repl one: Жінки закордоном можуть облаштовувати своє особисте жит͡тя так як вони вважають за потрібне.

Далі йде суперечливий текст, який ставить таке питан͡ня: чи може жінка облаштовувати своє жит͡тя закордоном маючи живого чоловіка в Україні?

Спробую дати не менш суперечливу ѵідповідь:

Найбільші блꙗді -- це нафронтники.

Щодо чоловіків яких кидають томущо в них нема грошей і жінці потрібен секс, то значить їм потрібна була не дружина, а саме блꙗдь, яка їбеться за гроші. Такщо «бачили очі що купували». Дітям у ЄС з голоду вмерти не дадуть, тобто виправдовувати блꙗдство дітьми не вийде.

Ѧ неодноразово казав, що проблеми за часом будуть лише накопичуватися. Ѿже з іншого боку

чоловіки в Україні -- все одно що мертві,

оскільки намір уряду -- всіх угробити. Чоловіки -- це просто м'ясо «затяжної війни», вони не зможуть виїхати і ґарантовано будуть вбити або покалічені.

На позитивний результат сподіватися не варто, оскільки уряд остаточно втратив зв'язок з реальністю: чого вартий лише захист дисертації Залужним в Сергія «Підрахуя» Ківалова!! Це все одно що заявити: срати я хотів на все за що ви боретеся: моя мета -- влада заради влади, мобилізація заради мобилізації, примус заради примусу.

Тобто ми тут маємо ѵідносини не з живим чоловіком, а чоловіком у камері смертників. З цієї точки зору жінки закордоном можуть облаштовувати своє особисте жит͡тя так як вони вважають за потрібне.

Ось тут ще Подоляк чудово розкриває тему: «Затяжна війна заради затяжної війни!„, ні в якому разі не вступати в НАТО, при тому що НАТО вже буквально ВИМАГАЄ припинен͡ня війни і вступу Вкраїни до НАТО!! Ми не маємо вступати в НАТО: ми маємо боятися «рф», яка «знову нападе», при тому що вона вже «знову напала», і всі переконалися, що це колос на глиняних ногах!

Нафронтникам потрібен СТРАХ

PPS

Бачите: навіть цей нафронтник, якого на фронт не беруть з причини розумової ѵідсталості нічого не може заперечити!

Нічого не може написати з того що ѵін зазвичай пише:

А що ѵін може сказати?

Лише додати посилан͡ня на ст. №65 і ч.2 ст. №64 Конституції, та на Закон про воєнний стан, як підтверд͡жен͡ня тому що я сказав: дружини ніколи не побачать своїх чоловіків, діти -- батьків.

Бо в інтерпретації нафронтників влада не може, а має обмежувати право на виїзд. Те що «громадяни ѵідбувають військову службу ѵідповідно до закону» нафронтникі прочитати в Конституції нездатні: вони вважають, що їхнїй гавкіт: «конституційний обов'язок» «на фронт» -- це й є закон. Що є якийсь «закон», який дозволяє особам у військовій формі викрадати громадян на вулицях.

Не кажучи вже про те що нафронтники нездатні зрозуміти, що закони мають ѵідповідати волі громадян. Так: «захист Ѵітчизни є обов'язком громадян», але як саме громадяни це будуть робити -- нафронтників не обходить. Наприклад «економичний фронт», тобто просто забезпечувати нормальне жит͡тя, чого рашисти намагаються нас позбавити -- це ай-яй-яй ухилянтство з т.з. нафронтників, оскільки вони теж намагаються нас позбавити нормального жит͡тя. Коротше, питан͡ня виїзду чи не виїзду мають вирішувати громадяни, а не нафронтники. Шкоди ѵід цього полюван͡ня на людей набагато більше ніж користі: користь тут вбачають лише сталинисти-нафронтники, які мислять катеґоріями ГУЛАГу. Щоби боронити свободу людина перш за все сама має бути вільною: «це парадокс», як каже наш «ґарант».

Щодо виборця порошенка, нафронтника і путлерівського вбивці Аркадія Бабченка, то в нього все добре: ѵін не став приймати Вкраїнське громадянство, коли його особисто Сивочолий Петьман вмовляв це зробити, і зараз знаходиться з донькою і дружиною в країні ЄС і НАТО.