Продовження циклу фотооповідань про церкву Спаса на Берестові, яка склалась у 7 частин. Ви побачите її як зовні, так і в середині. Висловлюємо щиру подяку за надання можливості та допомогу в підготовці матеріалу Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» та його співробітникам. Маємо надію що наші фотографії будуть корисні як науковцям, так і пересічним відвідувачам нашого блогу. Як завжди, тексти не дуже ретельно прив'язані до фоторяду, а мають більше пізнавальну сторону про історію та різні етапи в житті самої споруди. Отже, запрошуємо до цієї захопливій подорожі...

Продовжуємо огляд церкви Спаса на Берестові та розглянемо зняті фрескі XVII століття.

Разом з оглядом фресок ми надаємо статтю 1977 року Бабюк В. И., Марампольский А. И. «Методика розшарування тиньку з фресковими розписами XII-XVII століття і переніс тиньку XVII століття на нові підстави у церкві Спаса на Берестові».

Зараз ця стіна нартекса виглядає так і на ній ми бачимо фреску XII століття «Чудо на Тиверіадському озері»...

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

а це, наша власна реконструкція того вигляду, який скоріше за все був до зняття фресок XVII століття...

Наприкінці ХІ – на початку ХІІ століття поряд з Києво-Печерським монастирем у княжому селі Берестово Володимир Мономах збудував кам'яну церкву Спаса. У ХVII століття цю церкву, зруйновану під час татаро-монгольського на ходу, відбудовують, використовуючи давню частину нартекса, що збереглася. За ініціативою митрополита Петра Могили, майстра з Афона прикрашають інтер'єр фресковим розписом, який згодом неодноразово підновляється. 

Зараз фрески знаходяться в Микільській лікарняній церкві на території верхньої Печерської лаври, як окрема експозиція...
От же, почнемо огляд...

Воскресіння Лазаря. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

На початку ХХ століття під час реставраційних робіт під покрівлею церкви було виявлено фрагмент фрески ХII століття із зображенням ангела зі сферою. Пошуки стародавнього живопису в інших місцях Позитивних результатів не дали. Дослідники дійшли висновку, що в церкві Спаса на Берестові фрески ХІІ століття, за винятком названого фрагмента, що не збереглися. 

Пророк Іона. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

Пророк Михей. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

У травні 1970 року художники-реставратори Київської реставраційної майстерні помітили на західній стіні стародавнього нартекса відшарування тиньку із фресковими розписами ХVII століття під тиньком ХVІІ століття на площі близько 80 м. кв. була виявлена фреска ХІІ століття. 

В'їзд Господній в Єрусалим. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

Реставратори спільно зі співробітниками лабораторії УСНРПУ (Українського спеціалізованого науково-реставраційного виробничого управління) та консультантом ВЦНДЛКР (Всесоюзної центральної науково-дослідної лабораторії з консервації та реставрації музейних художніх цінностей) розробили методику розшарування тиньку з фресками ХІІ та ХVII століть і перенесення тиньку ХVІІ століття на нове підґрунтя.

Пророк Ієзекіїль. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

Пророк Амос. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

Вона передбачала такі процеси:
1. Видалення поверхневих забруднень.
Для гарного приклеювання паперу, марлі та каркасів фреска ХVII століття ретельно очищалася від поверхневих забруднень. Очищення  проводилися ватним тампоном, змоченим у спирто-водному розчині (1:1).
2. Заклеювання фрески що знімається мікалентним папером та марлі з каркасом. Заклеювання проводили 10%-ним розчином осетрового клею з медом (1:1). Після неповного висихання на фрагмент, що знімається, щоб уникнути його зламання і деформації, 10%-ним розчином осетрового клею наклеювали каркас з дерев'яних рейок перетином 25 ×25 см.

Пророк Іоїль. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

Пророк Осія. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

3. Розмітка та розпилювання ділянок живопису. Розмітку для розрізів проводили олівцем по марлі, на лініях розрізів робили відмітки, які повинні збігатися при монтуванні фрагментів на нову основу. Живопис розпилювали медичною пилкою з великою обережністю по лініях олівцевої розмітки в глибину фрескової штукатурки до 10 мм. На цій глибині робили невеликий натиск пилкою перпендикулярно площині стіни. Пази продували гумовою грушею. На стиках кути тиньку дорізували скальпелем.
4. Зняття фрески. Фрагмент відокремлювали від шару тиньку ХІІ століття за допомогою заправленого в проріз інструменту, що не гнеться. Одну зі сторін фрагмента відводили від стіни та знімали.

Таємна вечеря. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

5. Зміцнення місць розрізів тинькувального шару ХVІІ століття. Краї знятих фрагментів та зрізів на стіні продували, очищаючи від пилу, і закріплювали 20%-ним розчином полібутилметакрилату в ацетоні.
6. Зміцнення вибоїн (насічок) на тиньку ХІІ століття. Вибоїни (насічки) зміцнювали 20%-ним розчином полібутилметакрилату в ксилолі методом просочування.

Омовіння ніг. 1643. Тиньк, фресковий живопис.

7. Зміцнення тиньку ХІІ століття. Ін'єкцією із застосуванням преса та нагелів. В отвори діаметром 8-10 мм і глибиною 8-10 см насосом вводили 6%-ний розчин поліхлорвінілової смоли в дихлоретані з тонко тертою цеглою і мармуром як наповнювач (2:1). Через кілька годин у ці отвори забивали дубові нагелі трохи нижче за рівень лицьового боку живопису. Перед введенням в отвір нагеля поверхню обробляли гідроізоляційним складом. Отвори свердлили у місцях насічок.
8. Зміцнення фрескового тиньку ХІІ століття методом пробкування. У місцях втрат фрескового тиньку підводили пробки з цемлянки, попередньо укріпивши краї тиньку 10%-ним розчином полібутилметакрилату в ацетоні. Склад цемлянки: меленої стародавньої цеглини – 1 частина, мармурового пилу – 1 частина, піску – 1 частина. Зроблені вставки шпаклювали та покривали нейтральним тоном.

9. Зміцнення та закладення тріщин на фресці ХІІ століття. Тріщини зашпаровували пастою з 15%-ного розчину полібутилметакрилату в ацетоні з наповнювачем (крейдою). Попередньо їх очищали від пилу і просочували 15% розчином полі бутилметакрилату в ацетоні.
10. Видалення набілу з фрески ХІІ століття. Між фрескововим тиньком ХVІІ століття та фрескої ХII століття було два шари набілу, який видаляли механічно, за допомогою скальпеля; для ділянок, що важко знімаються, застосовували розчинники. Промивали фрески 0,1%-ним водним розчином поліакриламіду.
11. Підготовка знятої фрески ХVІІ століття і переніс її на нову основу. З тильного боку знятих фрагментів видаляли набіл, і зрізали зайву товщину штука турки. Довелося зрізати весь нижній шар тиньку, щоб дістатися до першого, який потім просочували 18-20%-ним розчином соков'язкого полібутилметакрилату в ацетоні. Після просочування накладали склотканину і притискали пресами до висихання. Оброблені таким чином фрагменти монтували по композиціях на дерев'яні підрамники, використовуючи той же розчин, доведений до сметаноподібного стану додаванням крейди. Таким чином було змонтовано 10 композицій: шість одно фігурних та чотири багато фігурних. Декілька багатофігурних композицій у нижній частині стіни вдалося зняти повністю, не розпилюючи частинами.

12. Зняття каркасів, марлі та мікалентного паперу з фрески ХVII століття. Марлю розрізали, шурупи відкручували, наклеєну на живопис марлю та мікалентний папір змочували теплою водою до розмокання клею та знімали. У разі відриву шару що слабо тримався наносили 18-20%-ний розчин високов'язкого полібутилметакрилату в ацетоні.
13. Зняття фрески ХVІІ століття. Фресковий розпис пізніших записів (так само як у Софії Київській та інших пам'ятниках). Таким чином було розшаровано та перенесено на нову підставу фресковий розпис ХVII століття на площі 19,4 м. кв., завдяки чому відкрито розпис ХІІ століття на євангельський сюжет "Чудовий улов риби". Це четверта частина розписів ХІІ століття, написаних по склепінню нартекса. Після спорудження спеціального павільйону, куди можна буде перенести фрески ХVII століття, реставратори приступлять до розшарування решти тиньку з розписами.

Портрет мітрополита Петра Могили. XVIII століття. Полотно. Олія.

Початок:
Історія і сьогодення... Зовні...
Вхід та вівтарна. Стан на літо 2022 року... 001.
Купол, вікна, дзвіниця та хрестильня. Літо 2022 року. 002

Наступні частини у міру доповнення будуть атрибутуватись посиланнями:
Нартекс. Частина 1.
Нартекс. Частина 2.
Архівне...

Джерело: 
Лаврський альманах. Спецвипуск 11. Церква Спаса на Берестові.
публікації 1974 року. Бабюк В. И., Марампольский А. И. "Методика розшарування тиньку з фресковими розписами XII-XVII століття і переніс тиньку XVII століття на нові підстави у церкві Спаса на Берестові".