По-перше адепти секти комуниста Василя Чебаника не розуміють як читається літера Ѧ і те що в Українській мові є літера Ґ. Тобто вони не в курсі ані історичних форм літер ані ортографії Вкраїнської мови!

Можна бачити, що написано Яльфа замість Альфа, Ябрикос замісь Абрикос і агрус замість аґрус.

 

Цяя маячня видається «школою каліграфії» Вероніки Чебаник, доньки комуниста Василя Чебаника:

 

При спробі щось пояснити стикаєшься із святою впевненістю у власній тупорилості. Ані натяку на бажан͡ня і фізичну можливість хоч якось замислитися.

 

І ці люди щось нам розповідають про «расову Вкраїнську кирилицю»!

UPD Вони навіть Ruthenia правильно написати не здатні!

Тобто в них не Ruthenia (Русь), а якась rhutenia.
Василь Yебаник такий Василь Yебаник...

 

Ѧкщо хто не в курсі, то все що не «Іжиця», то «гражданський шрифт сифілитика Петра Першого», з т.з. цієї секти:

Тобто не шрифт Сковороди, Котляревського, Шевченка, Куліша, «Русалки Дністрової», Желехівського; з яким пов'язаний ввесь розвиток Української літератури і власне Вкраїнської писемності, а «москальські літери»:

Все це, щоби ви розуміли, ЗРАДА

Тут теж скрізь зрада (взагалі не жарт деякі зроблені в росії, неякісно та ще й нелегально):

(спростуван͡ня Нац.банку https://tsn.ua/groshi/nacbank-sprostuvav-piratski-shrifti-na-kupyuri-v-1000-griven-1377549.html)

UPD Петро Перший захавав Панаса Мирного навіть у Женеві!

«Вам всім просто промили мізки!!»(ц) всі кому промили мізки
(правопис -- «драгоманівка»)

 

 

Відомий в Твиттері борець з «Іжицею» (за расову «Рутенію») Богдан Гдаль все збирається але ніяк не збереться повідати нам, чим же «Іжиця» ѵідрізняється ѵід «не Іжиці»:

 

 

То я йому допоможу: нічим вона не ѵідрізняється ѵід стандартного церковного шрифту. Різниця там чисто декоративна: в «Іжиці» тонкі засічки. Ось це припустимо видан͡ня УГКЦ 1917-го року ѵід Р.Х.: (ліворуч -- «Іжиця», праворуч -- «гражданка Петра Першого»)

UPD Є виявляється приклади текстів Українською мовою церковним шрифтом! Втім пізніше ця газета перейшла на гражданський шрифт.  До речі там за посилан͡ням приклад москвофільського «язичія». Вцілому цей приклад слід розглядати як цікаве виключен͡ня.

Принципова проблема з «Іжицею» в тому, що в оригинальній «Іжиці» не розрізняються Е і Є, Г і Ґ, що робить її непридатною для написів Українською. (Можна бачити, що проблеми з розрізнен͡ням Г і Ґ є й в секти комуниста Василя Чебаника, оскільки «буржуазно-націоналистична літера Ґ» була репресована комунистами.)

Втім Богдан Гдаль пропонує хейтити й піратські версії з домальованими «на колінці» (себто не расовими шрифтой*бами) Вкраїнськими літерами.

Ѧ вважаю, що в москалів ніяких прав на літери, шрифти і навіть на російську мову нема.

Секта шрифтой*бів ім. комуниста Василя Чебаника -- навпаки: вважає, що ми їм теперь «винні» ще й за літери!

Тобто з моєї точки зору, єдина проблема зі шрифтами може бути, якщо за них платять москалям.

З т.з. секти шрифтой*бів ім. комуниста Василя Чебаника москалі «право мають» виставити рахунок приміром за те що Шевченко користувався «російським шрифтом»...

 

Ѧкщо коротко, то саме москалі завжди намагаються записати Вкраїнців в «москалі». Ми знаємо російську — ми «москалі». Ми пишемо «російськими літерами» — ми «москалі».

 

Ѿже розібралися: звичайні літери кирилиці -- насправді москальські, придумані сифілитиком Петром Першим з тим щоби позбавити ɴаціоɴальної ідеɴтичɴості комуɴиста Василя Yебаɴика.

Далі ще простіше: все що ѵід них ѵідрізняється хоч якось -- це «Іжиця»!

Коротше, думати не треба: треба пускати слину і паплюжити все навколо чи то як «Іжицю» чи то як «гражданку Петра Першого»...

Ось цей напис особисто Богдан Гдаль спаплюжив як «гражданку Петра Першого»:

Можна цілу галерею назбирати з того, що різного ступеню невігласи називають «Іжицею»!
Все ѵід радянського «модерну» до сучасних шрифтів. Ну й звісно всі історичні шрифти.

(це неправда що «Іжиця в основі»)

(в шрифтой*бів є леґенда про «расовий Болгарський шрифт», при тому що вони вперто змішують понят͡тя шрифту та абетки. ґрунтуючись на леґенді про «Болгарську кирилицю» як окрему писемність вони намагаються просувати свою расову х*ню)

 

Щоби ви не сумнівалися, Остромирове Євангеліє, це теж ІЖИЦЯ:

Зате Арестович рятує ситуацію:

(це є расово-вірний шрифт Василя Чебаника)

 

Тут ми бачимо, що хейтяться як цілком пристойні варіанти «Іжиці» та інших «російських» шрифтів, так й шрифти які й близько не «Іжиця». Нагадую, що всі інші шрифти -- теж «російські», оскільки це є «гражданка Петра Першого». А те що не «гражданка Петра Першого» -- все одно «гражданка Петра Першого», бо так СКАЗАЛИ гімнодизайнери секти комуниста Василя Чебаника (таке вражен͡ня, що вони всі займаються захистом «авторських прав» російських дизайнерів...)

 

Слід припинити срач на тему «російських» чи «неросійських» шрифтів.

 

Ѧсна річ, що платити москалям ніхто не винен. Тобто нема ніякої різниці + ми москалям нічого не винні: такова має бути наша позиція щодо шрифтів.

А оцінювати шрифти слід виключно з т.з. естетики (ѵідкидаючи ясна річ особливо уйобищні варіанти які не ѵідповідають Вкраїнському правопису).

Наприклад цей шрифт з серії «Рутенія» Василя Чебаника, я вважаю напрочуд уй*бищним, яким би расовим ѵін не був, особливо з огляду на призначен͡ня:

 

 

 

UPD Це ще виявляється не все:

З т.з. секти rHutenia комуниста Василя Yебаника, навіть козацький скоропис це є «уйгурське письмо удмуртських народів»!

Про всяк випадок, це фільм-критика в якому цитується оригинальний фільм Рутенія. Повернен͡ня коду нації.

Існували звісно певні ѵідмінності, але такі форми літер зустрічаються й у козацькому скоропису:

І я ѿ сумніваюся, що «експерти» рівня секти Yебаника, які навіть Ruthenia правильно написати нездатні; здатні розрізнити козацький скоропис і москальський. Ну й взагалі його прочитати...

Тому з тієї цитати на відео: «Але в Московському царстві на той час не було єдиної абетки яку можна було б взяти за основу. Московські літописи писались ѵід руки, церковним уставом, полууставом та УЙГУРИЦЕЮ: варіантом писемності удмуртських народів.» -- однозначно випливає, що «уйгурицею» слід вважати козацький скоропис.

Були різні шрифти. Напівустав -- це еволюція уставу. Скоропис це є власне канцелярський скоропис. Так само як й зараз є курсив, а є друковані літери. Ці шрифтой*би принципово «не розмують» різницю між шрифтом та абеткою! З їхньої т.з. жирний шрифт -- це вже «інша абетка».

Книги вже більше ніж сто років друкувалися. Наприклад Український першодрук -- «Апостол» Івана Федорова виданий у Львові -- був аналогом «Апостола» виданого раніше в Москві.

На відео дійсно дається приклад à la уставу:

До речі цікаво, що написано не «Мария» а «МаріУ», оскільки мав бути написаний «малий юс» Ѧ, а замість цього ця «МаріУ» написала «великий юс» Ѫ. На тему компетенції «шрифторобів» взагалі: те що вони можуть намалювати літери, ще не значить, що вони можуть зрозуміти написане...

Також дійсно дається приклад староуйгурського письма:

-- Ѧке звісно ніякого ѵідношен͡ня до Удмуртів не має, не кажучи вже про московитів: похідним ѵід нього письмом писали монгольські народи, і зараз ним користуються Монголи в Китаї. «Удмуртські народи» -- наркоманська маячня з якихось глибинних фрікофорумів.

А ѿ Білоруська арабиця -- дійсний науковий факт:

 

І головне:

Тим самим уставом, напівуставом і скорописом писали й в Україні.

Причому кацапня Вкраїнські пам'ятки записує в «кацапські», а ця секта комуниста Yебаника їм радо допомагає.