В американців я гарна приказка: "a dog is smarter than its tail, but if the tail were smarter, then it would wag the dog", яка перекладається так, що собака звичайно розумніша за свій хвіст, але якби хвіст був розумніший, то він би виляв собакою. В політичній традиції це має коротше формулювання — "wag the dog" — хвіст виляє собакою, і цей прийом застосовується тоді, коли політикам потрібно відвернути увагу від певної проблеми. Тобто увага зосереджується на певному дрібному, менш важливому об'єкті чи явищі, щоб змістити увагу зі значно важливішого об'єкту чи явища.
Зазвичай соціальні боти у своїй діяльності власне і виконують цю функцію зміщення суспільної уваги, підміняючи розгляд чи обговорення зі значно вагоміших для суспільства тем на теми, які з їх виступів чи постів виглядають алярмовими для уваги тут і зараз. За корисливим інтересом з точки зору оплати їх діяльності, то ті соціальні боти, які займаються таким перемиканням на фінансовій основі характеризують як «зливні боти», тобто боти, які зазвичай перебувають в певному «сплячому режимі», тобто замасковані, наприклад, під таксиста, шкільну вчительку, приватного підприємця і тому подібне, а в потрібний момент починають «фонтанувати» «інсайдерською інформацією». Якщо ж говорити про соціальних ботів, які здійснюють таку діяльність «за покликом душі та серця», бо ось вони не можуть «миритися» з «кричущими фактами», які «ось тільки вони змогли розгледіти» (правда при цьому вони не мають ні відповідної освіти, ні фахово не займаються діяльністю в цій царині суспільної діяльності), то таких соціальних ботів називають «корисними ідіотами».
Ще однією стороною медалі в такій діяльності є так зване знецінення власне проблеми в очах оточення. Тобто, ось соціальний бот прокинувся зранку, включив комп'ютер і починає думати, на яку ще ваду суспільного життя йому потрібно звернути увагу суспільства. Попри певну цинічність такого формулювання, можна сміливо про це писати, якщо певний час відстежувати дописи соціальних ботів. Ні на що не натякаю, але в цьому циклі є «класичний» для site.ua соціальний бот, який надає багато прикладної інформації щодо загальних спостережень за такими мережевими мешканцями. Для більш детального розуміння можна звернутися до попередніх частин циклу та зрозуміти, про кого йде мова.
Так от, такий соціальний бот «знайшов» проблему, яка йому виглядає «кричущою», попри те, що вона може бути взагалі «абсурдною», або навіть «висмоктаною з пальця». Для підсилення ефекту у суспільному сприйнятті такий соціальний бот починає формувати свій виступ чи пост з використанням описаних раніше технологій «Напівправди», «Узагальнення» чи «Підміни реальності», тобто «замішує» своє «бачення проблеми» з дійсними суспільно значущими явищами та подіями, тим самим апелюючи до свідомості читачів чи слухачів за методом «60 на 40», коли читач чи слухач отримує інформацію, яка є дійсно правдива та зрозуміла йому, і тим самим, вже починає з більшим ступенем довіри сприймати ті, «обгорнуті» «абсурдні» чи «надумані» теорії. Як наслідок, за методом асоціацій, такий бот «прив'язує» у суспільній свідомості дійсні проблеми із ним надуманими і тим самим формує суспільний когнітивний дисонанс, коли у суспільній свідомості відбувається зіткнення суперечливих знань, ідей, переконань чи поведінкових установок: одна частина суспільства, що не знайома з контекстом «викритої» ботом проблеми, через тиск на їх свідомість дійсних суспільних проблем, асоційованих ботом з надуманою, починає вимагати виправлення «викритої проблеми». А інша частина суспільства, що знайома з контекстом, і яка бачить абсурдність «цього викриття» категорично не погоджується із застосуванням «виправлень», оскільки «запропоновані ліки будуть шкідливіші, ніж наявна хвороба». Але хіба це хвилює соціального бота, який або відпрацював свої «двадцять баксів», або отримав моральне задоволення щодо «будь-якої реклами, яка є корисною, за виключенням некролога».
Ще одним варіантом зміщення суспільної уваги, де застосовуються соціальні боти, є так звана «технологія мертвої кішки» — ведення комунікації із суспільством, за якої навмисно формується шокувальний гучний інфопривід для того, щоб відвернути увагу суспільства від проблем чи дій політичних сил. Що цікаво, використання цієї стратегії пов'язують з екс-британським прем'єр-міністром Борисом Джонсоном (Джонсонюком). Тобто, у суспільство підкидається інфопривід, щоб власне суспільство починало обговорювати цей інфопривід чи особу, яка його сформувала. І при цьому увага суспільства приковується до цього зазвичай жалюгідного для життєдіяльності суспільства інфоприводу замість обговорень дійсно важливих тем. Щодо прикладів застосування цієї стратегії, то «беззаперечним лідером» в українській блогосфері є Олексій Арестович.
Загалом погляньмо на цю ситуацію зі сторони наших предків: ось відомий на ціле село балабол черговий раз «намолов сім мішків гречаної вовни». Тоді староста та сільський священник, як найбільш освічені на той час люди на селі, яких можна характеризувати експертами, у сільському «Народному домі» між собою обговорюють цього балабола та його ці «сім мішків гречаної вовни», а все село повсідалося навколо них та уважно спостерігає за цим обговоренням. Або ще й при умові, що в цей час «спритні хлопці», з якими балабол є «в долі» нишпорять по сільських хатах. Чи не абсурдною виглядає така ситуація з точки зору наших предків? Але, на жаль, так зараз виглядає наша реальність.
Стратегія «мертвої кішки» також використовується для того, щоб вийти із суперечки за відсутністю виразних аргументів. Зазвичай в такому ключі їх застосовують представники підшефної ботоферми соціального бота, коли починають «навішувати ярлики» на опонентів чи «забивати стрілку, як чоткі пацики» (думаю, ти читач, зустрічав в коментарях під певними постами «пропозиції» зустрітися наживо, щоб «як пацани» «порішати» питання «мережевого срачу», і навіть місця вказувалися, де це мало «порішатися»). Також ця технологія «дохлої кішки» застосовується політиками для того, щоб уникнути відповідальності за свої рішення та діяльність.
Ще одним доволі ефективним прийомом, який використовується соціальними ботами у сукупності з «Підміною реальності», є технологія «візка попереду коня», коли соціальний бот, окрім виривання подій з контексту, починає ще й змінювати причини та наслідки. Особливо цей прийом є характерний при використанні посилань на історичні приклади з перенесенням поточних реалій в минуле, для формування в очах суспільства різних поточних суспільних викривлень як таких, що не є викривленнями, оскільки вони були наявні в минулому. Хоча з точки зору тайм-лайну все було з точністю до навпаки, і те, що видається ботом за причину, насправді є наслідком.
Яскравим прикладом тут слугувати формування «ностальгії за СРСР», коли розповідається, що от такого суспільного механізму, чи явища за союзу не було, а ось «демократія» «принесла» це в Україну. Для прикладу, зараз починають розповідати про те, що дипломи про вищу освіту купуються, і це пов'язують із розвалом СРСР, за якого «такого явища не було». Може й так, явища «продажу» дипломів не було, але ще за союзу у Вишах склався механізм, що певні категорії абітурієнтів вступали до Вишів «за дзвінком» і пізніше «за дзвінком» складали сесії та за них писали курсові, дипломні та дисертаційні роботи. А також в той час певні соціально активні студенти (парторги та комсорги, командири та комісари студентських будівельних загонів, учасники студентської самодіяльності) здавали сесії «на коридорі», коли навіть принципові викладачі не хотіли з ними зв'язуватися, згадуючи часи доносів. Тобто причини були закладені ще тоді, а вже наслідки — «розквітання продажу дипломів» ми отримали після розвалу СРСР, де не останню роль відігравали ті, хто за союзу власне отримав диплом «на коридорі». Як раніше писалося в цьому циклі, значна частина соціальних ботів в українському інфопросторі власне і має такий комсомольсько-партійний «вишкіл».
Перефразувавши фразу із 60-х років минулого століття: "don`t let the tax tail wag the investment dog", можна зробити рекомендацію — не дозволяйте соціальним ботам виляти як вашою, так і загалом суспільною свідомістю. І, в той час, як Ви слідкуєте за «дискусією експертів» щодо чергових «сімох мішків гречаної вовни», хтось нишпорить у Ваших кишенях.
