Перша частина опублікована тут.
3.4. Сценарій «1984 / Єдиний марафон»
(Михайло Крікунов та Олексій Жмеренецький)
Передумови і характеристики розвитку цього сценарію:
- Спроможні державні інститути
- Нерозвинене правосуддя, незабезпечені права та свободи
- Нерозвинена приватна сфера
Основні характеристики
Для суспільства з таким поєднанням факторів характерними є:
- Відсутність свободи приватного підприємництва
- Сильна влада із супермогутньою регуляцією
Це типово для квазіфеодального устрою, де правосуддя є керованим, а суспільство апатичним, де медіа повністю контрольовані владою. За таких умов зазвичай економіка сильно падає, а середня тривалість життя населення скорочується. Висновок – таке суспільство є небажаним у Європі, Європа нам не світить!
Ключові події (траєкторія руху)
- Концентрація влади
- Провисає фінансування бюджету та макрофіну, держава залучає й використовує ці ресурси для соціальних виплат.
- Все це відбувається ще в процесі війни, тому «інформаційний марафон» продовжується та стає єдиною правильною трансльованою точкою зору
- Адміністративний контроль за медіа не вводиться, але різноманітний адміністративний тиск на них не зникає, лише посилюється
- Мільйони людей, які пройшли фронт, невдоволені. Їх підхоплюють політичні сили, які грають на їх обуренні, потребі у вдячності й фінансовому забезпеченні. За допомогою них робиться квазідержавний переворот (може бути тихим або не тихим).
- Формується військова хунта, яка поєднується із військово-промисловим комплексом, що пріоритетно розвивається. Військові починають контролювати навіть те, чого вони не мали б контролювати, встановлюються державно-військові адміністрації на ключових підприємствах
- Політичні свободи обмежуються та залишається єдина «правильна» партія
- Встановлення українського firewall, спроба контролювати українську частину інтернет-простору
- Втеча за кордон мізків, приватного бізнесу та людей, що не терплять занадто високого контролю
- Економіка реагує рецесією та починає нагадувати – квазі-планову економіку (воєнна економіка)
- Під дією об'єктивних факторів суспільство вчасно не трансформувалося і не перейшло до режиму свободи
- Авторитаризм відбувся як еволюційний процес, а не внаслідок однієї раптової події
Ключові гравці
- Всіляка бюрократія, яка стає системною – ключовий гравець
- Військові
- Силовики
- Криміналітет
- Тіньовики (як в радянські часи)
- Громадянське суспільство та політичне життя витиснені за кордон
Хто виграє
- Бюрократи та інші споріднені та породжені бюрократією гравці
Хто програє
- Активна частина суспільства. Пасивна частина адаптується та впадає у маразм бездіяльності й задоволення мінімумом достатку
Що нам робити
- Прискорено розвивати громадянське суспільство
- Дотримуватися Конституції та права
- Формувати ідеологічні партії, а не лідерські структури
- Захищати / домагатися / боротися за незалежність суду
- По різних напрямках й особливо в економічній сфері формувати коаліції з закордонними партнерами – впроваджувати стандарти управління та адвокатувати й прискорено розвивати мале та мікро підприємництво
- Захищати свободу ЗМІ
- Встановити червоні лінії діджиталізації, щоб діджиталізація не перетворилася на тотальний контроль за приватним життям людини
- Залучати зовнішнє фінансування
- Будувати український більдунг – займатися просвітництвом та впроваджувати неформальну систему навчання дорослого населення відповідальному ставленню до свого життя, своєї громади та своєї держави, як це роблять скандинавські країни.
Індикатори точки розщеплення (як ми дізнаємося, що це настало)
- Ми в тюрмі
- Ми вимушено поїхали за кордон
- Громадянське суспільство за кордоном
- Інформаційний «марафон» продовжується і поширюється із скороченням «іншомовлення»
3.5. Сценарій «Гаїтізація»
(Максим Яковлєв)
Передумови:
- Нерозвинені інститути
- Нерозвинене правосуддя, незабезпечені права та свободи
- Розвинена приватна сфера (“країна підприємців")
Основні характеристики
- Авторитаризм
- Відкат назад у "лихі 90-ті", "безвладдя"
- Поєднання подій кінофільму "Водний світ" з отаманщиною
Ключові події (траєкторія руху)
Суперечливі версії щодо розвитку подій:
- Анігіляція РФ (що може бути як позитивним, так і негативним фактором)
- Розпад ЄС (або відцентрові тенденції у ньому)
- ЄС, НАТО і західні партнери поставили на нас "жирний хрест"
Ключові гравці
- Олігархи
- Отамани (військові ватажки)
- Радикали (як праві, так і ліві)
Хто виграє
- Торговці зброєю
- Наркоторговці: легалізація одних (через тотальну продажність слабкої влади можливість просування будь-яких законодавчих рішень), продаж інших
Хто програє
- Пенсіонери
- Соціально вразливі та незахищені групи
- Науково-освітня сфера
- "Складні продукти" / високотехнологічна галузь
Що нам робити
- У такій критичній ситуації нічого неможливо
- Еміграція
- Зовнішня інтервенція (можливо, російська)
- Чекати
Індикатори точки розщеплення (як ми дізнаємося, що це настало)
- Висока смертність
- Гіперінфляція
- Відтік населення
- Розгул злочинності
- Злиття бізнесу зі злочинністю
- Інший варіант – "монархія" (авторитарна консолідація влади)
- Занепад громадянського суспільства
4. КЛЮЧОВІ ВІДКРИТІ ПИТАННЯ ЩОДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Сценарний аналіз доводить, що євроінтеграція не обов'язково станеться, а якщо станеться, то не обов'язково буде успішною. Тому форсайт завершився пошуками відповідей на питання, що мають робити для успішної євроінтеграції українська держава, громадянське суспільство та європейські інституції. Також учасники й учасниці форсайту дослідили стереотипи взаємного сприйняття європейців та українців та спробували сформулювати цінність євроінтеграції для обох сторін – України та Європейського Союзу.
4.1. Що має зробити для якісної євроінтеграції України держава
(Ілля Несходовський)
- Виконувати домовленості з ЄС
- Працювати з інституціями ЄС
- Розвивати двосторонню співпрацю з країнами ЄС у тому числі на регіональному рівні
- Інформувати суспільство про можливості та переваги вступу до ЄС
- Відстоювати національні інтереси в перемовинах із ЄС (економічні, культурні тощо)
- Розвивати адміністративну спроможність України (центри надання адміністративних послуг, ресурс, ІТ, інфраструктуру тощо)
- Реформувати статистику до стандартів ЄС
- Формувати українське лобі серед європейського бізнесу
- Провести повноцінну судову реформу
- Провести комунікаційну кампанію про зміни, які впроваджуються
- Забезпечити спроможність міністерств формувати політику розвитку, базовану на аналізі даних
- Синхронізувати законодавство до Директив ЄС
- Реформувати державні органи відповідно до європейських стандартів
- Забезпечити незалежність антикорупційних органів
- Підвищити престижність і матеріальне забезпечення державної служби
- Створити відкриту й транспарентну систему моніторингу використання коштів ЄС
4.2. Що має зробити для якісної євроінтеграції України громадянське суспільство
(Роман Коляда)
- Розробляти, впроваджувати й моніторити реформи експертним середовищем
- Проводити гейміфіковану адвокацію реформ серед пасивної більшості
- Будувати альянси між креативним класом (представниками креативних індустрій) та експертами (наприклад, експерт з енергетичних питань + дизайнер + представник сучасного мистецтва; такі альянси можуть втілювати важливі смисли у форми, що сприймаються ширшим загалом, аніж експертне середовище)
- Підвищувати обізнаність та критичне мислення людей
- Делегувати представників громадянського суспільства до інших суб'єктів процесу об'єднання спільнот (приклад: активіст – євродепутат)
- Впливати з боку громадянського суспільства на стандарти масової освіти
- Налагодити медіацію між ЄС та державою для врахування інтересів обох сторін
- Відтворювати громадянським суспільством самих себе через неформальну освіту дорослих
- Запровадити "фестивалі демократії"
- Формувати аналітичні центри
- Доносити знання про Україну (реформи, розвиток тощо) до громадянського суспільства ЄС та політиків ЄС
- Розширювати усвідомлене та активне членство громадян у громадських організаціях (з членськими внесками)
- Бути комунікаційним інтерфейсом між Сходом і Заходом
4.3. Що мають зробити для якісної євроінтеграції України інституції ЄС
(Ірина Шиба)
- Вкладати ресурси у розвиток change makers, освітні та наукові програми, у тому числі міжсекторальні
- Змінити законодавство ЄС щодо політики розширення
- Організувати трансфер капіталу, технологій
- Надавати експертизу для державних інституцій
- Стимулювати створення кластерної економіки
- Вкладати кошти у фізичну інфраструктуру (транспорт, логістика), яка забезпечує безпеку, розвиток економіки та її інклюзивність
- Надавати фінансову допомогу (макрофінансова, технічна допомога, відбудова)
- Зменшити конкуренцію та посилити синергію між донорськими проєктами
- Підсилювати українських експертів, аналітичні центри, залучати бізнес
- Посилити кооперацію peer 2 peer між ЄС та Україною
- Постачати зброю, сприяти перемозі
- Вимагати реального виконання умов для набуття членства
- Зменшити російську пропаганду, наративи на території ЄС
- Підтримувати українські культурні центри та інституції в ЄС
- Конфіскувати російські активи в ЄС
- Додати українську мову в портали ЄС (переклади законодавства українською) для підвищення доступності інформації
- Запровадити Українські студії (Ukrainian Studies) в університетах, квоти для українців і тих, хто вивчає Україну в культурних та історичних інституціях
- Надавати інституційні гранти для громадських організацій й аналітичних центрів
- Налагодити співпрацю між громадами й містами ЄС (В2В, С2С, НГО2НГО, университети тощо)
- Включити регіональні агентства економічного розвитку (PAEP) у програми економічного розвитку ЄС
- Зважати на те, чий політичний капітал підтримують для уникнення узурпації перемоги
- Стимулювати політичне різноманіття
- Підтримати членство (внутрішня адвокація в ЄС)
4.4. Яка додана цінність української євроінтеграції для України
(Сергій Стуканов)
- Зростання добробуту громадян, підвищення стандартів та якості життя (зокрема, поліпшення медицини)
- Надходження грошей з Євросоюзу у вигляді "дешевих та довгих" кредитів, грошей на відновлення України після війни та інвестицій (в умовах, коли бізнес відчуватиме, що Україна є зоною безпеки)
- Конкуренція як можливість вийти на європейські ринки товарів та послуг
- Зовнішній контроль з боку Єврокомісії та інших інституцій ЄС як спонукання до реформ, як спосіб встановлення та дотримання правил, як запорука "нормальності" українських інституцій та мінімізації корупції
- Геополітична визначеність: Україна – це Європа, а не "сіра зона" чи росія
- Поліпшення інфраструктури: будівництво доріг, комунікацій тощо
- Дотримання прав і свобод людини (в тому числі цінності інклюзивності)
- Єдиний освітній простір – підвищення якості освіти, взаємне визнання освітніх документів, підвищення якості науки за рахунок співпраці з європейськими освітніми інституціями
- Єдиний ринок праці – можливість конкурувати з європейцями
- Можливо, прискорення вступу до НАТО (але це не точно)
- Зміна вектору в інформаційно-культурному полі – увага на події не в росії, а в країнах ЄС
- Прийняття екологічних стандартів ЄС та їхнє дотримання
- Доступ до технологій ЄС
- Підтягування слабких регіонів України (відповідно до європейських програм)
4.5. Яка додана цінність української євроінтеграції для Європейського Союзу
(Олексій Макеєв)
Бізнес / економіка
- Кваліфікована та некваліфікована робоча сила
- Сервісна акселерація, Україна привнесе в ЄС сучасні цифрові рішення для державного та банківського сектору
- Україна – європейський R&D hub / стартап-хаб
- Ринок збуту для європейської продукції, розширення ринків
- Ринок біопродуктів
- "Регуляторна пісочниця" для ЄС, полігон для регуляторних ідей
- Енергетичний хаб
- Через вступ України європейський бізнес буде більш захищеним
Безпека:
- "Ярославів вал" для ЄС від росії / Russian policy CEO
- Україна – каталізатор системних змін
- Несвідома "дек*цапізація" Європи
- Джерело експертизи для посилення воєнного потенціалу
- Інтерфейс для комунікації з Кавказом
- Рольова модель для продовження розширення ЄС
Цінності
- Україна стане приймачем для "незручних" мігрантів
- Перевинайдення європейських цінностей, солідарності – культурні продукти, які артикулюють цінності
4.6. Як бачать європейці Україну
(Олександр Щерба)
Позитив:
- Країна, яка дивує, країна-сюрприз (хоч і не зовсім зрозумілий)
- Країна-воїн (badass country)
- Трохи свої, але також не зовсім зрозумілі
- Sexy
- Хлібна корзина
- Україна – не росія
- Розумні діти
- Країна-зміна
Негатив:
- Бідна
- Якщо багата, то все одно дикувата (але для декого це плюс)
- Країна-зміна – у сенсі непередбачуваності, постійна зміна політиків і курсу
- Далека – відчуття віддаленості, хоча може бути відстань до України й незначною, але це "далеко", "десь там"
- Не одна з нас (під час війни це почало змінюватися), "біженці на лексусах"
- Корупція зашкалює
- Різне розуміння слова "націоналіст", негативна конотація у європейців, їм ближче патріотизм
- Ресурсна країна, дуже велика
- Не тримає слова – домовляються, погоджуються, але не виконують
- Політична непередбачуваність
- Орієнталізація України, простір без культури, "дике поле", "степ"
4.7. Як бачать українці ЄС
(Петро Бурковський)
- "Рай"/ "халява"
- Високі соціальні гарантії
- Високий рівень правового захисту пересічного громадянина/ки
- Комфортне життя
- Багатство
- Самовираження / Самореалізація
- Дороге життя (великі витрати на те, що коштує дешевше в Україні, наприклад, комунальні й медичні послуги)
- Хороша вища освіта
- Багато обов'язкових правил
- Невідворотність покарання за порушення
- Чистота / екологія
- Безпека
- Багато мігрантів (людей іншого кольору шкіри / вигляду порівняно з "європейцями")
- Справедлива винагорода за працю
- Несмачні продукти (порівняно з українськими)
- (Не)якісні школи
- Спокійне, прогнозоване життя, "штиль"
- Велика культурна спадщина
- "Гейропа" vs різноманіття й рівність (частина побоюється надмірної демонстративності людей гомосексуальної орієнтації, водночас частина бачить у різноманітності та взаємній повазі перевагу Європи)
- Зовнішнє управління (Україною)
- Бюрократія (у позитивному сенсі, ефективна і некорумпована)
- Повільний неповороткий союзник
5. МЕТАФОРИ
Форсайт передбачає поєднання аналітичної роботи з особистим емоційним залученням та аналізом відчуттів, мрій і сподівань, що здатні творити яскраві метафори. Учасниці й учасники форсайту пропонують такі метафори для кращого розуміння суті процесів української євроінтеграції.
5.1. Метафора теперішнього – Лейкоцити Свободи
(Ірина Соловей)
Головна роль "лейкоцитів свободи" в політичному тілі Європи – захист європейського суспільства від патогенів автократій і продуктів руйнування соціальних тканин, що уможливлюють диктаторські режими в окремих країнах. Кожен тип лейкоцитів свободи виконує свої спеціалізовані ролі, так ЗСУ за підтримки західних урядів та активовані волонтерські мережі є основою зміцнення військової системи захисту, так званого безпекового імунітету. Водночас дипломати й митці зміцнюють ціннісне позиціонування співдружності. Імунна відповідь на захист вільного світу можлива завдяки мережевій взаємодії актуарів безпекової й ціннісної системи для протидії чужорідним чинникам. Українці як лейкоцити свободи займають центральне місце у формуванні імунітету глобального демократичного світу. Лейкоцити – головний оборонний рубіж. Імуніте́т походить від лат. immunitas — "вільний", "захищений".
5.2. Метафора майбутнього –
Перевинайдення Європи (Ренесанс 2.0 / Євроремонт)
(Катерина Тейлор)
Як перевинайти Європу? Не оновити, покращити або перефарбувати. А тактовно запропонувати перевинайти в домі щось, що на думку господаря добре працює? Адже кран все ще не тече, але ось-ось буде потоп. Як серйозно говорити про радикальні зміни, які поки не такі відчутні? Ми, українці, тут скоріше ставимо діагноз виходячи із симптоматики. На наш погляд, деякі системи в цьому будинку застаріли. Хоч і виглядає він досить симпатично.
У нас є відчуття, що ми розуміємо, як можна не просто відремонтувати старі інститути, які не працюють у нових реаліях, а як їх перевинайти. А європейці, верогідно, мають уявлення, як покращити системи, що могли б краще працювати у нас. Переосмислення цього досвіду призведе до того, що ми намагатимемося взяти найкраще, що працювало з обох боків. А те, що не працювало, брати не будемо. Ідеалістичний сценарій. Швидше за, все з'явиться нова динаміка, яка стане каталізатором формування спільних ефективних стратегій.
Перевинайдення передбачає і те, що Україна стане невід'ємною частиною Європи, а не стоятиме біля порога. Тому пропозиція про переосмислення процесів буде сприйнята лояльно, почута від рівних.
Говорячи про Ренесанс 2.0, ми бачимо розквіт не тільки в науках та мистецтвах, а у всіх галузях взагалі. Адже, якщо змінюватимуться не самі справи, а фундаментальні методи та підходи до ведення справ, то це зрушить усю крижину, а не лише надколе окремі її краї.
Ці зрушення вже відбуваються в Україні. Вони стали доказом того, що ми можемо, коли хочемо (або коли змушені?). І що технологічні, творчі, політичні та інші рішення ми винаходимо й перевинаходимо в процесі, щоб знайти ті, які спрацюють для нас зараз.
Перевинайдення є пластичною метафорою, процесом, а не статичною формою. Його мета – знаходити рішення, які працюватимуть у конкретний момент. Отже метафора адаптивна. Здатна змінюватися, відповідаючи новим викликам і надалі, коли програма інтеграції України в Європу вже відбудеться.