Учасники бесіди.

Санжаревський Олег. Кандидат наук, доцент кафедри доцент кафедри Національної безпеки та політології Національного університету «Острозька академія».

Віталій Бєлов. Практичний психолог, за першою освітою фахівець з міжнародних відносин.  

 

Питання частини 1. 

1) Яке ракетне озброєння Росія використовує проти нас?

2) Стан української авіації та протиповітряної оборони?

3) Моєливі військові плани України у війні із Росією? 

 

 

Віталій Бєлов. Першим питанням я попрошу Вас розповісти про себе.

Олег Санжаревський. Більше 20 років спеціалізуюсь на військовій тематиці. Стажувався у воєнному відділі управління контролю озброєння та роззброєння (УКОР) Міністерства закордонних справ, постійно працював із військовими різного рівня (від солдата до полковника, від полку Азов до різноманітних частин української армії. Захистив дисертацію по НАТО, відгуки на неї мені надавали посольства кількох країн. Стажувався з питань безпекового характеру у Республіці Беларусь. 

Віталій Бєлов. Сподіваюсь, це не секретна інформація

Олег Санжаревський. Ні, не секретна. Вона є на сайтах.

Віталій Бєлов: Друге питання по інтерв'ю, яке ви давали 14 березня. (https://www.youtube.com/watch?v=Ko0TzCoBP4A). Росіяни, за вашими словами, витрачають свій золотий запас — ракети X-101. Чим вони відрізняються від Калібрів та Іскандерів?

Олег Санжаревський: Калібри та X-101 — це крилаті ракети. У них різна бойова частина, час розробки та деякі інші технічні характеристики, але загалом їх можна віднести до одного типу. Іскандери — ракети в прямому розумінні: вони летять у стратосферу і потім з висоти скеровуються на ціль, в них є система наведення. Це ключова різниця. 

З крилатими ракетами набагато складніше. Ми не володіємо точною інформацією, бо Росія приховує ключові характеристики. Калібри, точно долітали з Каспійського моря до Сирії. Ми приблизно оцінюємо їхню дальність Калібр близько 2 500 км. Якщо так, то вони можуть пролетіти нашу територію наскрізь. 

Це — відносно недавній винахід Росії, хоч і на ще радянських ідеях. Для її промисловості, це достатньо складная зброя, тому вони можуть її виготовляти у відносно у невеликій кількості. Рахунок йде на десятки, можливо,  менше сотні ракет на рік. Можуть бути секрети, які дозволяють виробляти на кілька Калібрів більше. Але, судячи з динаміки обстрілів, запаси справді закінчуються.

Ракет типу Х значно більше. І вони мають більшу дальність, запускаються з літаків. Загалом це від 3000 до 5000 км. Їх можна випускати з Тихого чи Атлантичного океанів для ураження цілей безпосередньо на території США. Схоже, що їх було виготовлено від 500 до 1000 штук, і якщо використали 50-70 штук, то запас у них ще великий. Але ті ракети не були розраховані на Україну. Сама ракета коштує близько 7  мільйонів доларів, 

 

Віталій Бєлов: за офіційними даними, на Вінницькій аеропорт (у Гавришівці) було витрачено 8 таких ракет. Сама атака коштувала близько 50 мільйонів доларів?

Олег Санжаревський: Приблизно так. Це і може вказувати, що Калібри закінчуються. От Іскандерів може бути справді багато. Росія зробила близько дивізіона для кожної армії. Тобто, скоріш за все 75-80 відсотків Іскандерів ще збережена. Але вони можуть працювати на меншій дистанції, летять не так далеко, тому їх треба підвозити ближче до цілі.

Іскандери, до речі, легше збивати: вони летить із Космосу, тому їх видно весь час. А ракети Х летять достатньо повільно. Якщо завоювати небо, їх можна збивати літаками. 

 

Віталій Бєлов: виходить використання X-101 на нас, це надто дорого, як з пушки гатити по горобцях?

Олег Санжаревський: Десь так.

 

Віталій Бєлов: Росіяни хизувались, що розбили українську авіацію в перший день. Але активність російської авіації достатньо обмежена. Чи справді їм вдалось знищити нашу авіацію та ППО?

Олег Санжаревський. Я не знаю конкретної відповіді, але вона (авіація України) точно є. Союзники нас тримають в курсі випусків ракет. Ми можемо відслідковувати пуски та вчасно реагувати. Моя мама живе недалеко від аеропорту. Вночі, в день початку війни, вона прокинулась і почула, що летіло багато літаків, наших літаків. Під час першого, найбільш значущого удару, наша авіація була у повітрі. Враховуючи наші повідомлення про втрати льотчиків, декілька українських пілотів загинули, але ми продовжуємо спротив. До того ж, ми розрізняємо, коли ворожий літак був збитий авіацією, а коли засобами протиповітряної оборони. 

 

Віталій Бєлов. У відкритих джерелах мало інформації про використання авіації. 

Олег Санжаревський. Так, але, наприклад, з офіційних джерел відомо, що протягом війни ми збили два літаки ІЛ-76 із російським десантом. Перший збили у Гостомелі, а другий десь у центральній Україні, якщо не помиляюсь(хоч є уточнена інформація, що це були групові цілі російських винищувачів, що, з моєї точки зору, є більш вірогідним, і ніяк не применшує значимості успіхів наших пілотів). Якраз за другий, наш пілот отримав Героя України. Це можна перевірити по наказах президента Зеленського. 

Але звичайно ми більше воюємо протиповітряними силами. Теоретично, в першому залпі мало бути 800 ракет ППО всіх типів. Я думаю, що там може бути різний технічний стан, щось може бути поламане. Припустимо, що це 600 чи навіть 500 ракет. І це дуже багато.

 

Віталій Бєлов. У нас одне з найсильніших у Європі ПВО.

Олег Санжаревський. Так, але на всю територію цього не достатньо. Ми прикриваємо тільки промислові райони і частини великих міст. Це, знову, не секретна інформація, можна подивитись зони ППО України. Але більшість ППО на шасі, воно може рухатись. Стаціонарне ППО, справді можна швидко знищити. Але вони рухаються і ми кожен день збиваємо крилаті ракети та безпілотники, до 10 різноманітних літальних апаратів щодня. До речі літаків стало набагато менше. Вони літають там, де в них є велика перевага: біля Харкова, на півдні. Навіть є кадри, коли російський гелікоптери задирають носа вверх і тільки тоді роблять залп (так звана стрільба на кабрируванні). Вони бояться підходити до наших позицій. І, звичайно, Маріуполь. Я так розумію що там, крім невеликої кількості старих  переносних комплексів, немає нічого І там вони можуть себе почувати вільно.

 

Віталій Бєлов. В умовному Харкові вони можуть обстрілювати нас тільки здалеку? Якщо підлетять ближче, їх зіб'ють?

Олег Санжаревський. Харків стоїть практично на кордоні. Вони можуть обстрілювати Харків прямо з території Росії.

 

Віталій Бєлов. Тоді виникає питання, назвем його аналітичним. Якщо ми відкидаємо ворога до кордону України, що робити далі? Бо вони так само можуть обстрілювати Харків зі своєї території? Я не вірю, що ми вторгнемось у Ростовську область.

Олег Санжаревський. Я також не бачив такої задачі, і до цього ще дуже далеко. Ми поламали їхні плани на більшій частині ділянок фронту, але ініціатива все таке за ними. Ми тільки починаємо стратегічно обігрувати, але це не завжди перетворюється у оперативно-тактичні успіхи.

Я поки не чув від реальних українських політиків про плани бити супротивника на його території. Я думаю, що таких планів немає. Є план усунення загроз по периметру можливими силами, але без переходу кордону. Це принципова позиції української влади.

 

Віталій Бєлов. Як тоді ми можемо закінчити війну?

Олег Санжаревський. Я розумію питання. Якщо ми йдемо на кордон, можливо, у російського суспільства відкриються очі. Неможливо годувати народ перемогами, якщо фактично війська відкинули назад. Насправді, росіяни зацікавлені у швидкому закінченні війни. Щоб нас швидко перемогти та зафіксувати у мирному договорі, де будуть зафіксовані їхні ідеї. Якщо ми вийдемо на кордон, то це буде їхня поразка, причому очевидна.

Крім того, ми в такому випадку отримаємо свої репарації, хоча б і не напряму ( через конфісковане майно. — В.Б). Сюди потрібно додати підірвану економіку та провал експорту озброєння. Військові в інших країнах також дивляться матеріали. Кому будуть потрібні гелікоптери, які ми збиваємо, якими ми фактично удобрили землю за останні три тижні? Вони, крім півдня, зараз майже нікуди не залітають, тобто втрати достатньо чутливі.

 

Віталій Бєлов. Тобто план перемоги: вийти на кордон та чекати, поки внутрішнього бунту або заколоту еліт, або економічної катастрофи? Ми Москву брати не будемо? 

Олег Санжаревський. Та я б не говорив взагалі про такі речі. На кордон буде вийти нелегко, тому що ці хлопці зараз окопуються. Їхня зброя більш далекобійна. Скільки я спілкуюсь  із учасниками боїв, всі кажуть, що основна їхня перевага — це вогнева сила. Тобто вони можуть виставити море вогню. У них купа снарядів і засобів доставки снарядів. В РФ дуже багато артилерії, а світова статистика — від артилерії 65 -68 відсотків всіх втрат. Тому говорити про здатність швидко повернутись на кордон складно. Хоча, якщо ми зробимо кілька вдалих тактичного рівня оточень, а не просто зробити небоєздатними деякі тактичні групи. А захопити в полон великі масиві солдат чи вщент розбити велику групи, тоді це стає можливим. 

Я бачу, що вони вміють і бігати.  Але при тяжкому перебігу подій, наприклад під Києвом, їх буде складно повністю відкинути. Вони будуть чіплятись за ядерні об'єкти. У них зараз в руках є дві атомних електростанції, по яких ми не будемо стріляти, а їм буде зручно тримати оборону. Вийти на кордон Луганьскої та Донецькою області ще можливо. Але Крим — може бути складно. 

Керівництво держави озвучило, що ми плануємо повернути і Крим, і Донбас.

 

Віталій Бєлов. Але це політична позиція. Як політики вони і повинні це казати, щоб їх підтримав народ

Олег Санжаревський. Так, це політична позиція. З військової точки зору я думаю, що за Донбас ми ще можемо потягатись. Крим відвоювати буде набагато важче.

 

Друга частина інтерв*ю