Сюди дописуватиму дослід͡жен͡ня козацького скоропису.

Ѿ наприклад:

Маленька «к» писалася як дві палички, а то я все думав, що то глюк якийсь.
Тобто ідея така «К» --> "|  C" --> "|  |"

Слово «кгрунтъ», тобто «ґрунт» (історично «ґ» записували як «кг», що означало «г яка звучить як к», тобто попередня літера модифікує наступну на грецькій манір)

 

Документ що часто наводиться як приклад скоропису, це виявляється «Універсал гетьмана Івана Мазепи архимандритові Києво-Печерської лаври Іоасафу Кроковському з братією про підтверд͡жен͡ня за лаврою ґрунту в с. Іванкові», дан в Батурині, Березня 8-го, року 1699-го. https://cdiak.archives.gov.ua/v_Hetman_Ivan_Mazepa.php

 

Ось його розшифровка:

Его царского пресвѣтлого величества Войска Запорозкого, гетманъ Ιоанъ
Мазепа.
Ознаймуемъ симъ нашимъ писаньемъ, кождому, кому колвекъ о томъ
вѣдати належить, а особливе пану полковникови чернѣговскому, сотникови
понорницкому и атаманови Іанковскому зо всѣмь его товариствомъ. Ижъ мы,
гетманъ по суплѣци высоце в Богу превелебного его милости господина отца
Іоасафа Краковского, архимандрита святыя чудотворніа Лавры Кіево-Печер-
скіа зо всею братїею его, намъ занесенной, при которой доводы певный
положено: же кгрунтъ лавровский, в селѣ Іванкови лежачий, з давныхъ лѣтъ
есть подданский, а не козацкий, и уже у велебныхъ тамошныхъ городничихъ
за отложеньемъ грошей пятидесятъ копъ былъ в владѣный. Чинимъ тое:
нашимъ гетманским зданьемъ, же тот кгрунтъ заховуемъ вѣчне при святой
Лавры Печерской, позволяючи велебнымъ отцомъ городничимъ радычевскимъ
спокойне онимъ владѣти и дворецъ на немъ ку потребѣ монастирской стройти;
а казаки Деруженки, жители Іванковскїй, которые в тотъ кгрунтъ по дядку
своемъ упорне втручалися, принявши свой пятдесят копъ гроши, повинны
вѣчне от оного одступити; звлаща, кгды по предложенью нашомъ велебный
отецъ Антоный Тарасовичъ, городнычий Радычевский дал имъ над преречоную
сумму в зо гладом ихъ выдатков грошей десять копъ, за чим мѣти хочемъ и
пилне приказуемъ, абы яко Деруженки преречоній, так й нихто инший в
владѣнью того кгрунту отцемъ городничимъ Радычевскому и Іванковскому
тепер найдуючомуся й вперед быти маючимъ жадной найменшой трудности и
перешкоды чинити не важился, под срокгим караньемъ.
Данъ в Батуринѣ, марта 8 д[ня], року 1699.
Звишменованный гетман, рукою власною.

https://chtyvo.org.ua/authors/Butych_Ivan/Universaly_Ivana_Mazepy_1687-1709/

(Інші універсали: http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/11/%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B8-2.pdf)

 

UPD

На тему того що мовляв передавати «тету» як «т» і вживати літеру Ґ нас змусили діаспоряни-галичани, в чому нас намагаються переконати вікіпедисти і виборці Порошенка

В універсалах гетьмана Мазепи «ґ» зустрічається регулярно, в вищенаведеному можна бачити: «ґрунт», «ґди», «сроґим караньєм».

Так само в універсалах зустрічається «намѣстникъ Святософійской каТедры
митрополитанской кіевской».

 

Вивчив нові слова:

ґди -- коли
колвек -- колись
меновите -- зокрема (приклад тут)
звлаща -- особливо
поневаж -- ponieważ, бо, через те що, томущо, оскільки (приклад)

 

Хотів знайти приклади на літеру ф написану як ꞙ (f з двома перекладинками): така форма наскільки я знаю зустрічається в історичному скорописі та його інтерпретаціях початку XX-го ст. Р.Х. Однак в універсалах форма ф подібна сучасній:

ѿ(е)цъ Іωасафъ

В сучаних інтерпретаціях літеру ф часто малюють як рукописну Ѳ в неї також є ніжка, але закруглен͡ня перекреслене. Літера ф писалася або як ꞙ або так як тут, з двома закруглен͡нями.

 

Ось так писалася Ѳ:

В даному випадку Ѳ позначає число 9, на що вказує титло згори.

 

UPD Ѧк я одразу не здогадався!

Є ж Конституція Пилипа Орлика!!

 

Ось тут є оригинал з розшифровкою: https://cdiak.archives.gov.ua/ab_2022_04_07.php

Ось тут є оригинал без розшифровки: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/13/Constitution_of_Pylyp_Orlyk_%28original%2C_Old_Ukrainian%29.pdf

Ось тут -- тексти Латиною, Староукраїнською (розшифровка) і переклад на сучасну Вкраїнську: https://uk.wikisource.org/wiki/Конституція_Пилипа_Орлика

 

UPD

Ревізька казка Козіївки 1718-го року ѵід Р.Х.

Той же городнянской сотнѣ Село Козѣевка.

въ помянутом Селѣ ц(е)рковъ воімя

покровъ прес(вя)той б(о)городици

до оной ц(е)ркви во дворе поп Семеон 45, попадя Его марѳа 35, синов, 2, стефан 4 иванъ году, доч[ь?] Елена 6 лѣтъ в него ж пчели 15 ульевъ

 

с 4 в самому низу

Во дворе аѳанасий Стрелцов 70, Жена Его Параскевія [-надрядкові λітери трактував як «с» та «і»] 60. Синов 4. Іаков 45, Конон [-дійсно є таке ім'я] 40, Лукян 17, Осипъ 12. У Якова Жена Еѵдокія 25, син Емелян 6, У конона жена Анна 20 лѣт в него ж аѳанася винокурня в ней казан 1, да в него ж пчели 10 ульевъ. 

Дивно: що Параскев'я старшого сина народила в 15, а молодшого в 48. можливо були ще доросλі доньки яки вийшλи заміж, поλовина дітей наск я знаю до вλасного весіλ͡λя не доживаλа.

Ще «десяткове І» тут записується аж з трьома перекресλен͡нями, зазвичай воно один раз перекресλене.

 

UPD

Кириλичні цифри

 

UPD

Скоропис тут не автентичний: «з» «у» так не писаλися. «б» так не писаλася: так писався Ь. «р» так не писаλася. загλавна І так не писаλася: так писаλася Г: І має бути перекреλена.

 

UPD Матеріаλи з вивчен͡ня скоропису:

 

PS