Про «здобутки» українського кіна мовою цифр (для прикладу):
«Герой мого часу„
Бюджет ₴ 15 990 400
Касові збори (за весь період) ₴ 441 372
«Східняк»
Бюджет ₴ 19 657 360
Касові збори (за весь період) — ₴ 585 066
Глядачі в кінотеатрах — 3986
«Королі репу„
Бюджет ₴ 26 200 000
Касові збори в прокаті — ₴ 643 142
Глядачі в кінотеатрах — 4576
«Бачення метелика„
Бюджет ₴ 25 267 160
Касові збори (за весь період) ₴ 498 980
Глядачі в кінотеатрах 3879
«Максим Оса. Золото Песиголовця„
Бюджет ₴ 31 700 000
Касові збори (за весь період) ₴ 1 619 041
Глядачі в кінотеатрах 14106
«Памфір„
Бюджет — ₴ 39 800 000
Касові збори (за весь період) — ₴ 11 649 879
Глядачі в кінотеатрах — 79045
«Вересень»
Бюджет ₴ 17 306 819
Касові збори (за весь період) ₴ 171 379
Глядачі в кінотеатрах 1299
«Між нами„
(за даними сайту Української кіноакадемії Дзига MDB)
Це ганебні цифри навіть з урахуванням війни. Якби продюсери, режисери, сценаристи, актори та всі учасники знімальної групи отримували б гонорари не з бюджету від Держкіно, а з касових зборів, то вони мали б жити у злиднях як жебраки.
А живуть королями, бо виписують собі винагороди не з вирученої суми за продані глядачам квитки, а з того, що їм Держкіно дало на виробництво.
І така малина — кожного разу. Від пітчингу до пітчингу. Яка б мізерна кількість глядачів не подивилася їхні «шедеври» і якими б сміховинно-мікроскопічними не були касові збори, а кінематографісти — завжди у виграші. Капець, бля...
А от один з останніх — «Довбуш» Олеся Саніна — зібрав у прокаті 68 млн. грн. Здавалося б — «огого»! Але ж бюджет стрічки — 120 млн.! Результат — удвічі менший за вартість. Уявляєте чоботаря, який би продавав виготовлене взуття за ціною удвічі меншою, ніж вартість матеріалів? Чи надовго б вистачило такого «бізнесу»?..
Також за темою:
Моя сценарна альтернатива:
Збірка ігрових повнометражних і короткометражних кінопроєктів дипломанта «Коронації слова»-2020-2021
