200 млрд грн. Цей обсяг емісії «зелені» озвучили не випадково. Саме стільки не вистачає, щоб профінансувати дефіцит на 300 млрд грн після вже отриманих позик від МВФ та ЄС.
Які будуть наслідки від масштабного друку гривні? Щоб це зрозуміти треба просто згадати, що відбувалось кілька років тому.
2013 рік. Дефіцит рахунку поточних операцій шалені 9.0% ВВП – несумісний з життям. Янукович у відчайдушному пошуку валютної позики, щоб закрити цю діру (на носі президентські вибори, а стабільність гривні – ключова обіцянка). США щойно припинили «кількісне пом'якшення». Ніхто позичати не хоче. Гроші дає лише Кремль на політичних умовах.
Рішення прийняти пропозицію Москви і відмовитись від Євроінтеграції… перетворюється на політичну кризу.
9.0% ВВП зовнішнього дефіциту призводять до валютного шоку. Політична криза стала сірником в бочці з порохом. Навіть якщо б не було революції, при такому дефіциті рахунку поточних операцій уникнути валютного обвалу було неможливо.
Банки, розбещені слабким наглядом, падають один за одним. У НАК «Нафтогаз України» шалені борги, які потрібно виплачувати. Щоб хоч якось втримати ситуацію НБУ починає викупати держоблігації. Тобто починає емісію.
У 2014 році Нацбанк надрукував 171.1 млрд грн або 11% ВВП.
За нашими розрахунками, якщо б не ця емісія, то гривня стабілізувалась би на рівні UAH 11/USD. Вкинуті у загальний котел 171.1 млрд грн обвалюють курс до UAH 16 /USD.
Далі окупація Донбасу. Втрата левової частки валютної виручки. Курс перестрибує позначку UAH 30/USD, але потім стабілізується трошки нижче UAH 21/ USD.
І знову емісія. Знову НАК «Нафтогаз України», знову банки, знову Фонд гарантування вкладів. Як наслідок, гривня пробиває позначку UAH 26/ USD і балансує близького того рівня останні п'ять років.
Звісно, емісія – це був лише один із елементів кризи. Шалений торговий дефіцит, окупація, загальна нестабільність поглиблювали негативний ефект від друку гривні.
Але в ті роки інших джерел стабілізуватись просто не було. Мова йшла про виживання. Обсяги емісії погоджувались МВФ і вписувались в Меморандумі. Співпраця із зовнішніми кредиторами продовжувалась і левова частина емісії нейтралізувалась саме за кошти, які нам свідомо позичались. І головне – Центробанк твердо зобов'язувався припинити цю практику.
1 липня все перевернулось догори дригом. Тепер емісія – це наша філософія, це офіційно «ключ до успіху». Старе Правління НБУ ще поки на місці, і «зелені» вичікують коли все заспокоїться. Але початок нового масштабного друку гривні — це лише питання часу.
