Так висловився програмний директор фестивалю глядацького кіна «Миколайчук OPEN» Алекс Малишенко.
В Україні, що не кіно (вітчизняне), то неодмінно «крутезене», «бомбезне». Інших не буває. Принаймні, якщо слухати арт-оглядачку «Еспресо» Лєну Чиченіну, яка зазвичай ледь не сквіртує від чергової прем'єри.
Щоправда, потім касові збори за сталою традицією в найкращому випадку ледь дорівнюють бюджету фільму, а куди частіше — у два-три, а то, буває, і в 10 (!) разів менші. Отаке воно «бомбезне».
Тепер же в Україні справа дійшла і до «культового» кіна.
Зокрема, йдеться про треш-комедію (як позиціонують стрічку її автори) «Вересень» з «паном» Миколою Вереснем у головній ролі.
Прем'єра ще не відбулася, а на Чернівецькому фестивалі її вже назвали «культовою». Отак просто.
Виходить, щоби стрічка стала «культовою» достатньо лише назвати її такою або самим творцям, або адміністрації фестивалю, де її тільки збираються (!) показати. Абсурд, що знецінює зміст слова і явища.
А чому б тоді не сказати: «кіно створено ВЖЕ номінантом на „Оскар“. Не звучить? Але сказати, що воно стало „культовим“ ще до прем'єри — так само!
„Кримінальне чтиво“, „Чужий“, „Термінатор“, „Назад у майбутнє“ — це культові стрічки. А що в порівнянні з ними той „Вересень“ та ще й до прем'єри!.. Шо там курять на тому фестивалі?
Також про Вересня:
„Пан“ Микола проти скасування російської культури в Україні і зокрема — „наїздів“ на булгакова
„А якщо він зніме ХОРОШЕ кіно?“ — Микола Вересень заступився за російського режисера І. Молочнікова
Микола Вересень: Горбачов — миротворець, а Володимир Івасюк — самогубця
Микола Вересень розповів, що він пив АРТЕМІВСЬКе шампанське, а БАхмутське чи БахмУтське — ні
