КІНОСЦЕНАРІЙ для кіностудії «ВОВА-ФІЛЬМ»
Мідні труби зарухались, зітхнули і тричі підряд зіграли гімн есисеру. Потім два рази «Марсельєзу» і ше раз «Інтернаціонал»...
- Слово для докладу надається товаріщу Владіміру Алєксандровічу – крикнув зі сцени посполитим агент провокатор – товаріщь вадімь рабіновічъ.
- Уррааа!!! – заверещали посполиті.
Вова, нюхнув «білого щастя» /21 цунь кокаїну на 79 цунів прального порошку «Лотос»/ і бадьорим кроком вийшов на авансцену. Сцена – десяти міліметрова фанера на чотирьох покришках від трактора «Беларусь», приємно хиталась в унісон бадьорим крокам юного призедента.
- Товаріщі!!! – почав вова – страной рукаводіть это вам не «Ешак» пастроіть…
З головки мікрохвона тихо, але наполегливо зазвучала «калінка-малінка».
- Ай лисін мюзік з хєре – сказав вова в бік рабіновіча, подув у головку і стараючись не звертати уваги на «калінку-малінку» продовжив:
- Прібліжаєтся вєлікая дата – 74лєтіе Вєлікой Побєды. Я убєждён, что парламенту нєобходімо сформіровать парламєнтскую дєлєгацию на участіє в Парадє Побєды в Москвє, нах. Ібо своім отсутствієм мы вычёрківаєм сєбя із спіска побєдітєлєй в этой вайнє, а цього вимагають мільярди наших живих людей…
- В саду ягода малінка-калінка мая – на знак згоди заспівали хором під балалайку від рабіновіча посполиті малороси поперед сценою.
- Товаріщь, это был мой тєкст – засичав з дальнього краю сцени потовчений трохи марксізмом, а трохи лєнінізмом рабіновічь.
- Іді нахуй, розбійнику – відповів йому з гідністю вова і глянув на старого недобре... Потім, продувши мікрохфона, продовжив:
- Товаріщі!!! В прєдвєрії цьой знамінатєльной дати, я хочу вам предоставити нового члєна урядового кварталу. Ним у вісімнадцятий раз стане товаріщ Сяргєй Тягіпко…
- Урааа!!! Ура!!! Уррааа!!!! – понеслось понад «красноармєйской»…
- Він проведе для вас чергову успішну пенсійну рехворму…
- Урааа!!! Даймо!!! Гойда!!! Дайош!!!!! Люблю зладєя!!! – вищали в екстазі посполиті і били кольоровими бунчуками один одного в бубен…
На краю сцени, лисий рабіновіч відклав вбік гітару, витяг з-за пазухи стареньку «Мотороллу» і, цикнувши зубом з діркою, набрав смерда з урядового трактіра:
- Альо, Федька? Увєлічь дозу «Лотоса» на три цуня.
- Барін, а уші у нєго не отвалятся?.. Уже і так по самоє нє могу…
- Нічєго, он говоріт, что у нєго большіе уши… выдєржіт нєбося.….
Вечоріло. Над зелено-коричневою водою Дніпра заходило жовте гаряче сонце. Сектанти продовжували будувати комунізм… Це слово вони тепер пробували не вживати і навіть робили вигляд, що то не вони його придумали – просто гнули і без цього вже викривлену по самоє нє могу реальність
...…………………………..
Знаєш, що мене курвить, посполитий? Думаєш – може вова, чи його оцифрований «офіс»?
Нє – то ти. Бо дякуючи тобі, вова за мої гроші бавиться в призедента і краде мій час
...............................
Як продавали китайцям флот?
Пізній вечір. Аеропорт Жуляни. Київ. Злітна смуга. Група чоловіків дивляться, як сідають, один за одним, два літаки. Одна за одною, підходять ще дві групи чоловіків. Трохи осторонь стоять окремо ще п'ятеро персонажів. Один вже сивий. По виправці видно партійного функціонера есисерної школи. Зовнішньо дуже схожий на лєаніда макаровіча, але ще один сивий, що зовнішньо дуже схожий на вітольда павловіча, чомусь звертається до нього — ліанід макарич. З ними молодий блондин в яскраво червоному галстуку на білу сорочку. З тим два помічники.
Розслаблено-вальяжно переставляючи ноги, до них наближаються ще троє чоловіків. Один з них каже:
- Ми із Адєсси. Здрастє...
Потім, широко посміхаючись, додає:
- Єслі уж дєло ідёт о флотє, то может і нам стоіт попрінять участіє?..
Блондин киває помічникові. Той дістає з під піджака ПК «Узі». Наводить його на одеситів і каже:
- Пашлі нахуй отсуда…
Одєсіти, спинами вперед, відступають. Потім розвертаються і йдуть. Кудись. Не знаю, чи нахуй...
Звідки знаю? Один з одеситів дядя мого знайомого. Тобто – знаю від знайомого. Чи не бреше? Можливо, але не думаю – був п'яний, як свиня. В такому стані рідко брешуть... Та й мені збрехати, то треба – ну дуууже вміти...
А «держава» продовжувала красти. А держчиновники вспокоєні хабадом, що їм за це нічого не буде, крали, час від часу, присуваючи посполитим – і даже нє вздумай подумать о том, шоб у нас отнять і подєліть – ти ж нє большевік…
А вові цілий тобі «міністр» розказав, шо то таке є економіка. На прикладі салату «Олів'є» розказав. Вова тут же міністра похєріл, а сам включив Візєра фон Фрідріха і на слензі моїсєя марковіча почав розказувати в тєлєвізор про «прожиточний мінімум»...
Мабуть слід йому розкрити очі, бо гоне, як п'яний сьпівак чірванєнко па встрєчной полосє.
От дивись, чувак:
Квартплата 2 700 грн.
Сигарети 60 грн. х 30 (днів) = 1 800 грн. (місяць)
Кава 50 грн. х 30 (днів) = 1 500 грн. (місяць)
Хавчик 200 грн. х 30 (днів) = 6 000 грн. (місяць)
Разом 12 000 грн.
Звиняй, що без «Олів'є», але ось це і є «прожиточний мінімум». Той, що з цього боку від порогу бідності. Оце і є розмір мінімальної пенсії, щоб ти знав. А те, що називаєш прожиточним мінімумом ти – то, це заяложені штани від мертвого моїсєя марковіча… Ну, чи від здохлого віслюка вуха – тут як тобі більше подобається.
Не знаєш де такий мінімум взяти? Спробуй закрутити вентиль на зажратому максимумі голів колгоспів і прочіх комсомольців. Не – отнять і падєліть…, а витягнути гроші з їх підвалів і пустити в економіку.
То вже не голови колгоспу, а бізнесмени? Та ні – тирити з бюджету, то не бізнес. Така діяльність має дещо іншу назву. Вони управлінці екстра-класу? Ок – розкажи мені про унікальний торгівельний продукт, який створює твоя «держава». Не знаєш такого? Я тобі допоможу – це не важко, бо він єдиний. Цей продукт – пострадянські чиновники-казнокради. То вже не радянські? Як скажеш. Український чиновник – примітивний і бєсполєзний.. Так краще? В будь-якому випадку – ціна цього продукту на ринку стала і стабільно дорівнює нулю.
Тобі страшно крутити той вентиль? Ок – привідкрий тайну завісу над «спєцпєнсіямі». Особливо в тій частині, де описані заслугі пєрєд отєчіством. Чувак, весна вже прийшла – ось же ж вона весна. Бери будь-якого чиновника і в тюрму шельму. Посполиті проти такого на Майдан не підуть – гарантія 100 процентів.
Звиняй, але знову без «Олів'є» – чиновники вчинили злочин. За попередньою змовою, в особливо великих розмірах, організованою групою… То мало? Ок – чиновники прийняли під себе закон про офшори, щоб не платити податки з вкраденого… Ще мало? Ок – чиновники прийняли під себе закон про відміну для себе закону про незаконне збагачення (законом про незаконне – колдуни бля…).
То є презумпція – а докажи, що я вкрав? Тебе влаштовує так? Вова, ти будуєш першу в світі прозоро-офіційну державу оцифрованих злодіїв?..
Нє, ну так також прикольно. Але тоді відміняй нафік податкову. Ну – бо якого пса посполитий повинен розказувати твоїй «державі», якій на нього pohui – де він працює і за скільки? Нехай держава докаже, що він десь працює і тоді вимагає з нього податки. А поки не доказала – нехай іде нахуй. Презумпція ніденепрацювання.
А ще платіжки за квартплату. Їх теж відміни. Прийми закон про презумпцію недоведеного споживання. За ним – посполиті взагалі не споживають газу, поки їм не докажуть зворотнього. От нехай твоя «держава» докаже, що посполитий щось споживає, а тоді вимагає плату..
Чувак, ще заціни статтю КК про покриття злочину. В якийсь момент – покриття злочину перекваліфіковується у співучасть… А ти не покриваєш часом…?Ти твердо переконаний, шо ти твердо переконаний..? А скільки на «Дію» вже списав? Не хочеш розказати?..
До речі, в гуцулів є дуже цікавий звичай..
Зі шкільного підручника:..як категорія етики, совість виражає нерозривний зв'язок моралі й людської особистості, тобто – характеризує здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки і вимагати від себе їх виконання та оцінювати свої вчинки. Будучи формою осягнення особистістю моральних вимог суспільства й людства, совість безпосередньо переживається, як обов'язок і відповідальність людини перед собою. Керуючись совістю, людина бере на себе відповідальність за свої уявлення про критерії, послуговуючись якими, вона здійснює моральний вибір і відповідні вчинки. Тому совість часто називають моральним компасом особистості..
Посполитий, ти як? Компас маєш? Нє?.. А вова як?..
ЄШАКА КУПІТЬ..
Лютий, 2020
