Десятки років ми, з завидною регулярністю, зіштовхуймось з однією і тією самою проблемою – проблемою весняних трав'яних підпалів та пожеж.

І ніби давно мали б розібратись з причинами явища, знайти ефективні методи боротьби. Але зась. Не дано.


От і зараз, Верховна Рада вирішила боротись з наслідками, а не з проблемами. Не скажу, що великі штрафи це погано. Просто вони ефективні в комплексі з заходами по усуненні причин пожеж. Бо, по великому рахунку, введення великих штрафів нічого не дасть. Йдіть, потім в селян вибивайте ті тисячі тисяч.


По порядку. Чому кожної весни горить трава? Причин декілька.

Перша причина паління трав — це спалювання селянами трави на своїх городах. Це пов'язано з середньовічним уявленням селян, що після пожежі ґрунт буде родити краще, через попіл, що утвориться після пожежі. Також, знищення бур'янів на своїх ділянках вогнем – це лінь махати косою, бо вогнем це швидше і «ефективніше» знищення різних гризунів і всіляких шкідників. Сюди ж і йдуть фермери з палінням стерни на полях.


Друга причина паління трав – це спалювання чагарників та різних «чортополохів» на землях загального користування: при дорогах, на берегах озер, річок, в ровах і так далі. Причина: пожежі знищують місця, де в високих чагарниках могли завестись змії, щурі і всяка інша «нечисть». Завестись і прокласти собі шлях до садиб селян. А кому з селян хочеться,щоб наприклад, їх діти, бавлячись не далеко від дому, знайомились з різними «гадами».

Проблема другої причини, виключно у бездіяльності та пофігізму органів місцевого самоврядування. Всіх отих голів ОТГ і сільських рад. Чому? Бо ще в радянські роки, при колгоспах були косарі, які півроку те і робили, що ходили землями загального користування і махали косою. За це і на хліб мали. Тепер керівництво ОТГ більше цікавить питання виділення земельних ділянок ніж реальна господарка.


Є ще одна причина. Вона дещо глибша. Це занепад села. Років двадцять назад в селах чи не в кожному господарстві були корови, кози, свині, багато птиці і ще всього різного. За моєї памяті на селі, як йшла череда коров на випас то їх було поза сотню-другу, а зараз і пять штук не набереться. Селяни маючи такі господарки навіть подумати не могли, щоб спалювати таку кількість «їжі». Косили все що бачили. А що не бачили, то шукали місця аж за горизонт для викошення трави для домашньої худоби. А зараз.... нема господарки, то замість коси — сірники.


Третя причина паління трав – банально злодійсько-корупційна. Є різні під-причини. Одна з найбільш поширених, — це спалювання території, на якій колись були лісові насадження. Тобто, ліс вкрали, вирубали, і щоб замести сліди і всілякі розмови – підпалюють вирублену територію.

Звісно існують ще підпали з необережності. Але ми розглядаємо тут виключно умисні підпали.


Це три основні причини підпалу трав'яних насаджень в Україні, через які трапляються масові загорання цілих територій, які призводять до екологічного лиха та мільйонних збитків країні.


Тепер знаючи причини, ми можемо змоделювати адекватні способи боротьби з паліями.

Перший варіант – селяни, що палять свої городи: тут штрафи. Штрафувати потрібно не примарного палія, якого ще треба піймати, а власника ділянки. Пожежі виникла на твоїй ділянці? Плати. Раз-другий оштрафувати – наступного разу будуть махати косою і спалювати в бочках. А попіл хоч собі на голову хай мастять.


Другий варіант – підпал земель загального призначення. Тут виключно відповідальність на головах ОТГ та сільських рад. Зобов'язати їх вести у штат косарів і оплачувати їх роботу. Продовжуються підпали, відсутні косарі? – застосовувати санкції до голів ОТГ та сільських рад. Дуже швидко підпали зникнуть.


Третій варіант – злодійський. Скільки вже можна говорити про незаконні вирубки лісових насаджень? Га, влада? За Порошенка рубали – поганий барига. Тепер рубають, хто поганий? Всі на місцях, від органів самоврядування до поліції, знають хто рубає, де рубає, для чого рубає, хто кришує. А знаючи це – боротись з цим явищем заважає хіба відсутність волі ламати чиїсь схеми. Тому існування явища вирубки лісів — це виключно проблема недієздатності влади, в тому числі місцевої.


P.S. Тому наостанок: влада, перестаньте боротись з наслідками, замість викорінювати причини. Не зливайте виключно всю вину на селян (їх вина також є). Існування весняних підпалів — це вина органів місцевого самоврядування і виконавчої влади на місцях. А саме їх бездіяльність і некомпетентність помножена на непрофесійність органів центральної влади.

Звісно, я прошу неможливе. Адже це все так складно. Простіше обкласти все не дієвими штрафами.