Це переклад ще однієї статті від пана Tomas Pueyo про ефективні стратегії боротьби з коронавірусом включно з врахуванням впливу на економіку та соціальне життя суспільства.
Як можуть виглядати наступні 18 місяців, якщо лідери виграють для нас час
Ця стаття є наступною за статтею Коронавірус: чому ми мусимо діяти зараз [її переклад на українську — тут], що зібрала понад 40 мільйонів переглядів та перекладена на 30 мов світу. Якщо ви погоджуєтесь з цією статтею, розгляньте можливість підписання відповідної петиції Білого дому. Її переклади доступні 10 мовами. Тут представлений список підтримки. Тут маємо поки 4 мільйони переглядів [на момент перекладу].
Короткий зміст статті: жорсткі заходи з протидії коронавірусу сьогодні мають тривати лише кілька тижнів, після цього не повинно бути великого піку інфекцій, і все це реально зробити за притомні витрати для суспільства, рятуючи мільйони життів. Якщо ми не вживемо цих заходів, десятки мільйонів будуть заражені, багато людей помруть включно з тими, хто потребує інтенсивної терапії, оскільки система охорони здоров'я колапсує.
Упродовж тижня країни в усьому світі перейшли від риторики: «Ця коронавірусна інфекція не є великою проблемою» до оголошення надзвичайного стану. Але багато країн досі практично нічого не роблять. Чому?
Кожна країна ставить одне і те ж питання: Як ми маємо діяти? Відповідь для них не очевидна.
Деякі країни, такі як Франція, Іспанія чи Філіппіни, відтоді впровадили серйозні обмеження. Інші, такі як США, Великобританія, Швейцарія чи Нідерланди, діяли нерішуче у впровадженні заходів соціального дистанціювання.
Ось що ми будемо висвітлювати сьогодні, знову ж таки з великою кількістю діаграм, даних та моделей з великою кількістю джерел:
Якою є ситуація в даний момент? Які ми маємо варіанти? Що є найважливішим зараз: час. Як виглядає хороша стратегія проти коронавірусу? Як ми повинні думати про економічний та соціальний вплив?
Коли ви прочитаєте статтю, ви засвоїте такі речі:
Наша система охорони здоров'я вже руйнується. У країн є два варіанти: або вони зараз з усіх сил борються, або отримають масштабну епідемію. Якщо вони оберуть епідемію, загинуть сотні тисяч. У деяких країнах мільйони. І навіть це може не убезпечити від подальших хвиль інфекцій. Якщо ми будемо боротись з усіх сил зараз, ми запобігатимемо смертям. Ми зменшимо навантаження на нашу систему охорони здоров'я. Ми краще підготуємося. Більше знатимемо. Світ ще ніколи ні про що не дізнавався так швидко. І нам це потрібно, тому що ми дуже мало знаємо про цей вірус.
Все це дозволить нам досягти важливої речі: виграти час.
Якщо ми вирішимо боротися з усіх сил, спочатку бій буде стрімким, але потім поступовим. Ми будемо ізольовані на тижні, а не на місяці. А тоді ми поступово почнемо повертати все більше свобод. Все може не дійти до норми відразу. Але буде близьким до цього і, зрештою, життя налагодиться. І ми зможемо це зробити, враховуючи вплив на економіку.
Почнімо.
1. Якою є ситуація?
Минулого тижня я показав цю криву:
Вона демонструвала випадки коронавірусу в усьому світі за межами Китаю. Ми могли виділяти лише Італію, Іран та Південну Корею. Тому мені довелося збільшити масштаб у правому нижньому куті, щоб побачити країни, в яких ситуація тільки розвивається. Ідея була в тому, що скоро вони приєднаються до цих 3 випадків.
Подивимося, що сталося з того часу
Як і передбачалося, кількість випадків стрімко зросла в десятках країн. Тут я був змушений показувати лише країни з понад 1000 випадків. Кілька моментів, які слід зазначити:
- Іспанія, Німеччина, Франція та США мають більше випадків, ніж Італії, коли вона запровадила суворі обмеження
- Інші 16 країн мають сьогодні більше випадків, ніж Хубей, коли там запровадили серйозні обмеження: Японія, Малайзія, Канада, Португалія, Австралія, Чехія, Бразилія та Катар мають більше випадків, ніж Хубей, але менше за 1000. Швейцарія, Швеція, Норвегія, Австрія, Бельгія, Нідерланди та Данія мають по понад 1000 випадків.
Чи помічаєте ви щось дивне в цьому переліку країн? За межами Китаю та Ірану, які зазнали масових потужних спалахів, та Бразилії і Малайзії, кожна країна у цьому списку є однією з найзаможніших у світі.
Як ви вважаєте, цей вірус націлений на багаті країни? Або ймовірніше, що багаті країни краще можуть ідентифікувати вірус?
Малоімовірно, що бідніші країни не мають палахів. Тепла та волога погода, ймовірно, допомагає, але не запобігає спалаху сама по собі — інакше Сінгапур, Малайзія чи Бразилія не зазнали б спалахів.
Найбільш вірогідні тлумачення полягають у тому, що коронавірус або потребував більше часу, щоб дістатися до цих країн, оскільки вони мають менше зв'язків з іншими країнами, або він вже є, але ці країни не змогли вкласти достатньо коштів для тестування, щоб про це дізнатися.
Так чи інакше, якщо це правда, це означає, що більшість країн не уникнуть коронавірусу. Потрібен час, перш ніж вони побачать спалахи і усвідомлять потрібність запровадження заходів.
Які заходи можуть вживати різні країни?
2. Які у нас варіанти?
З моменту статті з минулого тижня багато країн змінили риторику і вжили заходів. Ось кілька найбільш наочних прикладів:
Заходи в Іспанії та Франції
З одного боку, є Іспанія та Франція. Ось послідовність дій в Іспанії:
У четвер, 12 березня, президент відхилив припущення, що влада Іспанії недооцінює загрозу здоров'ю. У п'ятницю вони оголосили надзвичайний стан. У суботу було вжито такі заходи: Люди не можуть виходити з дому без поважних причин: продукти, робота, аптека, лікарня, банк чи страхова компанія (надзвичайне виправдання). Особлива заборона — виводити дітей на прогулянку чи йти на побачення до друзів чи родини (крім турботи про людей, яким потрібна допомога, але з дотриманням гігієни та дистанції). Всі бари та ресторани закриті. Дозволена тільки доставка додому. Всі розважальні заходи скасовано: спорт, кіно, музеї, святкування... На весіллях не може бути гостей. На похоронах може бути жменька людей. Транспорт лишається працювати. У понеділок були закриті сухопутні кордони.
Деякі люди сприймають це як чудовий перелік заходів. Інші — плачуть від відчаю. Ця стаття спробує узгодити ці дві точки зору.
Французький графік заходів є подібним, за винятком того, що для їх запровадження було потрібно більше часу, і вони зараз більш агресивні. Наприклад, для малого бізнесу призупиняється оплата за оренду, податки та комунальні послуги.
Заходи у США та Великобританії
США та Великобританія, як і такі країни, як Швейцарія чи Нідерланди, затягнули із запровадженням заходів. Ось графік для США:
Середа 11 березня: заборона подорожей. П'ятниця: Оголошено надзвичайну ситуацію. Не запроваджено жодних заходів соціального дистанціювання. Понеділок: уряд закликає громадськість уникати ресторанів чи барів та не відвідувати заходи з більш ніж 10 людей. Жоден захід соціального дистанціювання фактично не підлягає виконанню. Це просто пропозиція. Багато штатів та міст беруть на себе ініціативу та вимагають набагато більш жорстких заходів.
Великобританія впровадила аналогічний комплекс заходів: безліч рекомендацій, але дуже мало вказівок.
Ці дві групи країн ілюструють два крайні підходи до боротьби з коронавірусом: пом'якшення та придушення. Давайте розберемося, що вони означають.
Варіант 1: Не робити нічого
Перш ніж ми це зробимо, давайте подивимося, до чого призводить бездіяльність в такій країні, як США:
Цей фантастичний калькулятор епідемії може допомогти вам зрозуміти, що відбудеться за різних сценаріїв. Я вставив під графіком основні фактори, що визначають поведінку вірусу. Зауважте, що кількість інфікованих, рожеві, досягає десятків мільйонів у певну дату. Більшість змінних зберігаються за замовчуванням. Єдині суттєві зміни — R від 2,2 до 2,4 (краще відповідає наявній в даний час інформації. Дивіться в нижній частині калькулятора епідемії), рівень летальності (4% внаслідок краху системи охорони здоров'я. Детальніше див. нижче або в попередній статті), термін перебування в лікарні (зменшився з 20 до 10 днів) та рівень госпіталізації (знизився з 20% до 14%, виходячи з важких та критичних випадків. Зверніть увагу, ВООЗ називає рівень 20%) на основі нашого нещодавно зробленого зібрання досліджень. Зауважте, що ці цифри не сильно змінюють результати. Єдина важлива змінна — рівень смертності.
Якщо ми нічого не робимо: всі інфікуються, система охорони здоров'я перевантажується, смертність стрімко злітає, і ~ 10 мільйонів людей помирають (сині смуги). Простіше: якщо ~ 75% американців заражаються і 4% помирають, це 10 мільйонів смертей, або приблизно в 25 разів більше, ніж кількість загиблих американців у Другій світовій війні.
Ви можете здивуватися: «Це звучить як багато. Я чув, що буде набагато менше!»
В чому нюанс? З усіма цими цифрами легко заплутатися. Але важливими є лише дві цифри: яка частка людей підхопить вірус і захворіє, і яка частка від них помре. Якщо хворіють лише 25% (оскільки інші мають вірус, але у них немає симптомів, тому їх не зараховують до випадків), а рівень летальності 0,6% замість 4%, у США помре 500 тис. людей.
Якщо ми нічого не зробимо, кількість загиблих від коронавірусу, ймовірно, буде знаходитись між цими двома числами. Різниця між цими крайнощами здебільшого визначається рівнем летальності, тому важливо його зрозуміти. Що насправді викликає смерть від коронавірусу?
Як ми повинні розмірковувати про рівень летальності?
Це той самий графік, що і вище, але зараз тут демонструються госпіталізовані люди замість інфікованих та померлих:
Світло-блакитна зона — це кількість людей, яким потрібно було б звернутися до лікарні, а темніший синій являє собою тих, кому потрібно звернутися до інтенсивної терапії ICU. Ви можете бачити, що цей показник досяг би піку у 3 мільйони. Тепер порівняйте це з кількістю ліжок ICU в США(сьогодні 50 тис., ми могли б подвоїти це число за рахунок інших просторів лікарень). Це червона пунктирна лінія
Ні, це не помилка
Ця червона пунктирна лінія — це кількість ліжок інтенсивної терапії. Усі, хто перебуває над цією лінією, і перебувають у критичному стані, не зможуть отримати доступ до необхідної допомоги та, ймовірно, загинуть. Замість ліжок ICU ви також можете дивитись на кількість апаратів штучної вентиляції легень ШВЛ, але результат в цілому однаковий, оскільки в США менше 100 тис. ШВЛ.
Ось чому люди масово загинули в Хубеї, а нині масово помирають в Італії та Ірані. Рівень летальності Хубея врешті покращився, бо вони побудували 2 лікарні майже за одну ніч [здається, таки за тиждень чи біля того, а не за ніч]. Італія та Іран не можуть зробити те саме; спроможні на це країни, якщо такі і є, нечисленні. Ми побачимо, що буде там.
То чому рівень летальності близький до 4%?
Якщо 5% ваших хворих потребують інтенсивної терапії, і ви не можете їм цього надати, більшість з них помирає. Все просто.
Крім того, останні дані свідчать про те, що випадки в США є більш важкими, ніж у Китаї.
Я б хотів, щоб це були всі погані новини, але це не так.
Побічні втрати
Ці цифри показують лише людей, які помирають від коронавірусу. Але що станеться, якщо всі ваші системи охорони здоров'я колапсують через пацієнтів з коронавірусом? Інші люди також помирають від інших недуг.
Що трапиться, якщо у вас серцевий напад, але швидкій допомозі знадобиться 50 хвилин, а не 8 (занадто багато випадків коронавірусу), а як тільки ви приїдете, то не буде ICU та лікаря? Ви помрете.
Щороку в США відбувається 4 мільйони прийомів до відділення інтенсивної терапії, і 500 тис. з них (~ 13%) гинуть. Без ліжок ICU ця частка, швидше за все, наблизиться до 80%. Навіть якщо загинуло лише 50%, в епідемію тривалістю рік 500 тис. cмертей на рік перетворяться на 2 млн., тож ви отримаєте додатково 1,5 млн смертей через побічні втрати.
Якщо коронавірус продовжить ширитися, система охорони здоров'я США колапсує, а кількість смерть йтиме на мільйони, може, більше 10 мільйонів.
Такі міркування застосовні і до решти країн. Кількість ICU ліжок та ШВЛ та медичних працівників, як правило, подібна до США або менша у більшості країн.
Нестримуваний коронавірус означає крах систем охорони здоров'я, а це означає масову смерть.
На сьогодні я сподіваюся, що цілком зрозуміло, що ми повинні діяти. Два варіанти, які ми маємо, — це пом'якшення та придушення. Вони обидва пропонують «згладити криву», але вони роблять це дуже по-різному.
Варіант 2: Стратегія пом'якшення наслідків
Пом'якшення наслідків відбувається так: «Зараз запобігти появі коронавірусу неможливо, тому нехай все відбувається, як має, але ми тим часом намагатимемося зменшити пік інфікування. Давайте трохи згладимо криву, щоб зробити її більш керованою для системи охорони здоров'я».
Ця діаграма з'являється у дуже важливій роботі з Імперського коледжу Лондона, опублікованій у вихідні. Мабуть, це підштовхнуло уряди Великобританії та США змінити курс.
Цей графік дуже схожий на попередній. Не те саме, але концептуально рівнозначне. Тут ситуація «не робіть нічого» — це чорна крива. Кожна з інших кривих — це те, що станеться, якби ми застосували жорсткіші та жорсткіші заходи соціального дистанціювання. Синій показує найжорсткіші заходи соціального дистанціювання: ізоляцію інфікованих людей, карантин для людей, які можуть бути заражені, та усамітнення старих людей. Ця синя лінія є стратегією подолання коронавірусу у Великобританії, хоча наразі вони просто пропонують її, а не вимагають її.
Знову ж таки, червона лінія — це кількість ICU, цього разу у Великобританії. Знову ж таки, ця лінія дуже близька до низу. Вся ця область кривої на верхній частині цієї червоної лінії являє собою пацієнтів з коронавірусом, які в основному помирають через брак ICU.
Ба більше, але, навіть вирівнюючи криву, ICU колапсуватимуть місяцями, збільшуючи побічні втрати.
Ви маєте бути шоковані. Коли ви почуєте: «Ми збираємось трохи пом'якшити», то насправді Ви маєте чути це: «Ми свідомо переповнимо систему охорони здоров'я, підвищивши рівень смертності принаймні в 10 разів».
Ви можете уявити, що це досить погано. Але це ще не все. Оскільки одне з ключових припущень цієї стратегії — це те, що називається «Колективний імунітет».
Колективний імунітет та мутація вірусу
Ідея полягає в тому, що всі люди, які заражаються і потім одужують, зараз захищені від вірусу. Це в основі цієї стратегії: «Дивіться, я знаю, що буде важко певний час, але коли все скінчиться і кілька мільйонів людей помруть, решта з нас будуть захищені від цього, тому цей вірус припинить поширюватися, і ми попрощаємося з коронавірусом. Краще зробити це відразу і покінчити з ним, тому що наша альтернатива — зробити соціальне дистанціювання до року і ризикувати, щоб цей пік все-таки відбудеться пізніше».
За винятком цього передбачається одне: вірус не змінюється занадто сильно. Якщо він не зміниться сильно, то багато людей отримують імунітет, і в якийсь момент епідемія згасне.
Наскільки ймовірно цей вірус здатен мутувати? Здається, він це вже зробив.
Цей графік представляє різні мутації вірусу. Ви можете бачити, що початкові штами зображено фіолетовим в Китаї, потім вони поширилися. Кожен раз, коли ви бачите розгалуження на лівій стороні графіку — це мутація, що призводить до дещо іншого варіанту вірусу.
Це не повинно дивувати: віруси на основі РНК, такі як коронавірус або грип, як правило, мутують приблизно в 100 разів швидше, ніж на основі ДНК, хоча коронавірус мутує повільніше, ніж віруси грипу.
Мало того, але найкращий спосіб мутації цього вірусу — це мати мільйони можливостей для цього, саме це забезпечила б стратегія пом'якшення наслідків: сотні мільйонів людей будуть інфіковані.
Ось чому вам потрібно щороку вакцинуватися від грипу. Оскільки існує дуже багато штамів грипу, причому нові завжди розвиваються, вакцина ніколи не може захистити від усіх штамів.
Тобто: стратегія пом'якшення наслідків не лише передбачає мільйони смертей для такої країни, як США або Великобританія. Це також передбачає, що вірус не буде мутувати занадто сильно — а ми знаємо, що вінце робить. І це дасть йому можливість мутувати. Тож як тільки ми закінчимо кількома мільйонами смертей, ми маємо бути готовими до ще кількох мільйонів — щороку. Цей коронавірус може стати настільки ж повторюваним, як грип, але набагато смертельнішим.
Найкращий спосіб мутації цього вірусу — це мати мільйони можливостей для цього, саме це забезпечить стратегія пом'якшення наслідків.
Тож якщо і нічого не робити, і пом'якшення не спрацює, яка альтернатива? Вона називається придушенням.
Варіант 3: Стратегія придушення
Стратегія пом'якшення наслідків не намагається стримувати епідемію, а лише трохи згладжує криву. Тим часом Стратегія придушення намагається застосувати жорсткі заходи для швидкого отримання контролю над епідемією. Конкретно:
- Будьте жорсткішими зараз. Запроваджуйте жорстке соціальне дистанціювання. Візьміть цю ситуацію під контроль.
- Потім пом'якште заходи, щоб люди могли поступово повернути свої свободи і повернутися до нормального соціального та економічного життя.
Як це виглядає?
Усі параметри моделі однакові, за винятком того, що зараз знижується швидкість передачі до R = 0,62, а оскільки система охорони здоров'я не колапсує, рівень летальності знижується до 0,6%. Я визначив на момент запровадження заходів ~ 32 000 випадків (в 3 рази більше за станом на сьогодні, 19 березня). Зауважте, що графік не надто чутливий до обраного R. Наприклад, R 0,98 показує 15 000 смертей. У п'ять разів більше, ніж при R 0,62, але все ж десятки тисяч смертей, а не мільйони. Він також не надто чутливий до рівня летальності: якщо він становить 0,7% замість 0,6%, кількість загиблих становить від 15 000 до 17 000. Поєднання більш високого рівня R, більш високого рівня летальності та затримки вжиття заходів призводить до стрімкого зростання кількості померлих. Ось чому нам сьогодні потрібно вжити заходів щодо зменшення рівня R. Для уточнення, R0 є R на початку (R на момент часу 0). Це швидкість передачі, коли ще ніхто не захищений [імунітетом] і не вжито заходів проти цього. R — загальна швидкість передачі.
Відповідно до стратегії придушення, після першої хвилі кількість загиблих становить тисячі, а не мільйони.
Чому? Тому що ми не тільки скорочуємо експоненційний ріст кількості випадків. Ми також знижуємо рівень летальності, оскільки система охорони здоров'я не є перевантаженою. Тут я використав коефіцієнт летальності 0,9%, приблизно те, що ми спостерігаємо в Південній Кореї сьогодні, яка була найбільш ефективною у запровадженні Стратегії придушення.
Виглядає наче очевидно: усі мають слідувати Стратегії придушення.
То чому деякі уряди вагаються?
Вони бояться трьох речей:
1. Перше запроваджене обмеження триватиме місяцями, що багатьом здається неприйнятним.
2. Місячне блокування може знищити економіку.
3. Це навіть не вирішить проблему, тому що ми просто відкладаємо епідемію: пізніше, як тільки ми скасуємо заходи соціального дистанціювання, люди інфікуються мільйонами і помруть.
Ось як команда Імперського коледжу моделювала придушення. Зелена та жовта лінії — це різні сценарії придушення. Ви бачите, що це не виглядає добре: у нас все ще є величезні піки, то нащо тоді взагалі турбуватись?
Ми дійдемо до цих питань за мить, але раніше є дещо важливіше.
Тут пропущено найголовніше.
Представлені таким чином, два варіанти — пом'якшення та придушення — не виглядають дуже привабливими. Або дуже багато людей помирає незабаром, і ми не завдаємо шкоди економіці сьогодні, або ми завдаємо шкоди економіці сьогодні, щоб просто відкласти смерть.
При цьому ігнорується значення часу.
3. Значення часу
У нашому попередньому дописі ми пояснювали значення часу в рятуванні життя. Щодня, щогодини, коли ми чекали вжиття заходів, ця експоненційна загроза продовжувала поширюватися. Ми бачили, як за один день можна зменшити загальну кількість випадків на 40%, а кількість загиблих — ще більше.
Але час навіть цінніший за це.
Ми зіткнемося з найбільшою хвилею тиску на систему охорони здоров'я, яку коли-небудь бачили в історії. Ми є абсолютно непідготовлені, стикаючись з ворогом, якого не знаємо. Це не гарна позиція для війни.
Що робити, якщо ви мусите зіткнутися з вашим найгіршим ворогом, про якого ви знаєте дуже мало, і у вас є два варіанти: або ви біжите до нього назустріч, або втечете, щоб виграти собі трохи часу, щоб підготуватися. Який би ви обрали?
Це ми і повинні зробити сьогодні. Світ прокинувся. Кожного дня, коли ми стримуємо коронавірус, ми можемо краще підготуватися. У наступних розділах докладно розказано, на що нам потрібен виграний час:
Зменшити кількість випадків
За умови ефективного придушення кількість справжніх випадків зменшиться протягом ночі, як ми спостерігали в Хубеї минулого тижня.
Джерело: Аналіз Tomas Pueyo за даними Journal of the American Medical Association
На сьогоднішній день в усьому 60-мільйонному регіоні Хубей є 0 нових випадків коронавірусу.
Кількість діагностованих випадків продовжувала підніматися пару тижнів, але потім вони почали знижуватися. З меншою кількістю випадків рівень летальності теж починає знижуватися. І знижуються також побічні втрати: менше людей загине від причин, що не стосуються коронавірусу, оскільки система охорони здоров'я просто перевантажена.
Придушення дає нам: меншу кількість випадків коронавірусу, негайне полегшення для системи охорони здоров'я та людей, які в ній задіяні, зниження рівня летальності, зменшення побічних втрат, можливість для інфікованих, ізольованих та карантинних медичних працівників одужати та повернутися до роботи. В Італії медичні працівники становлять 8% від усіх випадків інфікування.
Зрозуміти справжню проблему: тестування та відстеження [контактів]
Зараз Великобританія та США не мають уявлення про свої справжні випадки [інфікування]. Ми не знаємо, скільки їх є. Ми просто знаємо, що офіційна кількість не є правильною, а справжня — десятки тисяч. Це сталося тому, що ми не тестуємо і не відстежуємо.
За кілька тижнів ми зможемо привести в порядок нашу ситуацію з тестуваннями та почати тестувати кожного. З цією інформацією ми нарешті дізнаємось справжній масштаб проблеми, де нам потрібно бути більш агресивними та які громади є безпечними і можуть бути позбавлені від обмежень.
Нові методи тестування можуть пришвидшити тестування та істотно знизити витрати.
Ми також могли б організувати таку операцію відстежування, як у Китаї чи інших країнах Східної Азії, де вони можуть ідентифікувати всіх людей, з якими зустрічався кожен хворий, і можуть поставити їх у карантин. Це дало б нам багато інформації, щоб пізніше пом'якшити наші заходи щодо соціального дистанціювання: якщо ми знаємо, де вірус, ми можемо націлитись лише на ці місця. Це не рокет-сайнс [дуже складні речі]: це основи того, як країни Східної Азії змогли контролювати цей спалах без того драконівського соціального дистанціювання, що стає все більш потрібним для інших країн.
Заходи з цього розділу (тестування та відстеження) одноосібно стримували ріст коронавірусу в Південній Кореї та тримали епідемію під контролем, не застосовуючи сильних заходів соціального дистанціювання.
Нарощування спроможності
США (і, мабуть, Великобританія) збираються йти на війну без захисту.
У нас є маски всього на два тижні, недостатньо засобів індивідуального захисту ("ЗІЗ"), недостатньо ШВЛ, недостатньо ліжок ICU, недостатньо ECMO (апаратів з оксигенацією крові)... Ось чому рівень летальності може бути таким високим у стратегії пом'якшення наслідків .
Але якщо ми виграємо час, ми можемо це змінити:
- У нас є більше часу, щоб придбати обладнання, яке нам знадобиться для майбутньої хвилі
- Ми можемо швидко наростити виробництво масок, ЗІЗ, ШВЛ, ECMO та будь-якого іншого критичного пристрою, щоб знизити рівень летальності.
Тобто: нам не потрібні роки, щоб отримати наш захист, нам потрібні тижні. Давайте зробимо все можливе, щоб наше виробництво зараз запрацювало. Країни мобілізуються. Люди винахідливі, наприклад, використовуючи 3D-друк для деталей ШВЛ. Ми можемо це зробити. Нам просто потрібно більше часу. Чи зачекаєте ви кілька тижнів, щоб придбати собі захист, перш ніж зіткнутися зі смертельним ворогом?
Це не єдиний ресурс, що нам потрібен. Нам знадобляться медичні працівники якнайшвидше. Де ми їх отримаємо? Нам потрібно навчити людей надавати допомогу медичним сестрам, а медичних працівників потрібно відкликати з пенсії. Багато країн вже розпочали роботу, але для цього потрібен час. Ми можемо це зробити за кілька тижнів, але тільки якщо все не зруйнується.
Знизити інфікування людей
Люди налякані. Коронавірус новий. Є стільки всього, що ми ще не знаємо! Люди не навчилися припинити вітатися за руку. Вони ще обіймаються. Вони не відчиняють двері своїми ліктями. Вони не миють руки після торкання ручки дверей. Вони не дезінфікують столи перед тим, як за них сісти.
Як тільки у нас буде достатньо масок, ми можемо використовувати їх і поза системою охорони здоров'я. Зараз їх краще зберігати для медичних працівників. Але якщо вони не були дефіцитними, люди повинні носити їх у повсякденному житті, це робить меншою ймовірність зараження інших людей, якщо носій маски хворий, і при належному навчанні також зменшується ймовірність зараження носіїв масок (до речі, носити хоч щось краще, ніж нічого).
Все це досить дешеві способи зниження швидкості передачі. Чим менше цей вірус поширюється, тим менше заходів нам буде потрібно в майбутньому для його утримання. Але нам потрібен час, щоб навчити людей усіх цих заходів та оснастити їх.
Зрозуміти вірус
Про вірус ми знаємо дуже мало. Але щотижня надходять сотні нових наукових статей.
Світ нарешті об'єднався проти загального ворога. Дослідники по всьому світу мобілізуються, щоб краще зрозуміти цей вірус.
Як поширюється вірус? Як можна уповільнити зараження? Яка частка безсимптомних носіїв? Вони заразні? Наскільки? Які методи лікування хороші? Як довго вірус виживає? На яких поверхнях? Як різні заходи соціального дистанціювання впливають на швидкість передачі? Яка їхня вартість? Які є найкращі практики відстеження? Наскільки надійні наші тести?
Чіткі відповіді на ці запитання допоможуть зробити нашу відповідь максимально конкретною, мінімізуючи при цьому економічний та соціальний збиток. І вони з'являться за тижні, а не роки.
Знайти лікування
Ба більше, але що робити, якщо ми знайдемо ліки в найближчі кілька тижнів? Будь-який день, який ми виграємо, наближає до цього. Наразі вже є кілька кандидатів, наприклад Фавіпіравір, Хлорохін або Хлорохін сумісно з Азітроміцином. Що робити, якщо виявиться, що за два місяці ми виявимо лікування коронавірусу? Як би ми нерозумно виглядали, якби ми вже мали мільйони смертей внаслідок стратегії пом'якшення наслідків?
Зрозуміти вартість-вигоди
Всі перераховані вище фактори можуть допомогти нам врятувати мільйони життів. Цього має бути достатньо. На жаль, політики не можуть думати лише про життя заражених. Вони повинні думати про все населення, а жорсткі заходи соціального дистанціювання впливають на інших.
Зараз ми не маємо уявлення про те, як різні заходи соціального дистанціювання зменшують передачу. Ми також не маємо поняття, які економічні та соціальні витрати через них.
Хіба не важко визначити, які заходи нам потрібні на довгострокову перспективу, якщо ми не знаємо їх вартість та вигоди від них?
Кілька тижнів нададуть нам достатньо часу, щоб почати їх вивчати, розуміти їх, визначати їх пріоритет і вирішувати, яким саме треба слідувати.
Менше випадків, більше розуміння проблеми, накопичення спроможності, розуміння вірусу, розуміння вартості та вигод різних заходів, проосвіта громадськості ... Це кілька основних інструментів для боротьби з вірусом, і нам потрібно лише кілька тижнів, щоб розробити багато з них. Хіба не по-дурному було б взяти на себе стратегію, яка кидає нас, непідготовлених, до щелеп нашого ворога?
4. Молот і танець
Тепер ми знаємо, що Стратегія пом'якшення наслідків, мабуть, страшний вибір, і що Стратегія придушення має величезну короткочасну перевагу.
Але люди мають перестороги щодо цієї стратегії:
— Як довго це буде тривати насправді?
— Наскільки це буде дорого?
— Чи буде другий пік такий великий, як якщо б ми нічого не зробили?
Тут ми розглянемо, як виглядатиме справжня Стратегія протидії. Ми можемо назвати її Молот і танець.
Молот
По-перше, ти дієш швидко і агресивно. З усіх причин, про які ми згадали вище, враховуючи значення часу, ми хочемо якнайшвидше придушити інфекцію.
Одне з найважливіших питань: як довго це триватиме?
Страх, який є у кожного, полягає в тому, що ми будемо місяцями за один раз замикатися всередині своїх будинків, що призведе до економічної катастрофи та психічними зривами. Ця ідея, на жаль, висвітлена у відомій статті Імперського коледжу:
Ви пам'ятаєте цю діаграму? Світло-блакитна зона, яка проходить з кінця березня до кінця серпня, — це період, який стаття називає як Молот, початкове придушення, яке включає жорстке соціальне дистанціювання.
Якщо ви політик і бачите, що один із варіантів — дозволити сотням тисяч чи мільйонам людей померти за допомогою стратегії пом'якшення наслідків, а інший — зупинити економіку на п'ять місяців, перш ніж пережити той самий пік випадків та смерті, це не звучить як переконливі варіанти.
Але це не треба робити так. Ця стаття, що керує політикою сьогодні, жорстоко критикується за основні недоліки: вона ігнорує відстеження контактів (в основі політик в Південній Кореї, Китаї чи Сінгапурі серед інших) або обмеження на поїздки (критично в Китаї), ігнорують вплив великих натовпів. …
Час, необхідний Молоту, — це тижні, а не місяці.
Цей графік показує нові випадки у всьому регіоні Хубей (60 мільйонів людей) щодня з 23 березня. Протягом 2 тижнів країна почала повертатися до роботи. Протягом ~ 5 тижнів вірус був повністю під контролем. І протягом 7 тижнів кількість нових випадків була мізерною. Згадаймо, це був найгірший регіон у Китаї.
Згадайте ще раз, що це помаранчеві смужки. Сірі смуги, справжні випадки, скоротилися набагато раніше (див. Графік 9).
Заходи, які вони вживали, були досить схожими на ті, що вживаються в Італії, Іспанії чи Франції: ізоляції, карантини, люди мусили залишатися вдома, якщо не було надзвичайної ситуації або не доводилося купувати їжу, відстежування контактів, тестування, більше лікарняних ліжок, заборони на поїздки …
Деталі мають значення.
Заходи Китаю були сильнішими. Наприклад, тільки одна людина з домогосподарства могла виходити з дому раз на три дні, аби придбати їжу. Також їх виконання було серйозним. Цілком ймовірно, що ця жорсткість зупинила епідемію швидше.
В Італії, Франції та Іспанії заходи були не настільки різкими, і їх виконання не настільки жорстке. Люди все ще ходять вулицями, багато без масок. Це, ймовірно, призведе до більш повільного молотка: знадобиться більше часу для повного контролю над епідемією.
Деякі люди трактують це як "демократії ніколи не зможуть повторити це скорочення випадків [зараження]". Це не так.
Кілька тижнів у Південній Кореї була найгірша епідемія за межами Китаю. Зараз це значною мірою під контролем. І вони зробили це, не просивши людей залишитися вдома. Вони досягли цього здебільшого за допомогою дуже агресивного тестування, відстеження контактів, примусового карантину та ізоляції.
Наступна таблиця дає чітке розуміння того, які заходи вживали різні країни та як це вплинуло на них (це незавершена робота. Зворотній зв'язок вітаємо).
Вона показує, як країнам, які підготувались з більш сильним епідеміологічним контролем, освітою з гігієни та соціального дистанціювання, а також раннього виявлення та ізоляції, після цього не довелося вдаватися до більш жорстких заходів.
І навпаки, такі країни, як Італія, Іспанія чи Франція, не робили цього добре, і тоді довелося застосувати Молот із жорсткими заходами, щоб наздогнати.
Відсутність заходів у США та Великобританії суворо контрастує, особливо у США. Ці країни досі не роблять того, що дозволило Сінгапуру, Південній Кореї чи Тайвані контролювати вірус, незважаючи на те, що їх спалахи зростали експоненціально. Але це питання часу. Або у них є масштабна епідемія, або вони пізно усвідомлюють свою помилку, і їм доводиться переплачувати важчим молотком. Уникнути цього неможливо.
Але все реально...
Продовження тут.
