Учасники бесіди.
Санжаревський Олег. Кандидат наук, доцент кафедри доцент кафедри Національної безпеки та політології Національного університету «Острозька академія».
Віталій Бєлов. Практичний психолог, за першою освітою фахівець з міжнародних відносин.
Віталій Бєлов. За звичкою перше питання стосується знакових подій. Українські військові знищили великий десантний корабель. У відкритих джерелах є інформація, що в росіян на озброєнні є два десятки кораблів подібного класу. Ваша оцінка: що нам з цим тепер робити?
Олег Санжаревський. На жаль, не можу назвати точну цифру. Але в цьому регіоні є 6-8 десантних кораблів. Вони мають довжину біля 113 метрів і водотоннажність від 2500 тонн, здатні перевозити велику кількість екіпажу, десанту і військової техніки. Частина прийшла у Чорне море до війни. Кораблі працювали як сирійський експрес, возили російські війська у Сирію. До речі, невідомо чи це Орськ (інтерв'ю проходило 24-го березня, коли точна назва потопленого корабля була невідома). Це може бути інший корабель (згідно повідомлення Генштабу, був потоплений «Саратов»).
Припустимо, що одне судно ми потопили. З двох, що сильно диміли, вдалося серйозно пошкодити одне. Ми віднімаємо два з шести чи семи кораблів. Це військовий успіх. Ще кілька таких операцій і ймовірний десант в Одесу стає неможливим. Він і без того був під великим питанням, оскільки для десанту потрібна тотальна перевага (в тому числі і в ситуаційній обізнаності). А в них такої немає.
Зараз, теоретично, можна очікувати десант, але не повномасштабний. Для цього потрібні менші кораблі, наприклад, «Раптори», які можуть брати на борт близько 20 десантників. Відповідно, десант може складатись із кількох десятків, до сотні солдат.
У росіян на цій території обмежена логістика (Азовське море), тому вони фактично перетворили свої десантні кораблі на танкери, сухогрузи. Перекидати війська суходолом не виходить, і для них транспортування морем стало знахідкою.
До речі, тут цікаві питання вже до Міноборони України. Чому частина нашого флоту була захоплена росіянами? Чому інфраструктура порту залишилась придатною для використання?.. Ми знову вдарили по їхній логістиці. За допомогою Бердянська ми змогли відкоригувати плече перевозок на деякий час.
Віталій Бєлов. А в чому складність логистики? Крим поєднаний з ОРДЛО захопленою територію. Чи ні?
Олег Санжаревський. Певний зв'язок вони встановили. Але там не дуже якісні дороги, до того ж пошкоджені під час військових дій. Також, є розуміння ризиків партизанської війни, яка здатна винищувати окремі конвої. Крім того, саме постачання на такі відстані виїдає ресурс техніки та паливо.
У окупантів є ніби тоненька кишка з Маріуполя до так званої Донецької Народної Республіки. Але якщо вони не проб'ються десь ширшим фронтом, не захоплять Маріуполь, то цього буде недостатньо. Треба спочатку захопити Маріуполь, тоді можна говорити про зв'язок. Я просив би зазначити уважних читачів, що сьогодні над Маріуполем було збито літак і пошкоджено гелікоптер. Протягом всієї окупації міста подібного не відбувалося, і раптом удар по авіації. Я зробив би обережний висновок, що у нас є мінімальний зв'язок із Маріуполем.
Віталій Бєлов. Росія захопила 70% Маріуполя. Полк «Азов» залишився тільки на території заводу «Азовсталь». Але ви кажете, що окупантам спочатку треба захопити Маріуполь. Чому ви вважаєте, що місто не захоплене, якщо наші захисники сконцентровані в одній точці? Цього не достатньо?
Олег Санжаревський. В Маріуполі практично немає пригородів: він досить компактний, окраїни грають меншу роль, тому потрібно взяти місто. Я дивлюсь військову хроніку і роблю висновки, що росіяни взяли місто частково. А розуміючи з ким ми маємо справу, ніколи не повірю, що полк Азов залишився тільки на території Азовсталі. До того ж Азовсталь займає величезну площу.
Я думаю, що лівобережний район вони точно захопили, а щодо інших районів я таку інформацію не маю. Ми бачимо кадри, як машинами люди виїжджають із Маріуполя. Вони їдуть досить довго, але не зустрічають російських військ, блокпостів. Я насправді не знаю, але гадаю, що більш-менш реальне досягнення російських військ це контроль міста 50 на 50 із українськими військовими.
Це просто наші припущення. Все-таки угруповання українських військ там немале. Якщо б їх притиснули до рівня одного комбінату, то ми б чули про прориви частини військ, але зараз такого не спостерігаємо. Це означає, що українські війська поки що мають достатній периметр для пересування і для забезпечення своєї лінії оборони.
Віталій Бєлов. І периметр, щоб вести танкові бої в місті?
Олег Санжаревський. Публікації Азову відбуваються майже онлайн. Станом на 23-тє число це було так. Танки та БТР там залишились. Росія не публікує відео із великою кількістю палаючих українських танків та БТР. Якщо б вони були, то Росія їх миттєво показувала б.
Віталій Бєлов. Отже, останні 6-7 днів українські військові поступово звільняють населені пункти у Північній та Східній Україні. Чи змінилась ситуація стратегічно?
Олег Санжаревський. Стратегічно ні. Все загрузло, просування на 5-10 км в межах нашої країни це, скоріше, покращення позицій. Я думаю, що йдеться до статичну війни, у всякому випадку на короткий період ( 3 — 5 днів) . Я глибоко переконаний, що росіяни спробують ще: не будь то росіяни, щоб не провести кілька штурмів. Я схиляюсь до думки, що буде ще спроба захопити Київ, хоча кажуть, що там зберігається невелика кількість військ. Також я б не відкидав ймовірність штурму в районі проведення АТО: Донбас, Маріуполь. На моє щире переконання, вони ще спробують.
Випереджаючи питання: «А як же ми?». Я так розумію, що питання у важкому озброєнні. Найбільше втрат армія зазнає від артилерії. Наші підрозділи поповнюються (мобілізованими) практично місяць, ми отримали посилення української армії. Ми особливо не втратили у кількості танків: хоча у нас їх і підбивають, проте ми багато захопили у росіян.
Але у нас недостатньо важкої зброї. Переважно нам поставляють зброю, яка стріляє до горизонту. А те, що ми можемо закинути за комірець, це буквально на вагу золота. Щоб почати атаку потрібно змішати «передок» ворога із землею. Потрібна артилерійська підготовка і багато стволів. А стволи зношуються, тому нам потрібна артилерія.
Віталій Бєлов. Не танки, не автомобілі, а саме артилерія?
Олег Санжаревський. В першу чергу. І про це пише маса аналітиків на заході. Треба взагалі переглядати роль танка у війні. Раніше про це думали, тепер це стало необхідністю. За 3 км перед танком повинна йти піхота, за 1 км від неї БТР, а вже потім танки. В іншому порядку в них просто немає сенсу. Шведи, німці, французи, американці відправляють нам дуже багато протитанкової зброї. І тут ми достатньо забезпечені.
Віталій Бєлов. Виходить у класичній війни ми стали задавати моду.
Олег Санжаревський. У ближньому бою так. В атакуючих діях основна зброя — це ракети, але Україна їх достатньо мало виготовляє. Якщо у росіян закінчуються Калібри, то у нас також закінчуються ракети, причому навіть меншої дальності. Артилерію нам жодна країна не постачає, окрім, здається, Естонії (радянські гармати дальністю до 18 кілометрів і, можливо «Акації», 122-міліметрові, за дозволом Німеччини).
Віталій Бєлов. Нам надають навіть новітню зброю — дрони камікадзе Switchblade.
Олег Санжаревський. Це хороша техніка, але поки на фронті я їх не бачив, тобто немає підтвердження. Припустимо, що рішення прийнято, припустимо що вони прийшли. Потрібно добавляти днів 10, щоб навчити операторів. Колеги з Франції зазначають, що дуже змінився тон французької преси. Ще декілька тижнів тому він був похоронний. Зараз вони говорять, що за 12 днів ми побачимо якісне зростання української армії. Можливо, мова йде саме про ці дрони, від яких практично немає порятунку. Якщо він вибрав собі ціль, він її дістане. Танка він, напевно, не вб'є але БТР чи вантажівку повністю знищує. Також я розраховую на британські Starstreak, які можуть зняти гелікоптери з порядку денного. Їх буде поставлена велика кількість.
Віталій Бєлов. Ми отримуємо і починаємо використовувати ударні дрони. США зробить ще поставку своїх дронів?
Олег Санжаревський. Я дивився по їхніх замовленнях. Там також їх не тисячі, але кілька сотень є. Ми можемо отримати більше. Але ударних дронів у світі є багато, американські просто дуже якісні. Якщо будемо мати 500 дронів такого типу, ми прорвемо будь-яку лінію оборони.
Віталій Бєлов. Що ви тоді скажете про Байрактар? В українській ментальності це майже ультимативна зброя. До війни ми мали 6, в перші дні війни Турція передала нам ще 12 штук — тобто зараз 18. Вони вважаються супер потужними у суспільній свідомості.
Олег Санжаревський. Як бойової одиниці, його ефективність обмежена. Він має на озброєнні лише кілька протитанкових та протипіхотних ракет певної потужності. На сучасному рівні цього недостатньо. Байрактар унікальний своїми розмірами. Будь він більшим, він би міг нести більше озброєння, але ї збити б було простіше. Він є збалансованим, але вогневої сили у нього не вистачає.
Ще він залежить від хмарності. Хмарність у нашій країні висока, сильна хмарність повністю обмежує його ефективність. Тобто на півдні він може більше літати, а у нас тут на Поліссі менше.
Байрактари можуть проводити дуже якісну розвідку у межах 50 км. Особливо ті, що надійшли в останній партії. Вони можуть зависати за 20 км за лінією фронту, бачити ще за 25 км за лінію фронту, і жодне російське ПВО, крім самих сучасних, їх не може збити. На такій дистанції ми майже будь-яку їхню артилерію можемо вчасно винищувати.
Якщо до Байрактарів додадуться дрони Switchblade, які мають оперативну дальність у 80 км, ми випалимо вороже ПВО, а потім артилерію. Тоді це дуже серйозна зброя.
Віталій Бєлов. Згадую фрази з Вашого минулого інтерв'ю: «У нас дуже великий театр військових дій. Наші Байрактари можуть бути розмазані тонким шаром, що знизить їхню ефективність.
Олег Санжаревський. Так, все вірно, але розвідка також важлива, як розвідник тактичного рівня вони чудові.
Кінець частини 3.
Частина 4 планується у середу, 30 березня. Там ми будемо говорити про БІлорусь, позицію НАТО та перспективу введення миротворців.
