Що стоїть за сьогоднішньою відмовою КабМіну розглядати подання Богдана на звільнення Кличка?
По перше, в КабМіні чудово розуміють незаконність подання Богдана на звільнення Кличка. Більше того, якби КабМін звільнив Кличка, він би одразу порушив закон Про Столицю місто-герой Київ і рішення конституційного суду від 2003 року, яким передбачається, що обраного киянами мера президент має призначити головою КМДА.
До речі, якби Уряд зняв Кличка, переконаний юристи останнього без проблем виграли б суд у юристів КабМіну.
По друге, Гройсман розуміючи наскільки сильні позиції Кличка у Києві, імовірно налаштований на налагодження подальшої політичній співпраці з командою останнього. Думаю, команда Кличка теж може бути зацікавлена у такій співпраці напередодні місцевих виборів 2020 року.
По третє, сьогоднішня відмова Кабміну розглядати подання керівника Офісу президента Андрія Богдана на звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА варто розглядати як черговий публічний ляпас з боку Уряду Володимира Гройсмана «команді преЗЕдента».
Ну і найголовніше, продемонструвавши політичну волю, Кабмін захистив право киян мати свого обраного міського голову з повноцінними повноваженнями. При цьому КабМін запропонував правильну альтернативну ініціативу.к4а5х
Спочатку парламент має ухвалити новий закон про столицю, який би передбачав розширенням політичних повноважень та економічних свобод для міста Києва, а вже потім перевибори у столиці.
Законопроект, зокрема мав би передбачати формування власної економічної бази, створення районних рад, розширення повноважень територіальної громади. Дуже важливо, синхронізувати ухвалення нового закону з іншими законодавчими актами, які необхідні для повноцінного завершення урядової реформи децентралізації.
Зокрема новообраний парламент має ухвалити:
- нову редакцію закону про місцеве самоврядування
- законопроект про адміністративно територіальний устрій
- зміни до закону про місцеві державні адміністрації, в частині позбавлення повноважень
- новий закон Про столицю місто-герой Київ.
Ну і «вишенька на тортик» — ухвалити зміни до Конституції в частині розширення повноважень органів місцевого самоврядування та перерозподілу повноважень місцевих державних адміністрацій..
І лише після ухвалення цих законів та завершення першої стадії реформи децентралізації, яку запустив Уряд Гройсмана, можна всією країною іти на строкові місцеві вибори восени 2020 року
Без цього сценарію є ризик, що команда ЗЕ загальмує та відкатає назад урядову реформу децентралізації.
На жаль, судячи із останніх заяв представника Зеленського у парламенті пана Стефанчука – новий закон про столицю для команди преЗЕдента не на часі. А це означає, що команда преЗЕдента, хоче не розширити права киян, а має зовсім інші мотивації.
Адже Київ занадто ласий шматок з колосальними фінансовими та матеріальними ресурсами. Земля, власність, бюджет. Але окрім матеріальних у команди ЗЕ є ще ряд мотивацій аби рейдернути столицю.
Перший – виборці Зеленського вимагають серед іншого репресій, посадок і арештів представників старої еліти. На мою думку, команда Президента вирішила, що Кличко може бути гарним об'єктом для публічної атаки. Якщо його звинуватити у корупції, то виборці сприйматимуть це на «ура!».
Другий, незважаючи про жарти як майданівців беркут бив ебонітовими палками, Зеленський у реальному житті чудово розуміє, силу Майдану. І тут він повторює помилку Януковича, який думав, що маючи свого голову КМДА він цим убезпечить себе від Революції. Януковича це не врятувала. І Зеленського теж не врятує якщо розпочнуться масові акції вуличних протестів.
Третій – у Зеленського за сценарієм повинні бути постійні публічні вороги і постійні публічнімаленькі перемоги. На цьому він будує образ: «Я хороший. Представники старої еліти – погані». Не здивуюсь, якщо наступними ворогами у нього будуть Андрій Садовий або інший відомий представник місцевого самоврядування.
В цій історії Зеленський не враховує найголовніший два фактори.
По перше, хоча до Кличка кияни ставляться по різному ставляться більшість з них вважає, що це наш мер і ми самі визначимо його долю через рік на строкових місцевих виборах.
По друге, ЗЕ аж занадто переоцінює рейтинги своїх фаворитів. Нагадаю, на парламентських виборах при явці 50% у Києві Зеленський отримав трохи більше 30 відсотків підтримки киян (тобто по суті не більше 15% від 100% мешканців столиці). По суті, понад 80 відсотків киян його не сприймають, що дає прекрасний електоральний запас для діючого мера.
На цьому фоні у протистоянні між Офісом Президента та Кличком зараз у Києві відбувається об'єднання громадського сектору та місцеві еліти навколо мера. Кличко будує потужну коаліцію з українських та міжнародних партнерів на свою підтримку. Окрім Джуліані, Гройсмана та Ляшка потенційно йому можуть допомогти Тимошенко, Вакарчук, Порошенко, Меркель. І оскільки в Україні всі гарно об'єднуються проти спільних ворогів шанси Кличка виграти цей бій зростають з кожним публічним раундом.