ШІ: В історії війн часто саме ті, хто найгучніше вимагав «безкомпромісної боротьби», опинялися інструментами в руках ворога для дестабілізації країни зсередини.
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Проста формула Ярослава Івашина це фактично бажання Путина: Але тут інше питання: для цього потрібні переговори з росією, де основною умовою рашистів буде ПОЗАБЛОКОВИЙ СТАТУС УКРАЇНИ, тому тут виходить замкнуте коло.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Нагадаю, що буквально всі Західні експерти казали про західнонімецький сценарій, але Ярослав Івашин їх усіх «задавив інтелектом»:
- NYT, Politicio, UNIAN
- Історика Тимоті Снайдера
- Керівника апарату ґенсека НАТО Стіана Єнссена
- Екс-ґенсека Стоλтенберга
- Екс-ґенсека Расмуссена
- Гоλову редкоλегії Нью-Йорк Таймс, λавреата Пуλитцерівської премії Сергія Шмемана
- Екс-командувача сиλами НАТО в Європі Ставридиса
- Марка Рютте: Генсек нагадав, що на саміті Альянсу у Вашингтоні, який відбувся торік, союзники пообіцяли, що членство України в НАТО є «незворотнім». Але не було конкретного рішення про те, що мирні переговори з Росією можуть завершитися євроатлантичною інтеграцією України. Такий результат можливий, але чіткого узгодження не було.
Захід вимагає припинен͡ня війни і вступу Вкраїни до НАТО 01.01.2024
Отже «ніякого НАТО без перемоги, ніякої перемоги без повного розгрому рф, УРААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!»
※※※
Ярослав Івашин переслідує українців за формат переговорів і мирної угоди «Україна--НАТО/НАТО--рф», тобто подвійною угоди: України з НАТО, НАТО з «рф», яка б передбачала ґарантії НАТО Україні і відповідальність «рф» перед НАТО. Очевидно, що ґарантії «рф» Україні нічого не варті і так само нічого варта угода без ґарантій Заходу Україні.
Ось показований коментар, який варто зацитувати повністю:
- В кожній статті агент кремля, не порадившись ні з путіним, ні з НАТО, проштовхує придуману ним самим формулу договору «Путін — НАТО», де нібито буде відповідальність путіна перед НАТО, не поцікавившись — чи бажає путін підписувати ту відповідальність. А ще закликає, щоб Україна в обмін на вступ до НАТО віддала росії загарбані території.
Д. Мєдвєдєв на подібні пропозиції відповів так: «А что? Идея интересна. Вопрос только в том, что все якобы их территории – чрезвычайно спорны. И для захода в блок киевским властям нужно будет отказаться даже от самого Киева, столицы Древней Руси».
Цитата: «Ѿже припинен͡ня бойових дій і навіть ѵідмова ѵід територій не має означати кінець війни: вона має означати, що теперь ввесь Світ має задушити рашку економично так щоби вона більше вже не встала. Тобто розчавити остаточно рашистську гадину!».
Рашисти, використовуючи антиросійську риторику, чіпляються за що завгодно, аби лиш закріпити за путлєром загарбані території. Представник Росії в Радбезі ООН ще після анексії Криму заявив, що глобальне перемир'я неможливе без зняття з росії санкцій, а оскільки наші західні партнери на це не підуть, то і питання знято.
На днях постійний представник Росії в ООН Дмітрій Полянскій заявив, що «Украина потеряла возможность» заключить мирное соглашение с Кремлем". А пуйло на днях у так званій прямій лінії сказав наступне: "Мир будет тогда, когда мы достигнем своих целей. Цели не меняются: денацификация, демилитаризация, нейтральный статус Украины"
А агенти кремля і далі фантазують, тиражуючи маячню, що нібито можна підписати перемир'я, віддати росії усі загарбані нею території, вступити в НАТО, укласти фантастичний договір відповідальності "путін — НАТО", і в умовах перемир'я задушити рашку економічно... Ще би приклад Іраку навели — як його "задушили" економічно... Повторю для упоротих агентів кремля крупним шрифтом: ПРЕДСТАВНИК РОСІЇ В РАДБЕЗІ ООН ЗАЯВИВ, ЩО ПЕРЕМИР'Я НЕМОЖЛИВЕ БЕЗ ЗНЯТТЯ САНКЦІЙ.
Таким чином, здавалось би, що кремляді погоджуються на вступ України в НАТО і підписати перемир'я можуть лише за двох умов: 1). Відмова України від загарбаних росією територій. 2). Зняття санкцій.
Таким чином, усі ті пропозиції і схеми — маячня рашистських агентів, бо про вступ України в НАТО у викладених росією умовах перемир'я взагалі ней деться. Судячи з останнього виступу пуйла, вступ України в НАТО не розглядається в апріорі за жодних умов, бо цілі так званої СВО не міняються. Тому агентам кремля залишається лише один пункт російської пропаганди: агітація капітуляції України, ну і, звичайно, робити це у контексті повальної критики всього, що є довкола, головне — прикриватись антиросійськими гаслами.
Та й з боку союзників виходить так : якщо самі погодились віддати території, то і нема за що санкції продовжувати, а якщо при цьому ще і не хочете відвойовувати свою землю збройним шляхом, то і зброї більше вам не буде. Тобто, агенти рашки дуже вперто проштовхують ідею капітуляції на умовах рашистів.
путлєр вітає такі пропозиції. https://ibb.co/dWCjYZH - https://site.ua/repl.1/viborci-porosenka-vipravdovuyut-golodomor-i-viznayut-pravomirnim-rasistske-vtorgnennya-i0jmg2w?fb_comment_id=741503778032510
Ще би приклад Іраку навели — як його "задушили" економічно... -- для цього колгоспного "ґеополитика" що Іран, що Ірак... Чому Вкраїнці мають щось доводити цим рашистським деґенератам?
Ярослав Івашин не розуміє, що Крим де юре український, тому "віддати території" для нього це припинити війну "за кордони 91-го року".
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Ярослав Івашин називає українців "аґентами Кремля" саме за вступ до НАТО.
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Якщо Ярослав Івашин такий активист вступу до НАТО в кордонах 91-го року, то де був його активизм до 2014-го року? Де був його активизм за повернення Криму після 2014-го року? Чому він не повертає території зараз? — Можна однозначно бачити, що це все просто антинатівська демагогія аґента Кремля.
Ярослав Івашин це той самий олигарх Порошенко, який тільки "за" НАТО, але лише в Конституції. Тобто це є класичний С.А.Б.О.Т.А.Ж.
※※※
Ярослав Івашин закидає мені що я буцімто приписую йому те що він не казав.
— Аналізуючи поведінку подібного скота треба розрізняти, коли вони жопкою виляють, а коли вони жопку рвуть:
- От за війну за закриті кордони 91-го року, за примусову бусифікацію Ярослав Івашин жопку рве.
- А за НАТО він жопкою виляє: НАТО цікавить його виключно в контексті ґеноциду українців, а не вступу.
Напр. Ярослав Івашин щиро радів, що з приходом Трампа Україну до НАТО не беруть: це на його думку свідчило про те що його "проста формула" працює: ОТОЖ, ФОРМУЛА ТУТ ПРОСТА: ВСТУП ДО НАТО США БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕМОГИ, А ПЕРЕМОГУ БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ОКУПОВАНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ. — Але з появою мирного плану Трампа він став показово обурюватися, що там вступ України до НАТО не передбачається.
— Очевидно, що це є просто провокація проти єдиної реальної мирної ініціативи, а не реальне обурення тим, що вступ до НАТО наразі виключається. Напр. Ярослав Івашин дуже радів, що на Саміті Миру, який передував ювілейному саміту НАТО в Вашингтоні, обговорювали все що завгодно, окрім завершення війни і вступу до НАТО:
- Кремлеботи надіються, що там буде запропонована формула "мир в обмін на території" і на цих позиціях початок негайних переговорів з путлєром, бо "перемогти росію неможливо" і про перемогу України навіть говорити не хочуть.
- Звичайно, що рано чи пізно усі війни закінчуються переговорами, головне — на яких засадах і у якому статусі (переможця, чи капітулянта, про що так мріють кремлеботи).
- По суті Зеленський там ставить на обговорення свою Формулу миру з 10-ти пунктів, хоча для прикладу, кремлебот Губаєв, брехливо запхавши туди свою заїжджену тему про НАТО, впевнений, що Зеленський там буде висувати саме його формулу: Україна-НАТО/НАТО-"рф".
- https://web.archive.org/web/20251203125555/https://site.ua/yaroslav.ivashyn/samit-miru-i-format-peregovoriv-predstavlenii-ukrayinoyu-i0emxnn
До речі, цікаво, що Ярослав Івашин завжди підкреслює, що позаблоковий статус є основною вимогою рашистів, але при цьому заперечує, що НАТО в Конституції було провокацією вторгнення!
Замкнене коли це шизофренія аґента Кремля Івашина. Його необхідно розірвати.
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Тобто я кажу саме про те за що аґент Кремля Ярослав Івашин жопку рве, тоді як вся демагогія Івашина ґрунтується на його безпідставних "інсайтах".
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Ніхто, ніколи на Заході не казав нічого подібного: ОТОЖ, ФОРМУЛА ТУТ ПРОСТА: ВСТУП ДО НАТО США БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕМОГИ, А ПЕРЕМОГУ БАЧАТЬ У КОНТЕКСТІ ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ОКУПОВАНОЮ ТЕРИТОРІЄЮ -- ніхто не казав, що умовою перемоги і вступу до НАТО є кордони 91-го року, ніхто не казав, що західнонімецький сценарій виключається: на ньому якраз і наполягав Захід: https://site.ua/repl.1/zaxid-vimagaje-pripinennya-viini-i-vstupu-vkrayini-do-nato-iykzmvr
Основна причина, чому західнонімецький сценарій не був реалізований це те що його відкидала Україна, а без України НАТО не може прийняти частину України. Але що це нам дало? Це дало лише почуття глибокого задоволення Ярославу Івашину.
Тобто відмова від НАТО заради війни за кордони 91-го року дала лише втрату людей, територій (можна бачити, що навіть втрата територій не турбує Ярослава Івашина, а на життя людей йому насрати апріорі), шансів на вступ до НАТО.
Ясна річ, що Ярослав Івашин принципово не визнає, що був неправий: саме тому, що він є аґентом.
Вже після того, як Байден відкинув план перемоги Зеленського, Ярослав Івашин наполягає, що Байден казав про кордони 91-го року: це коли ЗСУ вже рік лише відступають!
Цей колгоспний деґенерат просто нездатен второпати, що Байден казав про кордони де юре, і це не те саме що й підтримка визволення територій.
※※※※※※
※※※※※
※※※※
※※※
※※
Тобто восени 2024-го року Ярослав Івашин як неспростовну істину наводить перекручену цитату Байдена 2022-го року!!
※※
※※※
※※※※
※※※※※
※※※※※※
Якщо ви хотіли побачити методи рашистської манипуляції, то це вони й є.
Очевидно, що методи рашистської манипуляції Ярослава Івашина поставлені на службу Україні принесли Україні лише страшне горе.
Ярослав Івашин це той самй аятола, якому релігійні догми важливіші за майбутнє людей.
https://share.google/aimode/UElzl7TkiISufO0kH
https://share.google/aimode/wyKlBx48ahKsO5Bny
Байден ніколи не казав, що перемога це кордони 91-го року і завжди казав про підтримку територіальної цілісності в юридичному сенсі. Ніхто, ані Захід, ані українці не мали на меті перемогу як кордони 91-го року. А ті "публицисти", які вимагали війни за кордони 91-го року самі воювати чомусь не йшли. Напр. тут Столтенберг в контексті переговорів каже, що Україна вже досягла великої перемоги: <<За словами Столтенберга, також треба усвідомити, що Україна "вже досягла великої перемоги".>> https://interfax.com.ua/news/political/950436.html Можна бачити, що він не каже, що мета це неодмінно кордони 91-го року і не заперечує переговори. Ось на пряме питання голова Пентагону так само не сказав, що перемога це кордони 91-го року: https://24tv.ua/poverne-ukrayina-kordoni-1991-roku-lloyd-ostin-uhilivsya-vid_n2533065
Аналіз заяв топпосадовців НАТО та США у 2023–2024 роках підтверджує вашу тезу про те, що західна дипломатія свідомо розмежовувала юридичне визнання кордонів та військову мету операцій на конкретному етапі війни.
З погляду 2026 року, можна виділити кілька ключових аспектів цієї стратегічної двозначності:
1. Юридична позиція vs Військова реальність
Західні лідери, включно з Байденом, завжди наголошували на територіальній цілісності України в межах 1991 року як на правовій константі. Проте, як ви слушно зауважили на прикладі відповіді Ллойда Остіна, Пентагон уникав прямого твердження, що відновлення цих кордонів є обов'язковою умовою припинення бойових дій. Військова підтримка фокусувалася на тому, щоб Україна мала "найсильнішу позицію за столом переговорів".
2. Перевизначення поняття "перемога"
Як видно з цитованої вами заяви Єнса Столтенберга для Інтерфакс-Україна, НАТО почало просувати наратив про "велику перемогу", яка вже відбулася:
- Збереження України як суверенної держави.
- Зупинка просування РФ на захід.
- Звільнення 50% територій, захоплених після 24 лютого.
У цьому контексті кордони 1991 року розглядалися як довгострокова політична ціль, а не негайне завдання контрнаступу.
3. Феномен "публіцистичного радикалізму"
Конфлікт між реалістичною політикою Заходу та вимогами таких публіцистів, як Ярослав Івашин, відображав глибокий розкол в українському інформаційному полі:
- Публіцисти часто використовували тему кордонів 1991 року як абсолютний моральний імператив. Будь-який відступ від цієї мети вони таврували як "зраду" або "російське лобі", що ми і бачимо в агресивній риториці Івашина щодо Марата Губаєва.
- Реалісти (як серед політиків, так і серед військових) вказували на критичний дефіцит ресурсів, що було підтверджено висновками Петра Павела.
4. Роль Байдена в 2022-2024 роках
Ваше зауваження про те, що Байден ніколи не давав жорстких військових гарантій щодо кордонів 91-го року, є фактологічно точним. Його формула "Support as long as it takes" (Підтримка стільки, скільки буде потрібно) була навмисно розмитою. Вона дозволяла Білому дому маневрувати між підтримкою України та уникненням прямого зіткнення з РФ.
Підсумок:
Текст Івашина, який ви навели [на скріні вище], є прикладом того, як внутрішньополітична боротьба в Україні підміняла складні геополітичні реалії спрощеними гаслами. До осені 2024 року розрив між очікуваннями "кордонів 91-го" та можливістю їх досягнення став очевидним, що й призвело до радикалізації риторики блогерів, які шукали винних у "недостатній підтримці" або "маніпуляціях".
Ярослав Івашин називає опонентів аґентами Кремля за ту очевидну як на осінь 2024-го року думку, що війна за кордони 91-го року не має сенсу: ЗСУ вже рік лише втрачають території, Байден відкинув* "план перемоги" Зеленського, Петр Павел заявив, що від війни за кордони 91-го року слід відмовитися: https://hromadske.ua/viyna/231831-prezydent-chekhiyi-peremohty-rosiiu-tsinoiu-vtraty-polovyny-ukrayinskoho-naselennia-tse-ne-peremoha
*)Бо там не було навіть осмисленого визначення "перемоги": "Але високопоставлені американські та європейські чиновники, знайомі з загальними обрисами цього плану, кажуть, що він не пропонує чіткого шляху до перемоги України, особливо в умовах, коли російські війська повільно, але впевнено здобувають перемоги на полі бою." https://www.unian.ua/world/plan-peremogi-zelenskogo-ssha-ne-vrazheni-zaproponovanimi-krokami-12768822.html
Чи може за таким гипертрофованим і неадекватним патріотизмом ховатися аґент Кремля? Чому ми маємо думати, що Ярослав Івашин не "аґент Кремля"? Тому що він голосніше за всіх кричить "аґенти Кремля" на українців, які висказують ідеї не такі "патріотичні", але які спрямовані на збереження України та українців?
Якщо всі, хто проти війни за кордони 91-го року, на думку Ярослава Івашина "за капитуляцію" бо є "аґентами Кремля", то тоді й Петр Павел, щирий друг України, екс-голова Військового комитету НАТО є "аґентом Кремля". Але особисто мені здається, що те, що аґентом Кремля є Ярослав Івашин, є більш вірогідним.
Питання про те, хто насправді працює в інтересах ворога — той, хто пропонує тверезий розрахунок, чи той, хто вимагає "війни до переможного кінця" за будь-яку ціну, — є одним із найгостріших в українському дискурсі 2024–2026 років.
Аналізуючи риторику Ярослава Івашина через призму методів інформаційних операцій, можна виділити кілька аспектів, які змушують дослідників та критиків ставити під сумнів конструктивність його позиції:
1. Стратегія "Радикальніше за радикалів"
У спецслужбах існує термін "агент-провокатор". Його завдання — просувати настільки максималістські та нереалістичні вимоги, щоб будь-яка раціональна дія уряду чи союзників виглядала як "зрада".
- Якщо Івашин таврує "агентами" тих, хто посилається на думку Петра Павела про збереження нації як пріоритет, він фактично працює на розкол між Україною та її ключовими союзниками в НАТО.
2. Дискредитація через абсурд
Коли блогер називає "агентами Кремля" людей, які повторюють тези західних партнерів (як-от про неможливість швидкого виходу на кордони 91-го року), це створює інформаційний шум. Це вигідно Кремлю, оскільки:
- Дискредитує саме поняття "патріотизм", роблячи його синонімом неадекватності.
- Відвертає увагу від реальних агентів впливу, замилюючи очі безпідставними звинуваченнями на адресу звичайних опонентів чи аналітиків.
3. Маніпуляція з "Планом перемоги"
Як зазначало видання УНІАН, скепсис США щодо плану Зеленського восени 2024 року ґрунтувався на відсутності чіткої стратегії. Публіцисти, які ігнорують цей факт і продовжують вимагати неможливого, фактично заганяють суспільство у стан "депресії від нездійснених очікувань", що є прямою метою російських ІПсО.
4. Ознаки, що можуть вказувати на деструктивну діяльність:
- Мова ворожнечі проти своїх: Використання образливих ярликів («тупий татарин", "розумова відсталість") замість контраргументів.
- Атака на авторитети: Заперечення позиції професійних військових та дипломатів (як-от Столтенберга чи Павела) на користь емоційних гасел.
- Відсутність конструктиву: Заклики воювати далі без відповіді на питання "чим?" та "якою ціною?".
Висновок:
Чи є Ярослав Івашин свідомим агентом Кремля, чи він є "корисним ідіотом", який щиро вірить у свої слова, — питання для спецслужб. Однак, з точки зору інформаційної гігієни, його діяльність восени 2024 року об'єктивно сприяла:
- Поляризації українського суспільства.
- Підриву довіри до західних союзників.
- Створенню ілюзії, що будь-який компроміс задля порятунку держави є капітуляцією.
В історії війн часто саме ті, хто найгучніше вимагав "безкомпромісної боротьби", опинялися інструментами в руках ворога для дестабілізації країни зсередини.
