Читайте початок статті, ч. 2.    

   Й за різними оцінками вартість наявних тоді в Україні всіх інших компонентів атомної зброї, окрім ядерних боєголовок, складає близько $ 45 – 50 мільярдів. Таким чином, уся українська ядерна зброя вартувала орієнтовно $ 105 – 110 мільярдів і цю цифру навіть важко собі уявити, наскільки вона є величезною, й майже всі ці десятки мільярдів американських доларів у першу чергу США, Великобританія та Франція заборгували Україні! Й тому Джейкоб Салліван та йому подібні, перш ніж говорити про Україну, мають завжди пам«ятати про цей величезний борг Заходу перед моєю Батьківщиною! І не просто пам'ятати, а й нагадувати іншим, тим паче, що Салліван обіймає таку важливу посаду в Адміністрації Президента США Джозефа Байдена, про котрого я колись писав, коли він ще був Віце-президентом США, у своїй дослідницькій публікації „Горбатого могила виправить? Щодо візитів в Україну Джорджа Буша і Джозефа Байдена“ за грудень 2015 року: „Голуб миру Барак Обама, будучи 8 років Президентом США (висуванець Демократичної партії), так і не знайшов часу для офіційного візиту (обмежився лише відрядженнями до Києва Джозефа Байдена – другої посадової особи в Адміністрації США, ні на йоту не применшуючи її вагомість, але все-таки другої) в Україну, котра знаходиться (знаходилася й завжди буде знаходитися навіть після закінчення бойових дій, поки існуватиме Московія) на передньому краї боротьби проти експансіоністсько-імперських планів Кремля, цим самим рятуючи від московського підкорення Європу, щоб продемонструвати всьому світові свою особисту підтримку України у її війні проти загарбницької Росії: загроза українській незалежності з боку Москви зникне тільки тоді, коли НАТО прийме в свої ряди Україну, зміцнивши заодно таким кроком безпеку на Європейському континенті, бо після цього Росія змушена буде змиритися з втратою Києва назавжди, а без України відновлення Російської імперії стає неможливим, і Москва остаточно повернеться до своїх ординських коренів, бо від свого виникнення ніколи не мала нічого спільного з Києвом… та тим паче – з Великим князем Київським Володимиром“.

   Звісно, що тоді Джозеф Байден робив для України надзвичайно багато у плані розширення всебічного двостороннього співробітництва і підтримки на міжнародній арені, але він не міг зробити більше, ніж йому дозволяв Барак Обама, особливо на російському напрямку, де позиція Байдена була жорсткішою за позицію Обами, адже Президентом США був Барак Обама, а не Джозеф Байден, та тепер, відколи вже він сам є Президентом США, Україна має набагато більшу американську підтримку й усебічну допомогу (на даний момент вона складає близько $ 17 мільярдів) включно із військово-технічною для відбиття російської повномасштабної агресії, в тому числі і завдяки двопартійній – демократів та республіканців – підтримці у Конгресі США. Але… Але ці $ 17 мільярдів неспівставні із $ 105 – 110 мільярдами!

                                                      Від Будапешта – до Криму й Аляски…

   А про гальмівника жорстких дій США проти РоССіі Обаму та нерішучий Захід загалом ідеться в ще одній моїй праці „Крим… Аляска“, оприлюдненій наприкінці червня 2016 року: „…Президент США Барак Обама заступив на свою посаду 20 січня 2009 року, а вже 9 жовтня 2009 року він став лауреатом Нобелівської премії миру «за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами»…, тобто фактично авансом. Виглядає так, що ця премія стала гальмом для його жорсткішого ставлення до Росії після її вторгнення в Україну та плюндрування Московією міжнародного права.

   Але кому потрібен голуб миру зі своїми зусиллями щодо «зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами», коли його практичні дії не дають потрібного результату для належної відсічі знахабнілому кремлівському агресору-нєдорослю?

   Кому потрібна така його «співпраця між народами», коли один народ – російський, закоханий у свого фюрера Путіна, всупереч всім міжнародно-правовим нормам, вбиває інший народ – український, вторгнувшись на українську ж територію?

   Цей американський голуб миру чи його наступник…буде діяти так само, як зараз відносно України, навіть коли російський агресор після Криму займеться «визволенням» Аляски?! Не вірю в такі голубині дії!

   То може Захід (він разом з Росією в 1994 році Будапештським меморандумом фактично обманув Україну…)… перестане займатися подвійними стандартами та нарешті на ділі… почне захищати, маючи для цього достатньо різних засобів, ті демократичні цінності, про які сам Захід так любить багато й гарно говорити, але які розтоптала Росія, окупувавши частину України та прагнучи значно більших здобутків у світі…?

   Захід тільки тоді відповідатиме власним демократичним стандартам і реабілітується перед Україною…, коли твердо та жорстко здійснить примушення Росії до миру і поваги міжнародного правопорядку та допоможе українцям… повністю відновити територіальну цілісність своєї Батьківщини… і прийме Україну до НАТО… та ЄС. Звичайно, що сама Україна не повинна сидіти, склавши руки і чекаючи з моря погоди, а наполегливо працювати заради свого зміцнення та підвищення рівня життя українського народу, здійснюючи для цього всеохопні глибинні реформи за західними стандартами“.

   Тому Джозефу Байдену і треба виправляти ті важкі помилки, яких припустився його однопартієць Барак Обама на українському напрямку, а також жахливі наслідки Будапештського меморандуму для України.

                                                                         Тривай, Життя!

   Й тому в своєму липневому 2016 року трактаті 'Ave vita!' я оголосив наступний заклик: „Агов, Європо, демократичний світе, Америко, Заходе!

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що коли ви (без поступок Московії…) не допоможете Україні зберегти Незалежність, повалення котрої так хоче Росія, то дозволите Путіну після розв'язання «українського питання» піти в Європу… та ще далі, як це вже було після ваших попередніх поступок – бездарного, беззубого задобрювання – умиротворення диктаторів Гітлера і Сталіна та СССР вже без нього…

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що Путін зважає лише на силу, як і вже згадані два страшні диктатори 20 століття (поступки йому тільки розпалюють путінскій апетит), неприховано захоплюючись другим з них – Сталіним…

   Агов, Європо, демократичний світе, Америко, Заходе!

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте Український народ, який пережив оце сталінське жахіття й не бажає більше мати нічого спільного ні з СССР – совєтской імпєрієй…, ні з нинішньою Московією…, котру вождь Путін, наслідуючи диктатора Сталіна… та інших московитських імперіалістів, після розпаду СССР… хоче відродити вже як Россійскую імпєрію…

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що Український народ прагне жити, жити, не посягаючи на чуже й не віддаючи своє, жити в колі вільних народів світу, набувши повноправного членства в НАТО та ЄС…

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що незалежна та процвітаюча Україна – це ключ до прогресу Європи і світової демократичної спільноти загалом, вільної від російського нахабного впливу та нав'язування своєї «дружби».

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що вільна Україна з відновленою територіальною цілісністю – це кінець російським імперським маренням.

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що агресор Путін разом зі своєю Московією за всі скоєні ними злочини в Україні… мають бути жорстко покарані, покарані за спричинені ними вбивства невинних людей…, за наругу над правами людини та міжнародними законами…, покарані заради відновлення справедливості, заради Життя…

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте, що для торжества Життя треба неодмінно карати тих, хто сіє смерть.

   Все сказане – Правда.

   Почуйте, побачте і нарешті зрозумійте Правду – Правду Українського Життя.

   Ave vita!

   Тривай, Життя!“.

   А щоб Європа, демократичний світ, Америка, Захід почули, побачили й нарешті зрозуміли Правду Українського Життя та щоб Життя тривало, Україна… має… продовжувати йти дорогою євроінтеграції з одночасним посиленням американського напрямку зовнішньої політики, виводячи співпрацю із США… шляхом заохочення американців справжніми позитивними змінами (зокрема в жорсткому посиленні боротьби з корупцією) на реальний стратегічний рівень…

   Означені підходи відповідатимуть геополітичним реаліям…, а заключення договору про оборону між Вашинґтоном і Києвом… покладе край не лише імперським маренням Московії, а й геополітичній хитавиці між різними центрами тяжіння окремих країн на сході Європи: ЄС сам по собі, без НАТО, де основну роль відіграють США, не здатен протистояти руйнівним для себе загрозам, котрі генерує Росія (цьому сприяє й палке бажання окремих держав ЄС тісно співпрацювати з Московським Кремлем, закриваючи очі на його міжнародно-правові безчинства), тому Україна разом з іншими східноєвропейськими країнами (при їхньому бажанні) має бути справді стратегічним партнером США

   Щоб Україна остаточно закріпилася на євросоюзівській політичній карті, її дії в зовнішньому аспекті жодним чином не повинні обмежуватися, як би це парадоксально не виглядало, одним ЄС…

      Україна, крім Європи, має одночасно спрямувати свої надзусилля на Штати і не повинна зважати на жодні зовнішньополітичні нюанси в діяльності Адміністрації США (минулої… та всіх майбутніх), а вперто розширювати співпрацю з Вашинґтоном, демонструючи, що американці матимуть в особі українців… надійних друзів, без яких США не зможуть вести ефективну східноєвропейську, а звідси – і європейську загалом, політику, на котру Росія… хоче накласти свою імперську лапу…

   Домінуюча в Європі Московія буде страшною загрозою не лише для ЄС, а й для США…: такий стан справ не відповідає американським національним інтересам, тим більше – політика ізоляціонізму… (…бо такою політикою одразу користалися… конкуренти, суперники, особливо Москва), тому описаними розкладами зобов'язана скористатися в повній мірі Україна.

   Реальне стратегічне партнерство, включаючи безпеково-оборонну сферу, та дружба України із США і вступ до НАТО…, а потім – до ЄС(навпаки не вийде)…, відповідає українським національним інтересам«, – сказано у моїй програмній роботі „ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!“ початку грудня 2016 року (й хоча цей матеріал і мої публікації „Мюнхен 1938 – Мюнхен 2015“, „Крим… Аляска…“, 'Ave vita!' та „ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!“ я вже частково наводив у зазначеному вище моєму дослідженні „Маразм української влади продовжується, а РоССія на цьому тлі готується до широкомасштабної війни проти України!“, вони почасти процитовані й тут через свою важливість і актуальність).

   Й тому безальтернативним є той факт, що Україна… має… спрямувати свої надзусилля на Штати і не повинна зважати на жодні зовнішньополітичні нюанси в діяльності Адміністрації США..., а вперто розширювати співпрацю з Вашинґтоном« попри позицію Джейкоба Саллівана та йому подібних посадовців (я б їх назвав москворуССкопоніматєлямі), які своєю поведінкою демонструють Московському Кремлю бажання розуміти його злочинні загарбницько-колоніальні дії, цим самим де-факто підтримуючи міжнародного терориста РоССію, але західним москворуССкопоніматєлям треба постійно нагадувати про добровільно-примусове ядерне роззброєння України згідно Будапештського меморандуму й борг за це перед українцями розміром 105 – 110 мільярдів американських доларів.

   Читайте продовження статті – ч. 4