
«Мій другий пріоритет — посилити нашу підтримку України і ще більше наблизити її до НАТО.... Ми маємо забезпечити цю підтримку в майбутньому, тому що законне місце України — в НАТО»
P.S. від 07.10.24. Камала Харріс ухилилась від прямої відповіді на пряме питання журналіста про вступ України в НАТО, сказавши наступне:
«Це все питання, які ми будемо вирішувати, якщо ми дійдемо до цього КОЛИСЬ. А зараз ми підтримуємо здатність України захистити себе від неспровокованої агресії Росії»,
P.S. від 09.10.24. Президент Зеленський заявив, що Україна очікує на запрошення до НАТО зараз, щоб посилити свою політичну позицію. Зеленський наголосив, що йдеться саме про запрошення, а не про членство, і це важливо для майбутніх переговорів. Президент зазначив, що запрошення необхідне вже зараз, а не після війни, і закликав союзників до реальних кроків підтримки.
Причому вся формальна процедура займає декілька етапів: офіційне запрошення, консультації і вступні переговори, підписання ратифікаційних протоколів, а вже після цього — Імплементаційний етап передання країною-кандидатом документів про вступ до Північноатлантичного договору на збереження до США, а не так як уявляють собі тупі невігласи, що нібито Україну приймуть на ювілейному саміті НАТО у липні. На Саміті у випадку консенсусу хіба що за спрощеною процедурою можуть дати Запрошення. Однак наступний Саміт буде не раніше наступного року. Але після запрошення потрібно пройти процес ратифікації у 32 парламентах. Ратифікаційний протокол для прийняття певної країни в Аль'янс підписує кожен президент країн — членів НАТО на основі рішення парламенту кожної країни. Таким чином, ще на півдорозі на цьому шляху, нажаль, можливі перепони як мінімум з боку таких країн, як США і Німеччина, Угорщина, Туреччина, Болгарія, Словаччина, Бельгія та ін.
P.S. від 16.10.24. Генсек НАТО Рютте:
P.S. від 16.10.24. Посол США при НАТО Джуліан Сміт заявила, що Альянс не планує запрошувати Україну до вступу найближчим часом:
Наразі ми не знаходимося на тому етапі, коли Альянс обговорює надання запрошення Україні в короткостроковій перспективі“
P.S. від 17.10.24. Генсек НАТО Рютте:
P.S. від 22.10.24. Президент України В. Зеленський:
„...чому я наголошую на запрошенні? Тому що воно дається країні в міжнародно визнаних кордонах. І це для мене принципова річ: отримати запрошення під час війни… Це не просто запрошення, а запрошення, поки війна ще не закінчилася“... „який би шлях у нас не був“, юридично „ніхто визнавати окуповані території територіями інших держав не буде“.
„Ми не обговорюємо це. Але вважаю, що ці вкиди в медіа не випадкові. Мабуть, такі думки у деяких партнерів можуть бути. Тому напряму вони не комунікують це питання зі мною, але через медіа, зрозуміло, перевіряють його градус. Думаю, тут усе залежить від суспільства України“
P.S. від 23.10.24. Посол США при НАТО Джуліан Сміт:
Наразі США НЕ ГОТОВІ НАДАТИ УКРАЇНІ ЗАПРОШЕННЯ ДО НАТО, ... „На сьогоднішній день Альянс не досяг точки, коли він готовий запропонувати членство або запросити Україну«,
P.S. від 24.10.24.
Однак речник Президента України Сергій Никифоров сказав, що це не відповідає дійсності , що таких країн менше. Можливо у нього є сумніви стосовно декотрих з цих країн, але, для зриву вступу України в НАТО, нажаль, достатньо і однієї країни.
P.S. від 24.10.24. Шольц виступив проти запрошення України в НАТО: Шольц нагадав, що НАТО ухвалило рішення стосовно перспектив вступу України на самітах у Вільнюсі та Вашингтоні, й, на його думку, „наразі немає потреби в якихось нових рішеннях за межами цього. «Це те, де я дуже чітко висловлюю свою позицію і не зміню її»“.
P.S. від 07.11.24. „Мирний план“ Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні може включати вимогу відмовитися від вступу до НАТО на 20 років і замороження лінії фронту без повернення територій. Про це пише The Wall Street Journal, Водночас WSJ зауважує, що описаний джерелами план припинення війни схожий на те, як у вересні вирішення конфлікту представляв обраний віцепрезидент Джей Ді Венс. За його словами, Трамп запропонує угоду, за якою росія збереже за собою українські території, вздовж нинішньої лінії фронту створять демілітаризовану зону, а українські війська посилять на випадок повторного конфлікту з росією. москва у свою чергу отримає гарантії невступу України до військових альянсів, у тому числі в НАТО.
Таким чином, цією статтею неупереджено і без жодних ілюзій охоплено весь складний спектр різних варіантів і політичних позицій у контексті перспектив України на шляху до НАТО..
Доповнення до статті тут: https://site.ua/yaroslav.ivashyn/ukrayina-i-nato-poziciya-ssa-yak-perspektiva-maibutnyogo-iy5n3pr
