Насправді назва тексту брехлива. У 2012 автор передбачив повалення Януковича у 2014.
Мені хочеться вірити у перемогу Порошенка, навіть не зважаючи на жорстоку логіку цифр. Що поробиш, віра ірраціональна. Найбільше я сподіваюсь не на раптове просвітлення прихильників лідера перегонів, чи на дебати (яких скоріш за все, не буде), а на гарну погоду 20-22 квітня, яка виманить приколистів на шашлики. Ну, це як Бог вирішить (варіант для атеїстів: складуться природні умови).
Отже, яким буде політичне життя України у разі обрання президентом громадянина Зеленського В. (далі — Зе), який працює на ТБ каналі тричі громадянина Коломойського І. (далі — Ко)?
Важливе припущення — на фронті буде відносна тиша. Загострення прискорить розвиток подій.
Отже, ми отримуємо президента, який не читав Конституцію, тому вважає, що він може призначати будь-кого, будь-ким, будь-коли. Які у нього повноваження насправді - читач знайде у тексті Конституції, та текстах справжніх експертів. Якщо дуже коротко: одноосібно президент може призначити голову власної адміністрації, секретаря та половину РНБО, половину Нацради з телебачення та радіомовлення. Стосовно усіх інших посад — він затверджує кандидатури, запропоновані урядом (голів державних адміністрацій, зокрема), або вносить на затвердження парламенту кандидатури (міністрів оборони та зовнішніх справ, Генпрокурора, Голову СБУ).
Хоча самому Зе після інавгурації, насправді, вже нічого потрібно не буде (хіба що, очолити ООН у 2026), його роботодавцю Ко бюджетні гроші і державна власність були потрібні ще учора. І адміністративні важелі для гарантовано демократичних парламентських виборів. Тобто конфлікт ЗеКо з урядом та Верховною Радою з приводу відставок і призначень почнеться дуже швидко — нардепи усіх кольорів розуміють, хто хлопчика танцює, безпринципна частина народних обранців без компенсацій подарунків не робитиме, а принципові не подарують за будь-які гроші. Прем'єр Гройсман добровільно у відстаку не піде, бо резолюція ВРУ про недовіру і перехід міністрів у статус «виконуючих обов'язки» до створення нового уряду новим парламентом — менша ганьба, ніж вічне тавро «ліг під Зе». Незадоволених Гройсманом у парламенті достатньо, Ко щось заощадить з дозволених Високим судом Лондона 20000 фунтів на тиждень, і перше питання буде вирішено. Але...
Наше одвічне «але...»
Наші олігархи є справжніми українцями, тому здатні об'єднуватись лише у випадку серйозної небезпеки (як зараз, проти другого терміну Порошенка), і то не надовго. Не можуть Ахметов, Пінчук, Фірташ, Жеваго і інші меланхолічно спостерігати, як їх товариш і брат Ко одноосібно загрібає державне бабло порушує правила дорожнього руху. Нинішнє нейтрально-поблажливе ставлення до Зе на телеканалах, які не належать Ко, зміниться на негативне (вангую, Дизель і Притула будуть пародирувати преЗедента так, що я почну дивитися ICTV та Новий канал), і навіть «Битва екстрасенсів» почне шукати загрозу демократії та суверенітету України.
Таку-сяку групу підтримки у створять для Зе у парламенті створять, але парламент лишиться непідконтрольним Банковій.
Отже, країна матиме президента, який пообіцяв чотири штуки баксів щомісяця вчителям і кожному 10% від кожного корупціонера. І це не рахуючи референдумів і щось саджати.
Але не відбуватиметься нічого.
(Зокрема, не буде і переговорів з МВФ - з урядами, яким залишилось менш ніж півроку їх традиційно не ведуть, а зі статусом в.о. і поготів. На курс гривні це поки не впливатиме, але розумні вже підуть у валюту.)
У стилі Ко почнеться тролінг парламенту вкиданням безглуздих законопроектів - настільки ж гучних, наскільки беззмістовних (буде використовуватись літературна спадщина Ляшка та Капліна). Рада ставитиме їх у довгу чергу, або відкидатиме одразу, канал Г+Г буде звинувачувати парламент у протидії реформам, нардепи і канали інших олігархів будуть хизуватись розумом, критикуючи автора — Зе. Вчорашні прихильники ЗеКо почнуть щось підозрювати, але на радість їм в Україну приїде Саакашвілі, скасують блокування російських сайтів та соцмереж, тому рейтинги 95-кварталу не впадуть. Євросоюз почне жорстко нагадувати, що треба виконувати угоду про асоціацію, тобто, впроваджувати реформи, але парламенту буде вже не до реформ — передвиборчий популізм буде важливіший.
Літо піде на користь і Зе, і Ко — політики та непідкупні журналісти відпочивають, та й посполитим не до них, тому у Зе був би шанс увійти в осінь 2019-го з не розтриньканим рейтингом і квітневим відчуттям переможця, якби не День Незалежності та військовий парад на його честь. Тут варіантів два.
Зе скасує парад, бо не відчує «запиту суспільства» (або у нього буде концерт). Суспільство, безумовно, обуриться, і дуже сильно. «Ганьба» на Банковій та під хатинкою митця забезпечена, може й шини запалають.
Зе парад не скасує, і стовідсотково буде обсвистаний прямо на Хрещатику, бо у цей день туди приходять патріоти, а не любителі Кіркорова.
І це він лише присяде на розпечену пательню.
Як би не ховали майбутнього гаранта від прямих ефірів, його видатні цитати вже будуть ширяти інтернетом та ТБ. На кожному кроці його будуть очікувати журналісти — попереду будуть Бігус, Гнап і Седлецька. (Зрозуміло, після утисків диктатора і ворога вільної преси Порошенка вони вже не боятимуться нічог.) Після ознайомлення із виборчим списком «партії» ЗеКо, від нього підуть Абромавичус і Данилюк, а член фракції БПП Лещенко з кожної праски розповідатиме, що він ніколи у житті навіть не перебував у одному приміщенні з людиною на ім'я Володимир.
Восени фінансові проблеми держави стануть помітними неозброєним оком - за півроку, тишком-нишком, Ко вдасться присмоктатись, хоч і не на повну потужність, до державної годівниці. Зокрема, до Міністерства оборони, завдяки призначеному ЗеКо в.о. міністра. Виборча кампанія піде під вибухи корупційних скандалів з участю ЗеКо, і переводити стрілки стрілки на парламент стане важко. Середня і нижча ланка державного апарату впаде у ступор, очікуючи, чим все закінчиться — і погіршення роботи держустанов стане ще одним подразником для населення. Смолій не погодиться на вимоги ЗеКо вмикнути друкарський верстат, його, всупереч закону, усунуть з посади і призначать — не знаю кого, касирку ТОВ «Квартал 95», молоде ж обличчя. МВФ вестиме переговори лише про повернення кредитів, Євросоюз зупинить дію безвізового режиму. Все частіше лунатиме «за Порошенка такого не було», «Яценюк, хоч і в окулярах, економіку знав». Якщо Авакову вдасться підтримувати такий-сякий лад на вулицях - добре слово перепаде й йому. Ну і, звичайно, всі будуть цікавитись, хто додумався блазня обрати президентом. Особливо молодь і таксисти.
Список ЗеКо не пройде у Верховну Раду, а більшість у отримають БПП, Батьківщина і НФ, які створять коаліцію, змінять Конституцію — залишать президенту суто представницьку функцію, сформують уряд, дружньо попрацюють місяці три, потім посваряться, хтось вийде із коаліції (вгадайте, хто саме) і почне вимагати дострокових виборів...
Зе сидитеме на Банковій, інколи прийматиме вірчі грамоти від послів, інколи таємно виступатиме на приватних вечірках, час від часу буде проситися у відставку, але його не відпустять.
Ко повернеться в Ізраїль, і обмірковуватиме, як іще помститися Порошенку.
Саакшвілі повернеться в Нідерланди, і обмірковуватиме, як помститися Порошенку.
Інші олігархи, знову згуртуються і будуть обмірковувати, як просунути на важливі державні посади своїх людей. Але на нові молоді обличчя буде накладено табу.
Україні стануть менше довіряти, рік пройде без економічного зростання. До нас знову приїдуть делегації МВФ та ЄС, але наша переговорна позиція буде значно слабша, ніж зараз. Тому ціна на газ стане ринковою для усіх, а пенсійний вік підвищать.
Росіяни ще більш впевняться, що демократія є суцільне зло, і тільки Путін.
Можливо, завдяки бездіяльності української дипломатії у цей час, частину санкцій з РФ знімуть. А, можливо, Порошенко та Яценюк, діючи приватно, переконають європейців цього не робити.
У будь-якому разі, запасайтесь попкорном.
Восени він буде значно дорожче.
