Без строку давності
Є одна закономірність. Про те, як треба було «викинути» російські війська у Чорне море, говорять ті, хто намагається приховати свою безпосередню відповідальність за знищення Збройних Сил України, руйнацію сектору безпеки і оборони, відкриту чи приховану роботу проти власної держави на країну-агресора.
З черговою рекомендацією Генпрокурору посадити мене на 15 років за окупацію Російською Федерацією Криму виступив Анатолій Гриценко, що працював міністром оборони в уряді Януковича.
Це не перша подібна пропозиція. З аналогічною ініціативою до ГПУ та ДБР звернувся через своїх адвокатів Янукович, його міністр внутрішніх справ та очільник АР Крим — Могильов. З аналогічними закликами виступали Замана, Ільїн, які при Януковичі очолювали Генштаб, тощо. Ніби в України на початку 2014 року все було готове, щоб зупинити агресію, не було тільки політичної волі.
Ті, хто не на дивані, а на полі бою захищав Україну, знають, в якому стані була українська армія на початку 2014 року. Мені не позичати рішучості. Коли б в лютому-березні ми мали хоча б 20 відсотків від військового потенціалу сучасних ЗСУ, російські окупанти в Криму умилися б власною кров'ю.
Але тоді невелика група, патріотів, не зрадивши Україну, протягом місяця в повному оточенні захищаючи свої військові частини, дали нам час врятувати країну. Цей час ми використали на придушення інспірованих спецслужбами РФ від Харкова до Одеси сепаратистських заколотів, на проведення мобілізації, на відновлення військової техніки та озброєння, на підготовку навчання і передислокацію наших військ із Заходу на Схід та створення оборонних рубежів. І коли війна прийшла на Донбас, вже було кому протистояти агресору. Ми змогли зупинити просування російської армії на Захід та звільнити значну частину Донеччини та Луганщини.
Януковичу і Ко дуже кортить приховати свою відповідальність за свідому системну руйнацію обороноздатності нашої країни. На жаль, не зважаючи на наявність величезної кількості матеріалів і доказів, жоден високопосадовець не поніс за це відповідальності.
Що стосується самого Гриценка, він, розповідаючи всім, як треба воювати, так і не наважився побувати на фронті. Ні, вибачаюся, один раз був — на безпечній відстані від передової для проведення фотосесії перед останніми президентськими виборами.
Розпродаж за безцінь зброї, військової техніки та майна ЗСУ, системне знищення боєздатності армії за часів міністра оборони Гриценка доведена слідчою комісією Верховної Ради України. Великий обсяг фактажу щодо руйнівників обороноздатності країни — Саламатіна, Лебедєва, Гриценка… — офіційно переданий до Генеральної прокуратури. На жаль, жодних наслідків. Ті, хто роззброював, скорочував та руйнував армію несуть безпосередню відповідальність за наші величезні втрати в 2014 році. Сподіваюся, все це буде розслідувано незалежно від строку давності. Тому що у злочинів проти власної держави строку давності бути не може.
