Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3.
МоскворуССкопоніматєлі – це загроза західній демократії і
слуги імперіалістичної Московії – РоССіі, а
Україна має законне право на володіння ядерною зброєю
та відновлення ядерного статусу!
«Адже така… (москворуССкопоніматєльская – Г. М.) позиція є нічим іншим, як фактичним русофільством. Мало того, що США в 1991 році застерігали Україну від довгоочікуваного проголошення Незалежності, йдучи на зустріч побажанням Москви… (про що йдеться у вже наведеній вище моїй публікації „Горбатого могила виправить? Щодо візитів в Україну Джорджа Буша і Джозефа Байдена“ – Г. М.), так вони потім, за підтримки інших країн Заходу, ще й обеззброїли Україну, позбавивши її ракетно-ядерного щита та стратегічної авіації, на догоду, в першу чергу, тій же Росії. Але Вашинґтону нічого було боятися Києва (навіть з ядерною зброєю). Навпаки, США мали б не слухатися своїх совєтологів, оскільки в їхніх моделях світового устрою не було місця незалежній від Москви Україні, а всіляко допомагати молодій державі стати на ноги і вагомо сприяти їй у створенні потужного війська для швидкого виходу її з-під тісної опіки Московії, яка була й залишиться імперською (до остаточного свого розпаду) загрозою всій світовій (західній) демократичній спільноті. На жаль, США, Захід, замість того, щоб після розвалу СССР зробити однозначну ставку на Україну, як основну противагу Росії в Європі, пішли шляхом русофільства, сподіваючись демократизувати насправді ментально нєдємократізуємую Моксель – Московію, яка такий підхід сприйняла за слабкість, що врешті-решт вилилося в зневажання нею західних держав, включаючи самі США, й окупацію частини України (закликаю усіх західних москворуССкопоніматєлєй ще раз звернутися до згаданої угорі моєї праці „Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015“ – Г. М.)…
Русофільство, умиротворення московитського агресора матиме наслідком лише його нову агресію та війну, а не мир. Тільки посилення антиросійських санкцій, надання Україні летальної зброї при синхронному жорсткому дипломатичному тиску на Московію зупинить кремлівсько-ординського окупанта.
… є очевидним, що без таємної підтримки і допомоги Росії КНДР самостійно ніколи б не змогла створити власні доволі потужні збройні сили та ракетно-ядерний щит (чи хтось може підтвердити спроможність Пхеньяна при міжнародних санкціях…, зробити це власними силами?!). Ось до чого привело русофільське угодовство Заходу. Пора йому на чолі із супердержавою США твердо ставати на шлях українофільства, викинувши на смітник утопічні плани дружби з Московією (вона дружить лише з тими, хто їй беззастережно підкоряється, а період налагодження начебто партнерських стосунків із демократичними країнами використовує тільки як перепочинок для ще більшого нарощування м'язів з метою підкорення інших народів і відновлення Російської імперії: всі західні мантри, що треба співпрацювати з Росією, зокрема в боротьбі проти міжнародного тероризму, який сама ж Москва й підживлює..., попри її експансіоністську зовнішню політику, це – короткозорість і шлях в нікуди, підтвердженням чому є Азербайджан (Карабах), Грузія (Абхазія, Південна Осетія), Молдова (Придністров'я), Україна…, Сирія, де Росія тупо гне свою імперську лінію, не рахуючись ні з ким…, та московське втручання у вибори в США і у різних європейських країнах…), та виправляти свої минулі помилки хоча б у розрізі Будапештського меморандуму…
Україна своїми ж конкретними діями, перетвореннями має демонструвати західним партнерам тверде бажання постійно рухатися шляхом демократичних реформ і створення потужного війська задля оборони власної незалежності та свободи Європи від імперських устремлінь Росії. А для побудови воєнної могуті Києву будуть потрібні чималі гроші. Де ж їх брати? …за українське ядерне роззброєння, закріплене Будапештським меморандумом, під яким стоять також підписи США й Великобританії, Україна, порівняно з реальною вартістю наявного тоді в неї ядерного потенціалу разом із засобами доставки, отримала просто копійки… та на додачу окупацію Росією Криму й частини Донбасу, тому зовнішні джерела – в першу чергу дві західні держави-підписанти Меморандуму (+ Франція – Г. М.), згідно їх же зобов'язань перед Києвом, теж мають зробити свій внесок на потреби українського війська у належних розмірах…
В ситуації з Україною надання їй „ядерними державами гарантій безпеки, оформлених шляхом підписання відповідного міжнародно-правового документа“ у вигляді Будапештського меморандуму (нагадую, що він був підписаний 5 грудня 1994 року – Г. М.)…, не відбулося, бо Меморандум як такий не діє, а держави-підписанти, звісно крім України, його не виконують і не надають Україні ніяких безпекових гарантій…, тому згідно п. 6 Закону України № 248/94-ВР сам Закон України „Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року“№ 248/94-ВР від 16 листопада 1994 року беззастережно можна визнати нечинним, тобто Україна після такого кроку перестане бути учасником ДНЯЗ від 1 липня 1968 року, при цьому Будапештський меморандум фактично є нікчемним…
Виходячи із пунктів 1, 2, 4 та 6 Закону України № 248/94-ВР і проігнорованої державами-гарантами Будапештського меморандуму Постанови Верховної Ради України № 831-VII(«Про Звернення Верховної Ради України до держав-гарантів відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» від 28 лютого 2014 року – Г. М.), Україна має цілком законне та у повній відповідності до норм міжнародного законодавства право на володіння ядерною зброєю, успадкованою «нею від колишнього СРСР» у повному обсязі, і відновлення ядерного статусу…
Оманливість згаданого Меморандуму про гарантії (виділено мною – Г. М.) безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї засвідчують наступні спогади…
У статті «Порядок денний: колишній очільник НАТО лорд Робертсон» (газета "The Herald Scotland" за 19 лютого 2015 року…) Генеральний секретар НАТО 1999 – 2004 років Джордж Робертсон зазначив таке про ядерну зброю і Будапештський меморандум: «…Україна, маючи третій за величиною запас ядерної зброї у світі, погодилася відмовитися від неї в обмін на урочисті гарантії безпеки Росії, США та Великобританії.
Ці країни разом з Францією та Китаєм пообіцяли: а) поважати незалежність і суверенітет України в існуючих кордонах; б) утримуватися від загрози або застосування сили проти України; в) утримуватися від використання економічного тиску на Україну, щоб вплинути на її політику. Хіба ці обіцянки виглядають добре у світлі різанини, яку ми бачимо на екранах наших телевізорів щовечора(виділено мною – Г. М.)?
І все-таки – це те, що Україна отримала в обмін на одностороннє роззброєння. Певну угоду. Та логічно запитати: був би Крим захоплений і окупували б Східну Україну, якби українці зберегли частину свого ядерного потенціалу (виділено мною – Г. М.)?..
Ядерне стримування зупиняє будь-якого потенційного агресора від думки, що він може виграти звичайну війну або розпочати ядерну атаку, або навіть шантажувати нас(виділено мною – Г. М.)…
Реальний світ є небезпечним, як, на жаль, дізнається народ України. Тут немає місця для тих, хто буде торгуватися нашою довгостроковою обороною та безпекою».
Джордж Робертсон до посади в НАТО був Міністром оборони Великої Британії… З його статті напрошуються такі висновки:
1) одностороннє ядерне роззброєння – для «лохів», тим більше під паперові гарантії на кшталт Будапештського меморандуму;
2) вартість ядерної зброї є занадто гіперболізованою;
3) ядерна зброя – це незамінний інструмент стримування любого агресора;
4) держави-гаранти Будапештського меморандуму його не виконують…;
5) відмова України від ядерної зброї була помилкою…
Дивлячись на яловість Будапештського меморандуму, жодна ядерна держава не ризикне піти хибним шляхом України. На жаль, український гіркий досвід погано впливатиме на можливість майбутньої денуклеаризації не лишеПівнічної Кореї, а й інших ядерних країн. Фактично обмануту гарантами Будапештського меморандуму Україну навряд чи хтось захоче наслідувати. Отаку страшну ціну (відсутність зменшення кількості держав із ядерною зброєю) доводиться платити всьому світові лише за один геополітичний обман зі сторони всього-навсього кількох країн…
Враховуючи всі наведені мною в даному дослідженні фактори щодо Меморандуму про гарантії (виділено мною – Г. М.)безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (назва Меморандуму, котра ще й не зовсім відповідає його змісту – подякуймо Кучмі і його «професіоналам» закордонних справ, – після початку російської збройної агресії та наступної окупації українських Криму і частини Донбасу звучить як насмішка), Україна має скористатися для своєї користі тими преференціями, котрі випливають із згаданих факторів, а особливо своїм правом на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу, оскільки для цього існують зазначені вище юридичні підстави. Підкреслюю, правом, бо право – це не обов'язок і я не знаю, як цим правом розпорядиться українська влада, але користь для України полягає в тому, що насамперед США, Велика Британія, Франція (при великій вдячності за вже надані ними, особливо Сполученими Штатами, нашій Вітчизні для оборони від Московії допомогу та дружню підтримку, хоча й надто недостатні) зобов'язані повернути Києву той борг, який вони не сплатили Україні за її відмову від ядерної зброї…
Тому українська влада повинна чітко поставити перед західними гарантами-підписантами Будапештського меморандуму його проблематику: повну вартість ядерного роззброєння України (не тільки ціну боєголовок), невиконання ними Меморандуму та появу у зв'язку з цим невиконанням в Києва права на володіння ядерною зброєю і відновлення ядерного статусу.
Якщо гаранти Будапештського меморандуму (Росія тут ні до чого) не погоджуються із тим, аби Україна знову стала ядерною державою (хоча чим ми гірші від тих же Ізраїлю, Індії, Пакистану?!), то добре, але мають за це заплатити належну ціну-борг, щоб наша Батьківщина… могла розвивати свою економіку, промисловість, підвищувати рівень життя Українського народу і будувати потужне військо, здатне захистити її та Європу загалом від ворожої Росії…, а також за їхнього сприяння в близькій перспективі стала членом НАТО і ЄС…
Не західні гаранти… мають тримати Україну з допомогою недіючого Будапештського меморандуму на гачку, а, навпаки, Україна за його існування має міцно тримати їх на цьому ж гачку: або гаранти дійсно виконують Меморандум про гарантії (виділено мною – Г. М.) безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, ставлячи на місце Росію із одночасним нетривалим відновленням української територіальної цілісності, та реально сплачують Києву борги за ядерну зброю і приймають Українську Державу до НАТО і ЄС…, або Україна змушена буде почати практично реалізовувати своє законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу. При чому український ракетний щит має бути створений за будь-яких обставин (можна і без ядерних боєголовок для початку)!
Українська влада повинна усвідомити одну, підтверджену самим життям суспільств та реаліями міжнародної політики, істину (маю надію, що вона її усвідомлює): «Рахуються з сильними державами (національно-патріотично, економічно, мілітарно), що виключає наявність найменшої корупції, бо вона підточує державні сили, і бояться сильних». Сильні держави є суб'єктами міжнародних відносин, а слабкі – об'єктами. Україна зобов'язана пошвидше стати таким повноправним суб'єктом, щоб не бути об'єктом, як це було при підписанні Будапештського меморандуму…
Тільки українська воєнна могуть зможе захистити нашу Батьківщину від ворожої Росії…", – от, які нюанси відкриває для Українського народу моє листопадове 2017 року аналітичне дослідження "Чим Україна лякає Північну Корею? Або Україна має законне право на володіння ядерною зброєю та відновлення ядерного статусу!", а Джейкоб Салліван і всі західні москворуССкопоніматєлі, включаючи команду великого друга України Джозефа Байдена, мають це разом із західним боргом $ 105 – 110 мільярдів перед Українським народом запам'ятати назавжди за допомогою української влади, котра таким чином повинна відстоювати національні інтереси України!
Читайте закінчення статті – ч. 5.
