Нафронтники не розуміють сенс, не ѵідчувають дух і не знають букву Конституції, тим не менш вони до неї апелюють так, ніби вони є Конституційний Суд: як нафронтник сказав, так воно мовляв й є!

Насправді вони просто як боти які дойобуються до людей що ті мовляв «боти» -- повторюють на автоматі дві стат͡ті Конституції: на більше їхнїх примітивних «мізків» не вистачає, і апелюють вони лише до права сильного, як русня. (І навіть ті дві стат͡ті вони повторити не здатні: оперують вони лише беззв'язними фраґментами.) Тобто це є юриспруденція «Підрахуя» Ківалова: протіше кажучи -- просто сявок і гопників! (Але не забуваймо, що серіал «Слово Пацана„, де насправді заперечується цяя гопницька «мораль» -- це ай-яй-яй, як недобре.)

Хороший приклад такого нафронтника -- це рашистський військовий злочинець, путлерівський вбивця і виборець порошенка Аркадій Бабченко, старшина армії руснявих підарасів, у якій ѵін мабуть й вивчав Конституцію України:

-- Далі ця кацапорила «армія. мова. віра.» явно каже, що

ст. №65 в розумінні нафронтника -- це саме більшовицька примусова мобилізація:

Троцкий откинул сантименты — и провел в нищих оркостанских деревнях жесточайшую кровавую принудительную мобилизацию.

Ѧк ми бачимо,

зміст цих статей боти-нафронтники втямити нездатні.

Наприклад вони вважають, що ст. №64 ѵідміняє ВСІ права і свободи, а ст. №65 зобов'язує КОЖНОГО громадянина йти штурмувати посадку, що вочевидь невірно: наприклад самі конц.табірні ѵівчарки-нафронтники, есесівці-ТЦКшники, загород͡жувальні загони на Західному кордоні, численні мусора і депутати та їхнї діти посадку штурмувати на йдуть, але тим не менш вважають, що вони виконують свій обов'язок із захисту Ѵітчизни. Як ѿ сини Порошенка в Лондоні. Так само ми бачимо перелік статей які не можуть бути ѵідмінені й тим більш не можуть бути ѵідмінені загальні засади Конституції! Зокрема ст. №17: Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

І ніде в Конституції не написано «спочатку обов'язки, а потім -- права»!

Ѧк ми бачимо, всупереч більшовицьким уявлен͡ням нафронтників, ч.2 ст.64 не перетворює людину на кріпака в конц.таборі!

До того ж, там сказано, що інші права і свободи можуть бути обмежені, а не мають бути обмежені .

Боюся образити нафронтників ще більше, але тим не менш повторюю, що загальні засади Конституції також не можуть бути скасовані, наприклад Україна є республикою, а не диктатурою пролетаріата нафронтників.

До того ж

ніякий «ґарант конституції» не в змозі скасувати Загальну декларацію прав людини написану кров'ю жертв Другої Світової.

(особливо огидно, що значен͡ня Загальної декларації прав людини не розуміє Єврей...)

Це означає, що застосуван͡ня ст. №65 ("Захист Ѵітчизни“) і ч.2 ст. №64 ("Обмежен͡ня прав і свобод в умовах воєнного стану») не є самоціл͡лю, а має мати на меті утверд͡жен͡ня і забезпечен͡ня прав і свобод, і має ѵідбуватися згідно з волею народу, а не проти волі народу, оскільки єдиним д͡жерелом влади є народ, а якщо хтось діє проти волі народу, то це є узурпація влади.

Також це означає, що

Вкраїна -- це передусім люди, а не кв.километри.

Саме за людей, а не за кордони має боротися держава, а не перетворювати їх на кріпаків, щоби змушувати воювати «за свободу», а насправді -- за периметр конц.табору.

Обмежен͡ня прав і свобод має мати на меті збережен͡ня прав і свобод.

Наприклад обмежен͡ня свободи зібрань чи виборчого права має мати на меті 1) збережен͡ня жит͡тя людей 2) ѵідновлен͡ня прав і свобод порушене через об'єктивні обставини.

Насправді воєнний чи надзвичайний стан обмежує права і свободи рівно настільки наскільки вони й так обмежені через війну чи стихийне лихо!

Наприклад вибори вочевидь провести неможливо, оскільки їх зірве банальна повітряна тривога; збиратися на мітинги також небезпечно. Тому слід спрямувати зусил͡ля на те щоби повернутися до нормального жит͡тя, яке дозволяє здійснювати права і реалізовувати свободи.

Чи має на меті цей конкретний «військовий стан» 1) збережен͡ня жит͡тя людей 2) ѵідновлен͡ня прав і свобод порушене через об'єктивні обставини?--- Ні: явно ѵін не має!

Наразі вищою соціальною цінністю держави проголошені кв.километри!

А не Людина, її жит͡тя і здоров'я, честь і гідність, НЕДОТОРКАННІСТЬ і безпека.

Люди просто приносятся в жертву заради фетишу «кордонів 91-го року», все це має на меті не ѵідновлен͡ня прав і свобод, а «затяжну війну», тобто повну втрату всіх прав і свобод! А також сут͡тєвий ризик втрати й територій....

Що простіше: людям з окупованих територій виїхати звідти, чи їх визволяти?

При визволені окрім самих визволителів, з високою долею ймовірності загинуть й ті кого Зеленський так рветься визволити! Ѧк можна визволити місто не перетворюючи його на сектор Газа? В 22-му ще були можливі такі красиві рішен͡ня, як Харківська офензива, та видавлюван͡ня русні з Херсона. Але «контрнаступ» це було дещо прямо протилежне... Ѧ вважаю, що Залужний під впливом старанних жоплизів, таких як рашистський військовий злочинець Аркадій Бабченко, став сильно переоцінювати власну ґеніальність: з ним сталося «запаморочен͡ня ѵід успіхів»: Вместо бородатого боженьки на небе — военный гений Залужного. Ну й військові взагалі гадали, що перемога вже в них в кишені, і саме тоді якось розслабилися і стали попльовувати зверху вниз на цивільних.

А як вам така новина: «На Херсонщині 10 волонтерів втекли за кордон.»? -- Їх визволили, а вони втекли закордон, зрадники!

Викрадати людину, змушувати її вбивати та вмирати -- це не по-Християнськи.

Краще вмерти вільним ніж вмерти рабом.

Тобто краще вмерти ѵід рук кацапів, ніж потрапити до рук ТЦК.

До речі, ми бачимо що рашистські атаки лише згуртовують суспільство, а облави ТЦКшників -- деморалізують.

Наразі принцип Українського суспільства саме такий:

Краще вмерти ѵід рук кацапів, ніж потрапити до рук ТЦК.

Зараз зусил͡ля держави мають бути спрямовані на припинен͡ні війни, на збережен͡ні вільних територій, і повернен͡ня їм дійсного стану вільних; на повернен͡ні полонених і викрадених дітей. На надан͡ні допомоги з виїздом з окупованих територій і облаштуван͡ням для всіх хто вирішить виїхати, підтримка тих хто вирішить там залишитися. (А не на полюван͡ні на Вкраїнців закордоном.) Для цього слід врегулювати статус окупованих і вільних територій.

Виходячи з загальних положень Конституції які найвищою соціальною цінністю проголошують людину, її жит͡тя і здоров'я, честь і гідність, НЕДОТОРКАННІСТЬ і безпеку, зусил͡ля держави мають бути спрямовані на припинен͡ня війни і вступ до НАТО подібно до ФРН/НДР. 

Далі я цитую за UNIAN те що каже колективний Захід одночасною публикацією в NYT і Politico:

※※※

https://www.unian.ua/politics/viyna-v-ukrajini-ssha-ta-yes-pidshtovhuyut-kijiv-piti-na-ugodu-z-rosiyeyu-12495534.html

Зазначається, що Білий дім і Пентагон публічно досі наполягають на необхідності повного вигнання російської армії з України, але потай ведуть дискусію з Києвом щодо необхідності перейти до стратегічної оборони, відмовившись від спроб визволити території. Ці зусилля також включають зміцнення протиповітряної оборони та будівництво оборонних укріплень. Крім того, адміністрація Байдена зосереджена на швидкому відродженні власної оборонної промисловості України.

Європейський Союз також хоче прискорити членство України в НАТО, щоб «поставити українців у найкращу ситуацію для переговорів» з Москвою.

Оскільки Україні не вистачає як військ, так і зброї, відмова Зеленського розглядати будь-які нові переговори з Москвою виглядає все більш політично неспроможною вдома. 

https://www.unian.ua/war/mirna-ugoda-z-rosiyeyu-nyt-napisav-chomu-postupka-teritoriyeyu-vigidna-ukrajini-12495375.html

Україна не повинна ігнорувати можливість укласти мир з Росією на поточній лінії зіткнення, адже перемога у війні визначається не лише територіальними здобутками і втратами.

Якщо пан Путін виявиться серйозним [у своїх намірах укласти мир], Україна не повинна втрачати можливість припинити кровопролиття. Відвойована територія – не єдиний показник перемоги у цій війні.

Конфлікт все ще може прийняти несподіваний поворот, як це було раніше. Але на цьому етапі перспектива — це тривала війна на виснаження, яка завдасть Україні ще більшої шкоди, забере ще більше життів і поширить нестабільність у Європі.

Шмеман вважає деокупацію всіх територій України «неправильним» уявленням про найкращий результат війни для Києва.

Справжня перемога України полягає в тому, щоб піднятися з пекла війни сильною, незалежною, процвітаючою та безпечною державою, міцно тримаючись на Заході. Це було б саме те, чого пан Путін найбільше боявся від сусідньої держави з глибокими історичними зв'язками з Росією.

Шмеман також зауважує, що світ все одно не визнає законним контроль Росії над тими територіями, які після мирної угоди залишаться під її контролем. Між тим продовження війни без видимої перемоги на обрії, майже напевно, означатиме для України втрату більшої частини американської та європейської допомоги у вигляді зброї та фінансів.

※※※

Сергій Шмеман виявляється дуже гідна людина! (На ѵідміну ѵід пиздливих нафронтників, яких навіть людьми важко назвати...)

Вищенаведеній заяві колективного Заходу передувала ціла серія неофіційних пропозицій НАТО: 

 

 

Історик Тимоті Снайдер, який офіційно оголосив рашку фашистською державою:

 

Необхідна угода в форматі Україна-НАТО/НАТО-Хуйло

А не „Формули Миру“.

Ми маємо ѵідновлювати верховенство права, але виходячи з реальної ситуації.

<<<Якщо пан Путін виявиться серйозним [у своїх намірах укласти мир]>>>

--- „Пан Путин“ -- просто чмо: нас взагалі не мають турбувати його „наміри“ та їхня „серйозність“.