Читайте початок статті.
ІІ
Законопроект № 4201 від 09.10.2020 отримав такі висновки парламентських структур:
а) «Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 18 листопада 2020 року (протокол № 63) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект Закону України про обчислення часу в Україні (Апарат Верховної Ради України, № 04-13/8-2020/215691 від 19.11.2020 – Г. М.)…
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову і дохідну частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету (виділено Г. М.).
За підсумками розгляду законопроекту прийнято рішення: законопроект не матиме прямого впливу на показники бюджету (виділено Г. М.)„;
б) «Комітет (Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу – Г. М.) розглянув проект Закону на своєму засіданні 20 січня 2021 року (протокол № 59) відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України (Апарат Верховної Ради України, № 04-20/10-2021/14142 від 20.01.2021 – Г. М.)…
- Відповідність законопроекту праву ЄС.
…Порядок обчислення часу на території ЄС діє на підставі Директиви 2000/84/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 19.01.2001 про перехід на літній час (OJ L 31, 2.2.2001, p. 21 – 22). Разом з тим, в Угоді про асоціацію відсутнє пряме зобов'язання щодо імплементації положень цієї директиви в національне законодавство.
Європейською Комісією запропоновано розглянути питання щодо можливого скасування переведення годинника двічі на рік. Кожна країна ЄС повинна до квітня 2021 року визначитись на якому часі вона залишиться: на літньому або зимовому…
Додатково необхідно зазначити, що текст законопроекту містить ряд правових норм, що згідно зі статтею 282 Угоди про асоціацію, не відповідають принципу правової визначеності, а саме, частиною другою статті 5 законопроекту пропонується передбачити, що сезонний перехід часу на території України не здійснюється. Водночас не наведено визначення терміну „сезонний перехід часу“, що створюватиме ризики неоднозначного тлумачення та неналежного правозастосування норм законопроекту.
З огляду на зазначене, проект Закону за своєю метою не суперечить праву ЄС та цілям Угоди про асоціацію, але потребує доопрацювання, зокрема, в частині усунення правової невизначеності»;
в) «Головне (науково-експертне – Г. М.) управління (Апарату Верховної Ради України – Г. М.), проаналізувавши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження (Апарат Верховної Ради України, № 16/03-2021/45307 від 16.02.2021 – Г. М.).
1. Відповідно до ч. 2 ст. 5 проекту пропонується встановити, що „сезонний перехід часу на території України не здійснюється“. Не заперечуючи проти суті запропонованої норми (виділено Г. М.), звертаємо увагу на необхідність забезпечення однозначного її тлумачення та правозастосування шляхом надання додаткового визначення в законопроекті терміну „сезонний перехід часу“.
Крім того, вбачається за доцільне доопрацювання деяких положень законопроекту з метою дотримання принципу правової визначеності. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 2 проекту „київський час … відповідає другому годинному поясу в національній шкалі координованого часу України UTC (UA) +2“, що виглядає недостатньо коректним положенням. Адже складається враження, що другий годинний пояс є складовою національної шкали координованого часу України. Однак фактично збільшення на 2 години часу відбувається відносно шкали Всесвітнього координованого часу UTC.
2. Викликає зауваження понятійно-категорійний апарат проекту.
2.1. У законопроекті вживаються спеціальні терміни „еталонні сигнали часу та частоти“ (ч. 1 ст. 7), „міжнародна система годинних поясів“ (ч. 3 ст. 6), проте їх визначення у проекті відсутнє.
2.2. Визначенню терміну „шкала Всесвітнього координованого часу UTC“ (ч. 1 ст. 2 Закону) бракує чіткості і конкретності через вживання у ньому слів „узгоджена за визначеними принципами“;
г) „Комітет (Верховної Ради України – Г. М.) з питань економічного розвитку (який був головним при розгляді цього питання – Г. М.) на засіданні 17 лютого 2021 року… розглянув проекти законів України (Апарат Верховної Ради України, № 04-16/03-2021/54454 від 19.02.2021 – Г. М.):
про обчислення часу в Україні (реєстр. № 4201), поданий народним депутатом України Стефанчуком Р.О. (далі – законопроект реєстр. № 4201);
про обчислення часу на території України (про застосування українського часу) (реєстр. № 4201-1), поданий народними депутатами України Соболєвим С.В., Івченком В.Є. (далі – законопроект реєстр. № 4201-1)…
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у висновках підтримує законопроекти реєстр. № № 4201, 4201-1 (виділено Г. М.) з урахуванням висловлених зауважень.
За результатами обговорення народні депутати України – члени Комітету прийняли рішення внести законопроекти реєстр. № № 4201, 4201-1 на розгляд Верховної Ради України та рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні законопроект реєстр. № 4201 прийняти за основу (виділено Г. М.), законопроект реєстр. № 4201-1 відхилити“;
ґ) „За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань економічного розвитку… на засіданні 17 березня 2021 року (протокол № 63) розглянув пропозиції (Апарат Верховної Ради України, № 04-16/03-2021/96786 від 18.03.2021 – Г. М.), що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України «Про обчислення часу в Україні» (реєстр. № 4201), який прийнято Верховною Радою України за основу 3 березня 2021 року (Постанова Верховної Ради України № 1306 – IX від 3 березня 2021 року)…
Враховуючи викладене, керуючись пунктами 5, 6 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», пунктом 3 частини першої статті 123 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», Комітет ухвалив цей висновок та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проекту Закону України «Про обчислення часу в Україні» (реєстр. № 4201), прийняти його в другому читанні та в цілому з техніко-юридичним опрацюванням (виділено Г. М.)«;
д) „У Редакційному управлінні Головного управління документального забезпечення (Апарату Верховної Ради України – Г. М.) здійснено фахову (лінгвістичну) експертизу проекту Закону України «Про обчислення часу в Україні» (Апарат Верховної Ради України, № 12/20-2021/97084 від 18.03.2021 – Г. М.)…
Текст законопроекту викладено сучасною українською літературною мовою з урахуванням функціонально-стилістичних особливостей офіційно-ділового стилю. З метою поліпшення якості тексту до законопроекту внесено ряд правок відповідно до Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки, виправлено лексичні, стилістичні, синтаксичні та інші помилки, узгоджено використання термінів.
Після врахування секретаріатом головного комітету узгоджених редакційних правок, проведення контрольної вичитки Редакційне управління зауважень до тексту законопроекту не має (виділено Г. М.)«;
е) „У Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України розглянуто підготовлений Комітетом з питань економічного розвитку до розгляду у другому читанні проект Закону України «Про обчислення часу в України», до якого висловлюються такі зауваження (Апарат Верховної Ради України, № 07/02-2021/97452 від 18.03.2021 – Г. М.).
1. Відповідно до частини третьої статті 6 законопроекту особливості поширення інформації про точний час і календарну дату в період воєнного чи надзвичайного стану в Україні, загальної або часткової мобілізації, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації встановлюються згідно із законом про оголошення воєнного чи надзвичайного стану в Україні, загальної або часткової мобілізації, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Водночас, законопроект не містить положень про внесення змін до законів України, предмети правового регулювання яких охоплюють зазначені питання, котрі б передбачали існування особливостей «поширення інформації про точний час і календарну дату в період воєнного чи надзвичайного стану в Україні, загальної або часткової мобілізації, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації» та їхній зміст.
Відтак проект не містить завершених механізмів правового регулювання, що суперечить вимогам частини другої статті 8 Основного Закону України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, неповнота правового регулювання суспільних відносин не відповідає визначенню України як правової держави, і на чому наголошував Конституційний Суд України (рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 1 червня 2016 року №2-рп/2016, від 27 лютого 2018 року №1-рп/2018, від 26 квітня 2018 року №4-рп/2018).
2. Положення частини другої статті 8 законопроекту щодо приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом протягом двох місяців з дня його опублікування унеможливить ефективне впровадження Закону з дня набрання ним чинності, оскільки оновлення Кабінетом Міністрів України своїх підзаконних нормативно-правових актів здійснюватиметься вже після набрання законом чинності (в тому числі й постанови від 13 травня 1996 року № 509 «Про порядок обчислення часу на території України», яка суперечить частині другій статті 4 законопроекту).
3. Відповідно до частини третьої статті 8 законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.
Підтримуючи необхідність запровадження повноцінного парламентського контролю ефективності впровадження прийнятих законів, звертаємо увагу, що Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України як органи державної влади мають діяти відповідно до частини другої статті 19 Конституції України (лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України).
Наразі статтею 15 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що «порядок… відстеження результативності та перегляду законів, що регулюють господарські відносини та адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, визначаються законом про Регламент Верховної Ради України з урахуванням вимог цього Закону». А згідно із статтею 16 цього ж закону «Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України інформацію про здійснення державної регуляторної політики в системі органів виконавчої влади. Щорічні звіти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх опублікування в газетах „Голос України“ та „Урядовий кур'єр“.
Однак, натепер ні Регламентом Верховної Ради України, ні Законом України „Про Кабінет Міністрів України“ не визначено строки, порядок, критерії та наслідки здійснення Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України оцінки стану виконання закону, а також процедуру подання та розгляду відповідних звітів. Відтак, ефективне впровадження положення, передбаченого частиною третьою статті 8 законопроекту, можливе за умови внесення відповідних змін до згаданих законодавчих актів.
Узагальнюючий висновок: законопроект може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зауважень Головного юридичного управління (виділено Г. М.)„;
є) «За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань економічного розвитку… на засіданні 28 квітня 2021 року (протокол № 65) розглянув пропозиції (Апарат Верховної Ради України, № 04-16/03-2021/146471 від 29.04.2021 – Г. М.), що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України „Про обчислення часу в Україні“ (реєстр. № 4201), направленого Верховною Радою України 19 березня 2021 року на повторне друге читання (Постанова Верховної Ради України № 1354-ІХ).
… Комітет ухвалив цей висновок та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в повторному другому читанні проекту Закону України „Про обчислення часу в Україні“ (реєстр. № 4201), прийняти його в другому читанні та в цілому з техніко-юридичним опрацюванням (виділено Г. М.)„;
ж) «У Головному юридичному управлінні Апарату Верховної Ради України розглянуто підготовлений Комітетом з питань економічного розвитку до розгляду у повторному другому читанні проект Закону України „Про обчислення часу в України“, за результатами опрацювання якого слід зазначити таке (Апарат Верховної Ради України, № 07/02-2021/156495 від 13.05.2021 – Г. М.).
Аналіз тексту законопроекту свідчить про актуальність більшої частини зауважень Головного юридичного управління, висловлених до редакції законопроекту, підготовленої до розгляду у другому читанні (зауваження залишилися ті ж самі, що і в попередньому висновку за № 07/02-2021/97452 від 18.03.2021, крім його п. 2 – Г. М.)…
Узагальнюючий висновок: законопроект може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зауважень Головного юридичного управління (виділено Г. М.)„;
з) «Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 12 липня 2024 року (протокол № 193)… повторно розглянув проект Закону України „Про обчислення часу в Україні“ (реєстр. № 4201), направлений Верховною Радою України 19 березня 2021 року на повторне друге читання (Постанова Верховної Ради України № 1354-IX)…
За результатами розгляду… Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в повторному другому читанні проект Закону України „Про обчислення часу в Україні“ (реєстр. № 4201) прийняти в другому читанні та в цілому з техніко-юридичним правками (Апарат Верховної Ради України, № 04-16/03-2024/154985 від 12.07.2024 – виділення й примітка Г. М.)„;
и) «За наслідками проведення юридичної експертизи проект Закону України про обчислення часу в Україні завізовано у Головному юридичному управлінні без зауважень (Апарат Верховної Ради України, № 07/6-2024/155949 від 15.07.2024 – виділення і примітка Г. М.)».
Читайте продовження статті – ч. 3.
