Читайте початок статті, ч. 2.
ІІІ
Результати поіменного голосування за проект Закону № 4201 від 09.10.2020:
1) за основу 03.03.2021: за – 277 («СН", тобто Зе-слуги, – за 210 із 245, а для прийняття рішення достатньо 226 голосів; ОПЗЖ – 2 з 44; "ЄС" – 23 із 27; "Батьківщина" – 0 з 24; група "Партія "За майбутнє" – 14 із 23; група "Довіра" – 1 з 20; "Голос" – 17 із 20; п/ф – 10 з 19);
2) у другому читанні і в цілому 19.03.2021: за – 212, рішення не прийнято («СН" – 193 із 245; ОПЗЖ – 0 з 44; "ЄС" – 0 із 27; "Батьківщина" – 4 з 24; група "Партія "За майбутнє" – 4 із 23; група "Довіра" – 6 з 20; "Голос" – 0 із 20; п/ф – 5 з 19);
3) про направлення на повторне друге читання 19.03.2021: за – 226 («СН" – 198 із 245; ОПЗЖ – 0 з 44; "ЄС" – 0 із 27; "Батьківщина" – 6 з 24; група "Партія "За майбутнє" – 4 із 23; група "Довіра" – 3 з 20; "Голос" – 10 із 20; п/ф – 5 з 19);
4) у повторному другому читанні та в цілому 16.07.2024: за – 261 («СН" – 188 із 235; "ЄС" – 0 з 27; "Батьківщина" – 13 із 24; група "Платформа за життя та мир" – 9 з 22; "Голос" – 10 із 20; група "Довіра" – 15 з 19; група "Відновлення України" – 11 із 18; група "Партія "За майбутнє" – 10 з 17; п/ф – 5 із 19), після чого був отриманий остаточний текст, підписаний Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком 21.08.2024 під № 3856-ІХ й цього ж дня направлений на підпис Президенту України Володимиру Зеленському (лиш незрозуміло чому після його візування у головному комітеті 18.07.2024 він був переданий на підпис Голові Верховної Ради України аж через один місяць та кілька днів – тільки 21.08.2024), в котрому, зокрема, окремі статті гласять наступне: "Стаття 1. Визначення термінів.
- У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:…
державний еталон одиниць часу і частоти – державний еталон одиниць часу і частоти та національної шкали координованого часу України UTC (UA) із найвищою в Україні точністю, відтворення, зберігання і передачу якого як основи для встановлення і застосування значень усіх наявних у державі еталонів одиниці вимірювання часу забезпечує Служба єдиного часу і еталонних частот;…
шкала Всесвітнього часу UT – шкала часу, що визначається за положенням Сонця (середнього) відносно нульового (Гринвіцького) меридіана;
шкала Всесвітнього координованого часу UTC – шкала часу, узгоджена за визначеними принципами із шкалою Всесвітнього часу UT;
національна шкала координованого часу України UTC (UA) – впорядкована числова послідовність величин одиниць часу, що відтворюється і зберігається Службою єдиного часу і еталонних частот на основі державного еталона одиниць часу і частоти та синхронізована із шкалою Всесвітнього координованого часу UTC;
київський час – час часової зони, в якій розташована столиця України – місто Київ, що відповідає другому часовому поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2 (виділено Г. М.);
сезонний перехід часу – щорічне переведення годинникової стрілки в останню неділю березня і в останню неділю жовтня;
Служба єдиного часу і еталонних частот – система структурних підрозділів підприємств, установ та організацій, що постійно провадять науково-метрологічну діяльність щодо вимірювань часу і частоти в єдиних на всій території України одиницях і шкалах та забезпечення споживачів часо-частотною інформацією з відповідною технічною базою…
Стаття 4. Обчислення часу календарного дня.
1. На території України обчислення часу здійснюється за київським часом, що є єдиним для всієї території України.
2. Сезонний перехід часу на території України не здійснюється (виділено Г. М.)…
Стаття 5. Обчислення часу при визначенні розпорядку роботи.
1. Розпорядок роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ та організацій усіх форм власності визначається та встановлюється за київським часом.
Органи місцевого самоврядування у разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території (виділено Г. М.).
2. Київський час застосовується для всіх правовідносин, що виникають на території України.
Стаття 6. Поширення інформації про точний час і календарну дату…
3. Особливості поширення інформації про точний час і календарну дату в період воєнного чи надзвичайного стану в Україні, загальної або часткової мобілізації, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації встановлюються Кабінетом Міністрів України…
Стаття 8. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім частини другої цієї статті, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України забезпечити введення в дію нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, одночасно з набранням ним чинності.
3. Кабінету Міністрів України у 2025 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону".
ІV
Далі ж я наведу позиції щодо сезонного переходу часу на території України лише спеціалістів у біологічно-медичній та економічно-енергетичній галузях, свідомо ігноруючи політичні заяви і оцінки, оскільки вважаю, що українська влада своїми рішеннями перш за все повинна дбати про забезпечення національної безпеки й фінансово-економічної вигоди України та здоров'я Українського народу, тому:
І) "Як додаткова година, або її нестача, впливає на самопочуття… розповіла науковиця, експертка із хронобіології Ольга Маслова («Українська правда". Життя": "Не проспіть! Як переведення годинників впливає на організм і який перехід дається важче", 29 жовтня 2021 року, 07:00 – Г. М.)…
Більша частина України розташована в межах другого часового поясу (UTC+2), який діє на території країни (виділено Г. М.).
Проте частина Закарпаття фактично перебуває у першому часовому поясі, а Луганська, Донецька область, а також частини Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей – у третьому.
Ольга Маслова зауважує, що в цьому випадку потрібно відрізняти поняття соціального та астрономічного часу. "Ужгород та Харків мають один, так званий соціальний час, тобто на годиннику у них однакові показники. Але астрономічний час в крайніх східних та західних частинах України відрізняється майже на годину. Це якраз розмір одного часового поясу", – пояснює науковиця…
Варто зауважити, що "зимовий" час (восени час переводиться на одну годину назад – Г. М.)… насправді є звичним для нашого регіону. А "літній" (навесні – на одну годину вперед – Г. М.) – був запроваджений штучно (виділено Г. М.)…
Біологиня Ольга Маслова запевняє, що наукова спільнота солідарна з твердженням про негативний вплив зміни часу на організм (виділено Г. М.).
Переведення годинників двічі на рік може погіршити самопочуття в цей період, порушивши біологічні ритми людини.
За словами експертки, у нас є внутрішня система добових ритмів, яка прив'язана до певного режиму, а також генетичних та психосоціальних особливостей. "Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні. Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів (виділено Г. М.)…", – пояснює науковиця…
Експертка з хронобіології називає кілька ознак поганого самопочуття в період переведення часу:
втома;
втрата концентрації;
невчасний апетит;
дискомфорт шлунково-кишкового тракту;
загострення серцево-судинних проблем;
переміна настрою (виділено Г. М.).
До чутливої групи населення, яка може відчути дискомфорт під час переведення часу, входять люди із серцево-судинними проблемами.
"Було кілька досліджень по інсультах і серцево-судинних захворюваннях. Вони доводять, що смертність у дні переведення годинників, особливо у весняний період, збільшується при таких проблемах", – зауважує експертка.
Аналіз страхових відшкодувань для 150 млн пацієнтів із США та 9 млн зі Швеції дозволив виокремити, що під час осіннього та весняного переведення часу загострюються серцево-судинні захворювання (серцеві напади), травми, психічні та поведінкові розлади, а також захворювання, пов'язані з імунітетом, такі як неінфекційний ентерит та коліт.
Перехід також важче дається людям літнього віку, які можуть сильніше відчувати його наслідки.
"У них власні біологічні ритми йдуть з більшою кількістю збоїв, тому будь-які зсуви у різні боки сприймаються більш болюче. Літні люди можуть відчувати в цей період роздратування, незрозумілі почуття", – застерігає біологиня.
При цьому малюки трішки легше переносять осіннє переведення, ніж дорослі, оскільки вони витрачають багато часу на сон.
Складність полягає лише в тому, що батьки будуть прив'язані до своїх ритмів. "Тут потрібно шукати компроміс і звертати увагу на особливості конкретної дитини", – радить експертка.
За її словами, деякі дорослі теж можуть не відчувати дискомфорту від переходу на інший час. Це зумовлено особливостями режиму роботи та генетичними передумовами людини. Наприклад, перехід можуть легше сприймати люди, які мають проміжний хронотип, тобто менше прив'язані до ранкового чи вечірнього піку активності. "Представники проміжного хронотипу, які легко можуть пристосовуватися, трохи легше переносять цей період.
Вечірньому хронотипу, який зветься "совами", важче дається весняний перехід, бо вони втрачають годину сну, якої не завжди вистачає (виділено Г. М.)", – розповідає біологиня.
…науковці виявили, що під час переходу на "літній" час збільшується кількість госпіталізацій, пов'язана з фібриляцією передсердь у жінок…
Крім того, весняний перехід гірше сприймається людьми, які мають фіксований час роботи. Така зміна графіку може вплинути на концентрацію уваги.
Дослідження доводять, що протягом тижня під час весняного переходу кількість лікарських помилок у медпрацівників зростає на 18%...
Аналіз даних, проведений у 2020 році, демонструє, що весняний перехід на літній час збільшує у США ризик ДТП зі смертельними наслідками на 6%...
За словами біологині, в середньому здоровій людині для адаптації до нового графіку потрібно 3 – 4 дні. Але загалом цей процес може тривати до 10 днів при певних індивідуальних особливостях (виділено Г. М.)".
І все та ж кандидат біологічних наук, викладач кафедри біотехнології Державного університету "Київський авіаційний інститут" (ДУ "КАІ", КАІ) – правонаступника Національного авіаційного університету (НАУ) Ольга Маслова:
а) "Ну шо, мікроперемога! Рада проголосувала за скасування переведення часу з зимового на літній в Україні. Чекала на це з 2021. Говорила про це з 2017.
Якщо коротко – тема складна й дискутивна, бо Україна величезна прекрасна країна, в якій насправді більше однієї часової зони (пояса), але з двох зол стабільний київський час без переходу на літній – краще. Сама процедура "дьоргання стрілок" щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну некорисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою (виділено Г. М.)…
Детальніше про причини і складності ситуації в контексті України та загалом – в моїх матеріалах: відео та текстах з посиланнями на наукові джерела (далі авторка вказує, де це все можна знайти – Г. М.)" (Facebook: Olga Maslova, 16 липня 2024 року, 15:22);
б) "Словосполучення "Питання – складне" з минулого допису пройшло повз очі багатьох коментаторів… Ідеальне рішення по часу в Україні є, але воно сподобається вам ще менше ніж всі
попередні. На карті зеленим (точніше – світлозеленим – Г. М.) показано локації, для яких "зимовий" київський час є рідним, тобто поясним. Червоним – ті, для яких рідним є те, що для київського – зсув на годину вперед, тобто "літній". А про жовтий клаптик Закарпаття взагалі ніхто нічого не скаже, хоча їм київський "літній" створює відмінність від рідного аж 2 години. Отже, в ідеалі кожній з цих локацій мати свій час. Чи ок це з соціальної та політичної точки зору? Теж не дуже впевнена. Тому… треба долучати місцеве самоврядування для того, щоб в умовах загального соціального київського часу зсувати певні активності по можливості згідно потреб регіонів (виділено Г. М.). Так, це важко, але офіс простих рішень і тут не працює…
З приводу ЄС. Науковці там також вболівають за скасування переведення і хто зна, можливо ми в цьому станемо піонерами (і може не тільки в цьому). Зате цілорічно відрізнятимемось від московського часу, що теж важливо (виділено Г. М.).
Давайте хоч спробуєм так пожити пару років. Не сподобається – повернем все назад, це ж не Конституцію міняти" (Facebook: Olga Maslova, 16 липня 2024 року, 21:41);
в) "…є декілька вимірів проблеми: хронобіологічна, побутово-смакова, географічна та енергетична (виділено Г. М.). Було б здорОво говорити про кожен з цих вимірів, не ігноруючи та нівелюючи інші…
З точки зору хронобіології переведення не є корисним і оптимальною рекомендацією – поясний (для Києва – зимовий) час. Це не моя думка, а авторитетних світових науковців та організацій (виділено Г. М.)…
З точки зору смаків та звичок людей в багатьох дебатах про час (не тільки в нас) є невелике переважання любові до літнього часу за рахунок відчуття "довшого дня" (але нагадаю, сам астрономічний день не рухається від стрілок (виділено Г. М.), тут мова саме про соціальне сприйняття). Проте частина хронобіологів скептично ставиться до цього…
Географічна особливість України – …в ідеалі нам треба декілька варіантів поясного часу, бо незадоволені будуть завжди… До речі, чомусь коли нагнітають істерику то порівнюють зразу з рф та Китаєм. Але також НЕ змінює зимовий/літній час Японія (виділено Г. М.).
Енергетична та економічна складова вже декілька років вважалась незначущою, тому що цивілізований світ має достатньо можливостей використовувати штучне освітлення та планувати робочі години більш гнучко ніж у роки, коли ідея переведення стрілок з'явилась…
П. С. Мені за ці дописи не платять. І я взагалі не хочу відгрібати за чужі рішення, але й мовчати там, де бачу яскравий неадекват та передьоргування, не можу.
П. П. С. ГО (громадська організація – Г. М.) "Академія вищої школи" – це не Національна Академія Наук України і не Національна академія медичних наук (це просто ГО, а не Академія – виділення й примітка Г. М.)" (Facebook: Olga Maslova, 17 липня 2024 року, 19:27);
Читайте продовження статті – ч. 4.
