Міністерка у справах ветеранів Лапутіна не зацікавлена в закінченні війни.
Чому я так думаю?
Все дуже просто. Якщо війна не закінчується, військові не демобілізуються, ветеранів немає. Відповідно, не треба напрягатись і працювати в цьому напрямку.
Вона досі не може відповісти на питання: що буде робити держава після закінчення війни? Що вона буде робити, коли в один момент суспільство повернуться сотні тисяч ветеранів. Ветеранів, які втратили здоров'я, роботу, всі цивільні звички, житло, сім'ї.
Держава не зможе завжди грати в хованки і робити вигляд, що їх не існує. А саме так це зараз і відбувається, коли кількість ветеранів збільшується кожен день. А коли це відбудеться масово і в один момент, щось зламається. Або вони, або держава. І у мене для Лапутіної погані новини.
Зрозуміла і чітка ветеранська політика має бути не те що вже, вона має бути вчора, позавчора і рік тому.
Наша держава, її механізми не спроможні протягом кількох місяців розробити, відтестувати та впровадити систему повернення військових у цивільне життя, сотень і сотень тисяч військових, які стануть одномоментно ветеранами.
Тож пані міністерко, якщо не можете впоратись,то не займайте місце. Імітація діяльності — це не результат. За провал державної політики необхідно відповідати.
