До Вашої уваги третя стаття із циклу «Українська Ідентичність». У попередніх статтях ми описали рівні процесного впливу національної ідентичності на реальність, а також виклали ключові тези Української Ідентичності.

Ми – українці! Нація, що складена протягом століть з багатьох етносів та народів. Різноманітна, строката, багатовимірна, але об'єднана Українська Ідентичність – це наша Доля, Божий дар, Махаяна і Провидіння. Зірка, що веде нас на шляху поступу. Щодня ми прокидаємося українцями і засинаємо, залишаючись українцями. Ми думаємо, діємо, приймаємо рішення, любимо, ненавидимо, боремося, воюємо, наводимо лад, сваримося, співіснуємо і живемо по-українськи. В усьому, що ми залишаємо після себе кожного дня, є частинка нашого внутрішнього українця. Це невідворотна даність, яку можна лише прийняти.

Із попередніх статей матеріалу ми пам'ятаємо, що сучасність українця – це результат ствердження його власного українського «Я» у взаємодії з оточуючими. Але яким є результат ствердження нашого колективного українського «Я» на сьогодні – спробуємо зараз дослідити разом. Бо саме зараз, в умовах загальнонаціонального напруження та війни за свою незалежність, найбільш яскраво та об'ємно проявляються усі аспекти та компоненти нашої ідентичності – Української Ідентичності. Так, вони існували та проявлялись завжди, більше чи менше, і до війни, і будуть проявлятись після війни за існування Української Ідентичності. Будуть змінюватись форми загроз та викликів – одні ідеї та цінності буде проявлено більше за інші. Але зараз – всі Базові Ідеї Української Ідентичності проявлено та видно найкраще!

Отже, Ідею Волі ми реалізуємо через класичну дихотомію «Воля від» і «Воля для». «Воля від» виражена у незламності духу наших громадян і бажанні боротися. «Воля для» виражена у щоденному докладанні зусиль задля спільної Великої Перемоги.

Ідею Права ми реалізуємо через спільну згоду і прийняття стосовно законів воєнного часу, через підпорядкування — військовим і ТрО, органам влади та місцевого самоврядування, домовленостям та мережі громадської взаємодії, обставинам та цінностям.

Ідея Свободи, як Ідея Волі, має виміри «Свобода від» і «Свобода для». «Свободу від» ми реалізуємо, скидаючи з себе ідеологічний та культурно-дискурсивний тягар колоніального минулого. «Свободу для» ми реалізуємо, формулюючи нову концепцію України Майбутнього.

Ідею Віри ми реалізуємо, щодня вірячи у Збройні Сили України, власну церкву, в українську владу, горизонтальну мережеву, родинну взаємодію і найперше — у себе. Так, інколи диявол намагається спокусити нас на пошуки зради, але ми боремося за власну Віру щодня. І ми перемагаємо! Більше 90 відсотків українців які вірять у Перемогу – незаперечне тому підтвердження.

Ідея Надії виражена у неймовірній консолідації усієї української нації навколо певності у нашій Великій Перемозі. Ми щодня реалізуємо Ідею Надії, допомагаючи родині, воїнам і країні, таким чином довіряючи їм своє життя.

Ідею Любові ми реалізуємо, діючи на підставі Української Ідентичності, зокрема рятуючи життя людей, захищаючи країну і боронячи наші українські цінності.

Ідею Софії ми реалізуємо, єднаючи людську і божественну Волю у спільній боротьбі і спільному ствердженні Української Ідентичності заради перемоги добра над злом.

Саме синергія реалізації та ствердження наведених Базових Ідей кожним із нас у взаємодії з оточуючими є Втраченим Раєм української нації, який ми наразі осягаємо, який бачимо навколо нас, в якому, в часі проявлення ідей і цінностей Української Ідентичності і живемо!

Що допомагає нам реалізовувати, стверджувати Базові Ідеї щодня? Таким світоглядним інструментом є актуалізаційні принципи.

Ми чітко усвідомлюємо, що на сьогодні є пріоритетом для нас і яка загроза нависла над нашою країною. Ми усвідомлюємо, хто є нашим ворогом і як можна почистити власне життя від того, що він по собі лишає. Ми докладаємо усіх зусиль, щоб усвідомлено приймати рішення і якісно та ефективно допомагати країні відбити загрозу і ліквідувати її джерело. Після 24 лютого ми усвідомили багато речей.

Ми щодня несемо відповідальність за своє життя, життя ближніх і за життя та свободу своєї країни. Ми усвідомлюємо цю відповідальність та робимо усе, на що спроможні.

Ми щодня взаємодіємо. Ми взаємодіємо з родиною, зберігаючи гармонію співжиття, взаємодіємо з державою та громадою, допомагаючи армії, платячи податки і підтримуючи економіку, взаємодіємо із військовими та владами, зберігаючи свої судження у межах здорового глузду.

Ми щодня шукаємо найкращий спосіб застосувати власну компетенцію заради спільної Перемоги. Ми використовуємо власні уміння та навички на благо родини та держави, не забуваючи розвивати і розширювати їх.

Ми щодня довіряємо Збройним Силам України своє життя, волонтерам – кошти та час, владі – координацію, а один одному – правила співжиття на одній території. Ми діємо на благо держави, громади і довіряємо побратимам у їхніх діях.

Ми щодня працюємо над створенням України майбутнього і збереженням ключових цінностей нашої Ідентичності. Ми створюємо новий порядок денний, змінюємо дискурс і оновлюємо суспільство.

Ми щодня стверджуємо у собі українця, реалізуючи Українську Ідентичність у діях, думках і рішеннях. Ми стверджуємо пріоритетність цінностей, стверджуємо Власний Порядок і стверджуємо непорушність Базових Ідей.

Ми щодня свідчимо власні цінності. Ми доносимо їх до родини, до влади, до дітей і до світу. Ми свідчимо Волю, Право, Свободу, Віру, Надію, Любов і Софію. Ми свідчимо Українську Ідентичність.

Ми щодня захищаємо повноцінність нашої Перемоги. Ми стверджуємо непохитність наших ідей і хочемо їх реалізації вповні.

Ми щодня працюємо над досягненням гармонії у собі, у родині і у державі. Ми формуємо правила гармонійного співіснування і дотримуємося них.

У кожному атомі нашого існування є часточка українця та української нації. Це підстава нашого буття. І ця наша буденність заснована на нашій Українській Ідентичності. Українська буденність, що була такою споконвіку. І лишиться такою навіки. Амінь.