site.ua
топ-автор
  • 6 місяців тому
  • Наука
  • 8 387
  • 450
  • 6
  • 13

Чи ліплять наші вчені півнів з лайна?

Не тільки ліплять, а й успішно на основі факту їх створення отримують від держави ступені кандидатів і докторів наук включно з грошовими добавками за неоціненний внесок у розвиток інтелектуального потенціалу України.

Звісно, півень з лайна - це метафора, але зараз зрозумієте чому.

До 2012 року для того, щоб захистити, наприклад, дисертацію кандидата наук, треба було написати 3 наукові статті.

За 3 роки це була цілком нормальна задача - як для природничників (фізики, хіміки, біологи тощо), так і для гуманітаріїв.

Але існувала проблема.

Якщо у 1993 році в Україні було захищено 3016 кандидатських дисертацій, то у 2011 - 7302! Тобто, фінансування науки зменшувалося, а кількість захистів - зростала.

Але не всюди.

Наприклад, кандидатів з хімії в 1993 році захистилося 120, в 2011 - 116, з фізико-математичних наук - 330 та 334 відповідно. В цей же час, педагогічні науки продемонстрували зростання - з 136 до 654, економічні - з 273 до 1247, держуправління - з 0 (нуль, це логічо) до 127.

(Статистика по докторським дисертаціям - тут)

В Міністерстві освіти і науки навіть під керівництвом українофоба Табачника узріли, що вал економічних дисертацій чомусь не зробив Україну другою Південною Кореєю, а з держуправління - Сингапуром.

Можливо, варто було б щось змінити у вимогах до захисту дисертацій? Так. І вони це зробили, видавши Наказ №1112, в якому підвищили вимоги до ... ні, не до якості статей, а до їх кількості.

І от тут ми делікатно підійшли до півнів з лайна.

Уявімо, що завдання науковця - не зробити відкриття, а створити скульптуру. Будь-яку і з будь-чого. Хороші вчені, які бажають співпрацювати із закордоном, бути визнаними у світі, пишатися своїм витвором - докладатимуть зусиль, створюючи витончені форми з мармуру, бронзи чи, принаймні, гіпсу.

Науковці, яким байдужа думка світу, а є бажання виконати лише формальні недолугі вітчизняні норми - ліпитимуть півнів з лайна? Чому? Бо чиновники-контролери не зважають на мармур чи лайно, на візерунки чи сморід. Вони рахують кількість.

Що станеться у випадку, якщо поставити вимогу створювати за 3 роки не 3, а 5 скульптур? Хороший вчений працюватиме ще більш напружено, не вкладатиметься у терміни, нервуватиме та тікатиме з країни, бо фінансування ж на ще 2 скульптури не додали взагалі.

Що робитиме креатор півнів з лайна? 3 чи 5 смердюків за 3 роки - йому байдуже. Він і 20 зліпить.

Дивимось статистику.

Кандидатів з хімії в 2013 році захистилося 115, в 2015 - 83, з фізико-математичних наук - 307 та 271 відповідно. В цей же час, педагогічні науки - 646 та 662, економічні - 1397 та 1191, держуправління - 129 та 141.

Як бачимо, зростання вимог кількості взагалі не створило перешкод для зростання валу захистів, але ускладнило життя природничникам, про що вони і почали методично повідомляти МОН починаючи з 2013 року (саме тоді і з'явилося в Україні так зване угрупування #наукова_хунта). Державі було байдуже до того, чи ти опублікував статтю у Нейче, чи у віснику лісотехнічного національного технікуму, що дивним чином потрапив до переліку фахових видань.

Більше того, збільшення кількості статей, думаю, сильно допомогло конторам, які за гроші займалися написанням дисертацій "під ключ". Просто вбийте в гуглі "купити дисертацію" чи "замовити дисертацію". Інджой.

Після втечі Табачника цю проблему не вирішив жоден наступний склад Міністерства, хоча за цей час півні з лайна набули форми Лептонного Бога та квантово-орбітальної шизофренії (ще тут і тут).

При цьому ґвалт природничників з приводу того, що треба боротися не за кількість, а за якість, тобто приймати до уваги лише статті у визнаних світовою спільнотою наукових журналах, а не вітчизняних мурзілках, які ніхто не читає, зустрічав опір і скиглення гуманітаріїв, що зростання вимог якості уб'є вітчизняну гуманітарну науку. При цьому, власне, самі гуманітарії крізь пальці дивилися на лайнопівнєтворення в своїх рядах.

(Зауважу для уникнення інсинуацій. Гуманітарні науки - є НАЙважливішими для нашої держави, бо саме ці науки перешкоджають квітненню маніпуляцій, популізму, дебілізму і кретинізму у наших громадян, вони виховують суспільство та надають йому вектор розвитку. Так, фізики/хіміки/біологи/зоологи/генетики мають копирсатися у молекулах-бактеріях, а не у суспільстві. Проблема в тому, що гуманітарних наук, на які особисто я згоден орієнтуватися та приймати їхню думку до уваги - критично мало).

Минуло 5 років! П'ять!

І от, нарешті, в країні з'явилася структура, що вирішала спробувати (бо це ще не затверджено в МОН) навести лад у цій сфері - Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Вони запропонували внести зміни до Наказу №1112. Ознайомитися з ними Ви можете самостійно, але коротке резюме на прикладі: якщо нині потрібно 5 наукових статей, незалежно від їхньої якості (це так і є, і хай хтось мені заперечить. Лептонний Бог та квантова культурологія у поміч), то Науковий комітет пропонує вимагати лише 2, але у наукових журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз. Або 1 у міжнародному виданні чи з категорії "А" переліку наукових фахових виданнь України, а 3 - категорій Б або В.

Що то за перелік та категорії - не суть. Головне, отой варіант 1+3 і зроблений для того, щоб гуманітарні науки поступово звикали до реалій світової науки.

Кількість - менша, але якість - має бути вища.

Однак вже на весь фейсбук піднялося виття, що це геноцид гуманітарних наук в Україні.

Мовляв, клятий Науковий комітет хоче заборонити ліпити півнів з лайна.

Я можу здогадуватися, чому така мотивація протидії зростанню якості (лише у якості припущення: коли дисертації ліпляться за гроші фірмами, то наштампувати статті у місцевих мурзілках - проблем не складає, а публікація за бабло в міжнародно-визнаному виданні загрожує виключенням всього цього видання з наукометричної бази. Прецеденти вже були з одним українським економічним журналом), але буду уважно стежити за реакцією офіційних посадових осіб.

Це той момент, коли стане зрозумілим, хто - за лайно, хто - за мармур.

Однак, насправді, все вищенаписане, лише преамбула до суті: пропонований проект наказу - далекий від досконалості. Пункти у ньому теж можна обійти.

Тому, якщо Ви чи Ваші знайомі маєте стосунок до науки - будь ласка, до 25 травня надсилайте свої пропозиції до покращення пропонованих змін сюди.


Так, на жаль, наша освітньо-наукова система деградувала настільки, що без міжнародної експертизи відтягнути її від лептонів - неможливо. Але треба.

Переможемо.


апдт. Дисертації природничників теж бувають лайном. Це додатковий аргумент до збільшення вимог до якості.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація