2023 р. запам'ятається людству як рік, коли широкі верстви інтелектуалів-гуманітаріїв та ще більш широкі верстви звичайних обивателів помітили вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на повсякденне життя.

 

Попри успішний розвиток технологій, ШІ протягом останніх 25 років та їхнє проникнення в усі царини людської діяльності (наприклад, у вигляді систем персональних асистентів на кшталт Аlexa чи Google Assistant, технологій комп'ютерного перекладу, «розумних» автівок, бойових роботів-стрільців, систем наведення бойових частин ракет на рухомі й нерухомі цілі, систем розпізнавання облич у важливих з точки зору безпеки локаціях, систем розпізнавання й відбиття кібернетичних атак тощо), лише тепер усі ці витончені натури помітили слона в тісному приміщенні. Безумовно, струсом стала поява систем-чатботів Chat GPT та Bing Assistant (до речі, «під капотом» обох із них перебуває одна й та сама програмна технологія, розроблена спритниками-програмістами з такої собі компанії OpenAI). Адже ці системи зазіхнули на «священну корову» гуманітаріїв – тексти.

 

Серед широких верств гуманітаріїв панує невимовний смуток на тлі того, що ШІ колись замінить письменників та поетів (а разом із ними й деякі інші людські професії). На цьому тлі якийсь філософ волає про невпинну допомогу технологій ШІ порнографічній індустрії (https://matrix-info.com/shtuchnyj-intelekt-na-sluzhbi-u-pornografiyi/), а неперевершена Оксана Забужко намагається переконати наляканих посполитих, що Chat GPT або Bing Assistant не зможе повноцінно замінити письменників ні зараз, ні в майбутньому (https://litgazeta.com.ua/news/ia-tse-enerhiia-iaka-vseredyni-rechennia-oksana-zabuzhko-rozpovila-chy-mozhe-shtuchnyj-intelekt-zaminyty-pysmennykiv/).

 

За родом своєї професійної діяльності я є розробником систем ШІ. Тому бачу як успіхи систем типу Chat GPT або Bing Assistant, так і їхні вади (так, як казав класик, «мистецтво все ще у великому боргу»).  Однак я вирішив дати послаблення своїй гуманітарній півкулі та поспілкуватися з Bing Assistant з позицій обивателя.

 

Поставив я ШІ лише два завдання, що стосувалися мого улюбленого міста – Києва.

  1. Описати, хто такий Юрко Позаяк та чим він відомий як поет.
  2. Написати вірш хоку про Київ.

З першим завданням Bing Assistant впорався частково -  про Юрка Позаяка він розповів хоч і коротко, але точно, однак виступити літературним критиком чи оглядачем творчості лідера давньої поетичної формації «Пропала грамота» та творця непересічної поетичної збірки з ємною назвою «Шедеври» він так і не зміг.

 

А от із хоку історія вийшла цікавішою. Перші декілька спроб ШІ відверто завалив, видавши якесь поетичне сміття. А от на п'ятій спробі вийшло вже й непогано:

 

Золоті куполи,

Дніпро тече повільно,

Київ — місто мрій.

 

До речі, і в попередніх невдалих хоку-експромтах Bing Assistant наділяв Київ епітетом «місто мрій». Ось такий мрійливий детермінізм та статистична закономірність.

 

 

… А поки пересічні обивателі та яскраві творці-гуманітарії перебувають чи то в ейфорії, чи то у прострації щодо можливостей ШІ, поза увагою лишаються два неочевидні тренди:

 

 

Життя подарує нам вирішення цих (і не тільки цих) колізій.

 

 

А наразі я волів би читати поезії Юрка Позаяка та разом із ним читати Київ. А може колись повторити наш хоку-діалог (його сліди неважко віднайти у нарисі «Маестро, дух давнього Міста та кінець епохи ЗЕленого мідорі»).

 

А також мріяти про Київ як місто мрій. В чомусь Bing Assistant та ті «деміурги», що тренували україномовні моделі ШІ для нього, таки мають рацію.

 

25.03.2023