Путінські іміджмейкери своєрідно спланували його виступ 12 серпня із погрозами на адресу ЄС, НАТО та Японії. На їхню думку, палуба ракетного крейсера «Варяг» － надзвичайно доречне місце для такого послання. Цей корабель Тихоокеанського флоту успадкував ім'я судна часів російсько-японської війни 1904–1905 років, який у російському наративі має винятково героїчну історію, увічнену в пісні з рядком «Врагу не сдается наш гордый „Варяг“», відомим кожному росіянину.
Втім, грізно й піднесено цей символічний підтекст виглядає лише з російської перспективи － і навіть там із нюансами. Адже нагадування про ганебно програну війну 1904–1905 років не компенсується поверненням до теми загарбаних у 1945 році японських південно-курильських островів. Тоді Японію перемогла не стільки Росія в «іпостасі» СРСР － її роль не була визначальною.
Справжня ж історія «Варяга» далека від міфологізованої. Австрійський поет і письменник Рудольф Грейнц (1866-1942), автор тексту цієї російської «зонг-балади», подав її у занадто романтизованому вигляді.
По-перше, деталі бою «Варяга» та канонерки «Кореец» (також виникають цікаві паралелі з сучасністю:-)) вигадані росіянами й не підтверджуються японськими документами, особливо щодо нібито завданих пошкоджень ворожим кораблям.
По-друге, затоплений «чтобы не достался врагу» крейсер японці підняли й з 1905 по 1916 рік він служив у їхньому Імператорському флоті під назвою «Соя».
Екс-"Варяг" в часи його служби в японських ВМС. До речі, там він прослужив майже вдвіче довше, аніж в російському.
По-третє, фінал історії судна був зовсім не бойовим: у квітні 1916 Росія викупила його в Японії, перегнала до Мурманська, але не мала ресурсів на ремонт цього побудованого на американській корабельні крейсера.
Корабель відправили до Великої Британії, де в 1918 році його конфіскували за борги Російської імперії, що їх відмовилися оплачувати більшовики. А в 1920 продали на металобрухт до Німеччини (канонерку "Кореец" японці таким чином утилізували ще в 1905-1906).
Під час транспортування екс-”Варяг" сів на мілину в Ірландському морі: частини обшивки розібрали на місці, решту підірвали й затопили, щоб не заважали судноплавству.
До речі, сучасний "Варяг", на палубі якого Путін виголошував свої погрози, носить цю назву лише з 1996 року. Раніше він був ракетним крейсером "Червона Україна", що дістався Росії під час поділу Чорноморського флоту СРСР. На відміну від своїх "побратимів" у бухтах Севастополя та Новоросійська, цей корабель має більше шансів пережити "последний парад"...
P.S. У Тихоокеанському регіоні є китайський авіаносець під назвою "Ші Лан". Його історія почалася у 1985 році на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві, де він закладався як авіаносний крейсер "Рига" для ВМФ СРСР. У 1988 році корпус було спущено на воду, а в 1990‑му корабель отримав нову назву － "Варяг". На момент розпаду СРСР він залишався недобудованим.
У 1998 році судно продали Макао — нібито для використання в якості плавучого розважального центру. Згодом його реконструювали й модернізували на суднобудівному заводі в Даляні, і з 2012 року він увійшов до бойового складу ВМС Народно‑визвольної армії Китаю.
P.P.S. Тексти 2022 року
Ще один варіант "генези" символіки російської інтервенції
